Використання інтерактивних методів навчання студентів немовних спеціальностей у ВНЗ на заняттях з іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ВНЗ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Анотація

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ВНЗ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Канюк Олександра Любомирівна, кандидат педагогічних наук, доцент, кафедра іноземних мов ДВНЗ "Ужгородський національний університет", м. Ужгород, Україна.

У статті розглядаються сутнісні характеристики інтерактивного навчання. Автор описує можливості використання деяких інноваційних інтерактивних методів і прийомів на заняттях з іноземної мови. Відмічено, що поєднання традиційних інтенсивних методик навчання і сучасних інтерактивних методів є важливою умовою ефективного навчання іноземної мови у ВНЗ. Величезну роль при підготовці і проведенні інтерактивних занять відіграє методична підготовка викладача.

Ключові слова: комунікативна компетенція, особистісно - орієнтований підхід, інтерактивні методи навчання, рольова гра, іноземна мова, іншомовне спілкування.

Аннотация

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИНТЕРАКТИВНЫХ МЕТОДОВ ОБУЧЕНИЯ СТУДЕНТОВ НЕЯЗЫКОВЫХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ В ВУЗАХ НА ЗАНЯТИЯХ ПО ИНОСТРАННОМУ ЯЗЫКУ

В статье рассматриваются сущностные характеристики интерактивного обучения. Автор описывает возможности использования некоторых инновационных интерактивных методов и приемов на занятиях по иностранному языку. Отмечено, что сочетание традиционных интенсивных методик обучения и современных интерактивных методов является важным условием эффективного обучения иностранному языку в вузе. Огромную роль при подготовке и проведении интерактивных занятий играет методическая подготовка преподавателя.

Ключевые слова: коммуникативная компетенция, личностно - ориентированный подход, интерактивные методы обучения, ролевая игра, иностранный язык, иноязычное общение.

Annotation

USING THE INTERACTIVE METHODS WHILE TEACHING FOREIGN LANGUAGES TO STUDENTS OF NON-LANGUAGE SPECIALTIES IN HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS

Kanyuk Oleksandra, Candidate of Pedagogical Sciences, Ph.D., Assistant Professor Department of Foreign Languages Sate Higher Educational Establishment "Uzhhorod National University", Uzhhorod, Ukraine.

In the system of higher education the main goal of teaching foreign languages is marked by the communicative competence. Acquisition of communicative competence of students is focused on the formation of such a level of foreign language, which meets their professional needs, the realization of personal and business contacts and further self-education. Combining traditional intensive teaching methods and modern interactive methods is essential for the effective learning of foreign languages in high school. A huge role in the training and conduct of interactive sessions is played by methodical training of a teacher. The class to pass with maximum efficiency a teacher is to possess these techniques, to have the skills to use computer and Internet technology, to skillfully deal with modern technology (computers, interactive whiteboard, etc.).

Key words: communicative competence, personality - oriented approach, interactive teaching methods, role play, foreign language, foreign language communication.

Вступ

Розвиток системи вищої освіти в Україні і її вихід на європейський рівень неможливі без підвищеної уваги до викладання іноземних мов, володіння однією з яких є неодмінним критерієм інтеграції України в європейське та світове співтовариство. Національна Доктрина розвитку освіти в Україні наголошує на важливості опанування іноземної мови як засобу спілкування, що має на меті набуття студентами відповідних навичок і вмінь. інтерактивне навчання інноваційний іноземна

