Досвід підготовки інженерних кадрів вищої кваліфікації-розробників промислових інновацій найвищих рівнів новизни та масштабності
Експериментальна перевірка методичної системи підготовки інженерних кадрів вищої кваліфікації (кандидатів та докторів наук) - творців промислових інновацій найвищих рівнів новизни та масштабності. Дослідження нової системи сучасних інженерних знань.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 15.02.2018 |
Размер файла | 101,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru//
Размещено на http://www.allbest.ru//
Досвід підготовки інженерних кадрів вищої кваліфікації-розробників промислових інновацій найвищих рівнів новизни та масштабності
О. В. Шандиба
м. Харків
Викладено особливості змістового і процесного компонентів ефективної методичної системи підготовки кандидатів та докторів наук, генеральних (головних) конструкторів, здатних створювати промислові інновації з найвищими рівнями новизни та масштабності. Ефективність системи перевищує існуючу у 2 рази завдяки викладанню інженерних метазнань, узагальнених законів теорії механізмів і машин, застосуванню індивідуального та проблемного навчання.
Ключові слова: кадри, вища кваліфікація, підготовка, інженерні знання, проблемно- орієнтована методика, рівень новизни інновацій, масштабність інновацій.
Размещено на http://www.allbest.ru//
Існуючі системи підготовки кадрів вищої кваліфікації (кандидатів і докторів наук) через аспірантуру та докторантуру, орієнтовані на забезпечення вищих навчальних закладів фахівцями, які мають компетенції для науково-педагогічної діяльності, та академічних інститутів - фахівцями, здатними до виконання науково-дослідних робіт у галузі фундаментальних наук. Структура цих систем, їхні інституційні можливості та результати діяльності характеризуються достатньо високим рівнем вивченості як у теоретичному, так і у практичному вимірах. Одначе, кадри, що проходять підготовку в цих системах, не завжди мають компетенції для креативного виконання інтегративних проектно-виробничих функцій зі створення великомасштабних інновацій з найвищими рівнями новизни. В той же час, країні потрібні саме такі кадри на посадах генеральних і головних конструкторів, директорів департаментів державних і регіональних органів управляння промисловістю, керівників галузевих науково- дослідних інститутів конструкторського та технологічного спрямування. У зв'язку з цим для забезпечення конкурентоздатності промисловості при переході держави до інноваційної моделі розвитку та інтеграції у Європейський Союз, потрібна нова організаційно- методична система підготовки кадрів вищої кваліфікації (КВК). Система повинна готувати кадри, які мають досвід, навички та вміння створення не тільки конкурентоздатних, але й лідерних та проривних інновацій глобального, макроекономічного та галузеутворюючого масштабу. Особливо така система потрібна для підготовки генеральних (головних) конструкторів, які мають найбільший вплив на організацію створення та реалізації великомасштабних інновацій.
Науково-методичні засади навчання та результати їх застосування для існуючих систем післядипломної підготовки КВК опубліковані у багатьох роботах [1]. Системи передбачають вивчення класичної загальної теорії механізмів і машин [2], а також галузевих методик синтезу, що традиційно використовують евристичні, еволюційні чи комбінаторні підходи до пошуку нових інженерних рішень [3]. Ці підходи не дають гарантованої можливості створення інновацій з урахуванням світових меж фундаментальних знань природничих, соціально-гуманітарних і технічних наук. Не в повній мірі відповідає потребам створення великомасштабних інновацій найвищих інноваційних рівнів і освоєння методології синтезу інженерних рішень з урахуванням нових фізичних ефектів [4]. Доказом цього є загальний низький рівень конкурентоздатності вітчизняної промисловості. Протягом останніх років в Україні розроблені методи спрямованого синтезу [5], засновані на новій системі інженерних знань [6]. Ці методи відрізняються трьохетапною процедурою визначення основних атрибутів інновацій та є алгоритмічно детермінованими, що дозволяє спрямовано синтезувати інновації заданих рівнів новизни та масштабності з урахуванням світових порогів знань, і перевести процес створення інновацій з категорії стохастичної в категорію планову. Методи передбачають застосування нової організації навчання, зміну існуючого змісту навчання та використання нової методики викладання. Основою нової організації навчання є розгалужена інтелектно-мережева структура, яка передбачає використання інформаційно- знаннєвого, матеріально-технічного та педагогічного потенціалів, що відповідають світовим порогам реалізованих та теоретично передбачених знань. Новою ланкою цієї структури є навчальний заклад (відокремлений підрозділ) післядипломної освіти нового типу - Академія (інститут) генеральних конструкторів у статусі аспірантури (докторантури), що був заснований у Державному підприємстві Інститут машин і систем як філія.
