Особливості реалізації краєзнавчого підходу в процесі навчання географії на профільному рівні у 10-11 класах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості реалізації краєзнавчого підходу в процесі навчання географії на профільному рівні у 10-11 класах

Кушнаренко Н.М.

Ключові слова: географія, профільне навчання, краєзнавчий підхід, загальноосвітня школа, географічна карта світу, географічне мислення.

The article deals with the problems of studying geography in terms of specialized education in grades 10-11, completing geographic education in secondary school. The goal of the geography counse is to try to make a perfect imagination of students of geographical picture of the world, the concept of geography as a science and constructive form of thought based on geographical historical, territorial, integrated, typological, constructive and problem-based approach. географія профільне навчання

In secondary schools in teaching geography plays an increasingly important role local history. It is considered as a structural component of the geography, a part of geography teaching methods, which is expressed as a local history approach. In grade 10 course in the study of «World Geography» local history approach has limitations, but also in the study of this course a local history approach should be made. The important local history approach in grade 11 in the process of studying the course «Geography of Ukraine» is that it provides the development of students' perceptions of their region, area as a part of the state of the country.

Keywords: Geography, specialized education, regional approach.

Профільне навчання є видом диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення та організації навчального процесу, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу [6, с. 8-9].

Метою профільного навчання є забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалі- зації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницької-пошукової діяльності, розвиток інтелектуальних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти [2, с. 32-36].

Способом організації диференційованого навчання є профільне навчання, яке передбачає поглиблене й професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів. Здійснюється профільне навчання у 10-11 класах за такими основними напрямами, як: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньо-естетичний та ін. [7, с. 176].

Головною метою сучасної школи є допомогти старшокласникам зорієнтуватися у сучасному суспільстві, свідомо зайняти відповідну соціальну і громадянську позицію, підвищити рівень їхньої духовної культури, практичної діяльності і культури спілкування, формувати працелюбну, творчу особистість. Зважаючи на це, у старшій загальноосвітній школі запроваджується профільне навчання, яке створить системно-спеціалізовану підготовку у старших класах загальноосвітньої школи [3].

Вивчення «географії», що пропонується для профільного навчання у 10-11 класах, завершує географічну освіту в загальноосвітній школі і відповідає закономірності пізнання світу. Таким чином система, географічної освіти узгоджується з регіоналізацією, теоретизацією, країнознавством, краєзнавством, загальною географією і має українознавчу спрямованість.

У навчанні географії в загальноосвітніх закладах усе більшу роль відіграє краєзнавство. Воно розглядається, як структурний компонент географії, і є складовою методики навчання географії, де виражається у вигляді краєзнавчого підходу.

Краєзнавчий підхід передбачає систематичне встановлення зв'язків між вивченням географії з тими знаннями, які учні одержують у результаті безпосереднього дослідження краю. На основі живого спостереження об'єктів і явищ здійснюється сприйняття, розкриваються закономірності, проводяться узагальнення, робляться висновки і в підсумку формуються знання, які необхідні для використання в практичній діяльності.

Призначення краєзнавчого підходу полягає в тому, щоб дати змогу учням у знайомій місцевості спостерігати в повсякденній обстановці географічну дійсність у співвідношеннях і зв'язках її окремих компонентів, а результати спостережень використовувати на уроках для формування понять на отриманих реальних уявленнях, що складають основу географічної науки. Завдяки цьому усувається абстрактність географічних понять і механічне їх засвоєння.

Реалізація краєзнавчого підходу навчання зумовлює всебічне вивчення учнями у навчально-виховних цілях певної території свого краю за різними джерелами інформації, і головним чином на основі безпосередніх спостережень під керівництвом учителя [8, с. 37].

Важливим чинником, який сприяє патріотичному вихованню, в загальній освіті, розширює кругозір і пізнавальні інтереси учнів, залучає до творчої діяльності, формує практичні й інтелектуальні вміння, допомагає у виборі професії, здійснює міжпредметні зв'язки, допомагає з'єднувати навчання з життям, активізує діяльність учнів є шкільне краєзнавство.

Теорія та практика навчання дітей шкільного краєзнавства досліджувались у працях В. Корнеєва, В. Бенедюк, Т. Бондаренко, П. Тронько та ін. Методологічне, загальнонаукове й теоретичне значення для започаткованої проблеми мають також роботи М. Баранського, Л. Берга, В. Ковальчука, В. Сухомлинського.

