Суть інтегрованого навчання школярів предметів мистецького циклу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Суть інтегрованого навчання школярів предметів мистецького циклу

Постановка проблеми

Сучасна соціокультурна ситуація в Україні характеризується поширенням інтеграційних тенденцій у різних сферах діяльності, у тому числі в освіті. Процеси інтеграції відбуваються не тільки на рівні реформування системи освіти в цілому, але й глибоко проникають в усі її ланки.

Сучасна школа існує в умовах прискорення темпів навчання, збільшення обсягів інформації та обмеження часу для її засвоєння. З огляду на інформаційне перевантаження освітнього процесу, інтегроване навчання як спосіб оптимізації набуває суттєвого значення.

Інтегроване навчання предметів мистецького циклу дозволяє забезпечити дотримання важливого принципу, яким, згідно Концепції художньо- естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, є поліхудожність, інтегральність, діалогічність, що передбачає відображення у змісті навчання об'єктивно існуючих зв'язків між видами мистецтв, діалогу культур [5].

Суть інтегрованого навчання предметів мистецького циклу полягає в інтеграції мистецьких знань та художньо-образних уявлень різних видів мистецтв навколо однієї теми. Такий підхід дає можливість збагатити естетичне сприйняття учнів навколишньої дійсності, розвинути їхнє асоціативне мислення, художньо-естетичний інтерес, допомагає їм усвідомити розмаїття відображення навколишньої дійсності та внутрішнього світу людини засобами різних видів мистецтв, дає змогу отримати цілісні знання.

Розв'язання проблеми організації інтегрованого навчання школярів предметів мистецького циклу вимагає обґрунтування його теоретичних положень та вихідних понять.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукових праць дав підстави свідчити про посилення інтересу вчених до інтеграції як способу підвищення ефективності навчання. У наукових дослідженнях висвітлюються різні аспекти інтеграції в освіті, зокрема її комп'ютеризації (Р. Гуревич), інтеграції знань учнів професійно-технічної школи (І. Козловська), теоретико- методологічні засади інтеграції знань у вищій школі (М. Берулава,

І. Козловська, М. Чапаєв, І. Яковлєв), проблемами інтеграції сучасного наукового знання (Н. Костюк, В. Лутай, Г. Кікец), інтеграція навчальних дисциплін у школі (А. Степанюк, Т. Гладюк), методологічні підходи до формування змісту освіти на інтегративній основі (С. Гончаренко), інтеграційні процеси в загальній та професійній освіті (К. Колесіна, Ю. Мальований, В. Фоменко), інтеграція форм і змісту професійного навчання майбутніх фахівців (А. Вербицький, В. Безрукова, В. Гінецинський, М. Костюков, В. Сидоренко, В. Харитонов). У працях П. Атутова, В. Бикова, І. Зязюна, В. Ільченко, В. Максимової, О. Новікова, Н. Ничкало, В. Сидоренка, Д. Тхоржевського, Д. Чернілевського та інших доведено, що однією з найбільш важливих умов підвищення наукового рівня вивчення основ наук та підвищення ефективності всього навчального процесу є дидактична інтеграція знань. Попри значну кількість наукових праць з указаної проблеми, досить залишається остаточно невирішеним питання щодо суті інтегрованого навчання школярів, у тому числі предметів мистецького циклу.

Мета статті - розкрити суть та особливості інтегрованого навчання школярів предметів мистецького циклу.

Виклад основного матеріалу

Аналіз наукової літератури з порушеної проблеми дає підстави для висновку, що інтегрований підхід в освіті виходить із загальної об'єктивної цілісності світу й забезпечує: єдність життєдіяльності людини та її освіти; взаємозв'язок спадкових, соціальних та педагогічних факторів; цілісність особистості учня, його науково -педагогічного знання; єдність розвитку, виховання та навчання школяра; цілісність процесу навчання (взаємообумовленість його компонентів, єдність змістовної та процесуальної сторін навчання, міжпредметні зв'язки); взаємообумовленість теоретичної та практичної діяльності учня.

Для досягнення поставленої мети дослідження необхідно проаналізувати суть поняття «інтеграція» як загальнонаукової та педагогічної категорії.

У словникових та енциклопедичних виданнях подано таке визначення досліджуваної категорії: «інтеграція (лат. Integration - відновлення, поповнення від integer - цілий) - поєднання диференційованих частин та функцій системи, організму в ціле; поєднання в ціле, у єдність будь -яких елементів, відновлення будь-якої єдності; стан взаємозв'язку окремих компонентів системи і процес, що обумовлює такий стан» [12, с. 385]; стан зв'язності окремих диференційованих частин і функцій системи, організму в ціле і процес, що веде до такого стану [7, с. 229]; «об'єднання в ціле будь-яких окремих частин; об'єднання та координація дій різних частин цілісної системи; процес упорядкування, узгодження та об'єднання структур і функцій у цілому організмі» [2, с. 500]; доцільне об'єднання та координація дій різних частин цілісної системи [6, с. 130].

