Друга вища освіта та додаткова освіта як чинники розвитку комерціалізації в українській вищій освіті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет, Київ, Україна

Друга вища освіта та додаткова освіта як чинники розвитку комерціалізації в українській вищій освіті

М.В. Стригуль

У статті звертається увага на сутність та особливості комерціалізації в системі вищої освіти України. Зазначається, що кoмерціaлізaція в умoвaх суспільствa спoживaння є соціальним процесом перетворення знань на товар чи послугу, а відтак забезпечує посилення впливу ринкових відносин на мету та завдання вищої освіти, сприяє зростанню значущості знань як ресурсу економічного розвитку та фокусується в концепції укорінення академічного капіталізму та створення університетів ринкового типу і підприємницьких університетів, які забезпечують динамічний розвиток економіки, заснованої на знаннях. Визначаючи суть української форми комерціалізації, відзначається суттєва роль додаткової та другої вищої освіти ( тобто наявність різноманітних освітніх форм, що дає змогу університету отримати прибуток у грошовій формі). Українська модель комерціалізації, яка реалізується у вищій освіті, відрізняється від американської та західноєвропейської, по-перше, спрямованістю на фінансову прибутковість, а не на економізацію інтелектуального прибутку; по-друге, своєрідним типом споживацької поведінки - консюмеризмом, яка забезпечує зростання доходності вищих навчальних закладів швидше за рахунок різноманітних додаткових послуг (тренінги, курси підвищення кваліфікації, додаткова освіта, відпрацювання занять, перескладання заліків тощо).

Ключові слова: освітня система; університет; додаткова освіта; друга вища освіта.

The second higher education and additional education as factors of development of commercialization in Ukrainian higher education

M.V. Strigul

National aviation university, Kyiv, Ukraine

The attention in the article has been drawn to the nature and characteristics of commercialization in the higher education system of Ukraine. It has been noted that commercialization in the consumer society is a social process of transformation of kMwledge into а product ог service. It provides the growing influence of market геІаАош оп the goals аМ objectives of higher education, promotes the growing importance of knowledge as a source for economic development and focuses on the concept of rooting and academic capitalism and the creation of market-oriented and entrepreneurial universities, which provide dymmic devetopment of ew^my based оп kmwledge. Defining the essence of the икгатіап forms of commeгcialization, there is а sigпificant role of further аМ se^nd higher education (tot is, the presence of а vaгiety of educational forms, which aUows the University receiving the profit in the monetary form). The model of commeгcialization, which is implemented in Ukrammn higher education, differs from the Ameren аМ Western Euгopean ones, as it is focused оп firnncml returns, mat оп the economization of intellecto profit. Serandly, а peculrnr type of wnsumer behavioг, consumeгism, which provides growth of pгofitability of higher education instituttons by а varie1:y of additional services (training, additional curses, further education, devetoping tosses, retaking tests, etc.). The factoгs of development аМ dynamics of the Ukгaiпian forms of wm- mercialization, as well as recommendations for avoiding the negative consequences of the economization and commercialization in higher education structure of modern Ukraine have been considered in the article. It has been noted that the University lost its original purpose and became a huge supermarket, which offers various kinds of knowledge. Rational action considers in the desire to buy the most qualitative product - a diploma from a prestigious University. Nowadays, the higher education system doesn't see the student us the heir of the specific epistemological traditton of kmiwledge, wh» joins many generattons of scientists, but rather as a consumer of educational services, and this is the essence of the manifestation of McDonaldization. Attention is focused on that rather unfavorable socioeconomic situation of the country which causes a number of problems in the educational sphere. Educational action should be aimed at the increase of the level of public funding, creation of necessary conditions for attraction of extra-budgetary funds, the allocation of information support, formation of a transparent system of monitoring of the education's quality.

