Робота з обдарованими дітьми – від теорії до практики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Робота з обдарованими дітьми - від теорії до практики

Постановка проблеми. У сучасних економічних умовах в Україньї особливо гостро постають проблеми побудови дієвої системи роботи з обдарованими студентами, що дасть можливість конкурувати на ринку праці з провідними державами світу. Така підготовка можлива лише за умови системного та поетапного впровадження спеціалізованих програм пошуку обдарованої молоді, побудови концептуальної моделі навчально-виховного процесу і розвитку обдарованих студентів.

Концепція підтримки обдарованої молоді закріплена в усіх нормативно-правових актах, що регламентують діяльність вищого навчального закладу, а також Програмі розвитку обдарованих дітей та молоді в Україні, указах Президента тощо.

Реалізація визначених положень потребує детального системного аналізу в контексті загальнодержавної системи пошуку, відбору, навчання, виховання і розвитку обдарованої молоді в Україні з залученням фахівців з різних галузей.

Аналіз досліджень і публікацій. Загальні проблеми обдарованості висвітлено в наукових працях багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених: Ф. Гальтон, В. Дружинін, Н. Лейтес, Б. Теплов, С. Рубінштейн, Г. Костюк, Н. Левітов, О. Матюшкін, Дж. Рензуллі, Е. Торранс, Б. Шадріков та ін.

Поняття обдарованості науковці трактують по-різному. Найпоширенішим є визначення німецького психолога В. Штерна: «Обдарованість - це загальна здатність індивіда свідомо орієнтувати своє мислення на нові вимоги; це загальна здатність психіки пристосовуватися до нових завдань і умов життя» [7].

Обдарованість - це комплекс задатків і здібностей, які за сприятливих умов дозволяють потенційно досягти значних успіхів у певному виді діяльності (чи діяльностей) порівняно з іншими людьми. Отже, обдарованість виступає як інтеграція різних здібностей з метою досягнення позитивних результатів конкретної діяльності [3, с. 158].

У педагогічній літературі [1] представлено форми та методи роботи з обдарованими дітьми на прикладі навчальних закладів м. Житомира. Проте наукові дослідження мистецької освіти в контексті педагогічної роботи з обдарованою молоддю вкрай фрагментарні і потребують подальшого доопрацювання і систематизації. Так, В. Бовсунівський [2, с. 132-140] виділяє стратегічні цілі в сприянні інноваціям і творчості на всіх рівнях освіти і професійної підготовки на засадах компетентнісного підходу, розкриває питання педагогічної діагностики дизайн-обдарованості учнів загальноосвітньої школи. В. Тименко [5, с. 148-151] відзначає, що існує різниця в інтелектуальній і творчій обдарованості. Дизайнеру властива 362 інтелектуальна обдарованість, якою забезпечується гармонійна адаптація людини із середовищем. У роботі А. Руденченко [4, с. 140-146] висвітлені проблеми навчання етнодизайну обдарованих студентів вищих мистецьких навчальних закладів в Україні.

Питання творчої обдарованості відображено висвітлені у роботах О. Антонової, Дж. Гілфорда, О. Кульчицької, Ю. Клеменчук, В. Моляко, В. Моргуна та ін., у яких обдарованість позиціонується в контексті індивідуального творчо-мотиваційного потенціалу особистості, що є базисом у досягненні високих результатів в усіх сферах діяльності.

Базисна ціннісна орієнтація дизайн-освіти передбачає розвиток проектного мислення та оволодіння методами проектування. Важливим у цьому контексті є відбір абітурієнтів, які мають високий рівень розвитку і сприйняття проектної культури у всьому спектрі її прояву.

Цілі розвитку мистецької освіти визначено за результатами другої Світової конференції з мистецької освіти, що відбулася в Сеулі у 2010 р. під егідою ЮНЕСКО: доступність мистецької освіти; висока якість концепцій та програм; відповідність мистецької освіти сучасним викликам.

Стержневою функцією дизайну середовища є організація предметно - просторових комплексів і систем. Відповідно, область діяльності дизайнера інтер'єру достатньо містка, тому виникає потреба у фахівцях - професіоналах, що здатні проектувати не тільки з урахуванням потреб споживача, але й відповідно до сучасних технологічних, соціально - економічних викликів, прогнозуючи попит окреслених тенденцій у майбутньому.

