Професійна підготовка майбутніх фахівців дошкільного навчального закладу до реалізації виховного аспекту у фізкультурно-оздоровчій діяльності

Журавель В.І.

Статтю присвячено проблемі професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів до реалізації виховного аспекту у фізкультурно-оздоровчій діяльності. Описано особливості здійснення цього процесу через викладання курсу "Методика фізичного виховання". Висвітлено підходи до формування професійних умінь у вирішенні соціально-моральної та емоційно-ціннісної активності дитини-дошкільника.

Ключові слова: професійна підготовка, фізкультурно-оздоровча діяльність, виховний аспект, соціально-моральна та емоційно-ціннісна активність дітей дошкільного віку.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, физкультурно-оздоровительная деятельность, воспитательный аспект, социально-моральная и эмоционально-ценностная активность детей дошкольного возраста.

Key words: professional training, physical culture and health promotion activities, educational aspect, socio-moral and emotional-evaluative activities.

Професійна підготовка спеціаліста є складовою ланкою освіти, в якій спостерігається взаємозв'язок професійних знань із теоретичними психолого-педагогічними знаннями.

Аналіз психолого-педагогічної літератури стосовно професійної підготовки фахівціву ВНЗ свідчить про те, що дана проблема розглядається науковцями в різних аспектах [4, с. 69], а саме: формування індивідуальних здібностей студентів у процесі навчання та виховання (С. Н. Бубка, В. М. Марищук, В. С. Фарфель); підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти до формування гуманістичної спрямованості спілкування дошкільників (О. А. Козлюк); підготовка майбутнього фахівця дошкільної освіти до використання елементів культури рідного краю (С. І. Матвієнко); підготовка студентів до фізичного виховання дошкільників (О. Л. Богініч, Л. В. Волков, Н. Ф. Денисенко, З. І. Нестерова, Т. І. Поніманська, Л. А. Рижова); формування професійної готовності майбутніх вихователів до здійснення фізичного виховання дошкільників на засадах народних традицій (Н. В. Левінець); підготовка майбутніх вихователів до формування особистості дошкільника засобами фізичного виховання (В. І. Журавель).

У працях авторів поняття "професійна підготовка" трактується по-різному: як особистісні характеристики готовності до професійної діяльності (Р. С. Гуревич, О.М. Пєхота, М. К. Сергєєв, С. О. Сисоєва), компетентність (В. Г. Воронцова, Г. А. Волновицький, Г. М. Сєрікова), майстерність (І. А. Зязюн, В. Ф. Моргун, В. Ф. Орлов, В. О. Сластьонін), освіченість (В. О. Кудін, О. І. Кульчицька, О. І. Романовський) та професіоналізм (В. Г. Михайлівський, Н. Г. Ничкало, О. М. Отич).

Враховуючи той факт, що кінцевою метою фахової підготовки є формування та розвиток особистості, не втрачає актуальності на сучасному етапі питання оволодіння майбутніми фахівцями певним професійним досвідом. О. Л. Богініч зазначає, що важливим завданням підготовки майбутнього вихователя до фізкультурно-оздоровчої діяльності дітей дошкільного віку виступає:

- формування педагога дошкільного фаху як представника певної культури на основі засвоєння культурних здобутків людства та нації, в тому числі і професійно-оздоровчої культури, з високим рівнем духовних надбань, світоглядними позиціями, професійними морально-етичними, оздоровчими поведінковими навичками і особистісними потребами та переконаннями [1], оскільки тільки високоосвічений педагог з високими духовно-моральними якостями може виховати особистість, а отже, і реалізовувати виховний аспект діяльності.

Виділимо систему особистісних якостей майбутнього педагога, що забезпечуватиме ефективність використання методів та форм у фізкультурно-оздоровчій роботі з дітьми дошкільного навчального закладу: креативність, організаторські та комунікативні здібності; відповідальність за доручену справу, упевненість у своїх силах, знаннях; доброзичливість, самоповага; емоційно-вольова сфера, активність, цілеспрямованість, ціннісне ставлення до навчання. Система інтелектуальних, вольових та емоційно-оціннювальних ставлень до світу, педагогічної дійсності та педагогічної діяльності, які є джерелом активності педагога в сфері виховання підростаючого покоління, становить, на думку В. А. Сластьоніна, професійну педагогічну позицію. Така педагогічна позиція педагога є стрижнем у здійсненні виховання особистісних якостей дошкільників: рішучості, сміливості, самооцінки, товариськості, дружніх взаємин, а також довільності, самостійності і відповідальності, креативності, ініціативності, свободи поведінки і безпечності, самосвідомості, самоставлення, самооцінки, що зазначено в державних та альтернативних програмах для дошкільних навчальних закладів та оновленій програмі "Дитина".

