Модель підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до формування узагальнень у дітей старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модель підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до формування узагальнень у дітей старшого дошкільного віку

Наталія Суховієнко, аспірант (Україна, Хмельницький, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія)

Анотація

майбутній вихователь дошкільний дитина

У статті аналізується модель підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до формування узагальнень у дітей старшого дошкільного віку. Висвітлено актуальність розв'язання цієї проблеми. Вона обумовлена тим, що в сучасному українському суспільстві постало питання про перегляд традиційних, усталених позицій, враховуючи сучасні соціальні реалії. Необхідність перегляду та реформування системи освіти -- одна з проблематик, яка потребує серйозного цілісного підходу та розробки таких моделей, зокрема в циклі дошкільної освіти, які були б ефективними та дієвими. Особливо нагально необхідність реформ в системі освіти детермінована тим, що Україна входить у європейський і світовий культурний та інформаційний простори. Специфіка проведення вітчизняних освітній реформ та створення нової вітчизняної системи освіти полягає у тому, що в ній мають гармонійно поєднуватися національні традиції та ефективні сучасні освітні тенденції. В науковій роботі широко представлено повну вичерпну модель, яка б відображала усі необхідні параметри підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до формування узагальнень.

Невід'ємною складовою такої моделі є педагогічні умови: спрямування навчально-виховного процесу майбутніх вихователів на формування узагальнень у дітей старшого дошкільного віку із врахуванням результатів психолого-педагогічної діагностики дітей старшого дошкільного віку; доповнення змісту освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми спеціалізованими навчальними курсами з питань формування узагальнення; взаємозв'язок родинно-особистісного виховання та розвитку в процесі формування узагальнень дітей дошкільного віку.

Ключові слова: модель, підготовка, професійна підготовка, вихователь, дошкільна освіта, старший шкільний вік, педагогічна спрямованість, узагальнення, компетентність, компонент.

Annotation

Training of the Future Teachers of Pre-School Education to Forming Generalizations of Preschool Children

Nataliia Sukhoviienko, postgraduate student (Ukraine, Khmelnytskyi, Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy)

Key words: model, preparation, training, teacher, preschool education, senior school age, educational orientation, synthesis, competence component.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Актуальність обраної теми обумовлена тим, що в сучасному українському суспільстві постало питання про перегляд традиційних, усталених позицій, враховуючи сучасні соціальні реалії. Необхідність перегляду та реформування системи освіти -- одна з проблематик, яка потребує серйозного цілісного підходу та розробки таких моделей, зокрема в циклі дошкільної освіти, які були б ефективними та дієвими. Особливо нагально необхідність реформ в системі освіти детермінована тим, що Україна входить у європейський і світовий культурний та інформаційний простори. Специфіка проведення вітчизняних освітній реформ та створення нової вітчизняної системи освіти полягає у тому, що в ній мають гармонійно поєднуватися національні традиції та ефективні сучасні освітні тенденції. «Нові реалії, орієнтація українського суспільства на демократичні принципи, реорганізація системи дошкільної освіти (зміна співвідношення родинного і суспільного дошкільного виховання, урізноманітнення його форм, багатоваріантність освітньо-виховних програм) зумовлюють необхідність змін і в системі підготовки фахівців дошкільної освіти» [8, с. 28]. Сучасна українська дошкільна освіта має бути особистісно орієнтованою та ставити в пріоритет повноцінне всебічне виховання дитини: її фізичний, моральний, інтелектуальний, соціальний розвиток.