У широкому філософському розумінні суть інтеграції тлумачиться як закономірне явище, в основі якого лежить взаємозв'язок та взаємообумовленість предметів та явищ дійсності; як сторона процесу розвитку, що пов'язана із об'єднанням в ціле раніше роз'єднанних частин та елементів. Отже, ключовим поняттям інтегрування змісту освіти є «цілісність». При цьому інтеграція розглядається як взаємопроникнення елементів одного об'єкту в структуру іншого, унаслідок чого виникає не додавання, не покращення якості двох об'єктів, а повністю новий об'єкт зі своїми властивостями [3, с. 52].

Слід зазначити, що деякі сучасні вчені вказують на діалектичний зв'язок інтеграції з диференціацією. Так, І. Козловська, описуючи механізм цього зв'язку, пояснює, що перехід будь-якої системи на більш високий рівень приводить до збільшення її різноманітності, тобто зростає кількість елементів, що є диференціацією. При цьому ускладнюються зв'язки між цими елементами, а це є інтеграцією. Проте диференціація не виявляється на рівні цілісної системи, а існує на рівні елементів (або підсистем) та впливає на результат процесу інтеграції. «Диференціація передбачає виділення елементів змісту певної системи, а інтеграція - систематизацію цього змісту, утримання елементів в єдиному цілому» [3, с. 48-49].

Аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури дав можливість виявити значні розбіжності у визначенні поняття «інтеграція». Це пояснюється тим, що будь-яка наука виокремлює сукупність характерних ознак інтеграції притаманних певній галузі знань.

Розкриваючи суть інтеграції як педагогічної категорії, науковці характеризують її як процес і результат взаємодії різних структурних елементів педагогічної системи. Такими елементами є цілі, зміст, методи, форми і засоби навчання, в результаті взаємодії яких відбувається зростання системності, ущільненості та узагальненості знань.

Розглядаючи інтеграцію як процес, Т. Бородіна дійшла висновку, що в такому разі суть інтеграції полягає в цілеспрямованому об'єднанні через встановлення стійких взаємозв'язків елементів освітньої системи при збереженні і збагаченні їхніх якісних особливостей, характерних ознак, що приводить до становлення цілісності, яка володіє новими системними властивостями [1]. Тобто така інтеграція повинна мати чітко визначену мету, установлювати істотні зв'язки між елементами системи, водночас зберігаючи їхню своєрідність, у результаті чого виникає новий складний об'єкт.

Питання інтеграції в дидактиці докладно розглянуто І. Козловською. Суть цього поняття дослідниця розуміє як процес взаємопроникнення, ущільнення, уніфікації знань, взаємопроникнення інформації з одного навчального курсу в інший, об'єднання елементів, яке супроводжується ускладненням та зміцненням зв'язків між ними [3].

Близькою до вищенаведених підходів щодо визначення суті навчальної інтеграції є позиція В. Радкіної, яка вважає, що підґрунтям інтеграції виступає гармонійне поєднання знань на основі спільності наукового змісту, предмета, об'єкта, цілей викладання та подібності наукових понять [8, с. 61].

Отже, навчальна інтеграція полягає у відборі та поєднанні навчального матеріалу різних, найчастіше суміжних, дисциплін. У дидактиці виокремлюють такі види інтеграції: тематична інтеграція, тобто поєднання начального матеріалу різних галузей знань з метою цілісного та всебічного вивчення наскрізних тем; повна інтеграція, яка передбачає створення інтегрованих курсів на основі залучення знань з різних навчальних предметів [4, с. 16].

Проведений аналіз поняття «інтеграція» у загальнонауковому і педагогічному аспектах дав можливість виявити такі його ключові ознаки: діалектичний взаємозв'язок з диференціацією, що виявляється у виокремленні та поєднанні в ціле диференційованих елементів і функцій системи на ґрунті спільної мети; наявність системоутворювальних зв'язків між елементами.

Інтегроване навчання школярів предметів мистецького циклу дозволяє активізувати їхню пізнавальну діяльність, підвищити інтерес до навчального матеріалу, актуалізувати наявні знання із суміжних дисциплін.

Суть такого навчання полягає у використанні на уроці знань різних видів мистецтв та видів художньо-творчої діяльності навколо певної теми. При цьому слід прагнути, щоб поєднання різних видів мистецтв було гармонійним, щоб один вид мистецтва не домінував над іншим. У центрі уваги має бути художній образ, який можна висловити мовою будь-якого виду мистецтва.

