Ми проаналізували навчальні програми гуманітарних спеціальностей напрямів підготовки бакалавр, спеціаліст, магістр, за якими навчаються в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини. Виявили, що фольклорний компонент використовується в аудиторній роботі у 46 дисциплінах зі спеціальностей "Дошкільна освіта", "Початкова освіта", "Музичне мистецтво", "Хореографія", "Образотворче мистецтво", "Філологія. Українська мова та література" (спеціалізація: Українознавство). У навчальних планах спеціальностей "Початкова освіта" та "Філологія. Українська мова та література" (спеціалізація: Українознавство) фольклорний компонент у предметах використовується упродовж трьох ланок навчання - бакалавр, магістр, спеціаліст. У спеціальності "Дошкільна освіта" - тільки на 2, 3, 4 курсах напрямку підготовки бакалавр.

Що стосується мистецьких спеціальностей: приємно відзначити, що ряд дисциплін, у яких за програмою використовують фольклорний компонент, є наскрізними в підготовці бакалавра та спеціаліста (напрям підготовки "магістр" є тільки зі спеціальності "Образотворче мистецтво"). Це - хоровий клас, оркестровий клас, хорове диригування (спеціальність "Музичне мистецтво"); теорія і методика народного танцю, теорія і методика народно-сценічного танцю (спеціальність "Хореографія").

Детальний перелік номерів напряму підготовки або спеціальностей, предметів та семестрів, у яких вони викладаються, подано у таблиці 1.

Таблиця 1. Використання фольклорного компоненту при підготовці майбутніх учителів в аудиторній роботі УДПУ імені Павла Тичини

У позааудиторній роботі викладачі університету зі студентами використовують такі види діяльності, як: науково-дослідна (наукове фольклорне товариство імені Хр. Ящуржинського) та художньо - естетична. Художньо-естетична діяльність, у свою чергу, представлена трьома напрямами: виконавський (театр-студія "Вервечка", народний аматорський хор "Кобзар", народний аматорський колектив "Софія", народний інструментальний ансамбль "Музичні візерунки", народний аматорський ансамбль народного танцю "Яворина"), художньо - прикладний (майстер-класи "Український рушник", "Народна іграшка") та образотворчий (виставково-творча робота).

Таблиця 2. Використання фольклорного компоненту при підготовці майбутніх учителів в позааудиторній роботі УДПУ імені Павла Тичини

У зв'язку тим, що майже усі види діяльності (крім фольклорно - етнографічної практики у змісті державного стандарту підготовки майбутнього вчителя філології) тривають упродовж навчання студента у стінах УДПУ, вважаємо доцільним охарактеризувати кожний гурток.

Науково-дослідна діяльність. Наукове фольклорне товариство імені Хрисанфа Ящуржинського створене у 1997 р. Його очолює кандидат педагогічних наук, професор, керівник науково-дослідної лабораторії "Етнологія Черкаського краю", завідувач кафедри української літератури та українознавства Н. Сивачук. Фольклорне товариство об'єднує здібних, творчих, талановитих студентів І-IV курсів факультету української філології (спеціалізація "Українознавство"). Провідна мета товариства полягає у дослідженні локально-регіональних особливостей фольклору історичної Уманщини та стану його побутування у наш час. Студенти здійснюють наукові дослідження за такими напрямами: Умань і Уманщина у дослідженнях фольклористів, етнографів, істориків ХІХ - початку ХХІ ст.; українізація освіти 20-30-х років ХХ ст.; семантика старовинних вишитих рушників історичної Уманщини; локально-регіональні особливості духовної та матеріальної культури українського народу. В основу науково-дослідної роботи студентів покладено експедиційний метод, який передбачає збирання і записування автентичного фольклору та етнографічних відомостей історичної Уманщини. Здійснюючи фольклорно-етнографічні дослідження, студенти успішно оволодівають методикою науково-дослідної роботи. У результаті пошукової народознавчої роботи студенти визначають рівень фольклорної пам'яті респондентів, ареал поширення різних жанрів фольклору, проводять систематизацію та каталогізацію явищ духовної та матеріальної культури. На основі багатого польового матеріалу, зібраного в селах історичної Уманщини, виконуються дипломні та магістерські роботи. Отже, студенти фольклорного товариства виконують важливу справу зі збереження самобутності української культури, фольклору, звичаїв і традицій історичної Уманщини.

Художньо-естетична виконавська діяльність. Народний аматорський вокальний колектив "Софія" створений у 1999 р. за ініціативи завідувача кафедри української літератури та українознавства Н. Сивачук. У його складі - студенти мистецько-педагогічного та філологічного факультетів. Колектив очолює доцент кафедри української літератури та українознавства, Заслужений працівник культури України В. Семенчук. Народний аматорський колектив "Софія" веде активну концертну діяльність, є лауреатом обласних та Всеукраїнських фестивалів, пропагує українську народну пісенну культуру. Виступи колективу користуються заслуженим успіхом і популярністю. Основу репертуару становлять українські народні пісні в близькоавтентичному виконанні (фольклорно - репродуктивний спів) та в обробках (переважну їх більшість записано на

Уманщині під час фольклорно-етнографічних експедицій), а також твори українських композиторів. Для колективу характерні чистота і злагодженість звучання, висока виконавська культура і художній смак.