Аналіз досліджень і публікацій. Дослідження сутності професійної підготовки педагога та специфіки роботи фахівців дошкільної освіти висвітлено у напрацюваннях багатьох вітчизняних вчених. Через полікомпонентність та складну структуру освіти, ми можемо виділити ряд аспектів дослідження: теоретико-методологічні засади професійної підготовки спеціалістів вищої школи досліджуються у роботах А.М. Алексюка, М.Б. Євтуха, В.А. Кушніра; теоретичні та методологічні основи неперервної професійної освіти цікавлять дослідників С.У. Гончаренка, С.О. Сисоєву; філософський підхід до розуміння феномену освіти стали основою робіт вчених В.П. Андрущенка, І.А. Зязюна, В.Г. Кременя, В.О. Огнев'юка. Професійна підготовка викладачів вищих навчальних закладів цікавить дослідників А.Д. Бондар, С.С. Вітвицьку, О.І. Гуру, Н.В. Гузій, О. А. Дубасенюк, В.І. Лозову, Г.М. Романову, С.О. Сисоєву; майстерність та професіоналізм майбутнього викладача вищої школи вивчається Н.В. Гузієм, С.С. Вітвицькою, О.А. Дубасенюком. Важливі дослідницькі пошуки призвели до отримання значущих наукових результатів в проблематиці досліджень професійної підготовки фахівців дошкільної освіти завдяки напрацюванням Л.В. Артемової, А.М. Богуш, А.Г. Бєлєнької, Н.В. Гавриша, І.М. Дичківської, Н.М. Карпенка, І.А Княжевої, К.Л. Крутій, О.Г. Кучерявого. Значної уваги в контексті досліджуваної проблеми потребують праці І.О. Лавринець, Н.В. Лисенка, Л.А. Машкіної, Н.І. Мельник, Н.О. Моревої, Т.І. Поніманської. Проблема моделювання та конструювання моделей, в тому числі, у професійно-педагогічній галузі, відображена у роботах таких дослідників: І.М. Богданова, Н.Б. Булгакова, Н.А. Глузман, П.І. Образцов, В.В. Краєвський, Л.В. Коваль, Л.Л. Хоружа, Н.М. Яковлєва та інші.

Формулювання цілей статті... Метою статті є спроба представити повну вичерпну модель, яка б відображала усі необхідні параметри підготовки вихователів дошкільних навчальних закладів до формування узагальнень у дітей старшого дошкільного віку.

Для досягнення поставленої цілі система вітчизняною освіти повинна впровадити ряд трансформативних змін, які якісно змінять систему дошкільної освіти. Ми вважаємо, що одним із таких впроваджень є підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти до формування узагальнень у дітей старшого дошкільного віку.

Далі в статті ми зосередимося на питанні побудови моделі проектування освітньо-педагогічного процесу, яка містить компоненти, поєднанні структурними зв'язками.

Виклад основного матеріалу... Для початку сконцентруємо на розгляді поняття «модель». Етимологія слова з французької мови -- зразок, аналог, норма, міра. В будь-яких дослідженнях моделювання -- це метод дослідження об'єкту через представлення його в моделі. Одне з перших наукових визначень поняття «модель» дано Г. Клаусом, який інтерпретував її як відображення фактів, речей і відносин у вигляді простої, прозорої матеріальної структури певної галузі [4, с. 262]. У дослідженнях пізніше «моделювання» розумілося як створення аналогу через демонстрування схеми, системи, структури певної складової або частини природної, соціальної реальності, утворення з акцентом на представленні прихованих якостей об'єкта. Такий спосіб представлення служить для розширення знань про оригінал через конструювання. Дослідник П. І. Образцов пояснює, що модель служить засобом опису, прогнозування поведінки прототипу (оригіналу) [7, с. 73]. Роздумуючи над тим, які якості мають бути представлені в моделі дослідниця Н. М. Яковлєва пояснює, що вона повинна відображати не тільки актуальні, але й перспективні властивості, якості особистості фахівця -- за відсутності такої складової, модель втрачає свою розвиваючу основу й сили [10, с.12]. Таким чином, модель становлення фахівця педагогічної діяльності містить два структурні компоненти: компоненти діяльності та компоненти особистості педагога. До компонентів особистості відноситься набір його властивостей, характеристик, якостей; а компонентами діяльності є характеристика діяльності та сукупність задач, необхідних для розв'язання.