Визначена нами структура професійної компетентності дизайнера інтер'єру ґрунтується на художньо-графічній, проектній, конструкторській, технічній, технологічній, організаційно-управлінській, контролюючій та дослідно-експериментальній видах діяльності. З іншого боку, були виявлені базисні компоненти, що мають місце у всіх видах діяльності, а саме: мотиваційно-особистісний, творчо-інноваційний, реалізаційно-діяльнісний та рефлексивний. Отже, професійно-практична робота з обдарованою молоддю за напрямом дизайн повинна забезпечити [6, с. 63-64]:

S розуміння сутності закономірностей процесу відображення навколишнього середовища через призму власного світогляду та творчих проектних концепцій;

S розуміння значення усіх етапів і складових творчого процесу дизайн-діяльності з різноспрямованими об'єктами проектування;

S фахові знання щодо сучасного стану й тенденцій розвитку матеріальної та художньої культури;

S розуміння вимог нормативних документів галузі щодо підготовки технічної та супровідної документації дизайн-розробки;

S розуміння значення сучасних дизайнерських прийомів та засобів проектного об'ємно-просторового моделювання;

S поглиблені фахові знання щодо формулювання, візуалізації, аргументації та реалізації авторських ідей при створенні дизайн-проектів різного рівня складності;

S поглиблені фахові знання щодо механізмів аналізу та обґрунтування соціально-психологічних потреб дизайн-розробки;

S фахові знання щодо умов класифікації об'єктів предметно - просторового середовища; фахові знання щодо методології формування сучасних проектних дизайн-концепцій;

S фахові знання щодо шляхів розробки комплексних об'єктів дизайну; методологію, методику, практику дизайн-проектування;

S методологію та практику роботи з об'ємними та площинними об'єктами; розуміння механізму аналізу та обґрунтування соціально - економічної потреби щодо розробки конкретної дизайн-продукції;

S знання принципів і методології здійснення класифікації об'єктів дизайну;

S методологію формулювання сучасних вимог до побудови дизайн - концепцій;

S основи моніторингу ринку та попередніх дизайн-пропозицій щодо перспективних об'єктів дизайну предметно-просторового середовища та дизайну обладнання;

S процедури щодо патентування об'єктів дизайн-проектування;

S поглиблені фахові знання щодо особливостей різних груп споживачів; сучасні уявлення про комплексні системні підходи до аналізу, оцінки та ведення проектного процесу просторово-предметного середовища на основі синтезу логічного та образного мислення;

S основи моніторингу ринку та попередніх дизайн-пропозицій щодо перспективних рішень дизайну середовища.

У практиці вищих закладів дизайн-освіти робота з обдарованою молоддю повинна відокремлюватись в окремий напрям з відповідними організаційними і педагогічними акцентами. Для реалізації цієї мети необхідно розробити і впровадити різні підходи з виявлення і розвитку обдарованої молоді. Тому актуальними постають питання:

S розробки психолого-педагогічної діагностики обдарованості;

S проведення науково-дослідної роботи з цієї проблематики в мистецьких вищих навчальних закладах;

S проведення педагогічного експерименту в контексті проектування і якості реалізації освітніх програм;

S підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів у сфері дизайн-освіти з урахуванням здатності до роботи з обдарованою молоддю;

S оптимізація освітньої траєкторії в контексті роботи з обдарованою молоддю;

S розробка навчальних і методичних матеріалів із визначеної проблематики.

Проблема професійного відбору є складною, що аргументується специфікою професії дизайнера, оскільки вона проявляється в дуалізмі наукових-технічних складових і здатності до художньо-образної виразності предметно-просторового середовища в проектній діяльності. У вітчизняній педагогіці ці питання відбору цілісно ще не розв'язані.

Актуальною також постає проблема готовності професорсько - викладацького складу до педагогічної діагностики студентської обдарованості в умовах дизайн-освіти. У зв'язку з цим акцентуємо увагу на таких наукових напрямах:

> педагогічна організація індивідуальної і групової діяльності

обдарованої молоді;

> розробка та адаптація діагностичного інструментарію та критеріїв виявлення обдарованості серед студентів, проектування траєкторії їх особистісного розвитку;

> розвиток пізнавальної діяльності обдарованої молоді;

> актуалізація творчої продуктивної діяльності з використання сучасних наукових здобутків у роботі з обдарованою молоддю;

> підвищення рівня професійної компетентності професорсько - викладацького складу в організації роботи з обдарованою молоддю;

> організація науково-проектної роботи з обдарованою молоддю за напрямом «дизайн»;

> реалізація наукового керівництва дослідно-експериментальними площадками у вищих навчальних закладах.

Відтак, творче мислення обдарованого дизайнера є невід'ємною умовою як успішного надбання класичної тріади (знання-вміння-навички), так і професійного його становлення і зростання.

