Реалізація методики професійно-орієнтувальної природничо-наукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури у курсі "Біомеханіка"

Модуль “Основи загальної біомеханіки фізичних вправ” передбачає вивчення таких тем: біомеханіка як наукова та навчальна дисципліна; м'язи як матеріальна основа рухової діяльності людини; біомеханіка силових, швидкісних, швидкісно-силових якостей людини; біомеханічні прояви витривалості та гнучкості; біомеханічні характеристики тіла людини та їх класифікація.

Лабораторні роботи змістового модуля “Основи загальної біомеханіки фізичних вправ” проводяться із загальною метою поглиблення теоретичних знань студентів і опанування навичками самостійного дослідження з наступним аналізом отриманих даних. Використовуються експериментальні методи тестування силових, швидкісних та швидкісно-силових якостей (динамометрія, темпінг-тест, естафетний тест тощо). Традиційно лабораторна робота закінчується розв'язанням тестових завдань та ситуаційних задач, які дозволяють перевірити рівень сформованості практичних навичок та систематизувати знання з теми.

Самостійна робота студентів в межах змістового модуля №1 “Основи загальної біомеханіки фізичних вправ” є важливою і необхідною складовою частиною навчання за кредитно-модульною системою. Самостійна робота студентів з курсу “Біомеханіка” є невід'ємною частиною навчального процесу в підготовці кваліфікованих фахівців у галузі фізичної культури і спорту, здатних самостійно і творчо вирішувати задачі, що стоять перед ними. До методів самостійної роботи студента з курсу “Біомеханіка” відносимо систематичне читання і конспектування літератури з біомеханічного забезпечення обраного виду спорту; підготовку до методичних і практичних занять, складання конспектів і планів для виступів; написання рефератів по розділах; підбір матеріалу і написання курсової роботи; самостійне поглиблене вивчення вузлових питань навчальної програми, недостатньо висвітлених у навчальних посібниках; обробка й аналіз експериментальних даних, отриманих під час експериментів і спостережень для науково-дослідних робіт у рамках студентського наукового гуртка; самостійне виконання завдань по програмі під час перебування на спортивних зборах; ведення щоденника тренування і картки самоконтролю; аналіз змісту й результатів тренування по окремих періодах. Для впровадження інтеграційно-функціональної моделі природничо-наукової підготовки фахівця фізичної культури самостійна робота є провідним засобом інтеграції навчального матеріалу різних циклів підготовки, вона дозволяє узагальнити отриману теоретичну інформацію та спроектувати її на рівні практичного досвіду.

Індивідуальна робота в структурі операційно-діяльнісного складника інтеграційно-функціональної моделі на професійно-орієнтувальному етапі природничо-наукової підготовки фахівця фізичної культури передбачає написання та захист індивідуального дослідження за однією із обраних тем.

Модуль “Диференціальна біомеханіка” відповідно до завдань та педагогічних умов інтеграційно-функціональної моделі природничо-наукової підготовки фахівця фізичної культури передбачає засвоєння поняття про диференціальну біомеханіку, її завдання та методи дослідження, розвиток та онтогенез моторики, виявлення вікових та статевих особливостей моторики людини. Розглядаються питання: патологічна та медична біомеханіка; профілактика та попередження травм у сучасному спорті; біомеханічне обґрунтування травматизму.

Самостійна робота змістового модуля “Основи диференціальної біомеханіки” заснована на потребі опрацювати питань вікових, статевих, патологічних та медичних аспектів рухової діяльності у вигляді фахових тем. Оптимізація самостійної роботи майбутнього фахівця створює передумови для впровадження ідей здоров'язбереження на міцній науково-обґрунтованій інтеграційній системі природничо-наукових та професійно-практичних компетентностей. Наприклад, тема «Основи диференціальної біомеханіки» включає такі інтеграційні питання: вивчення стабільності показників моторики, вивчення спадкових впливів; максимальна довільна сила м'язів (кг) в залежності від віку; вікові особливості розвитку витривалості; вікові особливості розвитку швидкості; вікові особливості розвитку спритності; вікові особливості розвитку гнучкості; динаміка приросту результатів у окремих видах спорту (за характером спеціалізації спортсмена). Ці питання реалізуються через базові інтеграційні центри навчальних дисциплін професійно-орієнтувального етапу - “Анатомія з основами спортивної морфології”, “Вікова фізіологія і валеологія” та “Фізіологія людини”.

Індивідуальна робота в структурі інтеграційно-функціональної моделі природничо-наукової підготовки фахівця фізичної культури при вивченні курсу “Основи диференціальної біомеханіки” вивчається з використанням методів:

- аналізу вікових особливостей планування спортивної спеціалізації в обраному виді спорту; визначення періодів попередньої підготовки, початкової спортивної спеціалізації та поглибленої підготовки спортсмена, базових рухових якостей та сенситивних періодів їх розвитку в учнів;

- аналізу статевих особливостей моторики шляхом вивчення та порівняння спортивних результатів чоловіків та жінок на Олімпійських Іграх в Пекіні (на прикладі обраного виду спорту) [2].