Зміст нових методів синтезу визначають метазнання, знання категорій надзагального і загального щодо техносфери та методики їх застосування для вирішення основних задач аналізу, синтезу і систематики інновацій. Крім того, ці методи містять інформацію про поточні пороги світових знань, яка з часом змінюється, відбиваючи результати науково- технічного прогресу [9].
Новизну педагогічного підходу складає застосування індивідуальної, проблемно- орієнтованої методики навчання [7] для особливої, спеціально підібраної категорії слухачів, що мають відповідні особистісності характеристики, набуті у процесі отримання базової освіти компетенції, вивірені життєві орієнтири та мотивацію [8]. Разом з тим, незважаючи на актуальність, на сьогодні в опублікованій літературі не висвітлене одне з важливих практичних питань, що пов'язане із застосуванням нової системи підготовки КВК - питання оцінки її потенційних можливостей при навчанні слухачів новим методам створення промислових інновацій з найвищими рівнями новизни і масштабності.
Мета статті полягає в теоретико-практичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці методичної системи підготовки інженерних кадрів вищої кваліфікації (кандидатів та докторів наук) - творців промислових інновацій найвищих рівнів новизни та масштабності.
Виявлення впливу системи навчання новим методам спрямованого синтезу техніки на рівні новизни і масштабності промислових інновацій проводилося шляхом постановки та проведення комплексного порівняльного експерименту.
Порівняльний експеримент передбачав визначення та співставлення показників новизни і масштабності інновацій на першому - науково-дослідному етапі інноваційно- інвестиційного циклу, на якому задаються характеристики інновацій, отриманих при застосуванні нової та традиційних систем.
Показник рівня новизни визначався за методикою, наведеною в роботі [9], згідно з якою виділяються 7 рівнів, що утворюються характеристиками відносної новизни принципу дії (технологією) та елементної бази (конструкцією) об'єкта. Рівні новизни утворюють комбінації зазначених параметрів, приймаючи значення із ряду: архаїчний (А), старий (С), новий (Н) і піонерський (П) відповідно. Показник рівня масштабності технічного рішення встановлювався за місцем в ієрархічній системі елементів техносфери [10].
Оцінка показників інновацій проводилась у двох групах розробників. Першу - експериментальну групу склали здобувачі, аспіранти та докторанти Державного підприємства Інститут машин і систем, які пройшли підготовку за новою системою інженерних знань і оволоділи методологією спрямованого синтезу інновацій. Другу - контрольну групу склали аспіранти та докторанти різних наукових організацій України і Росії, які автореферати дисертацій відповідного профілю направляли для отримання відгуку в зазначений інститут протягом 2005-2010 рр. Для другої групи була застосована багатофактор- на рандомізація наукових розробок.
Для забезпечення необхідної достовірності результатів експерименту, кількість розробок у експериментальній та контрольній групах була прийнята 25 та 50 відповідно.
За результатами експерименту побудовано гістограми розподілу і визначено середньоарифметичні значення показників рівнів новизни та масштабності.
На рис. 1 наведені гістограми розподілу значень рівнів новизни інновацій, створених авторами дисертаційних досліджень експериментальної та контрольної груп відповідно.