Пошуки оптимальних форм і методів колективної, групової та індивідуальної роботи з обдарованою молоддю на заняттях свідчать, що передумовою успішного формування в студентів проектних навичок і розвитку їх творчих здібностей є поєднання аудиторної та самостійної роботи.

Самостійна робота студента, яка має продовжувати і доповнювати аудиторну, підпорядкована загальнопедагогічним принципам: науковості, зв'язку з життям, активності й свідомого засвоєння знань, диференціації та індивідуального підходу, емоційності, компетентнісного підходу тощо. Проте самостійній роботі властиві і специфічні принципи: добровільності, динамічності, цікавості. Студент добровільно вибирає вид творчої роботи відповідно до своїх інтересів та здібностей. Опора на інтерес - важливий принцип організації самостійної творчої діяльності. Однак при цьому не слід забувати, що інтерес розглядається не тільки як педагогічний засіб викладача і мотив діяльності студента, але й результат навчально - виховного процесу. Умовою і критерієм ефективності самостійної роботи має бути ініціативність та самоорганізація студента.

Проектна практика у сфері дизайн-освіти потребує ґрунтовних знань щодо сутності творчості та особливості творчого процесу. У контексті філософської позиції під творчістю розуміється лише те, що пов'язане зі створенням чогось нового, відмінного від уже наявного. З точки зору психології творчість тлумачиться як процес створення нового для конкретного суб'єкта. Творчістю в дизайні називають діяльність, яка сприяє створенню, відкриттю раніш невідомого проектного рішення в контексті художньої виразності предметно-просторового середовища. Таким чином, творчий процес має об'єктивний і суб'єктивний характер.

У процесі розробки практичної системи навчання творчості обдарованої молоді слід ураховувати, по-перше, що творчий потенціал властивий кожному студенту. Рівень же розв'язання творчих завдань залежить від його опорних знань, розвитку психічних процесів, особистісних якостей та володіння методами й прийомами творчої діяльності. По-друге, головною і визначальною умовою творчих успіхів є наполеглива праця табажання досягти поставленої мети.

Зазначене свідчить, що для реалізації творчого акту обдарованої молоді в процесі проектного навчання необхідно передбачати в його організації елементи суб'єктивної новизни. Таке включення має принципове значення для керування творчим процесом, дає підстави для розгляду проектно-дослідницької діяльності студентів як одного із напрямів навчально-виховної роботи. Він потребує систематичної підготовки студентів до дослідницької роботи, використовуючи різноманітні методи й організаційні форми. Отже, головним завданням викладача на цьому етапі навчання є пошук шляхів, засобів і форм організації творчої діяльності студентів у процесі професійної підготовки за напрямом «дизайн».

Науковцями (О. Антонова, Ю. Клименюк) виявлено, що важливим чинником розвитку творчих здібностей студентів є наявність у них стійких спеціальних інтересів. Тому-то система організації творчої діяльності майбутніх дизайнерів, насамперед, передбачає глибоке і всебічне вивчення їх інтересів шляхом спостережень, бесід, анкетування тощо. З погляду психологів інтерес може бути предметом спеціального наукового дослідження. Він змінюється, розвивається, вдосконалюється під впливом різноманітних засобів та методів навчання.

Так, урахування в організації проектно-дослідницької діяльності обдарованих студентів психологічного механізму евристичних процесів спрямовує викладача на використання таких педагогічних методів і прийомів, які б посилювали спонукальну роль інтересу у формуванні необхідних якостей дизайнера, розвивали позитивне емоційне ставлення до його творчої професії. У цьому випадку неприпустима переоцінка дидактичного і недооцінка виховного аспекту. Викладачу слід створити сприятливі для студентів ситуації успіху перших творчих проектних результатів, набуття особистісних та професійних новоутворень майбутніх дизайнерів.

Науковцями доведено, що якість і ефективність проектної творчості студентів залежить від умілого поєднання їх практичної діяльності з процесом оволодіння необхідними теоретичними знаннями. Отримавши практичне завдання, студенти спочатку ґрунтовно опрацьовують відповідну літературу і з'ясовують проектні норми, що лежать в основі дизайн - проектування. Викладач, не обмежуючи ініціативу студентів і враховуючи їх можливості, надає їм необхідну допомогу у вигляді порад та корегуванні результатів проектного рішення; пропонує джерела інформації, які відкривають шлях для творчих пошуків, спільного аналізу проектної практики відомих дизайнерів. Стимулювання керівником самостійних пошуків студентів-дизайнерів є педагогічно виправданим, оскільки за таким підходом вони не тільки спроможні виконувати проектні роботи репродуктивного характеру - «тиражування ідей», але й розвивають творчі здібності й обдарування. Дизайн сьогодні - це професійна діяльність, що передбачає формування ідей і концепцій, упровадження інноваційних технологій, різні види діяльностей, що гнучко реагує на вимоги ринкової економіки України.

