Підготовка майбутнього вчителя технологій до формування культури споживання в учнів загальноосвітньої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка майбутнього вчителя технологій до формування культури споживання в учнів загальноосвітньої школи

У сучасній Україні споживча освіта є невід'ємною складовою системи підготовки молодих людей до дорослого життя. Сьогодні національна освітня система постає перед новими викликами: освіта підростаючого покоління обов'язково має бути практичною, конкретною та впливати на поведінку і прагнення молодих громадян.

Актуальність проблеми в першу чергу зумовлена зміною наявних пріоритетів у постановці стратегічних цілей вищої педагогічної освіти, появою нових вимог до особистості майбутнього вчителя.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми засвідчив, що недостатньо розкрито особливості підготовки майбутніх учителів технологій до цього напряму професійної діяльності. Окремим аспектам проблеми формування культури споживання присвячено дослідження Г. Григоренко, Л. Жиліної, Н. Кривошеї, Д. Лазаренка, О. Лихолат, Л. Савченко, Н. Слюсаренко, В. Стешенко, 3. Філончук й ін.

Формування цілей статті (постановка завдання). Проте визначення, теоретичне обґрунтування та експериментальну перевірку педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя технологій до формування культури споживання в учнів загальноосвітньої школи здійснено не було. Отже, заповнення цієї прогалини і є метою нашого дослідження.

Було виявлено, що дослідження проблеми підготовки майбутнього вчителя технологій до формування культури споживання в учнів загальноосвітньої школи можливе за рахунок вирішення комплексу завдань.

Реалізація першого завдання передбачала здійснення системного аналізу стану розробки проблеми підготовки майбутнього вчителя технологій до формування культури споживання в учнів загальноосвітньої школи та виявлення напрямів її подальшого вивчення.

У процесі дослідження з'ясовано, що культура споживання є динамічним процесом, розвиток якого здійснюється на базі задоволення потреб у професійній діяльності, культурі, цінностях. Культура споживання дає набори зразків споживання, виборів, цінностей і смаків, які допомагають людині орієнтуватися в соціальному просторі. Це також надіндивідуальна реальність, яка створюється суспільством як безпосередньо, так і за допомогою соціальних інститутів - держави, бізнесу, освіти тощо.

Отже, було встановлено, що підготовка майбутнього вчителя технологій до формування культури споживання в учнів на сучасному етапі розвитку професійної освіти є проблемою, що потребує цілеспрямованого, планомірного розв'язання. А подальше її дослідження потребує спеціальної розробки педагогічних умов і технології їхньої реалізації.

Друге завдання дослідження було спрямоване на обґрунтування сутності, структури та змісту підготовки майбутнього вчителя технологій до формування в учнів культури споживання. Виявлено, що специфіка такої підготовки майбутнього вчителя залежить не лише від його готовності до організації та проведення навчальних занять за відповідними темами, а й від здатності формувати в учнів певні споживчі компетенції зокрема й культуру споживання взагалі.

Підготовка майбутнього вчителя технологій до формування культури споживання полягає у формуванні професійної компетентності, що передбачає встановлення у студентів мотивів до реалізації цього виду професійної діяльності, формування цілісної системи споживчих знань, оволодіння практичними вміннями та навичками, необхідними для розвитку в учнів культури споживання, а також виховання активної позиції споживача.

Нами було визначено, що підготовка майбутнього вчителя технологій до формування культури споживання в учнів є складним, системним феноменом, який містить мотиваційний, когнітивний, ціннісно-смисловий та діяльнісно-результативний компоненти, що й зумовлює ефективність майбутньої професійної діяльності вчителя технологій [2].

Вирішення третього завдання передбачало теоретичне обґрунтування та експериментальну перевірку сукупності педагогічних умов та технології їхньої реалізації для забезпечення ефективної підготовки майбутнього вчителя до формування культури споживання в учнів загальноосвітньої школи, таких як:

- ознайомлення майбутнього вчителя технологій із роллю та місцем споживчої освіти через збагачення змісту спеціальних дисциплін знаннями про культуру споживання;

- реалізація комплексу сучасних педагогічних технологій: технології емпауерменту, мультимедійних, імітаційно-ігрових і проектних технологій, центральне місце серед яких відведено ігровому проектуванню;

- забезпечення методичної підготовки майбутнього вчителя до формування в учнів культури споживання на уроках технології.

Технологія реалізації зазначених педагогічних умов ґрунтувалася на наступних методологічних підходах: системному, компетентнісному, культурологічному, та етапах навчальної діяльності студентів: організаційно-підготовчому, змістово-процесуальному та

рефлексивно-творчому.

Основою цієї технології став авторський спецкурс «Основи споживчих знань» та окремі змістові модулі, зміст яких забезпечив єдність структурних складових досліджуваного особистісного утворення в студентів у процесі лекційних, лабораторних, практичних занять, гурткової і самостійної роботи.

Четверте завдання передбачало експериментальну перевірку розроблених умов і технології їх реалізації в підготовці майбутнього вчителя до формування культури споживання в учнів за такими аспектами:

- спрямування навчальної роботи вчителів-практиків на формування культури споживання в учнів на уроках технології;

- з'ясування мотивів навчальної діяльності майбутніх учителів технологій;

- сформованість компонентів підготовки студентів до формування культури споживання в учнів;

- спрямування професійної підготовки майбутнього вчителя технологій до формування культури споживання в учнів загальноосвітньої школи;

- аналіз навчально-методичного забезпечення організації процесу підготовки майбутнього вчителя технологій до формування культури споживання в учнів.