Театр-студія "Вервечка" була створена у 2008 р. Керівник - кандидат педагогічних наук, доцент І. Терешко. Мета діяльності колективу - вивчення і відтворення на сцені і в житті автентичних українських танців, народних обрядів родинного та календарного циклів. Танці, обрядодії, які вивчають і пропагують, зібрано безпосередньо під час експедиційної діяльності студентів та співробітників лабораторії "Етнологія Черкаського краю" в селах історичної Уманщини (Уманський, Монастирищенський, Тальнівський, Христинівський, Маньківський райони Черкаської області). У репертуарі театру-студії близько 20 танців: дитячі хороводні ігри Уманщини - "Мак", "Подоляночка", "Воротар", "Кривий танець", "А ми просо сіяли", "Жучок", "Шум"; хороводи - "Вербовая дощечка", "А вже весна"; побутові танці - "Коробочка", "Карапет", "Краков'як", "Уманська полька", "Ойра", "Кужіль", "Уманський вальс", "Метелиця"; сюжетні танці - "Надя", "Жіночі вибрики", хореографічна картинка "Якось в Умані". Також українські народні обрядові пісні, фрагменти обрядів "Весілля", "Стрітення", "Колодія", свят "Івана Купала", "Калити", "Коляди", розваги української молоді "Вечорниці" та "Вулиця", жінок - "Годенки", відтворення традиційного уманського ярмарку та інші. Колектив є неодноразовим учасником університетських, міських, районних, обласних, Всеукраїнських свят, фестивалів, концертів. У 2011 р. учасники колективу сою майстерність демонстрували в Національному центрі народної культури "Музей Івана Гончара" (м. Київ).

Народний аматорський ансамбль народного танцю "Яворина" працює з 1972 р. Створив колектив та багато років керував ним В. Калінічев. З 1992-1995 рр. колективом керував заслужений працівник культури України В. Костриця. З 1995-2008 рр. колектив очолив Г. Піддубний. З 2008 р. керівником колективу є С. Куценко. Основу репертуару становлять постановки українських народних танців. Метою творчої та навчально-виховної роботи ансамблю народного танцю "Яворина" є: оновлення засобів та прийомів виховання хореографічної культури студентів; всебічний гармонійний розвиток кожного студента як особистості, шляхом розкриття його потенційних можливостей; розвиток індивідуальних здібностей студентів, талантів та забезпечення умов їх самореалізації; забезпечення високої художньо-естетичної освіченості і вихованості; формування особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, високих моральних якостей громадянина України. Якісним показником результативності діяльності колективу, стимулом для розвитку та самоствердження його учасників є численні участі колективу в обласних та Всеукраїнських конкурсах.

Народний інструментальний ансамбль "Музичні візерунки" був створений у 1989 р.Д. Балдинюком. В останні кілька років ансамблем керували лауреат Міжнародних конкурсів М. Рибченко та Заслужений працівник культури України Ю. Пономарьов. Нині керує колективом кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інструментального виконавсвта, лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів В. Калабська. Ансамбль веде активну концертну діяльність, є лауреатом Всеукраїнського фестивалю самодіяльних художніх колективів профспілок, Всеукраїнського огляду народної творчості, успішно виступав на Всеукраїнських студентських фестивалях "Лесина пісня" (м. Луцьк), "Червона калина" (м. Полтава), концертах в інших вузах України, пропагує українське мистецтво в школах регіону, виступає перед уманчанами і трудівниками сіл. Виступи ансамблю користуються заслуженим успіхом і популярністю. У репертуарі колективу численні обробки українських народних пісень з солістами та народним хором "Кобзар" ("Ой у лізі червона калина", "Козацькому роду нема переводу", "Ой у полі криниченька" та інші).

Художньо-прикладна діяльність. Майстер-клас "Український рушник" створений на базі факультету української філології при науково - методичному центрі "Дослідження вишивки Східного Поділля". Керівник - кандидат педагогічних наук, викладач кафедри української літератури та українознавства Н. Мамчур.