Рис. 1. Розподіл інновацій за рівнями новизни
На рис. 2 наведені гістограми значень рівнів масштабності інновацій.
На рис. 2 буквами позначені ієрархічні рівні елементів техносфери: ЕД - елементи деталі, Д - деталі, КВ - кінематичні вузли,
Рис. 2. Розподіл інновацій за ієрархічними рівнями техносфери (масштабністю)
СГ - структурні групи, Ме - механізми, СМе - системи механізмів, Ма - машини, СМа - системи машин, ІСМ - інтегральні системи машин, ГУС - галузеутворюючі системи, МС - макроекономічні системи, ГС - глобальні системи.
З наведених рисунків видно, що середнє значення рівня новизни інновацій, створених із застосуванням нової системи навчання, є удвічі більшим за значення середнього рівня інновацій, створених із застосуванням традиційних методів.
Ієрархічний рівень (рівень масштабності) розробок у експериментальній групі перебільшує зазначений показник у контрольній групі на 3,6 градації, тобто, в 1,77 рази.
Рівень новизни інновацій впливає на рівень рентабельності їх виробництва та експлуатації у ступеневій залежності з показником ступеня більше 2-х. Таке збільшення рівня рентабельності інновацій зі зростанням рівня їхньої новизни пояснюється принциповими змінами технології шляхом переходу до трудо- та енергозбереження, а також можливістю уніфікації елементної бази.
Збільшення масштабності інновацій означає можливість збільшення виробництва продукції.
На підставі наведеного порівняльного аналізу нової та традиційної системи навчання можна стверджувати про принципову можливість і необхідність переходу до нової стратегії інноваційного розвитку промисловості України, що передбачає впровадження лідерних і проривних інновацій великої масштабності замість поліпшуючих і дрібних. Така стратегія дозволить істотно збільшити потенціал інноваційного розвитку промисловості і покращити структуру промислового виробництва за рахунок збільшення частки наукоємної продукції. При її реалізації можуть бути застосовані також нові підприємницькі стратегії і нова спеціалізація виробництва.
Вид системи післядипломної підготовки кадрів вищої кваліфікації та зміст навчальних дисциплін, який освоюють слухачі Академії генеральних конструкторів, суттєво впливають на їхню здатність створювати інновації з потрібними рівнями новизни і масштабності.
Нами запропонована методична система підготовки кандидатів і докторів наук технічного профілю, яка передбачає навчання методу спрямованого синтезу промислових інновацій і ґрунтується на новій системі сучасних інженерних знань. Методична система є ефективним засобом підвищення рівня новизни і масштабності створюваних інновацій: експериментально встановлене підвищення рівня новизни промислових інновацій у 2 рази, а рівня масштабності - у 1,77. Зростання рівнів новизни і масштабності інновацій одночасно при заміні традиційних стохастичних процесів їх створення на регулярні і плановані може бути основою нової стратегії інноваційного розвитку промисловості України, орієнтованої на технологічне лідерство. Подальші розвідки можуть бути спрямовані на диференціацію досвіду у галузевому та функціональному аспектах інноваційної діяльності та навчання.
Список використаних джерел
інженерний знання кадри інновація
Шандиба О. В. Методична система навчання технічних дисциплін генеральних конструкторів у піс- лядипломній підготовці: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Шандиба О. В. -- Харків, 2010. -- 217 с.
Артоболевский И. И. Теория механизмов и машин / И. И. Артоболевский. -- М. : Наука, 1985. -- 686 с.
Кожевников С. Н. Теория механизмов и машин / С. Н. Кожевников. -- М. : -- Машиностроение, 1973. -- 592 с.
Половинкин А. И. Теория проектирования новой техники (закономерности техники и их применение) / А. И. Половинкин. -- Волгоград : Эвристика, 1990. -- 164 с.
Сорокин В. Ф. Направленный синтез гибких технологических систем высокой и сверхвысокой производительности / В. Ф. Сорокин, Н. Э. Тер- нюк // Вопросы проектирования и производства конструкций летательных аппаратов. Спец. вып. «Новые технологии в машиностроении». -- Х. : НАКУ«ХАИ», 2008. -- № 3 (54). -- С. 110--115.
