Критерії та рівні сформованості загальнокультурної компетентності вчителя математики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Критерії та рівні сформованості загальнокультурної компетентності вчителя математики

У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року зазначається, що ключовими напрямами державної освітньої політики мають стати модернізація структури, змісту й організації освіти на засадах компетентнісного підходу, переорієнтація змісту освіти на цілі сталого розвитку [1]. З огляду на це змінюються підходи до організації процесу підготовки та самовдосконалення вчителів математики в системі післядипломної педагогічної освіти. Відтак цей процес має спрямовуватися не лише на розвиток спеціальних (предметних) знань, але й на підвищення рівня загальнокультурної підготовки педагога, зокрема на розвиток його загальнокультурної компетентності. Особливої актуальності набуває проблема розробки критеріїв і показників загальнокультурної компетентності вчителя математики та виокремлення рівнів її сформованості.

Аналіз актуальних досліджень. Модернізація системи освіти шляхом впровадження компетентнісного підходу в навчанні є предметом досліджень вітчизняних (Н. Бібік, О. Локшина, О. Пометун, С. Скворцова, Л. Хоружа) і зарубіжних (В. Болотов, Е. Зеєр, Дж. Равен, А. Хуторський) науковців.

Різні аспекти організації системи післядипломної освіти на засадах компетентнісного підходу висвітлено в роботах, присвячених розгляду питань щодо вдосконалення професійної (Р. Гильмєєва, О. Козирєва), психолого-педагогічної (Н. Лісова), технологічної (О. Никифорова), інформаційної (Д. Голубін) та інших компетентностей педагогів. Останнім часом зросла кількість наукових праць, у яких охарактеризовано процеси формування й розвитку низки компетентностей вчителів математики, зокрема предметної (Т. Махаєва), професійної (Д. Власов), професійно-методичної (Т. Мамонтова), інформаційної (Л. Сенкевич, О. Крутова), математичної (С. Раков), фахової (А. Воєвода). Однак досі не досліджено проблему оцінювання сформованості загальнокультурної компетентності вчителя математики.

Мета статті - виокремити й обгрунтувати критерії та рівні сформованості загальнокультурної компетентності вчителя математики.

Використання компетентнісного підходу в післядипломній освіті сприяє поглибленню, розширенню, оновленню знань, умінь, навичок і компетентностей педагогів, формуванню їхньої потреби в постійному розвитку, орієнтації на примноження гуманістичних цінностей.

Актуальність застосування компетентнісного підходу в післядипломній підготовці вчителів математики підтверджується рядом нормативних документів. Зокрема, Галузева концепція розвитку неперервної педагогічної освіти визначає одним із пріоритетних завдань післядипломної освіти вдосконалення змісту освіти й організації навчально-виховного процесу з метою розвитку педагогічної майстерності вчителя як системи його педагогічних компетентностей [3]. На перший план в особистісно- професійному розвитку педагога висуваються особистісні якості: структура особистісних здібностей і рис характеру, управлінські та організаторські можливості, загальна культура. Особливого значення для вчителя математики набуває розвиток загальнокультурної компетентності - головного якісного індикатора його загальної культури та складової педагогічної культури.У Національній рамці кваліфікацій України компетентність трактується як здатність особи до виконання певного виду діяльності, що виражається через знання, розуміння, уміння, цінності, інші особистісні якості [2]. Зокрема, загальнокультурна компетентність учителя математики - професійно значуща інтегративна якість особистості, котра характеризує здатність педагога до використання у професійно-педагогічній діяльності базових знань із математики, усвідомлення ним гуманітарного, культурологічного потенціалу цієї науки, цінності й цілісності математичних знань і їхнього впливу на розвиток наукового світогляду, аналітичного мислення особистості, суспільної свідомості та свідомого ставлення до навколишнього світу.