Говорячи про модель і метод моделювання, слід згадати дослідницю Л.Л. Хоружу, яка запевняє у силі пізнавального потенціалу моделі, яка присутня тільки в тому випадку, якщо ступінь відповідності настільки високий, що модель може заміняти оригінал в процесі вивчення і є акумулятором одержання про нього пової інформації [9, с. 34]. Акцентуючи увагу на покращенні педагогічної діяльності за допомогою методу моделювання, вчений В. В. Краєвський доводить, що при умови застосування моделювання ділянки педагогічної діяльності можуть бути перетворені, сама педагогічна діяльність удосконалюється, і в цілому, позначено, що потрібно зробити, щоб цю діяльність поліпшити [6, с. 67].

Використання методу моделювання є популярним в сучасних педагогічних дослідженнях ряду вітчизняних вчених. У результатах своїх досліджень це відобразили Н.Б. Булгакова, яка представляє специфіку моделі циклічної системи навчальних дисциплін [2]; Н.А. Глузман займається вивченням моделі формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкової школи [3]; І.М. Богданова, яка зосереджується на питанні моделі оновлення професійної педагогічної підготовки майбутніх вчителів [1]; Л.Л. Хоружа займається глибоким вивченням етичної складової, а точніше - моделі формування етичної компетентності майбутніх вчителів початкових класів [9]; Л.В. Коваль у своїх роботах презентує модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання загальнонавчальних технологій [5]. У зазначено огляді робіт моделювання презентується як спосіб опосередкованого теоретичного керівництва об'єктом, з урахуванням того, основою для досліджень є не сам об'єкт, а природна або штучно створена система, що перебуває в повній відповідності з ним.

Далі простежимо специфіку побудови моделі досліджуваного об'єкта педагогічної сфери. Основою для моделі, є об'єкт який досліджується. Завдяки абстракції з усього ряду компонентів та параметрів виділяються ті, що є найбільш важливі та істотні відповідно до завдань дослідження.

Відповідно до цільової варіативності побудови будь-якої моделі, дослідник обирає серед існуючих форму (описова, структурна) та вид моделі (наприклад, функціональна, структурна, інформаційна, логічна, логіко-математична, модель-аналог тощо). У межах підходу ми обираємо форму концептуальну, комбіновану, що презентує сукупність ідей, принципів і структурних компонентів, на основі яких здійснюється процес підготовки майбутніх вихователів. Призначення моделі полягає в удосконаленні змісту та засобів організації в освітньому процесі вищого навчання закладу для ефективнішого формування готовності майбутніх вихователів до формування узагальнень у дітей старшого дошкільного віку.

Дослідимо модель детальніше. Метою побудови моделі ми визначаємо підготовку вихователів дошкільних навчальних закладів до формування узагальнень у дітей старшого дошкільного віку. Згідно представленої моделі тут присутні такі складові.

Завдання: поглиблення, систематизація, оновлення знань, умінь, навичок, необхідних для професійної діяльності; набуття майбутніми вихователями (студентами) досвіду застосування набутих знань, умінь, та навичок у професійних ситуаціях; створення умов для розвитку особистісних, творчих якостей майбутніх вихователів.

Серед професійно-педагогічних компетентностей, необхідних для вихователя дошкільних навчальних закладів, ми відзначаємо мотиваційну, особистісно професійну та професійно- педагогічну, яка є найбільш місткою, оскільки у своїй структурі містить конструктивно- організаційні, освітньо-виховні, гностично-дослідницькі, діагностично-корекційні, консультативно- координальні, а також компетентності по забезпеченню охорони життя, здоров'я і психічного благополуччя дитини. Для їх виокремлення ми провели теоретичний аналіз проблеми формування таких у педагогів, визначили методологічні основи виховання дітей старшого дошкільного віку, а також проаналізували основні види професійної діяльності вихователя дошкільних навчальних закладів, відображені в головному державному нормативному документі -- ОКХ; залучили результати досліджень Г.В. Бєлєнької, Т.І. Поніманської та ін.