У новій освітній ситуації змінюються цілі і завдання в підготовці фахівців - акцент переноситься з засвоєння знань на формування компетенцій, відбувається переорієнтація навчання на особистісно-орієнтований підхід. В системі вищої професійної освіти основною метою навчання іноземним мовам позначена комунікативна компетенція. Придбання студентами комунікативної компетенції орієнтоване на формування такого рівня володіння іноземною мовою, який дозволить використовувати його для задоволення професійних потреб, реалізації особистих і ділових контактів і подальшої самоосвіти. Нові цілі освіти вимагають зміни методів і форм організації освітнього процесу, активізації діяльності студентів в ході заняття, наближення досліджуваних тем до реального життя, присутності ігрових моментів, які максимально наближають слухачів до реальної ситуації спілкування і розвивають такі якості, як самостійність, відповідальність за прийняття рішень, стимулюють пізнавальну, творчу, комунікативну особистісну активність студентів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій літературі наголошено на провідній ролі інтерактивних технологій у навчальному процесі. Теоретичні й практичні аспекти використання інтерактивних технологій і методів навчання у вищих навчальних закладах представлені в роботах Ю. Бабанського, В. Беспалько, В. Давидова, О. Пєхоти, Л. Пироженко, Є. Пометун, Г. Селевко, І. Якиманскої, К. Стоута, Дж. Шнайдера та інших вітчизняних і зарубіжних учених. Інтерактивні технології навчання, як технології, що сприяють соціальному становленню особистості, розглянуті в роботах Б. Ананьєва, Л. Виготського та ін. Проблемам інтерактивного спілкування присвячені наукові праці М. Богомолової, Б. Ломова, Р. Немова, Л. Петровської, Л. Уманського тощо. Класифікацію інтерактивних методів навчання пропонують в своїх дослідженнях Л. Вавилова, Є. Голант, Т. Паніна. Проте впровадження інтерактивних технологій і методів навчання у практику роботи вищих навчальних закладів освіти потребує дальших досліджень.

Метою статті є аналіз продуктивності використання інтерактивних методів навчання студентів немовних спеціальностей у ВНЗ на заняттях з іноземної мови.

Виклад основного матеріалу

Традиційно застосовувані в вузівській практиці форми організації навчання з їх усталеною структурою не можуть в повній мірі задовольнити потреби студентів в нових знаннях, в різнобічних пізнавальних інтересах; забезпечити формування творчої особистості, реалізацію духовних і професійних потреб. Треба думати, що перспективи вдосконалення форм організації навчання - в розвитку різноманіття форм отримання освіти (відкрита освіта, екстернат і т.д.); в зміщенні акцентів на самонавчання і самостійну роботу студентів; в розвитку дистанційного навчання; а також у розвитку нетрадиційних форм навчальних занять, в першу чергу, діалогових, інтерактивних [5].

Умовою ефективного навчання іноземної мови в умовах науково-технічного та інформаційного вибуху є, на нашу думку, поєднання традиційних інтенсивних методик навчання з розробкою і використанням в практиці навчання ряду сучасних інтерактивних методів, які орієнтовані на особистість студента, більш широка взаємодія студентів не тільки з викладачем, а й один з одним, а також на підвищення активності студентів в процесі навчання. Необхідно створити такі педагогічні умови, які сприяли б оптимальному використанню резервних можливостей особистості та приводили б до ефективного прискореного навчання.

Інтерактивний ("inter" - це взаємний, "act" - діяти) - означає взаємодіяти, перебувати в режимі бесіди, діалогу з будь-ким. Завданнями інтерактивних форм навчання є: * ефективне засвоєння навчального матеріалу; * пробудження в студентів інтересу; * встановлення взаємодії між студентами, навчання навичкам роботи в команді, прояв терпимості до будь-якої точки зору, повагу до права кожного на свободу слова, його гідності; * самостійний пошук студентами шляхів і варіантів вирішення поставленого навчального завдання (вибір одного із запропонованих варіантів або знаходження власного варіанту і обґрунтування рішення); * формування життєвих і професійних навичок; * вихід на рівень усвідомленої компетентності студента.

При використанні інтерактивних форм роль викладача змінюється, перестає бути центральною. Він лише регулює процес і займається його загальною організацією, готує заздалегідь необхідні завдання і формулює питання або теми для обговорення в групах, дає консультації, контролює час і порядок виконання наміченого плану [3]. Справжня інтерактивність на занятті вимагає від викладача відійти в бік від центрального місця і залишити його студентові, надавши йому можливість розвивати і виконувати різноманітні види діяльності, приймати всі види ідей і бути толерантним до помилок, які студенти допускають під час своїх спроб у спілкуванні.

