Сторітелінг як інноваційна методика формування мовної компетентності учнів загальноосвітнього закладу

Г.М. Гич м. Миколаїв galina.gych1@gmail.com

Ключові слова: мовна компетентність учнів, сучасні методики навчання, аудіальні методи навчання, сторітелінг, цифровий сторітелінг.

The article considers the problem of implementation in practice the language and literature's teachers of storytelling as an innovative promising technique for the formation of students' language competence in secondary school. Storytelling is the method by which not only the language competency of students improves, but it can also be used as a form of auditory learning: one student tells, and other student listens. This technique allows to implement the learning process in educational institutions on fundamentally different methodological approaches with extensive use of multimedia forms of supplying teaching material. The rules, features, views, forms and other methodological characteristics of storytelling discussed, the basic elements of digital «storytelling» outlined, and also basic software tools to create digital storytelling referred.

сторітелінг інноваційний мовний компетентність

Актуальність означеної теми визначається потребами сучасного українського освітнього процесу й основними програмними документами щодо реформи загальноосвітньої школи, які зумовлюють роботу над подальшим удосконаленням системи вивчення української мови, пошук шляхів формування й розвитку мовних і мовленнєвих (у системі інших освітніх) компетентностей.

Інформаційна цивілізація принесла нові можливості та очікування, методи і технології, але разом з тим вона ж витісняє на периферію донедавна сакралізовані орієнтації, практики, продукти та оцінювальні критерії. Для одних людей це співмірно культурній катастрофі, для інших - свідчення безупинності прогресу. У кожного своя правда і свої аргументи. Людство вступило в нову культурну епоху, де центральне місце належить електронній культурі, але книжкова культура не зникла і очевидно, буде існувати і надалі. Треба визнати, що сучасна людина має володіти мовами двох культур - книжкової і екранної. Отож, Інтернет та інші електронні комунікації стають обов'язковими при використанні у навчальному процесі, а отже, вчитель має опанувати якомога більше таких технологій і методик. Тема нашої статті - одна з таких сучасних методик, яку можна використовувати і як традиційну розповідь, і як електронну історію, розміщену у мережі.

Мова є важливим компонентом аудіальної культури особистості та служить засобом спілкування людей і впливу на їхню психіку. Важливими засобами педагогічної діяльності вчителя є аудіальні форми навчання, які дозволяють засвоїти навчальний матеріал за рахунок аудіальної сприйнятливості учнів. Отже, в основі понять із загальним коренем «audi-» лежить здатність людини чути або особливим чином сприймати звукове середовище.

Очевидно, сьогодні потрібні нові методики, які допоможуть вчителю формувати мовну компетентність учнів через впровадження у навчальний процес методів, які дозволяють «говорити і слухати».

І в цей час явного застою, якогось призупинення у появі в ораторському мистецтві нових концептів та ідей, з'явилося поняття «сторітелінг», яке зразу ж привернуло до себе увагу як останнє слово в невтомних пошуках усе нових і нових риторичних засобів.

Сторітелінг (англ. - storutelling, «розповідання історій») - прийом, суть якого полягає у вибудовуванні промовцем перед аудиторією сюжетної оповіді.

У сучасній практиці сторітелінг найбільш активно використовується бібліотекарями та менеджерами з персоналу. Перша професійна спільнота вбачає у цьому засіб залучення до читання, а інша фахова спільнота розглядає цю методику перш за все як метод переконання працівника.

Сторітелінг - це спосіб впливу на людину через вміле розповідання історій. Сьогодні успішно застосовують роботу з дітьми та підлітками за навчання вмінню захоплюючої розповіді, управління словами. Справа в тому, що одна з проблем сучасних школярів - невміння зв'язно висловлювати свої думки, а це впливає на якість навчання, на повноцінний розвиток кожного. Використання в цьому процесі технологій дає впевнені навички використання Інтернет-сервісів та інструментів, т. к. цифрові історії містять графіку, текст, аудіо-або відеозаписи, мелодії.

Сторітелінг - це трансляція історій зі «змістом». Під такою «історією» розуміється будь-яка сюжетно пов'язана розповідь, яка є виразом думки людини щодо подій історії.