Готуючи студентів до професійної діяльності, під час проведення лекційних та практичних занять з "Методики фізичного виховання дітей дошкільного віку" акцентується увага на: стимулюванні професійного самовиховання, розвитку ініціативи студента, формуванні особистісного стилю навчальної діяльності з урахуванням індивідуальності студента та рівня його підготовки. Акцент робиться на тому, що провідним напрямком освіти вважається посилення уваги до особистості кожної дитини як найвищої соціальної цінності суспільства. У своїй педагогічній діяльності майбутній педагог має знаходити оптимальні шляхи розв'язання різних завдань, спрямованих на формування всебічно розвиненої особистості дошкільника. Первинні навички такої діяльності майбутні вихователі повинні сформувати вже в стінах педагогічного коледжу.

За основу підготовки майбутніх фахівців дошкільного навчального закладу до реалізації виховного аспекту у фізкультурно-оздоровчій діяльності взяли модель, розроблену Наталією Левінець [6], що була творчо опрацьована: продумані умови, етапи, форми роботи, зміст діяльності викладача і дії студентів, очікуваний та кінцевий результат - та чітко визначено завдання: в процесі систематичної і цілеспрямованої роботи викладача та в кінцевому результаті має бути сформована професійна компетентність студента і готовність майбутніх фахівців дошкільного навчального закладу до реалізації виховного аспекту у фізкультурно-оздоровчій діяльності.

Основним видом навчальної роботи у коледжі є лекція, яка створює фундаментальну базу знань студентів з кожної дисципліни, що передбачена навчальним планом. Лекція-конференція на тему "Повсякденна робота з фізичного виховання в ДНЗ", в якій особливим чином простежуються можливості реалізації виховного аспекту діяльності, проводиться як науково-практичне заняття із заздалегідь поставленою проблемою; системою доповідей тривалістю 5-10 хв. Кожен виступ являє собою логічно закінчений текст у межах програми, що запропонована викладачем. Сукупність представлених виступів дозволяє всебічно висвітлити проблему. У кінці лекції підводиться підсумок самостійної роботи і виступів студентів, формулюються основні висновки.

Висока наочність лекцій досягається завдяки використанню можливостей мультимедійних технологій, демонстрації презентацій. Одночасно створюється принципово нове і своєрідне науково-дослідне середовище, яке сприяє розвитку творчих індивідуальних і колективних здібностей студентів. Таким чином, як стверджує М. В. Махімова, ефективність засвоєння знань значно підвищується.

Невід'ємною складовою навчального процесу є самостійна позааудиторна робота студентів. Оскільки, за висловом К. Д. Ушинського, самостійна думка випливає лише із самостійно отриманих знань, то після вивчення теми "Вирішення виховних завдань на заняттях фізичними вправами" студенти виконують завдання самостійної роботи: залучаються до складання опорних конспектів щодо використання в роботі з дошкільнятами методів морального виховання, блок-схем або таблиць співвідношення фізичних вправ і вольових якостей. Особливо акцентується увага на тому, що чим вищий авторитет педагога, тим сильніший його вплив на соціально-моральну та емоційно-ціннісну активність дітей дошкільного віку.

Ще одним важливим завданням підготовки майбутнього вихователя О. Л. Бо- гініч вважає оволодіння педагогом не стільки системою знань, фахових умінь і навичок, скільки уміння їх творчо реалізовувати у професійній діяльності [1].

