Методика дослідження ефективності впровадження структурно-функціональної моделі та реалізації організаційно-педагогічних умов щодо формування готовності вчителів природничих спеціальностей у післядипломній освіті до оцінювальної діяльності

О.О. Бабкова

Анотація

Annotation

Key words: structural and functional model, organizational and pedagogical conditions.

Упродовж 2011-2014 років проводилося дослідження щодо формування готовності вчителів природничих спеціальностей у післядипломній освіті до оцінювальної діяльності. Аналіз результатів констатувального етапу експерименту виявив потреби вчителів природничих спеціальностей в оновленні змісту післядипломної освіти, впровадженні андрагогічної моделі навчання, сучасних ІКТтехнологій, а також довів недостатню готовність до оцінювальної діяльності вчителів природничих спеціальностей, рівень якої підтверджено на основі самооцінювання за факторно-критеріальною моделлю з урахуванням усіх компонентів: мотиваційно-орієнтувального, змістовного, процесуального (технологічного), оцінно-рефлексивного. Такі результати позначаються на свідомо активному розумінні функцій оцінювання, знижують результативність і ефективність організації навчально-виховного процесу та рівень культури оцінювання.

Недостатнє дослідження формування готовності вчителів природничих спеціальностей у післядипломній освіті до оцінювальної діяльності зумовило необхідність емпіричної експериментальної перевірки ефективності розробленої структурно-функціональної моделі формування такої готовності та організаційно-педагогічних умов її реалізації.

Аналіз наукової літератури [1] доводить, що у дослідженні оцінювальної діяльності склалося декілька методологічних підходів, а саме:

- системний підхід дозволяє розглядати оцінювальну діяльність як цілісну множину елементів, а саме аналіз, виділення головного та другорядного, аналіз безпосереднього досвіду діяльності та відношень, встановлення позитивних та негативних проявів, співставлення конкретних дій і співвіднесення їх із самооцінкою та оцінкою [2], які слід розглядати в сукупності відношень і зв'язків;

- діяльнісний підхід передбачає вивчення в цілісній логіці всіх компонентів оцінювальної діяльності: цілі, мотиви, дії, операції, регулювання, контроль, аналіз результатів;

- компетентнісний підхід зумовлює розуміння оцінювальної компетентності в рішенні професійних оцінювальних задач на основі методологічних, цілепокладальних, аналітичних, діяльнісних, аксіологічних, прогностичних, оцінювально-результуючих знань, умінь та професійно-педагогічного досвіду [11];

- прибічники аксіологічного підходу [5; 9] та інші розглядають оцінювальну діяльність «як механізм усвідомлення об'єктів соціальної дійсності як цінностей із точки зору їхньої цінності, корисності», «як активну взаємодію людини з оточенням, спрямовану на розпізнавання його ціннісної сутності, на виявлення необхідних для людини життєво важливих цінностей»; як «цілісний, мотивований, цілеспрямований процес управління в ціннісно-орієнтованих оцінних ситуаціях, організованих і реалізованих учителем в процесі навчання, в результаті якого відбувається розвиток навчальної діяльності молодших школярів на основі формування до неї ціннісного відношення»;

- на основі кваліметричного підходу здійснюється системна діагностика якісних та кількісних характеристик ефективності функціонування й тенденцій саморозвитку освітньої системи [1; 4].

Тому, враховуючи сучасні наукові підходи, постає проблема з визначення й упровадження організаційно-педагогічних умов як структурної оболонки педагогічних технологій та моделей, що забезпечать ефективне формування готовності вчителів природничих спеціальностей у післядипломній освіті до оцінювальної діяльності.

Метою статті є визначення методичних аспектів експериментального дослідження формування готовності вчителів природничих спеціальностей у післядипломній освіті до оцінювальної діяльності.

Відповідно до визначеної проблеми з урахуванням її об'єкта та предмета розроблено програму експериментального дослідження, відповідно до якої теоретичну й дослідно-педагогічну роботу розподілено на три етапи:

1. На підготовчому етапі (2011 р.) розглянемо теоретичні дослідження з проблеми формування готовності вчителів природничих спеціальностей у системі післядипломної педагогічної освіти до оцінювальної діяльності, визначено мету та завдання дослідження, розроблено структурно-функціональну модель та визначено організаційно-педагогічні умови формування готовності вчителів природничих спеціальностей у системі післядипломної педагогічної освіти до оцінювальної діяльності; визначено критерії, показники та рівні готовності вчителів природничих спеціальностей до оцінювальної діяльності, розроблено науково-методичний комплекс спецкурсу «Оцінювальна діяльність вчителів природничих спеціальностей» (очна та дистанційна форми навчання].