Методичні аспекти сучасного шкільного краєзнавства широко висвітлені в працях В. Корнєєва, М. Костриці, П. Масляка, О. Надтока, В. Обозного, І. Пруса, К. Строєва, В. Яценко, та ін.

Завдяки краєзнавству навчання географії будується на спостереженнях справжньої дійсності, а не на «словесних схемах». Маючи уявлення про природу і її закономірності, а також про населення і господарство рідного краю легше засвоювати курс географії.

Загальною метою курсу «географії» є зробити досконалішим уяву учнів про географічну картину світу, поняття про географію як конструктивну науку і формувати географічне мислення на основі історичного, територіального, комплексного, типологічного, проблемного і конструктивного підходу [3].

Основними завданнями курсу «Географія» (10-11 класи) для профільної школи є:

1) узагальнити й систематизувати попередні знання учнів з географії на значно вищому теоретичному рівні;

2) формувати географічні та соціокультурні знання, розвивати економічне мислення учнів, яке передбачає розуміння процесів, що відбуваються у сучасному світі;

3) сформувати уявлення про територіальну організацію господарства і населення окремих регіонів і держав світу;

4) розвивати вміння користуватися порівняльними методами статистико-економічного аналізу, використовувати статистичні дані, що характеризують рівень та інтенсивність розвитку господарства країн світу, України, своєї області, адміністративного району, окремого господарства; вільно орієнтуватися на політичній карті світу та використовувати тематичні географічні карти для розв'язання навчальних і практичних завдань;

5) ознайомити з важливими географічними дослідженнями в Україні і світі, видатними вітчизняними економіко-географами;

6) зіставляти географічні й економічні події і процеси, працювати з різними джерелами знань, самостійно добувати географічну інформацію;

7) розвивати географічну, екологічну й економічну культуру, розуміння завдань, що стоять перед державою і світовою цивілізацією та ін.[3].

Для того, щоб вивчення географії у старшій школі було повним і якісним, перш за все, вчителю необхідно ознайомитися з нормативними документами та визначити місце предмета у навчальному плані закладу; навчальною програмою, підручником та всіма наявними посібниками [1, с. 176].

Сучасна географія вивчає просторово-часові взаємозв'язки та взаємодії в географічній дійсності і є цілісною системою «людина-природа-господарство-навколишнє середовище». Розширення та поглиблення взаємодії людини з навколишнім середовищем, загострення екологічного конфлікту між суспільством і природою, виснаження природних ресурсів обумовлюють інтеграцію різних дисциплін у пізнанні географічного простору. У вивченні географії зроблено наголос на основні тенденції та закономірності розвитку географічної оболонки, особливості соціально-економічного та політичного розвитку провідних країн і регіонів світу.

У 10 класі соціально-економічна географія світу охоплює широке коло питань просторових аспектів розвитку суспільства, світового господарства, взаємодії людини й природи у різних регіонах світу. У навчальній програмі та підручнику для 10 класу основним поняттям виступає поняття про наукову картину світу, що розкривається через економіко-соціально- географічне вивчення навколишнього середовища. Старшокласників знайомлять з основами методології географічної науки. Вони мають зрозуміти, що географія відноситься до просторових наук, де географічний простір і час становлять базові поняття науки, розвиваються і віддзеркалюються всі сфери географічної оболонки Землі: атмосфера, літосфера, гідросфера, біосфера і соціосфера (ноосфера) і є не тільки формою, а й умовою їхнього буття [4].

Курс «Географія світу» в порівнянні з курсами загальної географії має обмежені можливості для здійснення краєзнавчого підходу. Але й при вивченні цього курсу слід здійснювати краєзнавчий підхід. Він полягає в тому, що особливості природи місцевості, де вивчаються, порівнюються із відповідними природними явищами своєї місцевості, які є добре знайомі учням (наприклад, порівняння літньої погоди в Антарктиді із зимовою погодою своєї місцевості допомагає учням конкретно уявити, відчути і зрозуміти суворість антарктичного клімату, одержати уявлення про особливості природи далекої території)[5].