Величезну роль при підготовці і проведенні інтерактивних занять відіграє методична підготовка викладача. Адже для того щоб заняття пройшло з максимальною ефективністю, він повинен сам володіти цими методиками, мати навички використання комп'ютерних і інтернет-технологій, вміло поводитися з сучасною технікою (комп'ютером, інтерактивною дошкою та ін.). В даному контексті не можна не відзначити методичну допомогу, яку надає викладачам ДВНЗ "УжНУ" інститут Гете. Майстер-класи, методичні наради, відкриті заняття сприяють підвищенню якості проведених занять.

Неможливо уявити заняття з іноземної мови без таких методів інтерактивного навчання як робота в парах, карусель, незакінчені пропозиції, мозковий штурм, аналіз проблеми, розігрування ситуації в ролях, рольова гра, імітація, дискусія тощо. Ці та деякі інші методи використовуються при навчанні студентів першого - третього курсів спеціальності "Соціальна робота" Ужгородського національного університету німецької мови.

Одним з найпростіших прикладів використання інтерактивних методів навчання німецької мови є вивчення теми "Знайомство". Працюючи в групі, студенти, наприклад, оволодівають уміннями представити себе (назвати прізвище, організацію, посаду, вручити візитну карточку, відреагувати на представлення співбесідника), дотримуючись при цьому всіх правил ділової етики. Їм пропонуються для прослуховування діалоги-ситуації "Представлення ділових партнерів" (представників фірм, організацій, соціальних служб та їх клієнтів). Наступним кроком є порівняння самостійно створених і прослуханих ситуацій, виявлення найбільш типових для ділового спілкування фраз і реплік, їх відмінність від спілкування в побуті. Студенти працюють парами за попередньо запропонованою схемою "знайомства" ділових партнерів, а також в групах з трьох чоловік (представлення ділового партнера колезі по фірмі, або клієнта соціальної служби іншому працівникові, більш компетентному в питаннях, з якими звернувся в службу клієнт).

Для активізації процесу оволодіння уміннями ділового спілкування нами поряд з аудіо матеріалами застосовуються відеозаписи, які дозволяють демонструвати різні зразки поведінки. Так, при вивченні теми "Влаштування на роботу" студентам пропонується переглянути ситуацію, яка мала місце в Центрі зайнятості, але при цьому звук був виключений. Студенти повинні перевести образну інформацію в вербальну, понятійну. Таким чином, процес сприймання стає більш активним, передбачає обов'язкову діяльність з боку студентів. Для підтвердження правильності або помилковості відповідей студентів повторний перегляд ситуації озвучується. Це дає можливість студентам не тільки порівнювати свої відповіді з оригіналом, але ще раз мислено відтворити дану сцену, а в майбутньому використовувати засвоєну лексику в аналогічних ситуаціях ділового професійного спілкування. Не виключено, що окремі молоді люди після закінчення вузу спробують працевлаштуватися за кордоном, тим більше, що з кожним роком такі можливості розширюються, і здобуті знання іншомовного ділового спілкування можуть бути корисними їм самим.

Рольові вправи діалогічного характеру є одночасно метою і ефективним засобом оволодіння вміннями іншомовного ділового спілкування [4]. Різні модифікації цих вправ, зумовлені видами взаємодії партнерів при здійсненні ділового спілкування, забезпечують поступове формування умінь і навичок реалізації комунікативної взаємодії від рівня репліки в діалозі, яка може представляти собою елементарну операцію, до розгорнутого висловлювання, яке є результатом складних мислиннєвих дій.

