Гендерно-освітні технології як психолого-педагогічний супровід студентів у вищій медичній школі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Актуальність теми дослідження. Зростання рівня вимог з боку суспільства до результатів діяльності медичних працівників обумовлює необхідність якісного вдосконалення форм і методів професійної підготовки лікарів, що дозволить формувати та розвивати особистість студента, а також значною мірою забезпечить конкурентоспроможність випускників вищих медичних навчальних закладів на ринку праці.

Мета та завдання дослідження полягає у розгляді гендерно-освітніх технологій у якості ефективних засобів психолого-педагогічного супроводу професійного становлення особистості майбутнього лікаря на етапі його професійного навчання у ВМНЗ, визначені психологічних умов та засобів розвитку тендерної культури студенті-медиків як необхідної складової формування їх професійної компетентності та егалітарної свідомості.

Ступінь наукової розробки. З розвитком гуманістичної спрямованості в освіті, доцільним стає вивчення особистості як цілісного явища. В рамках гуманістичного напрямку особливості формування спеціаліста на всіх етапах його професійного становлення, розглядаються з точки зору особистісно-орієнтованого підходу, в єдності професійного та особистісного розвитку (К. Абульханова-Славська, A. Асмолов, Г. Балл, О. Бондаревська, Т. Говорун, Е. Еріксон, Є. Зеєр, І. Зимня, С. Максименко, А. Маркова, В. Москаленко, Л. Мітіна, С. Рубінштейн, О. Царько- ва, Н. Чепелєва та ін.). Особистісно-орієнтований підхід передбачає максимальне врахування різноманітних особливостей (національних, тендерних, індивідуально-психологічних, статусних тощо) тих, що навчаються. Відповідно у центрі освіти повинна бути особистість майбутнього лікаря, її внутрішні резерви, цінності, інтереси, життєва позиція та мета.

Впровадження форм особистісно-орієнтованого навчання у практику професійної підготовки студентів вищих медичних навчальних закладів освіти дозволяє здійснити перехід від традиційної логіки трансляції знань в готовому вигляді до їх активного та творчого засвоєння в реальному світі. Оскільки, аналізуючи сучасні стратегії навчання, не всі знання опановують студенти, а лише ті, в яких вони вбачають особистий сенс, які становлять практичну цінність і виступають засобом досягнення життєвих та професійних цілей. За таких умов тендерні знання набувають особливого статусу щодо реалізації творчих цілей особистості.

Сьогодні не можна якісно підготувати сучасного фахівця без вивчення ним тендерної теорії, що вже давно стало професійною нормою в демократичних країнах. Як зазначається в Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», особливої актуальності набуває питання визначення чинників формування тендерної культури у молоді, необхідність розроблення новітніх технологій навчання та виховання, релевантних практиці рівних прав і рівних можливостей. Оскільки гармонійний розвиток особистості може бути досягнутий на основі руйнації стереотипів, побудови взаємин статей на принципах егалітарності.

Як зауважує О. Кікінежді проблема впровадження тендерного підходу у сферу освіти на сьогодні є однією з найменш розроблених у вітчизняній практиці. Труднощі пов'язані передусім із його відносним новаторством в освітній практиці, неоднозначним трактуванням як тендерної термінології, так і її змістовного наповнення, стереотипізацією свідомості освітян тощо.

Інноваційні тендерно-освітні технології спрямовують педагогічну діяльність у вищому медичному навчальному закладі на утвердження найбільшої цінності - розвиток особистості та індивідуальності студента незалежно від статі. Основними критеріями тендерної рівності між жінками та чоловіками в соціальній практиці є рівність доступу до ресурсів, рівність у ставленні, рівність результатів або фактична рівність умов самореалізації особистості.

Медичний працівник як суб'єкт сучасної культури, активний член суспільства, освічена людина, зріла особистість та професійно компетентний спеціаліст, має володіти достатнім рівнем тендерної культури. Випускник вищої медичної школи покликаний бути носієм і продовжувачем найкращих досягнень цивілізації, що втілюються у матеріальній, духовній, фізичній культурі, в культурі здоров'я. Тендерна культура особистості майбутнього фахівця з медицини є загальнокультурною складовою освіти, від ображення принципу полікультурності у змісті професійної освіти.

Як слушно зауважує О. Кікінежді: «шлях до тендерної культури пролягає через тендерну поінформованість (обізнаність), тендерну чуйність (розвиток умінь враховувати відсутність певних інтересів чи навичок, створення умов для їхнього розвитку) та вироблення асертивності в дійовому протистоянні й протиставленні статевим стереотипам».

Врахування тендерної складової у процесі підготовки медичних фахівців у вищій медичній школідозволяє створювати умови для повноцінного професійного та особистісного розвитку майбутніх фахівців, сприяє вихованню тендерно-паритетних взаємин між студентами, вільних від твердих стереотипів мас- кулінності та фемінності у традиційному розумінні. Стає запорукою виховання нової особистості з високими інтенціями відкритості та адаптивності в усіх сферах життя, необмеженими можливостями індивідуального життєвого вибору й самореалізації.

Впровадження тендерно-освітніх технологій як психолого-педагогічного супроводу на засадах інтеграції особистісно-орієнтова- ного підходу передбачає підготовку юнаків та дівчат - студентів медичного університету, до гнучкого соціостатевого репертуару у поведінці та різноманітних сферах життєдіяльності із урахуванням їхніх здібностей, уподобань, нахилів, можливостей, пропагування ідеї рівноваги та взаємозамінності статевих ролей, повноти розвитку індивідуальності, гармонійної цілісності особистості незалежно від її статевої належності.

До психолого-педагогічних умов розвитку еґалітарних орієнтацій та активізації паритетних стосунків у студентської молоді належать: 1)організація діяльності особистості на засадах рівноправ'я статей, спрямування на андрогінність та асертивність поведінки; 2) інтерактивні особистісно-орієнтовані технології навчання; 3) реалізація суб'єкт-суб'єктного підходу у взаємодії викладача і студента, в основі якої лежить особистісна орієнтація, партнерство та корекція міжстатевих взаємин.

На основі визначених тенденцій було розроблено та впроваджено у навчальний процес професійної підготовки майбутніх лікарів тендерно-освітні технології у формі програм навчального спецкурсу з психології професійного спрямування та гендерно-орієнтованої тренінгової програми психолого-педагогічного спрямування. Метою визначених програм було розвиток тендерних компетенцій студентської молоді як ключових життєвих компетентностей, розширення їх тендерного світогляду, розвивально-корекційне навчання студентства, здатного приймати виклики часу щодо дискримінації за ознакою статі.

Теоретико-методологічною основою побудови визначеної гендерно-орієнтованої програми стали провідні ідеї гуманістичної психології та педагогіки (А. Маслоу, К. Роджерс та ін.), про самосприйняття і самоактуалізацію особистості, максимальне самовираження її потенційних здібностей, адекватне особистісне зростання та ін.; генетико-психологічна теорія існування і зростання особистості академіка С. Максименка; принципи тендерного підходу (саморозвитку, культуро-доцільності, діалогічного стилю спілкування, опосередкованого втручання, аксіологічності, комплексності, цілісності) як базового особистісно-еґалітарного в особистісному розвитку та подальшій самореалізації внутрішнього потенціалу особистості, що лежить в основі егалітарної моделі статевої соціалізації (Т. Говорун, О.Кікінежді); положення про наративну обумовленість процесу тендерної ідентифікації як частини Я-концепції особистості (В. Барр, В. Джеймс, О. Кікінеж- ді, Дж. Келлі, Н. Чепелєва).

При розробці навчальної програми спецкурсу з психології ми орієнтувались на положення О. Кікінежді про те, що гендерно-орієнтоване навчання надає можливість проектувати, конструювати та організовувати умови для розуміння студентами важливості для професійного та особистісного розвитку, орієнтації на егалітарні цінності. В основу побудови програми навчального спецкурсу також був покладений обґрунтований А. Вербицьким контекстний підхід до організації навчального процесу, який передбачає моделювання за допомогою комплексу дивак- тичних форм, методів і засобів предметного та соціального змісту майбутньої професійної діяльності8. Реалізація контекстного підходу в навчальному процесі із студентами медичного університету передбачає використання таких методів і форм організації навчання, які тією чи іншою мірою представляють реальні особливості медичної професії, завдяки чому у студентів формується ціннісне ставлення до неї, зміцнюється професійна спрямованість, навчальна діяльність стає особистісно значущою, оскільки в ній простежуються особливості майбутньої професії, завдяки чому створюються реальні можливості для розвитку не тільки навчально-пізнавальної, але й професійної мотивації студентів. За такої умови навчальний матеріал набуває для них особистісного смислу, який виражається в переживанні професійної значущості засвоюваних знань і виконуваних дій, що, у свою чергу, є важливим чинником стимулювання пізнавальної активності студентів і формування у них ціннісного ставлення до медичної професії9.

Програма спецкурсу передбачала використання в навчальному процесі методів активного навчання: розв'язування професійних завдань, аналіз ситуацій, проблемні методи, ділові та рольові ігри, дискусії, диспути, «мозкові штурми», міні-дослідницькі проекти (написання есе, реферату) тощо.

Запропонований гендерно-орієнтований тренінг психолого-педагогічного спрямування виступав у формі цілісної динамічної системи тренінгових вправ і ґрунтувався на принципах активної групової роботи. Тренінгова програма містила як оригінальні, так і запозичені й модифіковані в цілях нашої роботи вправи, описані в працях інших авторів (Т. Говорун, О. Кікінежді, І. Клециної, О. Лютової-Робертс, Г. Моніної, Л. Шнейдера, Н. Чепелєвої та ін.).

Реалізація гендерно-орієнтованої тренінгової програми передбачала використання різноманітних вправ на розвиток професійної ідентичності та професійної спрямованості студентів-медиків, формування необхідних професійно важливих якостей особистості майбутнього лікаря, усвідомлення власних потреб, можливостей, професійних інтересів і цінностей, розвиток тендерної культури та толерантності, а також усвідомлення (рефлексії) ролі тендерних стереотипів існуючих в буденній свідомості, які перешкоджають особистісному та професійному зростанню молоді.

У розробленій тренінговій програмі в якості основних методів використовувались спеціально відібрані та адаптовані нами активні методи навчання - професійно-орієнтовані вправи у формі ділових і ситуативно-рольових ігор та групових дискусій. Допоміжними методами роботи у груповій роботі виступали: арт-терапевтичні техніки, психогімнастичні вправи та вправи-релаксації.

Вищезазначені активні форми особистісно-орієнтованого навчання використовувались з метою залучення кожного учасника групи до активності, групової комунікації, самостійності, творчості, відповідальності; сприяння саморозвитку, самовизначенню, самовдосконаленню, самореалізації; формування навичок асертивної поведінки та конструктивного спілкування, толерантності, емпатії; тендерної культури, розвитку професійної компетентності та егалітарної свідомості медичних фахівців.

Професійно-орієнтовані вправи (ділові та ситуативно-рольові ігри) були призначені задля «програвання», розігрування професійно-орієнтованої ситуації, яка містила гендерно забарвлену соціально-психологічну проблему, з метою відпрацювання конструктивних та виявлення неконструктивних комунікативних моделей взаємодії у професійній сфері лікаря.

Основна мета рольової гри полягала в тому, щоб надати можливості учасникам тренінгу виявити свою індивідуальність, творчі можливості, реальні почуття і думки, розвинути вміння «входити» у стан інших людей, краще розуміти їхні позиції і почуття, а також створити умови для кращого осмислення норм і правил професійної поведінки і спілкування.

Проведення різноманітних професійно- орієнтованих ділових та ситуаційно-рольових ігор у тренінговій роботі із майбутніми лікарями, дозволило нам впевнитись у тому, що норми та правила професійної поведінки лікаря, стиль спілкування, різноманітні комунікативні навички асертивної поведінки, що набуваються в рольовій грі й скоректовані групою стають здобутком особистості та з успіхом переносяться в реальне життя.

Дискусійні методи (групова дискусія, аналіз випадків із практики та ситуацій вибору) використовувались з метою аналізу ігрових вправ для виявлення конструктивних та деструктивних поведінкових комунікативних моделей, зворотнього зв'язку, рефлексії. В процесі групових дискусій учасники мали можливість в процесі обговорення проблеми знаходити альтернативні рішення складних та типових можливих особистісно забарвлених та професійних ситуацій з медичної практики, а також виступали у ролі окремого учасника дискусії. Завдяки груповій дискусії учасники спонтанно наповнювали робочий процес групи конкретно-змістовим матеріалом, який відкривав можливості для виявлення неусвідомлених тендерних стереотипів поведінки, що, за підсумковими звітами учасників, були причинами певних труднощів у взаємодії з іншими, викликали внутрішній дискомфорт, визначали вектор самопочуття, а також виступали у якості перепон на шляху до особистісної та професійної самореалізації. Серед проблем, що дискутувалися на різних етапах роботи в групі, були, зокрема: «Ідеал сучасного лікаря», «Сходинки до професійної майстерності», «Чому стереотипи продовжують працювати?», «Гендерні стереотипи та розвиток професійно важливих якостей лікаря», «Дієта від тендерних стереотипів», «Прояви сексизму на шляху до професійного та особистісного зростання», «Чоловічі та жіночі медичні спеціальності - міф чи реальність?» «Труднощі у професійному спілкуванні», «Можливості андрогінної особистості», «Професійна самореалізація та явище «скляної стелі», «Асертивність як спосіб подолання ефекту «скляної стелі», «Секрети тендерно-паритетної взаємодії», «Шляхи професійної самореалізації лікаря».

Важливими при проведенні тренінгових занять були вправи на розвиток асертивної поведінки майбутніх лікарів. Асертивність як здатність виявляти наполегливість у досягненні мети є необхідною умовою професійного зростання майбутнього лікаря. Асертивність як особистісна якість і соціальна поведінка виявляється в умінні відстоювати свої права, домагатись бажаного ставлення до себе, не поступаючись власними принципами і не порушуючи прав інших.

Для більш глибшого прийняття та усвідомлення своєї професійної ролі, рефлексії своїх тендерних уявлень студентам пропонувалось виконання наступних арт-терапевтичних завдань: арт-техніка «П'ять малюнків» («Я - чоловік/жінка», «Я серед інших чоловіків/жінок», «Я серед жінок» (для юнаків) /«Я серед чоловіків» (для дівчат), «Я - лікар- професіонал», «Я серед інших лікарів-професіоналів») із відтворенням визначеного образу на аркуші паперу, вправа «Мій професійний портрет в промінцях сонця» та ін. При обговоренні малюнків студенти мали можливість конкретизувати уявлення про себе та інших членів групи, визначити та проаналізувати наявність тендерних стереотипів у створених образах, більш чітко уявити особливості своєї майбутньої професії. Робота з арт-техніками в більшості випадків викликала в учасників позитивні емоції, допомагала подолати апатію і безініціативність у тих студентів, які з тих чи інших причин займали пасивну участі в роботі групи, що в подальшому дозволило їм сформувати більш активну групову позицію.

Аналіз результатів заключного анкетування (анкета «Зворотній зв'язок») проведеного наприкінці дослідження засвідчив високий рівень задоволеності студентів проведеною роботою: у відповідях досліджуваних зазначалось, що за допомогою проведених тренінгових занять вони набули навичок ефективної міжособистісної взаємодії, саморефлексії та самоконтролю, оволоділи новими прийомами особистісно-професійного зростання. Юнаки та дівчата зауважували, що завдяки роботі у тренінговій групі вони навчились: «бути більш відвертими, відкритими до спілкування», «слухати та довіряти іншим», «висловлювати свою думку, без остраху осудження» тощо; дізнались: «що таке тендерні стереотипи і для чого вони існують у суспільстві», «що таке тендерні ролі й від чого залежить їх розподіл у сім'ї та суспільстві» тощо; зрозуміли: «що для того, щоб бути успішним потрібно змінювати свої погляди на більш демократичні та егалітарні», «що оцінювати себе та інших краще відповідно до свого особистого досвіду, а не на основі уявлень, припущень та стереотипних поглядів інших» тощо; розвинули: «більшу впевненість у собі», «впевненість і вміння слухати», «вміння висловлювати свою думку з повагою до іншого та без остраху осудження», «здатність не соромитись», «краще усвідомлення своїх поглядів та переконань», «розуміти себе та інших людей» тощо. Разом з тим, студенти зауважували, що завдяки роботі в групі їм вдалось набути таких професійно важливих навичок спілкування, як «асертивно та впевнено відповідати» «вміти відмовляти», «відкрито відповідати», «вміти слухати», «бути наполегливим», «більшої самовпевненості» тощо. Серед важливих особистісних рис, яких вдалось розвинути, учасники зазначали «чуйність», «впевненість», «відкритість», «співчуття», «тактовність» «цілеспрямованість», «наполегливість», «альтруїзм» тощо.

В наративних описах себе як представника чоловічої та жіночої статі (опитувальник «Я- жінка/чоловік») у більшості респондентів серед дівчат спостерігались гендерно нейтральні відповіді, наприклад, «Я жінка і знаю, що все залежить тільки від мене», «Я жінка, тому що я сильна духом», «Я жінка і можу зробити все заплановане», «Я жінка і радію, коли люди посміхаються», «Я жінка і засмучена, що існує брехня», «Я жінка і хочу, щоб скрізь була злагода» тощо. а серед більшості відповідей юнаків - «Я чоловік і хочу, щоб у світі панував мир», «Я чоловік і радію, коли всі навколо усміхнені й привітні», «Я чоловік і я знаю, що я цікава людина» тощо. Разом з тим варто зауважити, що в самоописах дівчат спостерігалось більше гендерно нейтральних якостей, що засновані на егалітарних цінностях, ніж у юнаків, що очевидно характеризує меншу особистісну гнучкість та більшу поширеність у свідомості юнаків патріархальних стереотипів.

Результати впровадження та апробації запропонованих програм навчального спецкурсу та гендерно-орієнтованого тренінгу психолого-педагогічного спрямування статистично підтвердили ефективність застосування тендерно-освітніх технологій як психолого-педагогічного супроводу майбутніх лікарів в умовах їх навчально-професійної діяльності у ВМНЗ. Що є свідченням досягнення навчального ефекту за наступними позиціями, які підтвердили очікувані результати: 1) в знаннях про види та роль тендерних характеристик особистості у процесі професійної та особистісної самореалізації, про способи та функції ефективної міжособистісної взаємодії; 2) в уміннях критичного і творчого мислення у процесі вирішення професійно-орієнтованих завдань, вміннях встановлювати міжособистісні зв'язки та обирати оптимальний стиль міжособистісної взаємодії в різноманітних ситуаціях професійного спілкування, активізації процесу керування власного поведінкою, використанні асертивних комунікативних моделей поведінки; 3) в навичках рефлексії, позитивного сприймання і прийняття себе, самоконтролю і саморегуляції поведінки, впевненої (асертивної) поведінки; 4) в установках відносно навчання асертивним вмінням, розвитку стратегій тендерного партнерства та тендерного балансу в професійному спілкуванні та міжособистісній взаємодії. гендерний професійний лікар самореалізація

На основі результатів апробації та впровадження тендерно-освітніх технологій в навчально-професійний процес у ВМНЗ встановлено, що навчальне середовище у вищій медичній школі, яке наповнене тендерним змістом, створює передумови для виховання тендерної культури і толерантності особистості майбутніх лікарів як необхідних джерел розширення їх цілісної картини світу.

Подальшими перспективами дослідження є реалізація тендерно-егалітарного підходу у зміст навчально-виховної та позааудиторної роботи у вищому медичному навчальному закладі на етапах додипломної та післядипломної освіти майбутніх лікарів, проведення тендерно-просвітницьких заходів (семінарів, тематичних занять, круглих столів та тренінгів з гендерної проблематики) з метою підвищення особистісного та професійного зростання медичних фахівців (студентів, інтернів, слухачів курсів підвищення кваліфікації, професорсько-викладацького складу ВМНЗ).

Размещено на Allbest.ru