Перший етап процесу підготовці дизайнера інтер'єру ґрунтується на поєднанні відомого і зрозумілого, простого й доступного. Пропонуються 366 нескладні і нетривалі завдання, але такі, що мають значення для подальшої діяльності. Скажімо, великі за обсягом завдання поділяються на низку простих, проте таких, що вміщують істотні проблеми. З часом, коли студенти набудуть практичного досвіду відбувається їх перехід на якісно новий рівень розвитку, з'являється можливість ускладнити їх творчу діяльність з урахуванням набутих знань і рівня підготовленості. Отже, послідовне і цілеспрямоване впровадження елементів дослідницької діяльності, ускладнення видів проектних завдань постає необхідною умовою виховання в студентів творчого ставлення до проектної роботи.

Важливим психолого-педагогічним фактором активізації творчої діяльності обдарованої молоді і розвитку її здібностей є організація наукової діяльності та створення в процесі навчання атмосфери взаєморозуміння, доброзичливості й творчого спілкування. Велику роль у розвитку творчих здібностей майбутніх дизайнерів відіграє науково-дослідна діяльність, зокрема їх участь у наукових конференціях, семінарах, проектних виставках, що дає змогу ознайомити студентів з творчими і науковими досягненнями інших студентів. Така популяризація їхніх успіхів сприяє залученню до наукової діяльності більше обдарованих студентів. Разом з тим, визнання однокурсниками творчих досягнень своїх колег є добрим стимулом до наполегливої подальшої роботи.

Таким чином, акцентуючи увагу на розвитку обдарованості в системі дизайн-освіти, перспективними напрямами постають такі: розробка методики діагностики обдарованості майбутніх дизайнерів; створення та реалізація цільових й освітніх програм у галузі дизайн-освіті по роботі з обдарованою молоддю; багаторівневе підвищення професійної компетентності педагогічних кадрів для роботи з обдарованими студентами тощо.

Отже, на нашу думку, робота з обдарованими студентами багатовекторна. Важливо не тільки в навчальному закладі, але й ще в дитинстві, у сім'ї вчасно виявляти обдарованість і створювати в процесі навчання сприятливі умови для розвитку особистості кожного студента шляхом забезпечення позитивного інноваційного освітнього середовища. Для цього необхідно поєднання зусиль усіх суб'єктів освіти.

У подальшому планується висвітлення експериментальних наукових результатів за цим напрямом.

Література

здібність обдарованість педагогічний

1. Антонова О.Є. Система роботи з обдарованими учнями у закладах нового типу (досвід роботи шкіл м. Житомира) // Науково-методична співпраця в системі університет - середній та вищий навчальний заклад / за ред. О.А. Дубасенюк: зб. наук.-метод. праць. - Житомир, 2004. - С. 64-76

2. Бовсунівський В. Педагогічна діагностика обдарованості у процесі дизайн-діяльності / В. Борсунівський // Педагогіка і психологія професійної освіти: наук.-метод. журнал. - 2013. - №3. - 268 с.

3. Кривий Ю. Розвиток творчої обдарованості підлітків у процесі художньо - конструкторської діяльності / Ю. Кривий: зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [гол. ред.: М.Т. Мартинюк]. - Умань: ПП Жовтий О.О. - 2012. -

Ч. 2. - 348 с.

Рудченко А. Етнодизайн як міждисциплінарний феномен створення творчого освітнього простору / А. Рудченко // Проблеми підготовки сучасного вчителя: збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [ред. кол. ПобірченкоН.С. (гол. ред.) та ін.]. - Умань: ФОП Жовтий О.О. - 2014. - Вип. 10. - Ч. 3. - 304 с.

4. Тименко В.П. Підготовка майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах / В.П. Тименко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова (Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи). - 2011. - В. 26. - С. 148-151.

5. Чирчик С.В. Методологічні аспекти підготовки майбутніх дизайнерів / С.В. Чирчик // Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи: зб. наук. пр. / [редкол. Л.Б. Лук'янова (голова) та ін.]; Ін-т пед. Освіти і освіти дорослих НАПН України. - К.; Луганськ: Вид-во «НОУЛІДЖ», 2014. - Вип. 1 (8). - С. 59-68.

Размещено на Allbest.ru