Технологія підготовки майбутнього вчителя до формування культури споживання в учнів передбачала організацію навчальної діяльності студентів у три етапи: перший - організаційно-підготовчий; другий етап - змістово-процесуальний; третій етап - рефлексивно-творчий.

У ході констатувального етапу педагогічного експерименту було вивчено стан підготовки майбутніх учителів технологій до формування культури споживання в учнів та можливості споживчої освіти. Це дозволило виявити недостатній рівень підготовки вчителів до формування культури споживання в учнів на уроках технології. Водночас було встановлено, що студенти технологічних факультетів мають недостатній рівень підготовки до формування культури споживання в учнів. Отримані дані підтвердили необхідність упровадження педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя технологій до формування культури споживання в учнів та технологію їх реалізації.

На формувальному етапі педагогічного експерименту відбулося експериментальне навчання здобувачів вищої освіти щодо формування культури споживання в учнів загальноосвітньої школи в процесі аудиторної та позааудиторної роботи. Для цього до начального плану технологічного факультету було введено спецкурс «Основи споживчих знань» (4 курс), до змісту курсу «Сучасні технології промислового виробництва» (4 курс) введено змістовий модуль «Промисловість на захисті прав споживачів», до курсу «Домознавство» (2 курс) - змістовий модуль «Формування культури споживання в теорії та практиці домоустрою», до курсу «Методика навчання технологій» (4 курс) - змістові модулі «Теорія і методика навчання основ споживчих знань» та «Методика навчання технології сталого розвитку (емпауерменту)».

Зміст спецкурсу «Основи споживчих знань» [1] містив теоретично та практично важливий матеріал для формування культури споживання: комплекс споживчих знань (товарознавчі, технологічні, матеріалознавчі, економічні та знання про споживчі властивості матеріалів і виробів); актуальні проблеми споживання; технології становлення культури споживання товарів і послуг; відпрацювання професійних дій, спрямованих на формування в студентів культури споживання тощо.

У межах спецкурсу було проведено такі форми занять, як лекції-візуалізації (демонстрація відеоматеріалів про обгортку, етикетку та рекламу тощо); лекції-провокації (навмисне допущення помилок у процесі викладання матеріалу про споживання та заощадження); віртуальна лабораторія (створення реклами товарів, власної етикетки, каталогу послуг, проекту дитячого кафе); квести («Проблема сімейного бюджету»); ділові («Раціональне споживання товарів і послуг») та рольові («Вивчення етики відносин у сфері споживання») ігри; ярмарок педагогічних ідей («Про що розкаже реклама побутової техніки»); рейтинги споживання товарів і послуг, на які студенти орієнтувались під час виконання практичних завдань, розробки споживчих проектів, бізнес-планів, написання творів-есе («Для чого потрібно формувати культуру споживання?»); розв'язання проблемних ситуацій (запропонувати способи розв'язання життєвих ситуації, що можуть спричинити культурний шок) тощо.

Контрольний етап експерименту продемонстрував ефективність розроблених педагогічних умов і технології їхньої реалізації в процесі професійної підготовки майбутніх учителів до формування культури споживання в учнів.

Загальний рівень підготовки майбутніх учителів технологій до формування культури споживання в учнів загальноосвітньої школи якісно змінився.

Так, в експериментальній групі кількість студентів із високим рівнем підготовки до формування культури споживання в учнів зросла на 14,8% і становила 28,7%. Кількість студентів із достатнім рівнем підготовки зросла на 4,7% й становила 29,4% від загалу. Ці студенти показали досить високу мотивацію щодо необхідності підготовки до формування в учнів культури споживання, а також високий рівень знань зі спецкурсу та з доданих змістових модулів, усвідомлене ставлення до такої підготовки й наявність умінь, пов'язаних із використанням споживчих знань у професійній діяльності.

Кількість студентів із середнім рівнем сформованості зменшилася на 12,6% і склала 20,8% від загалу. Студенти, які мали середній рівень підготовки до формування культури споживання в учнів, показали, що їхня мотивація щодо необхідності такої підготовки має достатній рівень, такий же рівень володіння знаннями основ споживчої культури; усвідомлене ставлення цих студентів характеризувалося й достатнім рівнем умінь, пов'язаних із використанням споживчих знань у професійній діяльності.

Кількість студентів експериментальної групи з низьким рівнем підготовки до формування культури споживання в учнів зменшилася на 6,3% й становила 21,1% від загалу. Ці студенти залишилися на низькому рівні, хоча в них і відбулися деякі позитивні зміни в мотиваційній, когнітивній, ціннісно-смисловій і діяльнісно-результативній сферах.

Щодо результатів, отриманих під час дослідження рівня студентів із контрольних груп, зазначимо, що відбулися незначні, але позитивні зміни щодо якості підготовки майбутніх учителів технологій до формування культури споживання в учнів.

Узагальнені результати підсумкового етапу педагогічного експерименту подано в табл.

Узагальнені результати дослідження підсумкового етапу педагогічного експерименту в експериментальній і контрольній групах