Методологічні засади формування професійного іміджу майбутніх учителів технологій у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

У статті визначено основні методологічні підходи до формування професійного іміджу майбутніх учителів технологій у педагогічному процесі вищого навчального закладу, а саме: системний, цілісний та синергетичний підходи. Проаналізовано основні положення визначених підходів, на яких має ґрунтуватися система формування професійного іміджу майбутніх учителів технологій та які забезпечать її ефективність.

Ключові слова: професійний імідж, майбутній вчитель технологій, системний підхід, цілісний підхід, синергетичний підхід, формування професійного іміджу.

Аннотация

В статье определены основные методологические подходы к формированию профессионального имиджа будущих учителей технологий в педагогическом процессе высшего учебного заведения, а именно: системный, целостный и синергетический подходы. Проанализированы основные положения выделенных подходов, на которых должна основываться система формирования профессионального имиджа будущих учителей технологии и которые обеспечат ее эффективность.

Ключевые слова: профессиональный имидж, будущий учитель технологий, системный подход, целостный подход, синергетический подход, формирование профессионального имиджа

Annotation

The article outlines the basic methodological approaches to professional image formation of future technology teachers in the educational process of higher educational establishment, namely systemic, holistic and synergistic approaches. The basic regulations of the defined approaches have been analyzed, which the system of professional image formation of future technology teachers should be based on and which will ensure its effectiveness.

Keywords: professional image, future technology teacher, systemic approach, holistic approach, synergetic approach, professional image formation

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими і практичними завданнями. Сучасний ринок праці та його нестабільність зумовлює необхідність підвищення конкурентоздатності випускників вищих навчальних закладів, що стане запорукою бажання працювати за спеціальністю, яку вони отримали у виші, та успішної професійної діяльності. Позитивний професійний імідж стає необхідною складовою конкурентоздатності будь-якого фахівця.

Формування професійного іміджу майбутніх учителів передбачає керованість цього процесу, що вимагає розуміння закономірностей його функціонування та формування, зумовлює необхідність спеціальної діяльності з його проектування, діагностики, формування та корекції. Імідж вчителя має свої особливості, які потрібно враховувати при плануванні діяльності з його формування. Формування професійного іміджу фахівця може бути ефективним тільки у тому випадку, коли воно ґрунтується на розумінні закономірностей та принципів сприйняття іміджу та його створення у свідомості його реципієнтів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано розв'язання проблеми. В педагогічній науці з'являється все більше робіт з питань, пов'язаних з формуванням іміджу, оскільки в педагогічному розумінні поняття імідж тісно переплітається з проблемами виховання, навчання, формування гармонійно розвиненої особистості, а також особистісного і професійного самовдосконалення. Дослідженню проблем формування професійного іміджу свої роботи присвятили Ю. В. Андрєєва, А. А. Бірюкова, В. А. Жебіт, М. А. Єлагін, О. В. Ємельянова, Н. А. Тарасенко, О.Л. Пикулева та ін. Найчастіше дослідники аналізують сутність, складові професійного іміджу менеджерів, бізнесменів та політиків, надаючи рекомендації з його формування. Професійний імідж фахівців педагогічної галузі досліджували Л. П. Іноземцева, А. А. Калюжний, О. Ю. Камишева, Л. П. Качалова, О. О. Ковальова, І. В. Размолодчикова, М. А. Сперанська-Скарга, Н. А. Тарасенко, О. А. Ткаченко, В. Н. Черепанова, О. В. Щербакова та ін.

Виділення раніше не вирішених частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Проблеми формування професійного іміджу педагогів досить широко висвітлені у наукових працях зарубіжних та вітчизняних учених. Втім, методологічні засади формування професійного іміджу майбутніх учителів технологій майже зовсім залишилися поза увагою ґрунтовних педагогічних досліджень.