Второе высшее образование и дополнительное образование как факторы развитиякоммерциализации в украинском высшем образовании

М.В. Стригуль

Национальный авиационный университет, Киев, Украина

В статье обращается внимание на сущность и особенности коммерциализации в системе высшего образования Украины. Отмечается, что коммерциализация в условиях общества потребления является социальным процессом превращения знаний в товар или услугу, a следовательно, обеспечивает усиление влияния рыночных отношений на цели и задачи высшего образования, способствует росту значимости знаний как ресурса экономического развития и фокусируется в концепции укоренения академического капитализма и создания университетов рыночного типа и предпринимательских университетов, которые обеспечивают динамичное развитие экономики, основанной на знаниях. Определяя суть украинской формы коммерциализации, отмечается существенная роль дополнительного и второго высшего образования (то есть наличие разнообразных образовательных форм, что позволяет университету получить прибыль в денежной форме). Украинская модель коммерциализации, которая реализуется в высшем образовании, отличается от американской и западноевропейской, во-первых, направленностью на финансовую доходность, a не на экономизацию интеллектуальной прибыли; во-вторых, своеобразным типом потребительского поведения - консюмеризмом, которая обеспечивает рост доходности высших учебных заведений быстрее за счет разнообразных дополнительных услуг (тренинги, курсы повышения квалификации, дополнительное образование, отработки занятий, пересдачи зачетов и т. п).

Ключевые слова: образовательная система; университет; дополнительное образование; второе высшее образование.

освіта вищий комерціалізація

Постановка проблеми. Економізм і комерціалізація є глобальними тенденціями в системі вищої освіти сучасної України, які мають неоднозначний - як конструктивний, так і деструктивний для неї характер: з одного боку (конструктивного) вони є свідченням залучення її до глобального освітнього ринку через диверсифікацію освіти, втілення економічних законів ринкових відносин в освітній простір (задоволення попиту на освіту, зокрема платну, посилення конкуренції на освітньому ринку тощо), поширення процесів перетворення знань на товар; з іншого (деструктивного) вони виявляються у деформованих формах консюмеризму, тіньових та корупційних схемах надання платних освітніх послуг, низькій якості вищої освіти у більшості недержавних вищих навчальних закладах, знеціненні знань як інтелектуального ресурсу соціально-економічного розвитку країни.

Комерціалізація в умовах суспільства споживання є соціальним процесом перетворення знань на товар чи послугу, а відтак забезпечує посилення впливу ринкових відносин на мету та завдання вищої освіти, сприяє зростанню значущості знань як ресурсу економічного розвитку та фокусується в концепції укорінення академічного капіталізму та створення університетів ринкового типу і підприємницьких університетів, які забезпечують динамічний розвиток економіки, заснованої на знаннях. Постає необхідним виокремлення чинників комерціалізації та, зокрема, виокремлення ролі додаткової та другої вищої освіти з-поміж них.

Аналіз досліджень і публікацій. Вагомий внесок у сучасну соціологію освіти та дослідження питань інтернаціоналізації вищої освіти, модернізації, трансформації та ринкових відносин в освітній сфері здійснюють українські соціологи В. Астахова, В. Бакіров, Л. Герасіна, Я. Зоська, Т Каменська, В. Кузьмін, А. Лобанова, М. Лукашевич, О. Навроцький, С. Оксамитна, В. Пилипенко, Є. Подольська, В. Правоторов, Л. Сокурянська, Л. Хижняк, О. Хомерікі, В. Чепак, Н. Шевченко, Д. Швець, О. Якуба.

Таким чином, наукова проблема полягає у недостатній соціологічній обґрунтованості суперечностей економізму і комерціалізації - відносно нових соціальних явищ для вищої освіти в Україні, які в освітніх системах розвинутих країн світу сформувалися під впливом глобалізаційних процесів і набули значного поширення. Дослідження економізму і комерціалізації в українській освітній системі характеризується значною актуальністю, оскільки порушує проблему динаміки і розвитку модернізації і трансформації сучасної освітньої системи.

Мета дослідження - здійснити теоретико-методологічний аналіз соціальних чинників розвитку і динаміки комерціалізації в українській вищій освіті.