Значна увага приділяється пошуку шляхів і засобів, які б стимулювали творчий потенціал особистості спеціаліста для розв'язання поставлених завдань у сфері його професійної діяльності. Наприклад, з метою сприяння емоційно-ціннісній активності дітей, зокрема стимулювання інтересу у дітей до виконання фізичних вправ, а також виховання товариськості, справедливості, прояву приязного ставлення один до одного та доброзичливих стосунків, студенти заохочуються до виконання творчих індивідуальних завдань, а саме: складання казок та міні-оповідань: "Казка про Скакалочку", "Казка про Розминку і Гантельку", "Про дружбу двох тенісних ракеток", "Нове ім'я Вайлуватика", "Казка про веселого м'ячика", "Сонечко потрібне всім". Оформляються збірки казок до публікації в межах коледжу.

За твердженням Е. С. Вільчковського, більша рухова активність сприяє кращому фізичному розвитку і, навпаки, кращий фізичний розвиток сприяє більшій руховій активності дітей. Одночасно діти мають можливість вправлятися у проявах моральної поведінки в процесі взаємодії один з одним. Саме тому особливе місце в роботі з дітьми має розв'язання завдання формування позитивного ставлення до занять фізичною культурою та інтересу до активної рухової діяльності.

О. В. Потужній зазначає, що формування позитивного ставлення до занять фізичною культурою у дітей старшого дошкільного віку буде більш ефективним за умов упровадження в навчально-виховний процес засобів народної фізичної культури; опанування дітьми знань про фізичну культуру, основ здорового способу життя і його цінності [7].

Отже, майбутні педагоги дедалі частіше в роботі з вихованцями мають використовувати народні рухливі ігри - скарбницю народної мудрості. Як варіант творчих завдань на практичних заняттях студентам пропонується до різних видів рухливих ігор підібрати освітні завдання, які б сприяли соціально-моральній та емоційно-ціннісній активності дітей. Саме народні рухливі ігри, які віддзеркалюють своєрідність культури нації, допомагають розумінню національного образу світу, сприяють виробленню важливих рис характеру дитини: наполегливості, відваги, рішучості, чесності, дисциплінованості, впевненості у своїх можливостях, оптимізму, здатності переборювати труднощі.

Акцент робиться на тому, що успішна рухова діяльність у колективі однолітків, позитивна оцінка зусиль дитини дорослими, самоаналіз якості виконання вправ, радість співучасті у рухливих іграх сприяє розвитку емоційно-почуттєвої сфери дитини.

Для поглиблення та усвідомлення навчального матеріалу як додаткові завдання на практичних заняттях студентам вищого рівня пропонується завдання відібрати ігри ("Дрібушечки", "Бій півнів", "У Петрушки", "Гуси", "Заїнько", "Чаклун"), які б привчали кожного змалку будувати добрі міжособистісні взаємини, оберігати людську гідність, уміти прощати необачність, які б розвивали толерантність і бережливе ставлення до інших, бути скромними, ввічливими, йти на поступки, формували співчуття та вміння радіти успіхам інших.

Дитина приходить у світ з певними вродженими задатками і можливостями, а її повноцінний фізичний та психічний розвиток потребує з перших днів життя виховного впливу. Інтенсивний ріст і розвиток організму дитини дошкільного віку та властива йому висока реактивність вимагають особливих професійних умінь і старань педагогів. Саме тому при підготовці студентів до пробної педагогічної практики їм пропонується за поданим зразком або самостійно як індивідуальні додаткові завдання розробити ситуації до практичного вправляння дітей у моральних вчинках, основна мета яких - навчити дітей оцінювати ситуацію, передбачати наслідки своїх дій або бездіяльності, ознайомити з реальними способами відповідальних дій та формувати основу звички підбирати адекватні способи поведінки відповідно до норм моральної відповідальності.

Зразок. Гра "Не замочи ніг" (В. Нечаєва, Т. Маркова)

1 варіант: діти сидять на стільчиках або на лавочці з одного боку кімнати. На підлозі позначається рискою "болото" завширшки приблизно 4-5 метрів. Двом дітям вручається по дві дощечки (40х25 см). Кожен повинен по цих дощечкахмісточках перейти на протилежний "берег". Коли діти підходять приблизно до середини "болота", створюється ситуація, ніби в одного з них дощечка відпливає. Як діяти? За правилами, до берега треба прийти разом.