Мета статті полягає у визначенні та аналізі основних методологічних підходів, на яких ґрунтується система формування професійного іміджу майбутніх учителів технологій у навчально-виховному процесі педагогічного університету.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих результатів. Основними методологічними засадами системи формування професійного іміджу майбутнього вчителя технологій, на нашу думку, є системний, синергетичний та цілісний підходи.

Системний підхід у педагогічній науці застосовують як метод аналізу об'єктів, явищ або процесів, які мають певну кількість елементів, що поєднані взаємними зв'язками, спільними функціями, метою, та які утворюють цілісність. Системний підхід визначає межі педагогічної системи, її компоненти, їх взаємозв'язки, закономірності їх взаємодії та функціонування, з'ясування системоутворюючих чинників, моніторінгу та прогнозування результатів навчання і виховання, визначення стратегій управління системою і т.д. Теорію системного підходу розробляли Г. Є. Ананьїн, В. Г. Афанасьев, I. В. Блауберг, В. Н. Волкова, В. П. Давидов, А. Д. Урсул, А. I. Уємов, П. Г. Щедровицький, Е. Г. Юдін та ін.

Системний підхід виходить з того положения, що специфіка складного об'єкту (системи) не вичерпується особливостями елементів, які її складають, а пов'язана передусім з характером взаємодії між елементами. Тому на перший план виходить завдання пізнання характеру і механізму цих зв'язків і відношень людини і суспільства, людей всередині певного співтовариства [3].

Педагогічна система формування професійного іміджу майбутніх вчителів технологій - це динамічна система, відносини між компонентами якої постійно змінюються. Системоутворюючим фактором такої системи є його мета, а саме - створення позитивного професійного іміджу майбутніх вчителів. Системний підхід з його вимогами щодо правильного набору всіх елементів педагогічної системи, забезпечення їх взаємодії в динаміці функціонування та узгодженості між собою, підпорядкування усіх компонентів системи досягненню педагогічної мети, заради якої створюється і функціонує система, дає впевненість у педагогічному успіху та ефективності системи. професійний імідж учитель навчальний

Для педагогічних досліджень актуальними нам вбачаються наступні положення системного підходу, які мають бути враховані при побудові та аналізі педагогічних систем:

- система - цілісне утворення;

- система в структурному відношенні характеризується аспектом стану і аспектом руху, розвитку, динаміки;

- система як ціле характеризуемся своїми функціями, через які вона включається в більш складні системи; ці функції породжує структура, що обумовлює функції системи в цілому, а також її частин і компонентів;

- педагогічні системи характеризуються прагненням до досягнення цілей, що є одним з їхніх системоутворюючих факторів;

- системі властива ієрархічність будови, що залежить від ступеня взаємозв'язків її частин і компонентів;

- у системі розрізняють процеси функціонування і розвитку; процеси функціонування відбиває структура стану, процеси розвитку - динамічна структура [2].

В аспекті досліджуваної проблеми формування професійного іміджу майбутніх вчителів технологій значущими в методологічному відношенні ми вважаємо наступні положения, виділені С. I. Архангельським,Л. I. Василенко,Т. В. Ільясовою, А. Г. Кузнецовою, Н. В. Кузьміною, О. М. Сидоркіним, В. С. Тюхтіним:

1. Система - це цілісне утворення; вона складається з елементів, частин, які знаходяться в нерозривному зв'язку між собою, створюючи цим самим її структуру як цілого.

2. Система як ціле характеризується своїми функціями, через які вона включається у більш складні системи. Породжує ці функції структура, яка обумовлює як функції системи в цілому, так і функції її частин та елементів.

3. Виникнення системи зумовлено певними потребами суспільства, які вона повинна задовольнити.

4. Педагогічні системи характеризуються доцільністю, тобто прагненням до досягнення цілей.

5. Носіями цілей є всі компоненти педагогічної системи; головними носіями цілей є керівники систем, педагоги та учні.

6. Системі притаманна ієрархічність будови, яка залежить від ступеню взаємозв'язку її частин і елементів.

7. У системі розрізняють процеси функціонування і розвитку. Процеси функціонування відображають структуру стану, процеси розвитку - динамічну структуру.