Моделювання спілкування, яке передбачає наявність професійних завдань, вимагає представити будь-яку вправу (навіть призначену для автоматизації уміння) не як механічну операцію, а як ситуацію, що імітує внутрішню організацію ділового спілкування і способи поведінки в процесі цього спілкування. Так, наприклад, студенти отримують наступне завдання: "Вам доручили зустріти в аеропорту (залізничній станції) ділового партнера по спільному бізнесу, проекту (або учасника міжнародної конференції). Поговоріть з гостем в даній ситуації." Деякі студенти здатні самостійно скласти діалог, іншим пропонуються схеми-опори з ключовими словами, фразами, репліками (наприклад: дозвольте представитися; мені доручено вас зустріти; як ви доїхали; яка у вас зараз погода; чи були ви в нашій країні раніше; чи бажаєте мати карту міста; ви будете проживати в готелі (назва); чи потрібен вам перекладач і т.п.).

Діалогічні вміння, як відзначає Л. Бурман, - це нестандартні, творчі дії, які стимулюють здатність майбутніх фахівців в сфері професійної діяльності "людина-людина" до прийняття рішень і їх творчої реалізації в нестандартних професійних умовах і мають властивості широкого переносу [1, с. 13]. Тому оволодіння діалогічними уміннями є надзвичайно важливим.

На заняттях широко використовуються так звані етюди, які представляють собою запропоновані студентам закінчені сюжети, в розвитку яких має місце реалізація загальної і мовленнєвої взаємодії діючих осіб у відповідності з тими обставинами, які передбачаються сюжетом. Сюжет включає опис однієї або кількох логічно зв'язаних ситуацій, в яких реалізовуються дії персонажів. Наприклад, після вивчення тем "Представлення", "Телефонна розмова". "Ділова зустріч" студентам для творчої роботи пропонується етюд "Відвідання вашого закладу партнерами по проекту з США". Відзначимо, що даний етюд максимально наближений до реального життя. Так, наприклад, студенти відділення соціальної роботи ДВНЗ "УжНУ" проходять практику в Часлівській спеціальній школі-інтернаті, де реалізовується міжнародний проект "TOUCH" (Україна - США), в якому бере участь і кафедра соціальної роботи, тому студенти мають можливість часто зустрічатися з іноземними партнерами проекту і навіть виконують окремі доручення.

Запропонований етюд передбачає такі мікроетюди і комунікативні завдання, як скласти програму перебування в Україні ділових партнерів з США, попередньо вислати її факсом або електронною поштою, а потім обговорити деталі по телефону; написати запрошення; подзвонити і уточнити час приїзду і вид транспорту, яким планують скористатися ділові партнери; зустріти їх; представити колегам; показати місто тощо. І, нарешті, проведення ділової зустрічі, переговори, прийняття рішень.

Зауважимо, що, плануючи роботу над етюдами, розробляючи ділові ігри, ми опираємось на знання і практичний досвід студентів, здобутих ними під час вивчення курсів "Ділова українська мова", "Соціальна психологія", "Соціальна педагогіка", "Вікова і педагогічна психологія", "Групова робота", "Індивідуальна робота" та інші. Наприклад, пропонується ситуація, яка вимагає, перш за все, певні знання з вікової і педагогічної психології: "До соціального працівника звертається мати, яка одна виховує сина. Батько покинув сім'ю зразу ж після народження дитини. Хлопчик відвідував дитячий садок, зараз навчається у молодших класах загальноосвітньої школи. Мати дуже стурбована тим, що хлопчик позбавлений можливості спілкуватися з чоловіками (в сім'ї, дитячому садочку і в школі його вихованням займаються тільки жінки). Яким сформується його характер?".

Робота над етюдами тісно зв'язана з діловою грою, тобто розігруванням ситуацій в сфері діяльності конкретних спеціалістів. Студент, засвоюючи мету, зміст, завдання, правила гри, швидше і продуктивніше вдосконалює уміння і навички усного мовлення, слухання і письма. Мета професійної підготовки досягається завдяки імітаційному моделюванні певних аспектів майбутньої професійної діяльності. Загальна мета підготовки до іншомовного ділового спілкування реалізовується через різні зразки діалогічного і монологічного мовлення. Учасники гри в кожній конкретній ситуації повинні радитися один з одним, погоджуватися, заперечувати, доводити правильність своїх міркувань, вислухати співбесідника, намагатися зрозуміти його.