Метою діяльності майстер-класу є реалізація комплексу навчально - виховних, навчально-дослідних, науково-методологічних проблем, пов'язаних з українською культурною традицією мистецтва вишивкарства. Основні завдання майстер-класу "Український рушник": здійснення пошуково-експедиційної роботи; відтворення старовинних рушників; дослідження етнолінгвістичного змісту українського рушника; поглиблення знань про історію розвитку рушникарства Східного Поділля; вивчення досвіду роботи майстрів вишивки; екскурсійно-просвітницька діяльність. Основним змістом вишивальної творчості студентів-філологів є збирання та відтворення старовинних рушників Східного Поділля. Співробітниками та студентами-членами науково-дослідної лабораторії "Етнологія Черкаського краю" під час експедицій зібрано більше трьох сотень рушників. У процесі відтворення рушників студенти вивчають особливості семантики орнаменту, кольору, технології виконання швів та мережок, адже орнаментальні мотиви українських рушників сягають своїм корінням у місцеву флору і фауну, в історичну традицію. Паралельно до кожного рушника ними створюються електронні схеми орнаменту, які з часом будуть оформлені в альбом. Таким чином, робота майстер-класу "Український рушник" передбачає розкривати повною мірою красу народних святинь, належним чином ознайомлювати молоде покоління з багатством української народної вишивки та розвивати бажання глибоко вивчати й естетично усвідомлювати звичаї, традиції, обряди, ремесла і промисли нашого народу.

Майстер-клас "Народна іграшка". Керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Л. Йовенко. Оволодіння студентами ляльковим мистецтвом має важливе значення у педагогічній діяльності. Воно допоможе майбутнім педагогам сформувати у собі та своїх вихованців кращі моральні якості, світлі почуття, високі прагнення душі. До того ж, студенти не лише майбутні педагоги, а й майбутні батьки. Таким чином, формуватимуть у власних дітей національно-патріотичні почуття - гордість за приналежність до українського етносу, пошанне ставлення до його традицій, обрядів, звичаїв, збагачуватимуть дітей інтелектуально та емоційно. Мета гуртка "Народна іграшка" - доповнити набуті знання про народну іграшку, навчити студентів практичним навичкам виготовлення народної ляльки-мотанки. Завдання гуртка: поглибити та розширити знання студентів з історії та побутування української народної іграшки; підвищити інтерес майбутніх філологів до української традиційної іграшки; сформувати у студентів необхідні уміння і навички виготовлення традиційної української народної ляльки-мотанки. Отже, виготовлення студентом іграшки власноруч сприяє розвитку трудових умінь і навичок, художньо-естетичних смаків, формуванню всебічно і гармонійно розвиненої особистості, вихованню поваги до національної культури.

Художньо-естетична образотворча діяльність. Виставково-творча робота кафедри образотворчого мистецтва. На численних виставках у місті та за його межами, які репрезентують наш університет, представлені твори і студентів спеціальності "Образотворче мистецтво". Ці вироби, що містять фольклорну тематику, виконані у різних художніх техніках: живописні (олія, гуаш, пастель, акварель), графічні (олівець, туш, перо, сангіна) роботи, декоративний розпис, писанки, мальованки, ляльки - мотанки, вишивка, кераміка, роботи з бісеру, а також флористика, соломка. Завжди особливу увагу глядачі виставок приділяють керамічним виробам, стилізованим під трипільську культуру, які дозволяють нам доторкнутися нашого далекого минулого і відчути зв'язок з нашими пращурами.

Висновки і перспективи

Список використаних джерел

1. Ващенко Г. Виховання волі і характеру: підручник для педагогів / Григорій Ващенко. - К.: Школяр, 1999. - 385 с.

2. Ващенко Г. Виховний ідеал / Григорій Ващенко. - Полтава: Ред. газ. "Полтавський вісник", 1994. - 191 с.

3. Кириченко-Стасюк Л.П. Соціокультурне виховання учнів початкової школи засобами українського фольклору: дис. канд. пед. наук: 13.00.05/Кириченко-Стасюк Лариса Петрівна. - Луганськ, 2006. - 236 с.

4. Ледняк Ю.В. Педагогічний потенціал фольклору Східного регіону України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец.13.00.01 "Загальна педагогіка та історія педагогіки" / Ю.В. Ледняк. - Луганськ, 2002. - 20 с.

5. Рекомендація ЮНЕСКО державам-членам про збереження фольклору // Народна творчість та етнографія. - 1990. - № 2. - С.3-7.

6. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка / М.Г. Стельмахович. - К.: ІЗМН, 1997. - 232 с.

7. Стельмахович М. Українська родинна педагогіка: навч. посібник / М. Стельмахович. - К.: ІСДО, 1996. - 288 с.

8. Сухомлинский В.А. Избранные педагогические сочинения: в 3 т. / В.А. Сухомлинский; сост. О.С. Богданова, В.З. Смаль. - М.: Педагогика, 1979. - Т.1. - 560 с.

9. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: в 5 т. / В.О. Сухомлинський; ред. кол.О.Г. Дзеверін [та ін.]. - К.: Радянська школа, 1976. - Т.1. - 654 с.

10. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори: в 2 т.: пер. з рос. / К.Д. Ушинський; редкол.: В.М. Столєтов (голова) [та ін.]. - К.: Рад. школа, 1983. - Т.2. Проблеми російської школи. - 359 с.

Размещено на Allbest.ru