8. У співвідношенні кількісних і якісних змін визначальну роль відіграють якісні.

9. Розвиватися можуть не цілі об'єкти як такі, а їх окремі підсистеми, цілісно взаємодіючі з середовищем.

10. Особистісний фактор сильно позначається на характері навчально-виховної діяльності та її результатах. Реакція окремого учня на педагогічний вплив залежить від характеру розумових процесів і не може бути точно передбачуваною, але програмувати її можна.

Система формування професійного іміджу майбутніх вчителів технологій у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу ґрунтується на засадах цілісного підходу, де ціле превалює над своїми елементами. Цілісність - це філософська категорія. Будучи об'єктивною властивістю предметів зовнішнього світу, цілісність, з одного боку, позначає внутрішню єдність об'єкта, а з іншого - вона вказує на його автономність, диференційованість від навколишнього середовища. Стосовно педагогічних явищ їхня цілісність та системний характер є предметом досліджень науковців протягом доволі тривалого часу. Питанням цілісності педагогічного процесу присвятили свої праці В. О. Сухомлинський, А. С. Макаренко, С. Т. Шацький, Н. В. Кузьміна, І.Я. Лернер, М. М. Скаткін та ін. Останнім часом з'являються наукові праці, присвячені обґрунтуванню теоретичних засад функціонування цілісних педагогічних систем та питанням професійної підготовки студентів на засадах системного підходу (А. М. Алексюк, В. П. Беспалько, В. І. Загвязинський, В. С. Ільїн, В. А. Кан-Калік, В. А. Семиченко, В. П. Т. Фролов та ін.).

За висновком О. Г. Кучерявого [4], навчально-виховному процесу цілісність не властива первісно, а з'являється лише як результат застосування принципу цілісності в ході побудови й організації навчання і виховання. Основною ознакою цілісності педагогічного процесу є адекватність його цілей, можливостей їх досягнення (функцій) і структури (такої внутрішньої організації процесу, яка забезпечує розкриття і виконання всіх його функцій).

Потяг до цілісності є природним для людини, оскільки вона завжди прагне гармонії цілого. Беззаперечним в психології вважається постулат про те, що сприйняття характеризується цілісністю, із чого логічно випливають дві взаємопов'язаних закономірності: по-перше, існує тенденція до заповнення прогалин та об'єднання елементів в ціле, по-друге, незалежність утвореної цілісності від якості елементів. Будь-який образ у масовій свідомості є унікальним та цілісним, який не можливо звести до окремих його складових. Зміна однієї зі складових спричиняє докорінні зміни образу в цілому. Прагнучи гармонії цілого, людина викликає компоненти, яких бракує, силою уяви. Із цього випливає, що імідж є цілісним поняттям, і, не маючи інформації про ті чи інші якості суб'єкту іміджу, реципієнт іміджу компенсує недоотримане через органи відчуття силою уяви та доповнює імідж, базуючись на стереотипах.

Формування іміджу майбутніх вчителів технологій має дві сторони: формування ідеального образу вчителя технологій у свідомості студентів задля підвищення його престижу та робота студентів над створенням свого позитивного іміджу. Процес формування іміджу майбутніх вчителій технологій є не механічним поєднанням елементів педагогічної технології, а якісно новим утворенням зі своїми закономірностями.

Цілісність характеризується функціональною єдністю, тобто будь-який елемент педагогічної системи має стимулювати активність особистості. Цілісний підхід до формування професійного іміджу майбутнього вчителя технологій вимагає побудови ідеальної моделі вчителя технологій з позитивним професійним іміджем на основі урахування структури іміджу та характеристик реальних успішних фахівців цієї галузі; виділення типових видів професійної діяльності вчителя технологій; побудови моделі майбутнього вчителя технологій з урахуванням типових видів діяльності студентів; планування на цій основі педагогічної технології формування професійного іміджу майбутніх вчителів технологій; моніторингу системи формування професійного іміджу у педагогічному університеті.