В зв'язку з цим важливо підкреслити, що студенти, перебуваючи в умовах, максимально наближених до реальних, мають можливість об'єктивно оцінити свої знання і, як правило, переконуються в необхідності вдосконалювати їх. У тих випадках, коли учасники ділової гри захищали свою точку зору, мотивували її, їх мовлення набувало монологічного характеру. Тому вправи, які передували діловій грі, включали навчання монологічному мовленню, висловлюванням, комунікативною метою яких було переконати партнера по спілкуванню в своїй правоті, погодитися або не погодитися з ним, обґрунтувати власну точку зору. На перших етапах навчання переважало заздалегідь підготоване спілкування, студенти обдумували, складали і заучували свої репліки на заняттях, які передували діловій грі (частково вдома), проте спілкування в процесі гри передбачало також і непідготовані висловлювання, що вимагало швидкої мовленнєвої реакції.

Значний інтерес викликає у студентів ділова гра, пов'язана з темою працевлаштування. Події відбуваються в обласному Центрі зайнятості. З проханням про працевлаштування звертається іноземець, який перебуває в статусі мігранта (в Закарпатській області таких осіб дуже багато). Студенти виконують ролі іммігранта і працівника служби зайнятості. Оскільки в подібних службах вони проходили ознайомчу практику і загалом мають уяву про особливості професійної діяльності соціальних працівників в цій сфері, а в місцевій пресі часто зустрічається інформація про іммігрантів, які бажають жити і працювати в Закарпатті, проведення подібної ділової гри позитивно сприймається студентами і не становить для них великих труднощів.

Аналіз результатів проведення подібних ділових ігор дозволяє стверджувати, що вони сприяють активізації професійної зацікавленості студентів, спонукають їх оволодівати уміннями іншомовного ділового спілкування за умови ретельної попередньої підготовки і правильної організації гри. Водночас студенти вчяться долати труднощі іншомовної вербальної і невербальної комунікації. Ми поділяємо думку вітчизняної дослідниці М. Воровки, що "ділова гра як засіб імітації професійної діяльності інтенсифікує процес навчання й тісно пов'язує його з практичною діяльністю, дає змогу надати навчанню предметний та соціальний контексти майбутньої професії і тим самим змоделювати більш адекватні (порівняно з традиційним навчанням) умови формування особистості фахівця" [2, с. 1].

Висновки

Таким чином в процесі ділових рольових ігор поступово формується майбутній фахівець, який володіє професійно орієнтованими уміннями іншомовного ділового спілкування і власним стилем професійної комунікативної діяльності. На нашу думку, важливим є те, що ділові ігри, які мають на меті, перш за все, розвивати уміння іншомовного ділового спілкування, водночас є своєрідною перевіркою професійних знань студентів з інших фахових дисциплін.

Список використаної літератури

1. Бурман Л.В. Педагогічні умови формування діалогічних умінь у студентів вищих навчальних педагогічних закладів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец.: 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / Людмила Володимирівна Бурман. - Тернопіль, 2008. - 21 с.

2. Воровка М.І. Ділова гра як засіб підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец.: 13/00/04 "Теорія і методика професійної освіти" / Маргарита Іванівна Воровка. - Тернопіль, 2007. - 20 с.

3. Загвязинский В.И. Теория обучения: современная интерпретация: учебное пособие для вузов. 3-е изд-е, испр. / Владимир Ильич Загвязинский - М.: Академия, 2006. - 192 с.

4. Ильин М.С. Основы теории упражнений по иностранному языку /Михаил Сергеевич Ильин. - М.: Педагогика, 1975. - 151 с.

5. Карпова Т.А. Формы организации обучения и их классификация / Т.А. Карпова, Л.А. Моисеенко // Личность, речь и юридическая практика: Сб. науч. тр. междунар. науч.-метод. конф. - Выпуск 13. - 2010. - С. 101-104.

6. Суворова Н. Интерактивное обучение: новые подходы / Нина Суворова.

Размещено на Allbest.ru