Тернюк Н. Э. Новая система инженерных знаний как основа инновационного развития стран, регионов и отраслей / Н. Э. Тернюк // Социология ноосферного региона. Материалы международной научно-практической конференции «Запорожье и Запорожская область на пути к ноосфер- ной цивилизации», 23-25 ноября 2012 г. -- Москва-Запорожье. -- С. 20--28.
Прокопенко І. Ф. Педагогічні технології : навчальний посібник / І. Ф. Прокопенко, В. І. Євдоки- мов. -- Х. : Колегіум, 2006. -- 222 с.
Тернюк М. Е. Оцінка інноваційного рівня продукції /М. Е. Тернюк, Ю. В. Копійченко, І. А. Дмитрук, Є. Л. Бахнова // Сборник научных трудов 11-й Международной конференции «Физические и информационные технологии». -- Х. : 2005. -- С. 341--343.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Особливості викладання Вітчизняної історія як систему підготовки фахівців вищої кваліфікації. Сутність процесу історичного пізнання. Опис основних типів історичних джерел. Періодизація історії Україна. Основні функції та класифікація історичних знань.
реферат [27,3 K], добавлен 21.12.2008Зміст, форми і методи підвищення рівня компетентності педагогічних кадрів національної системи вищої освіти у рамках магістерського курсу “Педагогіка вищої школи” в університеті “ХПІ”. Вплив Болонського процесу на реформування освітньої системи України.
курсовая работа [62,0 K], добавлен 04.03.2011Навчальний процес у вищих закладах освіти: дидактичні основи та головні аспекти. Концепція підготовки управлінських кадрів у системі вищої освіти, її завдання, державні складові навчально-методичного забезпечення. Вимоги до організації праці викладача.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 20.01.2011Засади порівняльно-юридичної роботи. Організаційно-правове забезпечення навчання у відомчих закладах освіти системи МВС України. Система підготовки кадрів поліції в навчальних закладах вищої служби поліції Німеччини, Бельгії, інших країн Західної Європи.
курсовая работа [68,6 K], добавлен 05.07.2009Навчальний процес у закладах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів як система. Післядипломна освіта фахівців. Атестація як складова частина підвищення педагогічної кваліфікації, її мета та завдання. Робота з педагогічними кадрами в період атестації.
реферат [23,8 K], добавлен 10.06.2010Аналіз принципів, вимог та рівнів підготовки нових фахівців. Оцінка ролі ВУЗів у науково-освітньому і соціокультурному середовищі. Загальна характеристика сучасних концепцій професійно-орієнтованої освіти. Поняття, сутність та основні форми вищої освіти.
реферат [19,9 K], добавлен 13.11.2010Вивчення різних методологічних підходів в педагогіці. Можливості застосування різних підходів при роботі із здобувачами вищої освіти в умовах інформаційно-освітнього середовища. Можливості використання інструментів інформаційно-освітнього середовища.
статья [26,1 K], добавлен 07.02.2018Реформування системи вищої освіти в Україні та розробка перспективних моделей підготовки фахівців з кібербезпеки для розвитку вітчизняної системи вищої освіти. Організаційно-педагогічні засади навчання бакалаврів з кібербезпеки в університетах США.
статья [26,4 K], добавлен 18.07.2017Дослідження потреб здобувачів вищої освіти інженерних спеціальностей при вивченні фахових дисциплін. Характеристика необхідності використання навчальних тренажерів в освітньому процесі з метою розвитку різнопланових знань та вмінь майбутніх інженерів.
статья [134,6 K], добавлен 24.04.2018Вивчення сутності організаційно-педагогічних засад методичної роботи в дошкільних навчальних закладах України в період 1960-1983 років. ХХ століття. Методи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів для сільських дошкільних установ.
статья [21,8 K], добавлен 18.08.2017