Важливою характеристикою загальнокультурної компетентності вчителя математики є збалансованість усіх її компонентів - мотиваційно-ціннісного, емоційного, когнітивного та діяльнісного (рис. 1).

Компоненти загальнокультурної компетентності вчителя математики

Вивчення сутності загальнокультурної компетентності вчителя математики вимагає уточнення критеріїв її сформованості у межах кожного компонента: мотиваційно-ціннісного, що відбивається у ціннісному ставленні педагога до професійної діяльності та загальнокультурної компетентності, потребі в розвитку та саморозвитку власної загальнокультурної компетентності, прагненні до самовдосконалення; емоційного, показниками якого є рівень відчуття задоволеності від прояву загальнокультурної компетентності, вміння позитивного оцінювання здійснення педагогічної діяльності, здатність сприймати внутрішній світ іншого, рівень прояву педагогічного такту, толерантності, емпатії; когнітивного, котрий відображається в наявності сформованих знань із вітчизняної та світової культури, універсальних форм пізнання і мислення, базових знань із математики та природничих наук, педагогіки і психології, знань про сутність математичного та інформаційного моделювання, глибоких знань з історії математики; діяльнісного, що може бути виражений через рівень уміння передавати інструментарій розвитку загальнокультурної компетентності іншим особам, здійснювати творчий пошук, рефлексувати щодо власної діяльності та поведінки.

Залежно від прояву критеріїв визначаються рівні розвитку загальнокультурної компетентності вчителя математики: високий, достатній, середній, низький (рис. 2).

Учителеві з високим рівнем сформованості загальнокультурної компетентності властиві стійка мотивація до здійснення педагогічної діяльності, чітко виявлена здатність до підвищення власного інтелектуального й загальнокультурного рівня, стійка потреба у професійному саморозвитку, розуміння місії вчителя в розвитку суспільства, чітко сформоване емоційно-позитивне ставлення до розвитку загальнокультурної компетентності, наявність глибоких знань із вітчизняної та світової культури і практичне їх застосування. Професійна діяльність такого педагога має творчий характер.

Достатній рівень загальнокультурної компетентності визначається наявністю у вчителів потреби до педагогічного самовдосконалення, поглиблення знань із вітчизняної та світової культури, історії науки тощо.

Рівні загальнокультурної компетентності вчителя математики

У педагогів із середнім рівнем сформованості загальнокультурної компетентності спостерігається позитивно-пасивне ставлення до її розвитку, переважання прагматичних мотивів, не пов'язаних із професійною діяльністю.

Низький рівень сформованості загальнокультурної компетентності мають учителі, які виявляють індиферентне ставлення до її розвитку. У таких педагогів відсутня потреба у професійному саморозвитку й самовдосконаленні.

Важливим для розвитку загальнокультурної компетентності вчителя математики в системі післядипломної педагогічної освіти є визначення змістової складової, що включає базові знання з математики та історії математики, із природничих, гуманітарних та економічних наук, психолого- педагогічних і методичних основ навчання та виховання; знання про навчальний потенціал інформаційного моделювання й інформаційно-комунікаційних технологій, шляхи професійного саморозвитку та самовиховання, закономірності історичних і політичних процесів у суспільстві. Обов'язковими для педагога є також знання сутності та способів формування, розвитку й самовиховання власної загальнокультурної компетентності.

Висновок. Обґрунтування критеріїв і рівнів сформованості загальнокультурної компетентності вчителя математики сприяє формуванню цілісного уявлення про її сутність та є теоретичною передумовою для подальшого дослідження тенденцій і умов розвитку цієї компетентності в системі післядипломної педагогічної освіти.

Використані джерела

загальнокультурний освіта педагог компетентність

1. Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року: Указ Президента України від 25 червня 2013 року № 344 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 50 - С. 18.

2. Про затвердження Національної рамки кваліфікацій України: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2оі 1 року № 1341 // Офіційний вісник України. - 2011. - № 101. - С. 3700.

Размещено на Allbest.ru