Основою наукового дослідження є такі принципи: наукового обґрунтування навчального матеріалу, інформатизації; розвиваючого потенціалу підготовки та варіативності; інтересу до отримання фахових знань; відповідності форм організації навчального процесу практичній діяльності; випереджувального змісту підготовки до формування узагальнення у дітей старшого дошкільного віку.

Суть основних дидактичних принципів, необхідних для підготовки майбутніх вихователів до формування узагальнення у дітей старшого дошкільного віку, розкриваємо таким чином:

1. Принцип наукового обґрунтування навчального матеріалу - реалізується під час лекційних та семінарських занять через ознайомлення майбутніх вихователів із проблемою узагальнення у теорії та практиці педагогічної освіти, висвітлюється передовий педагогічний досвід та новітні досягнення, основні поняття. Значення цього принципу полягає ще й у формуванні в майбутніх фахівців здатності до активного застосування теоретичних знань у професійній діяльності.

2. Принцип випереджувального змісту підготовки. Реалізація даного принципу полягає у перманентному оновленні змісту фахової підготовки, постійним доопрацюванням навчального матеріалу і доповнення його інформацією про новітні досягненнями в науці, освіті, техніці, про передові методи роботи із дошкільниками. Цей принципи обумовлений скороченням розриву теорією та сучасними практиками (між навчальним матеріалом та вимогами сучасних дошкільних навчальних закладів до рівня професійної компетентності майбутніх вихователів).

3. Принцип розвиваючого потенціалу підготовки та варіативності передбачає врахування індивідуальних особливостей майбутніх фахівців (вікових, психолого-педагогічних, розвиток їхніх професійних інтересів та інших); застосування набору активних методів навчання (розвиваючих, особистісно-орієнтованих, проблемно-пошукових); організація та впровадження форм й методів відпрацювання педагогічної техніки, серед них моделювання, рольові ігри тощо. Цей принцип полягає у спрямованості підготовки майбутніх вихователів на їхній розвиток та готовність до розвитку особистості дошкільників. Ми впевнені, що для успішної реалізації цього принципу майбутні вихователі повинні володіти достатньо широкими та глибокими теоретичними знаннями з педагогіки, психології, інших суміжних наук, уміти оперативно і ефективно поповнювати ці знання, направляти заохочувати майбутніх спеціалістів на розробку власних ініціатив (програм, проектів).

4. Принцип інформатизації передбачає застосування широкого набору інформаційно- комунікаційних технологій для організації процесу підготовки майбутніх вихователів. С огляду на сучасні технічні можливості, набули популярності електронні бібліотеки, телекомунікаційні проекти, відеоконференції, інтерактивні мультимедіа-технології, флеш-анімації, системи комп'ютерного тестування. Застосування таких сучасних допоміжних технологій пришвидшує та урізноманітнює процес фахової підготовки, а також дає можливість майбутньому вихователю по- новому підвищувати свій професійний рівень, що є важливою властивістю у сучасному інформаційному просторі. Такий підхід відрізняється від традиційної освіти, проте значно розширює інтелектуальний інструментарій молодих фахівців.

Б. Принцип інтересу до отримання фахових знань полягає у формування зацікавленості, жвавого інтересу до фахових знань, отримання задоволення від процесу і результатів навчання, спілкування, практичних завдань із дітьми дошкільного віку у педагогічній практиці.

В моделі представлені етапи. І етап: теоретично-когнітивний, метою якого є оволодіння основами теорії та методики формування узагальнень у дітей старшого дошкільного віку, основ організаційної пізнавальної діяльності дітей. ІІ етап: діяльнісно-пошуковий, метою якого є оволодіння професійними уміннями щодо формування узагальнень у дітей старшого дошкільного віку. ІІІ етап: творчо-рефлексивний, метою якого є комплексне, творче застосування професійних умінь у процесі безпосередньої взаємодії з дітьми під час проведення лабораторних занять та проходження практики в дошкільному навчальному закладі.