Виклад основного матеріалу. У результаті дослідження сучасних проблем вітчизняної освіти О. Хомерікі виявила, що основними серед зовнішніх чинників, які спричиняють трансформацію сучасної освіти, є гіпермобільність, науково-технічний прогрес, розмір державних витрат на вищу освіту та пов'язані з ними умови матеріального й фінансового забезпечення («маркетизація» вищої освіти, зміна ринків праці, «економізація» науки; а найістотнішою внутрішньою проблемою в системі сучасної національної вищої освіти є повільне запровадження принципу особистісно орієнтованої освіти [3].

Л. Хижняк вважає, що глобалізаційний процес ставить перед університетською освітою цілий комплекс проблем, які важко піддаються вирішенню в межах національних політик. В Україні має активізуватися перехід до багаторівневої системи підготовки фахівців та системи неперервної освіти, що відповідає вимогам ринкової економіки [3].

Якщо говорити про Україну, то нагальною проблемою є знаходження оптимального механізму фінансування освіти, адже сучасна освіта повинна досить швидко реагувати на ринкові запити,

що неможливо здійснити без прямих інвестицій, які націлені на oтримaння певного результату і неoбхіднoї якoсті. Oднaк, прямі інвестиції як бюджетнoгo, так і приватного кaпітaлу в oсвіту містять у сoбі суттєві небезпеки, пoв'язaні з втрaтoю єдиної держaвнoї стрaтегії у цій сфері. Зaгaлoм, співвіднoсячи інвестиції тільки з ринковими вимoгaми, мoжнa спричинити руйнувaння системи підгoтoвки фaхівців, незaтребувaних ринком прaці, прoте неoбхідних для держaвнoгo і суспільнoгo рoзвитку [5].

Прямі приватні інвестиції більшoю мірoю oрієнтуються нa індивідуaльні трaєктoрії oсвіти як на рівні спoживaчa, тaк і на рівні рoбoтoдaвця, щo мoже не збігaтися із зaгaльними зaвдaннями держaви. Oгaлo oчевиднo, щo, з огляду нa висoкий рівень неoбхідних інвестицій в сучaсну oсвіту, від 4 дo 6 відсотків вaлoвoгo внутрішньoгo прoдукту (ВВП), в якoму «витрати на вищу шкoлу, як прaвилo, становлять від 15 дo 20 відсотків усіх витрaт нa держaвну освіту» [1, с. 21], приватних інвестицій буде свідoмo недoстaтньo.

Зaдля aнaлізу прoцесів екoнoмізму й комерціалізації в укрaїнській вищій школі було прoведене стaндaртизoвaне aнкетне oпитувaння студентствa 6 ВНЗ державної форми власності - Національного авіаційного університету, Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова, Київського університету ім. Б. Грінченка, Київського національного економічного університету України ім. Вадима Гетьмана, Київського торговельно-економічного університету, Київського національного університету технологій і дизайну, та 4 вишів приватної форми власності - Київського міжнародного університету (КиМУ), Європейського університету, Міжрегіональної академії управління персоналом, Університету сучасних знань (анкети на 31 і 20 запитань) (n = 875: стратифікована вибірка; контрольовані ознаки: «стать», «вік»; похибка ±2,1%, надійна ймовірність - 95,45%). Дослідження проводилось в 2 етапи. Перший етап дослідження полягав у вивченні особливостей комерціалізації в Національному авіаційному університеті та її впливу на якість надання освітніх послуг (150 респондентів). Другий етап полягав у вивченні форм прояву комерціалізації і економізму в вищій освіті України (загалом 725 респондентів). Цільовою аудиторією дослідження на різних етапах дослідження поставало студентство НАУ всіх курсів (різних інститутів): 150 респондентів студентства НАУ 1-5 курсів (всіх інститутів) та 725 респондентів - студентів - представників інших ВНЗ.

Вважаємо за доцільне обґрунтувати результати отриманого блоку по отриманню другої вищої освіти.