Перевагою застосування інтегративного підходу до викладання предметів мистецького циклу є те, що завдяки сполученню знань та розкриттю художніх образів засобами різних видів мистецтв школярі цілісно сприймають картину світу, втілену в мистецтві. Поряд із цим учні набувають інтегративних знань, у них формується мобільність, тобто здатність швидко переносити знання та вміння з одного предмету в інший.

Слід зазначити, що інтегроване навчання нерідко ототожнюють з використанням міжпредметних зв'язків. Проте, ми підтримуємо думку вчених, які вважають, що ці поняття є близькими, але не тотожними. Так, не можемо не погодитися з О. Савченко, яка зазначає, що міжпредметні зв'язки передбачають лише залучення до змісту уроку відомостей інших предметів, які мають допоміжне значення у вивченні певної теми. З цього приводу дослідник пояснює, що міжпредметні зв'язки являють собою «окремі короткочасні моменти уроків, які сприяють глибшому сприйманню та осмисленню якогось конкретного поняття. Натомість у процесі інтегрованого уроку учні ознайомлюються зі змістом різних предметів, включаються у несхожі між собою види діяльності, що підпорядковані одній темі» [10, с. 261].

Щодо відмінностей міжпредметних зв'язків та інтегрованих уроків, аналогічної думки дотримується М. Фіцула, зазначаючи, що «міжпредметні уроки ставлять за мету «спресувати» матеріал кількох предметів, при інтегрованих уроках матеріал кількох тем подається блоками» [11, с. 167].

Структура та зміст інтегрованого уроку визначається метою, завданнями, та способами діяльності. Ефективність такого уроку залежить від забезпечення відповідних педагогічних умов: стимулювання позитивно-активного ставлення школярів до засвоєння нових знань; використання інтерактивних методів навчання, проблемного викладу матеріалу; доцільне поєднання індивідуальної та групової форм роботи.

Реалізація інтегрованого навчання предметів мистецького циклу спрямована на формування у школярів особистісних, функціональних та соціальних компетентностей.

До особистісних компетентностей відносимо: загальнокультурні

особистісні якості (ціннісні орієнтації, світоглядні уявлення, естетичне ставлення до навколишнього світу, культурно -історична обізнаність); спеціальні мистецькі знання та здібності (мистецький понятійно - категориальний апарат, асоціативне та образне мислення, художньо-естетичне сприйняття).

Зміст функціональних компетентностей складають художньо-творчі вміння, здатність застосовувати на практиці мистецькі знання (знання в дії), здатність до самоосвіти та самоактуалізації, що виявляється у прагненні до розвитку та найповнішого розкриття власних потенційних можливостей.

Соціальні компетентності передбачають здатність особистості до спілкування, конструктивної взаємодії та співпраці із суб'єктами навчально- виховного процесу.

Висновок

Необхідність розв'язання проблеми підвищення ефективності навчання школярів предметів мистецького циклу вимагає звернення до перспективних, інноваційних типів організації навчальної діяльності в сучасній школі, до яких відносимо інтегроване навчання. Метою інтегрованого навчання предметів мистецького циклу є створення сприятливих умов для всебічного вивчення мистецьких понять, явищ та образів, формування в школярів комплексного мислення, інтегративних, мобільних знань, умінь та цілісного художньо-естетичного сприйняття.

Подальшого вивчення потребують питання підготовки майбутніх учителів музики до організації інтегрованого навчання учнів основної школи предметів мистецького циклу.

Література

урок педагогічний мистецтво інтегративний

1.Бородина Т. С. Принципы интеграции учебной и научно -исследовательской деятельности студентов. Современные проблемы науки и образования. 2014. № 5.

2.Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. Бусел В. Т. Київ, 2005. 1728 с.

3.Козловська І. М. Теоретико-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійно-технічної школи. Львів, 1999. 301 с.

4.Короткий термінологічний словник з педагогіки / укладачі

5.С. Г. Мельничук, О. С. Радул, Т. Я. Довга, С. В. Омельяненко. Кіровоград, 2004. 36 с.

6.Масол Л. М. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх закладах. Педагогічна газета. 2001. № 12. С. 6-7.

7.Педагогіка вищої школи: словник-довідник / упор. О. О. Фунтікова. Запоріжжя, 2007. 404 с.

8.Педагогічний словник / за ред. дійсного члена АПН України Ярмаченка М.Д. Київ, 2001. 516 с.

9.Попова О. В., Ревенко І. В. Підготовка майбутніх учителів гуманітарного профілю до художньо-естетичного виховання підлітків : монографія. Харків, 2014. 196 с.

10.Радкіна В. Ф. Інтегративний підхід як принцип організації професійної підготовки майбутніх учителів. Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. 2005. № 21. С. 61-64.

Размещено на Allbest.ru