Цілісний підхід до формування професійного іміджу майбутніх вчителів технологій у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу передбачає урахування наступних положень:

- цілісність особистості - це динамічна структура, що проходить етапи становления, набуваючи нових властивостей та досягаючи нових рівнів;

- професійний імідж викладача технологій - це цілісний образ, в якому жодна зі складових його не може бути виключена або проігнорована при його аналізі та в процесі формування;

- професійний імідж майбутнього викладача технологій не є механічною сумою елементів його структури, а являє собою інтегральну єдність;

- вплив на один елемент професійного іміджу майбутнього викладача технологій призводить до зміни інших елементів через системні взаємозв'язки;

- процес формування професійного іміджу майбутнього вчителя технологій охоплює всі види цілісної педагогічної діяльності викладача: цілевизначення, проектування, планування, організацію, зміст, навчально-виховну, пошукову діяльність та управління нею, діагностику та корекцію;

- формування професійного іміджу майбутніх вчителів технологій відбувається в цілісному навчально-виховному процесі вищого навчального закладу, якому властива єдність і гармонійна взаємодія всіх його компонентів, де студент протягом свого навчання в університеті залучається до різноманітних видів діяльності та стае суб'єктом цілої низки взаємовідносин, кожен елемент яких має вплив на формування його професійного іміджу;

- педагогічний процес вищого педагогічного навчального закладу характеризується цілісністю, яка проявляється як у змісті, так і в організації педагогічного процесу, і є багатоплановою та багатоаспектною. В аспекті змісту цілісність педагогічного процесу забезпечується взаємозв'язком теоретичних знань, практичних умінь та навичок, досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу. Щодо організації педагогічного процесу вищого навчального закладу, то він набуває цілісності завдяки єдності та взаємозв'язку навчального та виховного процесів, позанавчальної діяльності, науково-дослідної роботи студентів, педагогічної взаємодії, особистісної взаємодії, процесів самоосвіти та самовиховання.

Отже, наукова побудова процесу професійного іміджу майбутнього викладача технологій вимагає розуміння навчально-виховного процесу як цілісності, єдності та взаємодії навчальної, виховної, наукової, позааудиторної, самоосвітньої діяльності студента. Позитивний професійний імідж майбутніх вчителів технологій можливо сформувати, якщо цей процес бути пронизувати усі аспекта студентського життя та відбуватися цілеспрямовано та безперервно; його цілісність буде забезпечено взаємозв'язком та гармонійною єдністю всіх видів діяльності з урахуванням усіх аспектів його формування. Цілісний підхід до формування професійного іміджу майбутніх вчителів технологій вимагає дослідити зв'язки між навчальною діяльністю, позааудиторною діяльністю, науково-дослідною роботою студентів, процесами самоосвіти та самовиховання, педагогічним управлінням процесом формування іміджу. В свою чергу педагогічне управління, що є регулюванням зв'язків між елементами системи роботи з формування професійного іміджу майбутніх вчителів технологій, передбачає цілевизначення, формулювання мети, вибір педагогічних засобів, контроль, корекцію процесу та аналіз результатів.

За С. У. Гончаренком, в педагогічному процесі явно проявляються взаємодії, які вивчаються синергетикою з її ключовим положенням про відкритий характер будь-якої з соціальних систем. В залежності від ступеню своєї відкритості системи взаємодіють між собою, причому у формі не лише боротьби протилежностей, яка раніше вважалася єдиним способом розвитку, а й співробітництва [3, с. 77].

Активне вивчення в 90-х рр. можливості застосування категоріального апарату синергетики в дослідженні педагогічних явищ, зокрема процесів самоорганізації та еволюції педагогічних систем, сприяло народженню нового напряму, який отримав назву «педагогічна синергетика», що ґрунтується на законах і закономірності самоорганізації та саморозвитку освітніх систем. Педагогічна синергетика дає можливість по-новому підійти до розробки проблем самовизначення і розвитку особистості, розглядаючи їх з позиції відкритості, співтворчості і орієнтації на саморозвиток.