У сучасних умовах друга вища освіта та додаткова освіта постають певною мірою чинниками розвитку комерціалізації. 84 % опитаних респондентів зазначають необхідність її здобуття, а 66% відмічають наявність потреби у другій вищій освіті, проте неактуальність її на сьогодні.

Мотивацією до здобуття додаткової та другої вищої освіти постають сприяння кар'єрному зростанню (34%), бажання організації власної справи (18%), саморозвиток (15%).

Наскільки потреба у здобутті другої освіти є актуальною дляВ ас сьогодні?

маємо потреби

потреба є, але поки не актуальна

є актуальна потреба

Рис.1. Актуальність потреби у здобутті другої освіти, %

Рис.2. Мотивація до здобуття другої вищої освіти, %

Необхідно зазначити, що українське суспільство не сприймає феномена «підприємницького університету» ( рис.3.). Це підтверджує теза відносно того, що більшість опитаних (60%) не визнають існування принципів підприємництва у вишах і, зокрема, створення підприємницьких засад університетів.

Аналізуючи характеристики ВНЗ, визнано, що конкурентоспроможність вищої освіти знаходиться на доволі низькому рівні, третина опитаних (29%) відзначає її конкурентоспроможність, тоді як 43% не вважають так, а третина (28%) вагаються із відповіддю. Це в цілому підтверджує цінність диплома і визнає те, що освіту в більшості здобувають задля диплому, а не для отримання знань, підвищення кваліфікації та місця на ринку праці.

Так Ні Важко відповісти В деяких випадках

Чи може на Вашу думку навчальний заклад займатися підприємницькою діяльністю?

Рис. 3. Особливості підприємницької діяльності ВНЗ, %

У цілому, на основі дослідження визначено, що українське суспільство не визнає економічних засад підприємництва в університетах, натомість їх існування не заперечується в наукових колах.

Рис. 4. Конкурентоспроможність вищої освіти, %

Визначаючи суть української форми комерціалізації, відзначається суттєва роль додаткової та другої вищої освіти ( тобто наявність різноманітних освітніх форм, що дає змогу університету отримати прибуток у грошовій формі).

Втім, яскравою формою прояву вище окресленої тенденції є наступне: 85% опитаних респондентів думали про здобуття другої вищої освіти, тоді як 15% опитаних відкидають таку потребу. Однак, говорячи про нагальну можливість здобуття другої вищої освіти, 66% опитаних визнає думку щодо того, що така потреба існує, але поки що неактуальна. 18% зазначає про її актуальність та 16% взагалі заперечують наявність потреби здобуття другої вищої освіти на даний час.

Цікавою є думка відносно того, якщо існує потреба другої вищої освіти, то чому може бути неактуальною. 52% опитаних вважають, що в них немає часу для додаткової освіти, тоді як 33% зазначають, що немає фінансової можливості.

При нинішньому економічному стані державне замовлення не відображає об'єктивно суспільні потреби в спеціалістах з вищою освітою. Особливість освітньої системи в тому, що її нормальне функціонування відбувається тільки тоді, коли її не пов'язують з вирішенням тимчасових завдань, а враховують перспективи економічного розвитку та зростання потреби в певних спеціалістах. В освітній сфері всі дії та рухи мають бути зваженими, тому що вони спричиняють негативні економічні наслідки. Розвиток економіки та суспільства передбачає розширення діяльності освітньої системи. Особливу увагу слід зосередити на ВНЗ технічного профілю, тому що навчальні лабораторії технічних ВНЗ та інженерні школи сформовані протягом багатьох десятиліть.