У 11 класі учні продовжують ознайомлюватись із загальними закономірностями природи, видами карт, світовими цивілізаціями і культурами, соціально-економічною географією України, географією своєї області, глобальними проблеми людства, стратегію сталого розвитку, глобальними прогнозами, проектами і гіпотезами. Економіко-соціально-географічні відомості розглядаються в тісному зв'язку з висвітленням питань історії, політики, стану економіки, природоохоронної діяльності, соціокультурного надбання регіонів [4].Особливу увагу необхідно звернути на вивчення теми «Географія своєї області». Вивчення цього розділу сприяє вихованню патріотизму, любові до малої батьківщини, дає змогу краще зрозуміти основні економічні, екологічні і соціальні процеси. Кожен регіон має підготовлені навчальні посібники, підручники, атласи, картографічний матеріал.

Важливе значення краєзнавчого підходу при вивченні курсу географії України полягає в тому, що він забезпечує розвиток в учнів уявлень про свою область, місцевість як складову частину держави країни [5].

Після вивчення географії на профільному рівні учні повинні знати і розуміти; 1) особливості сучасного етапу розвитку географічної науки, її об'єкт, предмет, структуру, методи та джерела географічної інформації, основні теорії та концепції, значення географічної науки у вирішенні соціально-економічних і геоекологічних проблем суспільства; 2) зміст основних теоретичних категорій і понять, включаючи географічне положення, географічне районування, територіальні системи, комплексне географічне краєзнавство та раціоналізм, розвиток географічної оболонки, природокористування та геоекологію, географічний розподіл праці; 3) вміти застосовувати основні положення географічної науки для опису та аналізу сучасного світу як складної, суперечної та динамічної природно-суспільної територіальної системи; 4) здійснювати навчальні дослідження, моделювання та проектування територіальних взаємодій різних географічних явищ і процесів з використанням різних методів географічної науки. Учень повинен використовувати набуті знання і вміння в практичній діяльності та повсякденному житті для: 1) опису та пояснення різних явищ в оточуючому середовищі на основі їх географічної та геоекологічної експертизи; 2) аналізу та оцінки різних територій з точки зору взаємозв'язку природних, соціально-економічних, техногенних об'єктів і процесів виходячи з просторово- часового їх розвитку; 3) розуміння місця та ролі географічної науки у сучасному світі, різних сферах життя суспільства; 4) підготовки до продовження освіти в обраній галузі [4].

Вивчення географії на профільному рівні дозволяє максимально використовувати загальноосвітній і культурологічний потенціал географії як навчального предмета, дає змогу випускникам на основі системи географічних знань, умінь та навичок самовизначитися в мінливому навколишньому світі, продовжити освіту у відповідній галузі і сприяє завершенню формування географічної компетентності випускника школи.

Ураховуючи рівень загальноосвітньої підготовки, життєвий досвід старшокласників і освітньо-пізнавальні завдання цих курсів, використання краєзнавчого матеріалу не тільки зробить цікавим розгляд програмних питань, але й буде сприяти залученню школярів до вирішення складних проблем свого краю.

Список використаних джерел

1. Аніскіна Н.О. Організація профільного навчання в сучасній школі / Н.О. Аніскіна. - X. : Основа, 2003. - С. 176

2. Егоров О. Профильноеобразование: проблемы и перспективы / О. Егоров // Народное образование. - 2006. - № 5. - С. 32-36.

3. [Електронний ресурс]: Режим доступу http://ruh.znaimo.com.ua/index-6182.html. Заголовок з екрану Географія 10-11 класи профільний рівень. Мова - укр.

4. [Електронний ресурс]: Режим доступу http://sm.znaimo.com.ua/docs /578/index-245130-1. html. Заголовок з екрану Вивчення географії. Мова - укр.

5. [Електронний ресурс]: Режим доступу http://forfun.at.ua/ Заголовок з екрану Краєзнавча робота в школі.Мова - укр.

6. Концепція профільного навчання в старшій школі / Освіта України. - 2003. - № 42-43. - с. 8-9.

7. Липова Л. Профільне навчання і проблеми соціалізації випускників / Л. Липова, П. Замас- кіна, В. Малишев // Шлях освіти. - 2008. - № 1. - С. 38-41.

8. Маханько І.В. Реалізація краєзнавчого принципу в урочній та позакласній роботі з географії [Текст] / І.В. Маханько // Географія. - Кривий Ріг, 2009. - С. 37.

Размещено на Allbest.ru