Ця модель містить такі компоненти:

-- мотиваційно-ціннісний -- сприяє формуванню педагогічної захопленості, усвідомленості вибору професії, цілеспрямованості у процесі її освоєння, формує позитивну налаштованість на роботу із дошкільнятами, спрямовує майбутніх вихователів до оволодінням знаннями, уміннями, навичками обраної професійної діяльності, допомагає усвідомити значущість педагогічної місії вихователя та осмислення цінності майбутньої професії. Критеріями є: мотиви вибору професійної діяльності, самооцінка умінь і навичок та оцінки значущості професії, особистісні якості вихователя; його інтереси та зацікавленість.

-- змістовно-гностичний компонент сприяє свідомому засвоєнню важливих категорій, понять, основ теорії та практики майбутньої професії, можливих методик та методологій дослідження дітей дошкільного віку, формує здатність до саморозвитку і відповідального відношення до підготовки до майбутньої професії, а також розвиває комунікативні, інтелектуальні, організаторські здібності. Змістовно-гностичний компонент спільно із першим компонентом сприяє реалізації наступного компоненту. Критерії: комплексна система професійних знань, здатність до постійного розвитку і вдосконалення, інтелектуальні, комунікативні, організаторські здібності.

-- процесуально-виконавський компонент орієнтований на практичну діяльність майбутніх вихователів по формуванню узагальнень у дітей старшого дошкільного віку, вироблення необхідних умінь для здійснення педагогічного процесу, а також сприяє усвідомленості правильності, коректності дій в процесі педагогічної діяльності; важливим є словесне підкріплення. Критеріями є: практична робота вихователя, формування функціональних умінь та навичок: проектувальних, гностичних, організаторських, конструктивних, комунікативних).

Показники: рівень теоретичних знань в галузі наступності навчання; сукупність умінь та навичок прогнозувати та здійснювати наступність в навчанні; уміння оцінювати та самоудосконалювати свої дії, а також здійснювати самоаналіз та корекцію власної професійної діяльності. Засобами є: репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький, ігровий. Виділяємо також форми і методи роботи: лекції з міжпредметними зв'язками; практичні (лабораторні, семінарські) заняття; індивідуальна та самостійна робота зі студентами; кейс-стаді; інтегративні прийоми навчання; педагогічна практика; студентські наукові конференції; колоквіум; науково-дослідна робота студентів тощо. Педагогічні умови: спрямування навчально-виховного процесу майбутніх вихователів на формування узагальнень у дітей старшого дошкільного віку із врахуванням результатів психолого-педагогічної діагностики дітей старшого дошкільного віку; доповнення змісту освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми спеціалізованими навчальними курсами з питань формування узагальнення; взаємозв'язок родинно-особистісного виховання та розвитку в процесі формування узагальнень дітей дошкільного віку. І заключною складовою нами визначено такі рівні: низький, достатній, високий, творчий.

За умови включеності зазначених складових і виконання необхідних умов ми отримуємо результат: готовність майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до формування узагальнень у дітей старшого дошкільного віку.

Висновки

Таким чином, слід зазначити, що представлена модель підготовки майбутніх вихователів до формування узагальнень у дітей старшого дошкільного віку є комплексною системою, яка включає всі необхідні складові для підготовки молодих фахівців галузі дошкільної освіти.

До перспективних напрямів досліджень у даній сфері вважаємо за доцільне перевірити ефективність підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до формування узагальнень у дітей старшого дошкільного віку.

Список використаних джерел і літератури

1. Богданова І. М. Технології в освіті : теоретико-методологічний аспект / І. М. Богданова. -- Одесса : Тес,

1999. - 146 с. / Bohdanova I. M. Tekhnolohii v osviti : teoretyko-metodolohichnyi aspekt (Technologies in Education : Theoretic-Methodological Aspect), Odessa, Tes, 1999, 146 p. [in Ukrainian].