Як навчити учнів розповідати історії так, щоб однокласники слухали, затамувавши подих? Вчитель має працювати над формуванням таких умінь та навичок учнів:

- правильний добір історії;

- розуміння того, навіщо її взагалі розповідати;

- добір ефектного початку розповіді;

- логічне вибудовування розповіді;

- урахування аудиторії слухачів, яким розповідається історія;

- прийоми для формування зацікавленості історією слухача;

- уміння висловити своє ставлення до розповіді.

Методичні поради сторітелерам:

- сторітелер має «відчувати» аудиторію. Ця розповідь має бути саме для обраного кола слухачів, з урахуванням їх вікових, соціальних та освітніх особливостей;

- історія має мати ідею, яку слід зробити очевидною для слухачів;

- у вигаданій історії має прослідковувати- ся авторська позиція, сторітелер має висловити своє особисте ставлення до оповідання так, щоб це вплинуло на слухачів;

- у цій історії має бути такий яскравий художній образ, щоб він запам'ятовувався слухачам мимоволі;

- обов'язково повинен бути персонаж (людина, істота, установа, предмет;

- історія повинна мати фабулу, з головним персонажем мають відбуватися дії, зміни - це дуже важливо. Без цього це буде розповідь, але не історія;

- історія впливає на людину лише тоді, коли вона може співпереживати, підсвідомо уявляючи себе на місці того чи іншого (бажано - головного] персонажа. Тобто, викладення фактів - це ще не історія.

Заняття з учнями початкової школи краще починати з голосних читань таких коротких історій, а потім обговорювати ті вчинки та дії персонажів, які несуть у собі позитивний моральній зміст.

Учні молодшого та середнього шкільного віку із задоволенням розкажуть сімейні історії, які вони, можливо, чули від бабусь, а потім «переклали» своєю мовою. Діти цього віку полюбляють розповідати і особисті історії - це їх досвід, їх особисті переживання. Вони можуть розказати історії про прочитані книги (тут надзвичайно важливо дати дитині можливість обрати таку книгу самому]. На наступних етапах роботи можна проводити заняття із спільного придумування таких історій, вибудовуванню своїх власних розповідей за ілюстраціями або малюнками (діти - візували (сприйняття малюнків] поступово ставатимуть дітьми - аудіалами через озвучування власних історій].

Старшокласникам можна запропонувати обрати власну історію та розказати її так, щоб вона всіх зацікавила.

Учитель разом із учнями може використовувати і цифровий сторітелінг, адже новітні технології мають широкий діапазон застосування у навчальному процесі ЗНЗ. Для створення цифрових історій вчитель може скористатися такими програмами: Closr, яка дозволяє на великому зображенні виділяти мітками певні зображення і додавати до них надписи; ZooBurst, за допомогою якої можна будь-яку сторінку тексту, створену у такому сервісі, переглянути під будь-яким кутом у 3D - просторі; Narrable використовується, коли для створення історії необхідно завантажити зображення і до них прикріпити звуковий файл («озвучку»]; Storify - цей сервіс дозволяє створювати цілі статті або пости у Мережі, де збираються тексти, зображення та відео джерела; Metta - програма для створення відеолекцій та цифрових історій на основі текста, зображень і відео; PowToon - сервіс анімованих презентацій з набором шаблонів для роботи і великою бібліотекою зображень та ефектів; Moovly - сервіс для створення ані- мованих презентацій з елементами скрайбінгу; Wideo і GoAnimate - програми для створення анімованих відеороліків (перша - з використанням готових шаблонів]; Сервіси Pixton, Chogger і ToonDoo призначені для створення коміксів, у тому числі - для створення мальованих коміків та коміксів на основі власних фотографій та картинок або галереї готових персонажів, фонів та предметів.

Подальші наукові розроблю представленої теми можуть реалізовуватися вчителями мови та літератури через розробку та впровадження у навчальний процес лонгридів - великих текстових матеріалів з мультимедійним супроводженням, які розміщуються на сайтах і можуть активно використовуватися як навчальні тексти.

Список використаних джерел