Реформування освітньої системи за подібних умов потребує залучення в освітню сферу позабюджетних коштів. Варто забезпечити освітній системі фінансування в обсязі, не нижчому 6 відсотків ВВП. Втім, з економічної точки зору, це означатиме, що середня заробітна плата педагога має перевищувати середню зарплату у промисловості. Рівень заробітної плати не вплине на рівень творчості, проте вплине на кадровий склад та освоєння сучасних освітніх методик й оновлення освітнього процесу. Проте кошти, отримані поза бюджетом, не повинні відігравати роль бюджетнозамінних, і не слід створювати умови, при яких наявність позабюджетних коштів впливатиме на обсяг бюджетного фінансування. Вони постають додатковим фактором стабільного розвитку. Пріоритетний та гармонійний розвиток системи освіти можна здійснювати лише за рахунок бюджетного державного фінансування. Правильно побудована податкова політика держави здатна забезпечити додаткове надходження позабюджетних коштів в освітню систему.

Все це в цілому сприяє появі власне української форми комерціалізації, яка відрізняється від західноєвропейської. Її суттєва різниця полягає у тенденційності, спрямованості на прибуток, консюмеризмі - своєрідному типі споживацької поведінки. В освітній системі принципи консюмеризму перенесені на введення оплати за різноманітні додаткові послуги (тренінги, курси підвищення кваліфікації, відпрацювання занять, перескладання заліків тощо). Проте зовсім не ці поняття мали б вкладатися в основу української комерціалізації.

Таким чином, нами здійснено дослідження економізму й комерціалізації в українській освітній системі, розкрито проблему динаміки й розвитку модернізації та трансформації сучасної освітньої системи. Українська модель економізму й комерціалізації, яка реалізується у вищій освіті, відрізняється від американської та західноєвропейської, по-перше, спрямованістю на фінансову прибутковість, а не на економізацію інтелектуального прибутку; по-друге, своєрідним типом споживацької поведінки - консюмеризмом, яка забезпечує зростання доходності вищих навчальних закладів швидше за рахунок різноманітних додаткових послуг (тренінги, курси підвищення кваліфікації, додаткова освіта, відпрацювання занять, перескладання заліків тощо), а не за рахунок розробки та запровадження науково-дослідницьких, інженерно-консалтингових проектів та участі у міжнародних освітньо-економічних програмах.

Бібліографічні посилання

1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования [Текст] / Д. Белл. - Москва : Academia, 1999. - 956 с.

2. Хижняк Л. М. Социокультурные бaрьеры мoдернизaции бизнес-oбрaзoвaния [Текст] / Л. М. Хижняк // Актуальные проблемы бизнес-образования: материалы XII Междунар.науч.-практ.конф., 18-19 апр. 2013 г., Минск / Белорус.гос.ун-т, Ин-т бизнеса и менеджмента технологий; редкол.: В.В. Апанасович (гл.ред.). - Минск: Изд. центр БГУ, 2013. - С. 302-306.

3. Хомерікі О.А. Трансформаційні процеси в українській вищій школі: напрямки і проблеми [Текст] / О.А. Хомерікі. // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України - 2013. - № 1 - С. 11 - 17.

4. СоПіш S. What аге universities for [Text ]? / S. СоШт - London : Penguin Воокз (Amazon Kindle versfon), 2012. - р. 224.

5. Ritzer G. The McDonaldization of Society [Text ] / G. Ritzer - New century ed. Thousand Оакз, СаНГ: Pine Forge Press, 2000. - 234 p.

References:

6. Bell, D.,1999. Grjadushhee postindustrial'noe obshhestvo. Opyt social'nogo prognozirovanija [Future post-industrial society. Experience of social forecasting]. Moskow, 956 (in Russian).

7. Н^^ак, L.,2013. Sociokul'tumye bar'ery modemizacii biznes-obrazovanija [Socio-cultural barriers to the modemization of business education]. Minsk, 302-306 (in Russmn).

8. Homerіkі, O., 2013. ^а^Рата^т procesi v ukraїns'kіj vishhij shkolі: гарцатИ і prablemi, [Transformational processes in Ukrainian higher education: directions and chaHenges]. 1, 11 - 17 (in Ukrain^).

9. Соіііпі, S., 2012. What are universities for? / S^Hini. London, 224 ( in English).

10. Ritzer, G., 2000. The McDonaldization of Society / G. Ritzer. Calif., 2000, 234 ( in English).

Размещено на Allbest.ru