2. На констатувальному етапі експерименту (2011 р.): проведено пілотне дослідження; сформовано експериментальну та контрольну групи; розроблено кваліметричну модель із метою проведення діагностики рівня готовності вчителів природничих спеціальностей до оцінювальної діяльності; здійснено діагностику рівня готовності вчителів природничих спеціальностей до оцінювальної діяльності до початку формувального експерименту. Метою пілотного дослідження стало визначення факторів впливу різних форм підвищення кваліфікації на формування готовності вчителів природничих спеціальностей до оцінювальної діяльності; з'ясування проблем оцінювальної діяльності педагогів. Так, майже кожен третій респондент називає найбільш значущими формами підвищення кваліфікації курси та самоосвіту. Пріоритетною проблемою визначено утруднення у використанні методів аналізу конкретних ситуацій. Методику дослідження розроблено на основі методичних порад Г. М. Гнатієнка [3.], В. В. Григораша [4]. На цьому етапі зафіксовано майже рівнозначні результати обох груп за усіма показниками, критеріями та загальним рівнем сформованості готовності до оцінювальної діяльності, що доводять тісні кореляційні зв'язки: коефіцієнти кореляції відповідно становлять 0,98; 0,99; 0,999.

3. Формувальний етап експерименту проводився протягом 2012 2014 років. На цьому етапі визначено сукупність умов формування готовності вчителів природничих спеціальностей у післядипломній освіті до оцінювальної діяльності, впроваджено структурно-функціональну модель формування готовності вчителів природничих спеціальностей у системі післядипломної педагогічної освіти до оцінювальної діяльності, здійснено якісний та кількісний аналіз отриманих результатів педагогічного експерименту та впроваджено результати дослідження в інститутах післядипломної освіти.

Для участі у формувальному експерименті залучено вчителів закладів освіти різних територіальних одиниць Запорізької області, оскільки респондентами стали педагоги, які проходили курсову перепідготовку та за фахом викладали біологію.

Загальна кількість учителів, задіяних у педагогічному експерименті, склала 60 осіб, із них: до складу експериментальної групи ввійшло 30 педагогів, контрольна група налічувала також 30 вчителів біології. Під час поділу вибірки на контрольну й експериментальну групу використано такі критерії відбору: приблизно однаковий рівень розподілу вчителів за кваліфікаційними категоріями, педагогічним стажем роботи; склад учителів сільської та міської місцевості. Перевірка однорідності груп, які брали участь у педагогічному експерименті, визначалася за допомогою методу середніх одиниць.

До величин, що варіювалися, в експерименті уналежнено організаційно-педагогічні умови реалізації формування готовності вчителів природничих спеціальностей у післядипломній освіті до оцінювальної діяльності.

Рівневі показники готовності вчителів природничих спеціальностей до оцінювальної діяльності, сформованої у системі післядипломної освіти, вимірювалися в контексті мотиваційно-орієнтувального, змістовного, процесуального (технологічного), оцінно-рефлексивного критеріїв.

Інформацію про рівень готовності вчителів природничих спеціальностей до оцінювальної діяльності отримано шляхом самооцінювання за факторно-критеріальною моделлю. Для зниження частки впливу суб'єктивного фактора в самооцінюванні оцінка проводилась ще і експертним шляхом. Для цього були використано комплекс апробованих та модифікованих методик [6; 7; 10].

Результати дослідження дозволили зробити висновок, що сформованість готовності вчителів природничих спеціальностей до оцінювальної діяльності позитивно змінилася, адже відбувся якісний приріст за всіма структурними компонентами, які є критеріями, майже кожен п'ятий учасник експерименту демонструє високий рівень; зменшилась кількість педагогів, які мали низький та базовий рівень (див. табл.).

Зміна мотиваційно-орієнтувального критерію актуалізувала розвиток змістовного компоненту, який є базовим для процесуального (технологічного). Подальша рефлексія сприяла розвитку самооцінки та приросту знань та вмінь з оцінювальної діяльності.

Ефективність впровадження структурно-функціональної моделі та організаційно-педагогічних умов формування готовності вчителів природничих спеціальностей у післядипломній освіті до оцінювальної діяльності досліджувалася шляхом порівняння результатів комплексної діагностики змін компонентів готовності до оцінювальної діяльності вчителів біології експериментальної та контрольної груп, для чого використано методику оцінки різниці між варіантами сполучених рядів (метод парних порівнянь) [8, 127-128].

педагогічний вчитель природничий післядипломний

Порівняння результатів самооцінювання за факторно-критеріальною моделлю змін критеріїв готовності вчителів біології до оцінювальної діяльності експериментальної та контрольної групи, %