2 варіант: завдання те ж саме, але ускладнюється, включається елемент змагання: хто швидше пройде через "болото", не замочивши ніг. Кожному гравцеві дають по три дощечки, ширина "болота" збільшується. Упродовж гри в одного з учасників відпливає дві дощечки. Що зробить товариш? Чи не завадить йому завдання - "хто швидше?" - виконати товариський обов'язок?

Багатогранність педагогічних ситуацій, на думку Зінаїди Ікуліної, вимагає від студента переосмислення теоретичних знань, вміння знаходити якомога ефективніші засоби рішення психолого-педагогічних задач [3, с.116].

При підготовці до різних видів практики з метою забезпечення особистісного зростання дитини-дошкільника студенти зорієнтовуються до складання планів-конспектів занять з фізичного виховання в сюжетній формі, які неодмінно сприятимуть і соціально-моральній і емоційно-ціннісній активності дітей: виховання чуйного, прихильного ставлення один до одного, доброзичливих стосунків, взаємодопомоги, інтересу до спільних дій з однолітками, товариськості, чесності, справедливості, розвитку толерантного та бережливого ставлення до інших, формування співчуття та вміння радіти успіхам інших; позитивного ставлення до рухової діяльності, отримання насолоди від рухових дій, виховання сміливості, витримки, відповідальності, організованості, наполегливості, вміння підпорядковувати свої дії іншим, виховання інтересу та бажання спільно з однолітками виконувати рухові дії, підтримання інтересу до занять фізичними вправами, бажання досягати певних успіхів, долати перешкоди, особисті труднощі [2].

Студентам вищого рівня пропонується проводити заняття з елементами інноваційних оздоровчих технологій [4, с. 70], які мають свої переваги серед інших видів рухової активності, а саме: розширюють руховий досвід дітей, підвищують інтерес дітей до занять фізичними вправами, в процесі виконання яких і реалізується виховний аспект фізкультурно-оздоровчої діяльності.

Створення у навчально-виховному процесі атмосфери комфортного особистісного зростання дитини, урахування стану здоров'я, самопочуття, рівня фізичного розвитку і підготовленості, урахування важливості родинного виховання неможливе без наявності оздоровчо-освітнього середовища [5]. Створення такого оздоровчо-освітнього середовища, наголошується під час проведення консультацій до літньої педагогічної практики, має відбуватися на основі поваги до дитини та віри у її досягнення, позитивно-доброзичливих взаємовідносин, поєднання любові дорослих з об'єктивною вимогливістю.

Продовженням вивчення змісту курсу "Методика фізичного виховання дітей дошкільного віку" в позааудиторних умовах є організація роботи творчих груп студентів. Проблематика, яка досліджується творчими групами, зокрема, "Нестандартне обладнання як засіб підвищення інтересу у дітей дошкільного віку до занять фізичними вправами", зазвичай доповнює та розширює навчальний матеріал. Дослідивши проблему, студенти розробляють для батьків теки з методичними рекомендаціями і поради щодо виготовлення нестандартного фізкультурного обладнання на повітрі та вдома. Адже здорова, фізично розвинена дитина, як правило, вірить у свої сили; при виконанні фізичних вправ бадьора, життєрадісна, повноцінніше опановує принципи шляхетної поведінки у взаємодії з однолітками і дорослими, дбає про гармонійність свого буття, уважна до інших людей.

Таким чином, готуючись до здійснення фізичного виховання дітей дошкільного віку, студенти повинні:

1. Уміти аналізувати і оцінювати ступінь фізичного здоров'я і рухового розвитку дітей; соціально-моральну та емоційно-ціннісну активність.

2. Формулювати освітні завдання фізичного виховання на певний період і визначати першорядні з них з урахуванням особливостей кожного з дітей.

3. Організовувати процес виховання в певній системі, вибираючи найбільш доцільні засоби, форми і методи роботи в конкретних умовах.

4. Проектувати бажаний рівень кінцевого результату, передбачаючи труднощі на шляху до досягнення мети.

5. Порівнювати досягнуті результати з початковими даними і поставленими завданнями [8].

Практика та досвід переконують, що студенти, які активно включаються у навчальний процес, досконало оволодівають і теоретичними знаннями, і практичними та дослідно-експериментальними уміннями, що належним чином впливає на формування у них професійних навичок.

Література