Педагогічна синергетика, на думку В. І. Андрєєва [1], дає можливість по-новому підійти до розробки проблем розвитку педагогічних систем, розглядаючи їх, насамперед з позиції «відкритості», співтворчості та орієнтації на саморозвиток. Процес самоорганізації являє собою мимовільне виникнення, відносно стійке існування у відкритих нерівноважних системах нових структур. Самоорганізація в педагогічній системі передбачає наявність певного взаємодії між навчальним і навчаються, що відповідає вимогам розвитку педагогічної системи і випливає з об'єктивних передумов її саморуху. Це дозволяє зрозуміти і механізм розвитку педагогічного процесу.

Вчені, які досліджують та розробляють ідеї синергетичного підходу в педагогіці (О. В. Вознюк, С. У. Гончаренко, О. М. Князева, М. С. Ковалевич, В. А. Ігнатова, М. М. Таланчук, С. Д. Якушева та ін.), відзначають, що систему освіти можна вважати відкритою, оскільки, по-перше, в ній постійно йде процес обміну інформацією між викладачем та тими, хто навчається, процес цілеспрямованого опанування інформацією, протягом якого з'являються нові цілі, методи і засоби навчання. По-друге, зміст освіти постійно змінюється та оновлюється через швидке зростання об'єму наукової інформації та якісні зміни інформаційного простору, що викликає нелінійність як процесу, так і результату. Результат освітнього процесу завжди відмінний від задумів його учасників. По-третє, постійні зміни в освітньому інформаційному просторі виводять систему зі стійкої рівноваги.

В аспекті досліджуваної проблеми формування професійного іміджу майбутніх вчителів технологій суттєвим положенням є те, що синергетика виходить із принципу еволюціонування навколишнього світу за нелінійними законами, що виражається в багатоваріантності та альтернативності вибору. У системі освіти багатоваріантність означає створення в освітньому середовищі умов вибору і надання кожному суб'єкту шансу індивідуального руху до успіху, стимулювання самостійності вибору і прийняття відповідального рішення, забезпечення розвитку альтернативного та самостійного шляху. Більш конкретно такий вибір полягає в можливості визначати індивідуальну траєкторію освіти, темп навчання, досягати різного рівня освіченості, вибирати тип навчальних закладів, навчальні дисципліни та викладачів, форми і методи навчання, індивідуальні засоби і методики, творчі завдання тощо.

Нова освітня парадигма розглядає особистість, яка самовизначається, як відкриту систему, що самоорганізується, що має емерджентні (які раптово виникають) властивості, для соціально-психологічної та педагогічної підтримки якої необхідне знання і правильне застосування принципів синергетики з метою продуктивного використання потенціалу особистісної самоорганізації. Синергетичний підхід ґрунтується на домінуванні в освітній діяльності самоосвіти, самоорганізації, самоврядування і полягає у впливі на суб'єкт, що стимулює та спонукає до дії, з метою його саморозкриття і самовдосконалення, самоактуалізації в процесі співпраці з іншими людьми і з самим собою.

Ми цілком погоджуємося з думкою С. У. Гончаренка про важливість розуміння та дослідження педагогічних явищ з позицій синергетичного підходу, оскільки теорія синергетики фокусує увагу на нерівноважності, нестабільності як природному станові відкритих нелінійних систем, на багатоваріантності і невизначеності шляхів їхнього розвитку в залежності від безлічі факторів і умов, які на неї впливають. Звідси С. У. Гончаренко робить висновок про те, що будь-якій відкритій системі, в тому числі педагогічній, не можна нав'язувати спосіб поведінки або розвитку, але можна вибирати і стимулювати один із закладених в конкретних умовах варіантів, розраховуючи не стільки на кібернетичний (управлінський), скільки на синергетичний (самокерований) процес, на не сильні впливи, які співпадають з можливим варіантом розвитку впливу (їх називають резонансними). Синергетична концепція освіти передбачає перехід від закритої (замкнутої всередині відомства) до відкритої (доступної для впливів суспільства) системи освіти. Такий підхід здатний перетворити освіту із способу навчання людини в засіб формування адекватної цьому суспільству творчої особистості, яка володіє синергетикою для подальшого зростання і самовдосконалення [3, с. 77].