2. Булгакова Н. Б. Аналогова модель циклічної системи навчальних дисциплін у технічному університету / Н.Б. Булгакова // Педагогіка і психологія професійної освіти. / Львів : 2000. -- № 1. -- С. 70-78. / Bulhakova N. B. Analohova model tsyklichnoi systemy navchalnykh dystsyplin u tekhnichnomu universytetu (Analogy Model of a Cyclic System of Educational Disciplines in Technical University), Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity, Lviv, 2000, Issue 1, pp. 70--78. [in Ukrainian]

3. Глузман Н. А. Методико-математична компетентність майбутніх учителів початкових класів : [моногр.] / Неля Анатоліївна Глузман. -- К. : «Вища школа - ХХІ», 2010. -- 407 с. / Hluzman N. A. Metodyko-matematychna kompetentnist maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv (Methods-Mathematical Competence of the Future Primery School Teachers), Kyiv, «Vyshcha shkola -- ХХІ», 2010, 407 p. [in Ukrainian].

4. Клаус Г. Киберетика и философия / Г. Клаус ; пер. с нем. -- М. : Изд. Иностр. Лит-ры, 1963. -- 531 с. / Klaus H. Kyberetyka y fylosofyia (Cybernetics and Philosophy), Moscow, Yzd. Ynostr. Lyt-ry', 1963, 531 p. [in Russian].

5. Коваль Л. В. Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи: технологічна складова : [моногр.] / Людмила Вікторівна Коваль. -- Донецьк : Юго-Восток, 2009. -- 375 с. / Koval L. V. Profesiina pidhotovka maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly: tekhnolohichna skladova (Professional Preparation of the Future Primary School Teachers : Technological Component), Donetsk, Yuho-Vostok, 2009, 375 p. [in Ukrainian].

6. Краевский В. В. Методология педагогики: пособие для педагогов-исследователей / В. В. Краевский. -- Чебоксары : Изд-во Чуваш.ун-та, 2001. -- 244 с. / Kraevskyi V. V. Metodolohyia pedahohyky: posobye dlia pedahohov-yssledovatelei (Methodology of Pedagogics: Manual for Pedagogues-Researchers), Cheboksary', Yzd-vo Chuvash.un-ta, 2001, 244 p. [in Russian].

7. Образцов П. И. Методы и методология психолого-педагогического исследования. П. И. Образцов. -- Спб. : Питер, 2004. -- 268 с. / Obraztsov P. Y. Metody' y metodolohyia psykholoho-pedahohycheskoho yssledovanyia (Methods and Methodology of Psychological-Pedagogical Research), Spb., Pyter, 2004, 268 p. [in Russian].

8. Підлипняк І. Підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти / І. Підлипняк // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. - 2013. -- № 44. -- С. 28--34. / Pidlypniak I. Pidhotovka maibutnikh fakhivtsiv doshkilnoi osvity (Preparation of the Future Specialists of Pre-School Education), Psykholoho-pedahohichni problemy silskoi shkoly, 2013, Issue 44, pp. 28--34. [in Ukrainian].

9. Хоружа Л. Л. Теоретичні засади формування етичної компетентності майбутніх учителів початкових класів : афтореф. дис.. на здобуття наук ступеня д-ра пед.. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Людмила Леонідівна Хоружа ; Інститут педагогіки АПЕ України. -- К., 2004. -- 45 с. / Khoruzha L. L. Teoretychni zasady formuvannia etychnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv (Theoretical Bases of Forming Ethic Competence of the Future Primary School Teachers), Kyiv, 2004, 45 p. [in Ukrainian].

10. Яковлева Н. М. Теория и практика подготовки будущого учителя к творческому решению воспитательных задач : автореф. дис. докт. пед. наук / Надежда Максимовна Яковлева ; Челябинский государственный педагогический институт.. -- Челябинск, 1992. -- 43 с. / Yakovleva N. M. Teoryia y praktyka podhotovky budushchoho uchytelia k tvorcheskomu reshenyiu vospytatelny'kh zadach (Theory and Practice of Preparation of the Future Teacher to the Creative Solving of Educational Tasks), Cheliabynsk, 1992, 43 p. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru