Роль мовленнєвої дидактичної гри у процесі навчання старших дошкільників складати розповіді-роздуми

Омеляненко А.В.

У статті розкрито потенційні можливості використання мовленнєвої дидактичної гри у процесі навчання старших дошкільників складати розповіді-роздуми. Автором запропоновано мовленнєві дидактичні ігри, розроблені відповідно до етапу навчання старших дошкільників складати розповіді-роздуми. Означено мовленнєві дидактичні ігри разом з логічними мовленнєвими вправами та завданнями входять до системи, яка спрямована на поступове формування мовленнєвих умінь складати розповідь-роздум.

Ключові слова: старші дошкільники, зв'язне мовлення, розповідь-роздум, розвиток мовлення.

В статье раскрыты потенциальные возможности использования речевой дидактической игры в процессе обучения старших дошкольников составлению рассказов-рассуждений. Автором предложены речевые дидактические игры, разработанные в соответствии к этапу обучения старших дошкольников составлению рассказов-рассуждений. Предложены речевые дидактические игры вместе с логическими речевыми упражнениями и задачами входят в систему, которая направлена на постепенное формирование речевых умений составлять рассказ-рассуждение.

Ключевые слова: связная речь, рассказ-рассуждение, развитие речи.

Key words: connected speech, reflective narrative, speech development.

Постановка проблеми. Розвиток мовлення дітей дошкільного віку є однією із пріоритетних проблем дошкільної лінгводидактики. Мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям і завдяки якому відбувається соціалізація дитини.

Зазначимо, що мовленнєва компетенція є однією з провідних базисних характеристик особистості, що формується на етапі дошкільного дитинства. Вчені приділяють значну увагу розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Своєчасний і якісний розвиток зв'язного мовлення діамонологічної компетенції - важлива умова повноцінного розвитку випускника дошкільного навчального закладу.

Аналіз досліджень. Проблема розвитку мовлення дошкільників досліджувалася класиками наукової думки і сучасними науковцями в різних аспектах: психологічному (Л. Виготський, Г. Леушина, О. Лурія, Т. Пироженко, С. Рубінштейн, І. Синиця), психолінгвістичному (І. Зимня, О. Леонтьєв, О. Шахнарович), лінгвістичному (М. Кочерган, Л. Мацько, М. Плющ, М. Пентилюк, Л. Щерба), педагогічному (Л. Ворошніна, А. Зрожевська, О. Ушакова), лінводидактичному (А. Богуш, О. Біляєв, М. Вашуленко, Н. Гавриш).

Важливе місце в системі засобів розвитку зв'язного мовлення посідає дидактична гра, мовленнєво-комунікативні вправи. Їх вплив на виховний процес дітей було розкрито в працях педагогів класиків (Я. Коменсткий. С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський), психологів (Л. Виготський, Д. Ельконін, С. Рубінштейн), сучасних педагогів (Г. Швайко, К. Щербакова). Зазначимо, що хоча проблема гри завжди була в центрі уваги педагогічної науки, однак її лінгвістичний аспект щодо розвитку зв'язного мовлення розглядався лише у зв'язку з дослідженням сюжетно-рольової гри (В. Захарченко). Аспекти ж ігрового потенціалу в процесі формування мовленнєвих навичок, і зокрема зв'язного мовлення, залишаються поза увагою науковців.

Мета статті - визначити потенційні можливості використання дидактичної мовленнєвої гри в процесі навчання старших дошкільників складати розповіді- роздуми.

Виклад основного матеріалу. У ході дидактичної гри та виконання мовленнєво-комунікативних вправ діти мають можливість діяти, конкретні дії зумовлюють мовленнєву активність дошкільника і водночас спрямовують розвиток ігрової діяльності. Це перехідна, проміжна ланка між цілковитою залежністю мовлення від печей і предметних дій та свободою слова.

Лінгводидактичний аспект використання методів дидактичних ігор і мовленнєво-комунікативних вправ для розвитку мовлення дошкільників знайшов своє практичне втілення в низці наукових досліджень останніх років (О. Аматьєва, Л. Бе- резовська, С. Ласунова, Н. Савінова). Доведено, що здатність дитини використовувати в ігрових ситуаціях зв'язні висловлювання впливають на емоційно-чуттєву сферу їхньої життєдіяльності і водночас максимально активізує мовлення дітей. Мовленння - це обов'язкова умова існування людського суспільства. Завдяки мовленню забезпечується передача досвіду та знань наступним поколінням, відбувається вплив на свідомість задовольняється потреба особистості.

Проблема розвитку зв'язного мовлення не є новою у дошкільній лігводидак- тиці. У цьому напрямку проведено дослідження А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Кузіної, А. Зрожевської, Н. Харченко, Н. Семенової. Але при загальному зростанні інтересу поза межами уваги дослідників залишилась гра як засіб розвитку самостійності мислення.

Мовленнєва дидактична гра - використання мови для досягнення понад- мовного, естетичного, художнього ефекту. Основним механізмом мовленнєвої гри є переключення, руйнування традиційного стереотипу сприйняття мовних одиниць.

Основною функцією мовленнєвої гри, на думку В. Саннікова, є мовотворча. У даному разі мовленнєва гра розглядається як яскравий та економічний спосіб вираження думки. Разом з цим довго не усвідомлювалося, що мовленнєва гра задовольняє не тільки нестійкі інтереси (заінтригувати, привернути увагу), але й покликана виконувати іншу мету - розвивати мислення та мовлення. Дія і мовлення - основні способи розв'язання завдання у грі. Гра має дієвий і динамічний характер, в ній дитина "діє собою", за словами Г. Люблінської, це насамперед відтворення різноманітних фізичних дій, що відображують життя людей. Чим більші можливості для активних дій, тим цікавішою є гра. Гра, на думку А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Савінової, не може відбуватися без мовленнєвого спілкування. Вона супроводжується мовленням, фразами, роздумами, діалогом, розмовним мовленням як відображення характеру ігрових ролей. У мовленні, словами діти передають переживання людей, їхні турботи, радощі, хвилювання. Таким чином, гра, на думку Г. Люблінської, є "специфічною формою пізнавальної діяльності, в ході якої дитина дією, мовленням і почуттями відображає дійсність".

Гра є діяльність, яка відображає дійсність шляхом її активного перетворення. У грі дитина творчо перетворює дійсність, що її оточує, діти доповнюють розповіді-роздуми один одного, висловлюють зауваження, запитаннями виправляють дії, уточнюють і збагачують свої уявлення. Специфічною особливістю гри, яка властива тільки ігровій діяльності, є своєрідне поєднання вигадки з тим рівнянням на реальність, яку діти відображають у грі. Основний критерій оцінки дій для дітей у грі такий: "так буває" і "так не буває", постійне зіставлення вигадки і реальності. Дитяча вигадка у грі - це їхня мрія в дії, це їхня мета, надія, сподівання. Саме тому гра є надзвичайно емоційною. Це знову підкреслює активний, перетворювальний, творчий характер гри.

У дослідженнях ігрової діяльності автори Л. Артемова, Г. Григоренко, Р. Жуковська, Т. Маркова, Д. Менджерицька, О. Усова розкрили місце гри в пізнанні світу дитиною. У ній здійснюється практичне, дієве засвоєння раніше одержаних знань. Інтерес дитини до тієї чи іншої гри поступово вичерпується в міру засвоєння знань і вмінь, що їх складають, тому вона розвивається, з'являються нові сюжети, ролі. Саме у грі найбільш повно активізується суспільне життя дітей, гра дозволяє дітям уже в перші роки життя самостійно використовувати ті чи інші форми спілкування. У ході гри між дітьми виникають два види взаємовідносин: відносини, які визначаються змістом і правилами гри, та реальні відносини, що виявляються у зв'язку з грою. У процесі розвитку гри дитина оволодіває компонентами, які властиві будь-якій діяльності: навчається ставити мету, планувати, домагатися результату.

Проблему впливу ігрової діяльності безпосередньо на мовленнєвий розвиток дітей дошкільного віку досліджували Н. Водолага, В. Захарченко, Н. Луцан. Так, Н. Луцан досліджувала розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку за текстами українських народних ігор. Автором було здійснено ґрунтовний лінгвістичний аналіз текстів народних ігор, який засвідчив наявність у них загальновживаної, професійної, специфічно побутової лексики, діалектизмів та історизмів. Вивчення діалогічної структури ігор дало можливість поділити їх на групи, які охоплювали різний діапазон діалогічних єдностей, що сприяло формуванню діалогічного мовлення старших дошкільників. У ході дослідження були визначені рівні засвоєння дітьми лексики з текстів українських народних ігор. Більшість дітей розуміла значення лексики з двох груп: загальновживаної і професійної, вони складали з означеними словами речення, пояснювали частково хід або правила гри. Важкі і незрозумілі слова з тексту гри діти замінювали. Встановлені рівні розвитку діалогічного мовлення засвідчили, що більшість дітей експериментальної і контрольної груп не вміли вести діалог з однолітками, розмовляли лише з вихователями. На запитання відповідали одним словом, не вміли правильно формулювати запитання. Специфічними особливостями експериментальної методики збагачення та активізації словника виступили тематичний добір ігор та лексики, пропедевтичне тлумачення її змістової суті та унаочнення слів на етапі введення лексики. Засобом активізації засвоєння словника виступило пояснювальне мовлення. Специфікою методики розвитку діалогічного мовлення було залучення дітей до складання імпровізованих діалогів за сюжетною лінією гри; поступове збільшення словесного навантаження в діалогічних єдностях та максимальна мовленнєва активність дітей в іграх, які сприяли розвитку мовлення.

За даними Н. Луцан, оптимальними в навчанні дітей виявились такі педагогічні умови: цілеспрямоване прогностичне планування українських народних ігор відповідно до мовних завдань; об'єднання ігор за тематичним принципом; збагачення словника; створення емоційно насичених комунікативних ситуацій, що передували грі; комплексне розв'язання завдань лексичної роботи та розвитку зв'язного мовлення (діалог і пояснювальне мовлення) в ході гри.

В. Захарченко вивчала проблему формування зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами сюжетно-рольової гри. За словами автора, сюжетно-рольова гра містить у собі певні можливості мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Мовленнєву активність дітей викликають ігрові дії, що супроводжуються мовленнєвими висловлюваннями, в яких дитина пояснює, узгоджує свої дії, доповнює їх словом, виражає думки і почуття. Мовленнєвий матеріал міститься у змісті гри. Основним засобом мовленнєвого впливу на формування зв'язного мовлення в сюжетно-рольовій грі є організація змістового міжособистісного спілкування, яке забезпечується встановленням ігрових стосунків між педагогом і дітьми на основі рольового та організаційного типів спілкування. Способами побудови гри і розвитку її рівня мовленнєвими засобами виступило сюжетоскладанння. Застосування сюжетоскладання як засобу активізації мовлення відбувалося через розвиток уміння дітей виділяти, позначати цілісні сюжетні лінії, комбінувати їх у певній послідовності та узгоджувати з партнером по грі.

Мовленнєва гра передбачає наявність партнера - інтерпретатора мовленнєвого спілкування. Спираючись на погляди науковців та наші дослідження, ми маємо підстави стверджувати, що ознайомлення старших дошкільників з розповідями-роздумами має відбуватися в процесі цілеспрямованого навчання, яке передбачає ігрову форму. Відповідно до етапу навчання пропоновані нами мовленнєві дидактичні ігри можна умовно поділити на три групи.

До 1 групи ввійшли ті ігри, які ми використовували на підготовчому етапі. Вони були спрямовані на накопичення чуттєво-інформаційного досвіду дошкільників, оскільки багатство уявлень сприятиме розвитку їхнього логічного мислення та зв'язних розповідей-роздумів. Зразки таких ігор:

"Лото"

Мета: вчити дошкільників класифікувати предмети за родовими, видовими ознаками, обґрунтовувати свій вибір, використовуючи складні речення з підрядними сполучниками бо, тому що.

Хід гри: на індивідуальній карті-схемі (білій ігровій картці, поділеній на 6 частин) діти розміщують предметні картки й відповідають на Чомуччине запитання: чому ти обрав саме ці картки?

У процесі експерименту ми використовували такі варіанти цієї гри: Варіант 1. "Зоологічне лото”. Запитання та завдання дітям: Хто, де живе: у воді (море, річка, океан); на землі (ліс, поле, джунглі)? Яких тварин називають свійськими, а яких - дикими? Віднайти картинки з такою кількістю крапок на зворотньому боці, як і на індивідуальній карті-схемі; дібрати узагальнювальне слово до них (риби, птахи, тварини). Варіант 2. "Технічне лото". Які транспортні засоби називають наземним видом транспорту? Повітряним? Водним? Яка техніка допомагає нам удома? Варіант 3. "Універсальне лото". Дитина, взявши за зразок будь-яку геометричну фігуру, добирає зображення предметів (або їх частин) подібної форми та обґрунтовує свій вибір. Наприклад: коло (м'яч, яблуко, кавун, їжак, вишеньки), трикутник (ріжок із морозивом, ялинка, праска), овал (риба, слива, листок), квадрат (стіл, вікно, телевізор). Варіант 4. "Предметне лото". Дитині пропонують дібрати до центральної картки з певним малюнком чотири картинки, які зображують щось інше, логічно пов'язане з центральним. Необхідна умова - обґрунтувати свій вибір. Наприклад: жаба (озеро, комар, пуголовок, казкова корона й стріла від лука); курка (зерно, курча, яйце, дід з бабою плачуть біля розбитого яйця).

"Чому події розвиваються таким чином?"

Мета: вчити дітей встановлювати логічну послідовність подій, визначати, з якого епізоду все починається, як розвиваються події і чим вони закінчуються; використовувати вставні слова: по-перше, по-друге, отже, нарешті; висловлювати своє обґрунтування повними реченнями, логічно подавати приклади.

Варіанти гри. Відтворити: послідовність сюжету казки; етапи росту рослини (ціла насінина, проросла насінина, пуп'янок, квітка, плід); етапи розвитку метелика (яйце, гусінь, лялечка, метелик); виробництво столу (сосна в лісі, спиляні електропилкою дерева, колоди везуть лісовозом, дошки на пилорамі, столяр виготовив стіл); виробництво хліба (поле, колос, зерно, борошно, тісто, хлібина).

Друга група мовних ігор проводиться на ознайомлювальному етапі навчання складати розповіді-роздуми. Вони спрямовані були на формування елементарного усвідомлення загальної структури розповіді-роздуму (теза, доведення, висновок), уміння використовувати найоптимальніші засоби зв'язку, що забезпечують загальне структурне оформлення цього типу мовлення. На цьому етапі широко використовувалися моделі, наочність, які забезпечували матеріалізацію мовних уявлень дошкільників. Для ознайомлення дітей зі структурою розповіді-роздуму використовували власні розроблені моделі (будинок, квітка, дерево). Дітям пояснювали, що вирази (я думаю, мені здається, я знаю, на мій погляд) живуть у віконечках першого поверху; слова (по-перше, по-друге, бо, тому що) - у віконечках другого, а слова (отже, отож, таким чином) - у віконцях третього. Наприклад:

Г ра "Зникли слова-віконця у будинку"

Мета: закріпити лексичні засоби зв'язку між структурними частинами роздуму (я знаю, тому що, отже) за допомогою моделі структури розповіді-роздуму (будинок).

Хід гри: дітям пропонується декілька речень, з яких треба скласти одне, використовуючи вставні слова, сполучники, які відповідно до моделі структури розповіді-роздуму (будинок) живуть на І, ІІ, ІІІ поверхах. (Я знаю, що) собака - друг людини, (по-перше) собака охороняє будинок, (по-друге) собака ходить з господарем на полювання, (отже) собака людині друг. (Мені здається, що) кролики мирні тварини, (бо) кролики ніколи не кусаються, (адже) гратися з кроликами можна навіть маленьким дітям.

Гра "Дивовижні розповіді-роздуми"

Мета: вчити визначати тезу роздуму вставними конструкціями я думаю, я знаю, мені здається, на мій погляд, заперечувати невідповідні явища, використовуючи підрядні сполучники бо, тому що.

Хід гри: після читання дивовижних розповідей-роздумів діти називали, скільки невідповідностей вони помітили. Перемагає той, хто назве їх найбільше. Наводимо приклади дивовижних історій: "Влітку яскраво світить сонце, тому діти вийшли на прогулянку. Зробили із снігу гірку і почали кататися на санчатах. Потім вони зліпили з піску снігову бабу. Ось як весело було їм".

Гра "Схожий - несхожий"

Мета: вчити порівнювати предмети, спочатку, орієнтуючись на яскраві зовнішні ознаки, потім знаходити різницю за менш контрастними ознаками і нарешті порівнювати дуже схожі предмети.

Гра "Згода - незгода"

Мета: формувати вміння заперечувати або стверджувати тезу за допомогою прикладу.

Хід гри: Чомучко стверджує або заперечує певне положення або факт. Діти повинні погодитись з цим твердженням або заперечити його й обов'язково пояснити, чому вони так думають.

Гра "Друзі Чомучко і Томучко разом"

Мета: вчити дітей складати складнопідрядні речення з підрядними причини, наслідку, часу.

Хід гри: хлопчики Чомучко і Томучко із "казкового міста Запитань" завжди разом, тому в запитанні і відповіді вони повинні бути поруч. Наприклад: Чому світ без тебе був би нецікавий? Світ без тебе був би не цікавий, тому що...; Чому бабусі треба допомагати? Бабусі треба допомагати, тому що...

Гра "Чому слово так називається?"

Мета: закріпити вміння складати розповідь-роздум із трьох структурно- смислових частин, використовувати складнопідрядні речення з підрядними причини, наслідку в доказовій частині розповіді-роздуму.

Хід гри: Сова Мудруся пропонує пояснити, чому так називається предмет (підсніжник, подорожник, в'юнок, снігур, звіробій, капустянка, синичка, соняшник, вівсянка, шишкарі, крутиголовка), казкові герої (Незнайко, Снігуронька).

Складовою частиною занять діяльнісного етапу були найскладніші в мовленнєвому плані дидактичні ігри, які умовно віднесені нами до третьої групи. Вони мали на меті вдосконалювати вміння дошкільників складати суцільну розповідь-роздум, виділяти її структурно-смислові частини, користуватися різноманітними способами зв'язку між структурними частинами. Наприклад:

Гра "Чомучкові потрібна ваша порада"

Мета: закріпити вміння дошкільників починати розповідь-роздум тезою, наводити приклади з власного досвіду, використовувати відповідні вирази (я раджу, мені здається, отже) з інтонацією переконання.

Хід гри: дітям ставляться альтернативні запитання, відповідаючи на які треба обґрунтувати свій вибір, наприклад: Чому взимку Чомучко не хоче одягати вовняні рукавички, а хоче лляні? Чому в дощову погоду Чомучко не хоче взувати гумові чоботи, а хоче валянки?"

Гра "Хто найдопитливіший?"

Мета: закріпити вміння дошкільників аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові, часові відношення між предметами та явищами, складати розповідь-роздум з трьома структурно-смисловими частинами, уникати лексичного повтору шляхом синонімічної заміни.

Хід гри: діти відповідають на пізнавальні запитання: Чому взимку немає комах? Чому заєць змінює своє хутро взимку? Чому до дітей приходить лікар? Чому в дощову погоду потрібна парасолька? Чому треба поступитися місцем дівчинці, бабусі?

Гра "Чарівні перетворення"

Мета: закріпити вміння дітей добирати істотні аргументи в доказовій частині, використовувати слова (по-перше, по-друге) з інтонацією переліку; для зв'язку смислових частин (тези, доведення, висновку) використовувати різноманітні мовні засоби (вставно-модальні слова, сполучники, займенники).

Хід гри: Сова Мудруся запросила дітей до чарівного лісу, але потрапити туди можуть тільки птахи або звірі. Діти по черзі перетворюються на звірят, називаючи їх істотні ознаки (дітям роздаються картинки). Учасник гри має назвати істотні ознаки пташки, яка зображена на малюнку, а інші - відгадати її назву, а також обґрунтувати свій вибір.

Гра "Ярмарок"

Мета: закріпити вміння дошкільників логічно та послідовно будувати розповідь-роздум з трьома структурними частинами, використовуючи вирази для зв'язку тези та доведення (я знаю, мені здається, я хочу), доведення та висновку (бо, тому що, отже), модально-вставні конструкції (по-перше, по-друге, окрім, наприклад).

Хід: на вулиці Розмірковуючі незвичайний ярмарок: Чомучко продає різні речі (овочі, фрукти, предмети домашнього вжитку) не за гроші, а за вміння пояснити, чому цей предмет дитина хоче придбати?