Беззаперечною нам представляється думка С. У. Гончаренка про те, що сучасна педагогічна наука ставить нові виклики перед науковцями та педагогами-практиками та все помітніше підштовхує практику від кібернетичних (керованих) до синергетичних (що самоорганізуються) способів освіти людини і формування особистості. В цьому зв'язку слід визнати недостатнім і взятий сьогодні на озброєння принцип так званого особистісно орієнтованого навчання. Орієнтація в навчанні на особистість, тобто передача знань і досвіду з урахуванням індивідуальних якостей учнів, не здатна сама по собі завести внутрішній «двигун» людини, вона обмежена традиційною парадигмою «учитель-учень» як замкнутою і односпрямованою педагогічною системою. Вимагається перехід від особистісно орієнтованого до особистісно розвивального навчання на основі створення нової, відкритої системи освіти, де людина розкривається як особистість завдяки синергетиці освіти, яка дістає постійні імпульси від всіх сфер суспільства, яке динамічно розвивається [3].

Узагальнюючи наукові напрацювання вчених-теоретиків, що розробляють засади синергетичного підходу в педагогіці, можна виділити, основні положення, які є актуальними в аспекті досліджуваної проблеми формування професійного іміджу майбутніх учителів технологій:

1. Функціонування та розвиток педагогічних систем мають плануватися з урахуванням механізмів самоорганізації та саморозвитку та здатності систем взаємодіяти з навколишнім середовищем.

2. Кожен суб'єкт педагогічного процесу (учень, студент, педагог) є окремою підсистемою, що саморазвивається, яка здійснює перехід від розвитку до саморозвитку.

3. Для життєдіяльності саморегулюючих систем важливе значення мають не тільки стійкість і необхідність, але й нестійкість і випадковість. Процес самоорганізації відбувається в результаті взаємодії випадковості і необхідності і завжди пов'язаний з переходом від нестійкості до стійкості. Перехід до нової системи і розвиток в цілому неможливі без ліквідації рівноваги, стійкості і однорідності.

4. Синергетично організованій системі не можна нав'язувати те, що вступає в протиріччя з внутрішнім її змістом і логікою розгортання її внутрішніх процесів. Ефективне управління системою можливе при усвідомленні тенденцій її розвитку та впливі на систему та її компоненти, при якому зовнішній вплив гармонійно узгоджується з внутрішніми властивостями системи.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Підсумовуючи, зазначимо, що система формування професійного іміджу майбутніх учителів технологій має ґрунтуватися на сучасних методологічних підходах, серед яких основними є системний, цілісний та синергетичний, що забезпечить її ефективність. Перспективи подальших наукових розвідок лежать у сфері розробки практичних шляхів реалізації визначених методологічних підходів та методичних рекомендацій викладачам щодо їх імплементації у педагогічну практику.

Література

1. Андреев В. И. Педагогика творческого саморазвития / В.И. Андреев. - Казань: изд-во Казанского ун-та, 1996. - 568 с.

2. Афанасьев В. Г. Системность и общество. - М.: Высш. шк., 1980. - 368 с.

3. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: Методологічні поради молодим науковцям. - Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. - 278 с.

4. Кучерявий О. Г. Педагогіка: особистісно-розвивальні аспекти: навч. посіб для студ. вищ. навч. закл. / О. Г. Кучерявий. - К. : НВП «Вид-во «Наукова думка» НАН України», 2011. - 464 с.

5. Морзе Н. В. Система методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах : дис ... д-ра пед. наук: 13.00.02 / Наталія Вікторівна Морзе . - К. : Б.в., 2003 . - 601 с.

Размещено на Allbest.ru