У процесі лекційного курсу "Основи спеціальної біомеханіки” передбачено вивчення класифікації видів спорту за характером циклічності, формування поняття про біомеханічний аналіз циклічних та ациклічних видів спорту, дослідження командних видів спорту та їх ситуаційного характеру, визначення явища антиципації.

Практичний курс змістового модуля "Основи спеціальної біомеханіки” включає дослідження біомеханічної структури циклічних, ациклічних та нестандартних видів спорту, особливостей аналізу спортивно-технічної майстерності. Практична частина забезпечує поглиблення знань майбутніх фахівців та опанування навичками самостійного дослідження проблеми з наступним аналізом отриманих даних [2, 3].

Самостійна робота змістового модуля «Основи спеціальної біомеханіки» заснована на потребі додаткового опрацювання питань біомеханічного аналізу циклічних, ациклічних та нестандартних видів спорту, яким не приділено належної уваги у лекційному та практичному курсі. При цьому вибудовується стійка система міжпредметних зв'язків за такими напрямами: біомеханічна характеристика циклічних видів спорту; біомеханічна характеристика ациклічних видів спорту; біомеханічна характеристика видів спорту з нестандартною структурою рухів. Для комплексного аналізу циклічних, ациклічних і нестандартних видів спорту використовуються базові інтеграційні центри дисциплін професійно-орієнтувального етапу. серед провідних - "Анатомія з основами спортивної морфології”, "Вікова фізіологія і валеологія”, "Фізіологія людини” та "Біохімія”.

Індивідуальна робота в структурі інтеграційно-функціональної моделі природничо-наукової підготовки фахівця фізичної культури при вивченні "Основ спеціальної біомеханіки” містить такі індивідуальні дослідні завдання:

1) на цифровому зображенні відмітити основні недоліки у виконанні ударів по м'ячу ногою;

2) на цифровому зображенні підписати фази подачі м'яча у волейболі;

3) за допомогою цифрової відеозйомки скласти динамограму штрафного кидка у баскетболі;

4) розробити та здійснити аналіз схеми фазової структури вправ на метання та штовхання;

5) на цифровому зображенні спортивної ходьби підписати його основні фази та відмітити коливання загального центру мас тіла;

6) на цифровому зображенні легкоатлетичного бігу підписати його основні фази та відмітити коливання загального центру мас тіла;

7) розробити та проаналізувати схему фазової структури різних видів плавання [2].

Поточний контроль знань майбутніх фахівців фізичної культури здійснювався в процесі навчання на лекціях, роботи на практичних заняттях, у формі аналізу діяльності іншого студента, написання рефератів. Модульний контроль з дисципліни передбачав виконання низки контрольних робіт. Кожна контрольна робота складається із семи завдань: п'яти теоретичних та двох практичних. Для об'єктивності оцінювання та зручності перевірки нами запропоновано поелементний аналіз контрольної роботи. Поелементний аналіз контрольної роботи є дуже зручним і на етапі корекції знань, оскільки дозволяє виявити найтиповіші помилки та складності в засвоєнні матеріалу окремими групами учнів. Підсумкова оцінка складається з усіх балів, отриманих студентом під час поточного й модульного видів контролю, а також оцінки, отриманої за виконання підсумкового індивідуального навчально-дослідного завдання з дисципліни.

Висновки

Отже, вивчення біомеханіки фізичних вправ відповідно до мети та завдань розробленої нами інтеграційно-функціональної моделі природничо-наукової підготовки забезпечує реалізацію інтеграційних, модернізаційних та здоров'язберігальних аспектів вивчення рухової діяльності людини, відбувається оптимізація змісту і методів підготовки. Для реалізації розробленої інтеграційно-функціональної моделі на даному етапі підготовки важливим є те, що “Біомеханіка” є унікальною галуззю природничо-наукових знань, оскільки вона є інтегрованою дисципліною, що поєднує в собі біологічні та фізичні закономірності руху живої матерії. Теоретико-методичні аспекти викладання дисципліни “Біомеханіка” дозволяють використовувати комплекс внутрішньо-, між- та транспредметних зв'язків для забезпечення цілісної системи природничонаукової підготовки фахівця фізичної культури на професійно-орієнтувальному етапі. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у перевірці ефективності пропонованої методики у навчально-виховному процесі факультетів фізичного виховання педагогічних ВНЗ.

Список використаних джерел

1. Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-професійна програма «Бакалавр» за спеціальністю 010100 «Педагогіка та методика середньої освіти. Фізична культура». Напрям підготовки 0101 «Педагогічна освіта» / [О. С. Куц, О. М. Вацеба, І. Є. Латичак та ін.; голова групи розроби. Ф. В. Музика]. - Вид. офіційне. - Введ. 01.09.2004. - К. : Мін. осв. Укр, 2004. - 582 с.

2. Хоменко П. В. Біомеханіка : [навч. прогр.] / П. В. Хоменко. - Полтава : ПНПУ ім. В. Г. Короленка, 2011. - 40 с.

3. Хоменко П. В. Організаційно-методичні аспекти викладання курсу «Біомеханіка» в умовах кредитно-модульної системи / П. В. Хоменко, О. К. Корносенко // Імідж сучасного педагога : наук.-практ. освіт.-популяр. часопис. - 2009. - № 2-3 (91-92). - C. 45-47.

Размещено на Allbest.ru