Методика формування методологічних знань учнів у процесі навчання хімії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ УЧНІВУ ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ХІМІЇ

Вікторія Валюк

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Підготовка вчителя хімії в контексті євроінтеграційного процесу передбачає, крім усього іншого, посилення технологічного, інформаційно-комунікативного, організаційно-методичного складників підготовки. На особливу увагу заслуговує методологічний складник професійної підготовки педагога.

У широкому розумінні методологія - це вчення про структуру, логічну організацію, методи і засоби наукової діяльності. У сучасній літературі під методологією розуміють методологію наукового пізнання, тобто вчення про принципи побудови, форми і способи науково-пізнавальної діяльності. Методологічні знання в курсі хімії - це узагальнені знання про методи і структуру хімічної науки, головні закономірності її функціонування та розвитку. Ці знання не є якимись зовнішніми, додатковими до предметних, а навпаки, вони внутрішньо притаманні сучасному курсу хімії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Формуванню методологічних знань учнів у педагогічній науці та практиці приділяється все ще мало уваги, хоча ця проблема не є новою. Значення навчання учнів методів наукового пізнання постійно підкреслюється багатьма дидактами й методистами, зокрема М. Скаткіним, Л. Зоріною, В. Загвязинським, В. Загорським [5, с. 68]. Дослідження Л. Зоріної [4, с. 18] виявило, що методологічні знання на базі тільки предметних знань учнями самостійно не усвідомлюються, для цього потрібна інформація методологічного характеру. Процес формування методологічних понять складається з двох етапів: ознайомлення з поняттям і практичне застосування (оперування) поняття (поняттям) під час виконання відповідних завдань.

Необхідність формування методологічних знань обґрунтована принципами дидактики - свідомості й активності навчання, науковості, системності і систематичності.

При обговоренні пізнавальної функції методологічних знань варто наголосити на тому, що головним показником ефективності навчання стає не лише сума предметних знань, засвоєних учнями, а сформованість у них умінь і навичок самостійно набувати нових знань у процесі навчальної і подальшої трудової діяльності. Проблема нашого дослідження є актуальною також у зв'язку з подоланням формалізму знань учнів, однією з причин якого є брак знань в учнів про знання [6, с. 68].

Формулювання цілей статті. Метою статті є розробка методики формування в учнів методологічних знань у процесі навчання хімії.

Виклад основного матеріалу дослідження. Одним із напрямів конструювання змісту освіти є посилення методологічного складника в структурі наукового знання: теорії, закони, принципи, моделі, поняття, величини, наукові факти; система способів дослідження, що використовуються в базових науках, вчення про методи пізнання й перетворення світу.

Методологічні знання надзвичайно об'ємні, тому виникає проблема відбору знань про знання, конструювання дидактичного комплексу методологічних знань, що формуються в учнів.

При формуванні методичної системи для забезпечення єдності та взаємозв'язку всіх завдань навчання слід дотримуватися таких вимог:

- відповідність цілей навчання можливостям учнів;

- дотримання дидактичних принципів;

- формування цілісного уявлення про методи наукового пізнання;

- раціональність у витрачанні сил і часу учнів: формування методологічних знань - засіб зменшення навчального навантаження, а не навпаки;

- поєднання предметних і методологічних знань при провідній ролі змісту освіти [3, с. 34].

З метою визначення комплексу методологічних знань було використано опорні точки, зокрема:

1. цілі навчання;

2. дидактичні принципи;

3. зміст предмета хімії;

4. зміст знань про методи наукового пізнання;

5. можливості системи, у якій відбувається процес навчання (можливості педагогів, труднощі учнів тощо);

6. особливості зовнішніх умов навчання [1, с. 12].

Відбір комплексу методологічних знань відбувався так.

Цілі навчання й дидактичні принципи (опорні точки 1 і 2) зіставлялися зі змістом предмета хімії (опорна точка 3). Унаслідок спільного розгляду цих трьох об'єктів було визначено обсяг комплексу методологічних знань.

Комплекс охоплює:

- експериментальні методи пізнання: спостереження, досвід;

- теоретичні методи пізнання: моделювання, аналогія, математизація, висунення й доведення гіпотези, уявний експеримент;

Щоб визначити «вертикальний» складник, з'ясувати зміст сформованих знань, проведено аналіз цього комплексу методологічних знань у поєднанні зі змістом знань про методи наукового пізнання, труднощі учнів (опорні точки 4 і 5), а також із цілями навчання (опорна точка 1.)

Зміст елементів комплексу, а також умінь методологічного характеру, якими повинні оволодіти учні в процесі засвоєння визначеного комплексу методологічних знань, ми відобразили в таблиці 1.

На підставі визначеного комплексу методологічних знань у наведеній методичній системі ми виділили такі напрями формування методологічних знань: хімія навчання пізнання вчитель

Із погляду оптимальності способів залучення методологічних знань до змісту освіти предмета хімії і, відповідно, до цілей освіти - дотримання принципів науковості, свідомості, систематичності при провідній ролі змісту освіти, методологічні знання переважно слід включати до складу предметного матеріалу, знаходячи раціональні способи поєднання предметного й методологічного матеріалу. За необхідності можна також виокремлювати їх як окремі навчальні одиниці.

Методична система базується на таких принципах:

- поетапне формування методологічних знань в учнів, за якого методи наукового пізнання вивчаються як цілісна система, що відповідає логіці наукового пізнання;

- рівневе формування методологічних знань: відповідно до моделі структури методологічних знань виділено три рівні формування методологічних знань - знанієвий, діяльнісний, ціннісний.

Методична система складається з перехідних і взаємозв'язаних етапів і напрямів. Взаємозв'язок основних систем отвірних елементів методичної системи в процесі формування методологічних знань можна представити у вигляді схеми, наведеної на рисунку 1.

I. Зміст.

II. Рівні формування.

III. Етапність.

Формування методологічних знань відбувається впродовж усього процесу навчання. Керівництво таким процесом можливо тільки на основі його цілісності, етапності, спадкоємності й безперервності. Це передбачає поетапне формування методологічних знань в учнів, вивчення методів наукового пізнання в цілісній системі, що відповідає логіці наукового пізнання.

Методична система формування методологічних знань в учнів у процесі навчання хімії охоплює такі етапи:

I. Первинне навчання методів наукового пізнання.

II. Розвиток знань учнів про методи наукового пізнання.

III. Формування уявлення про цілісний шлях наукового пізнання.

IV. Удосконалення знань про методи наукового пізнання.

На I етапі формуються первинні уявлення про окремі загально логічні методи пізнання (порівняння, класифікації), експериментальні (спостереження, досвід). На цьому етапі відбувається ознайомлення учнів з особливостями спостереження як методу пізнання; навчання прийомів спостереження на підставі загально логічних методів пізнання. Учні набувають умінь визначати суттєві ознаки об'єкта (вибірковість спостереження, повнота й точність сприйняття). На цьому етапі створюється також достатній емпіричний базис для подальшого засвоєння теорії.

На II етапі здобуті знання розвиваються на основі вивчення природної класифікації хімічних елементів, сучасної хімії, що є фундаментом. На цьому етапі зростає роль теоретичних методів пізнання.

III етап характеризується формуванням уявлень про цілісний шлях наукового дослідження, подальшим поглибленням знань про методи пізнання та здатністю поєднувати різні види методологічних умінь.

Діяльність учнів на III етапі переважно будується так, щоб вони вчилися відтворювати логіку побудови наукового знання.

Таблиця 2

Формування уявлень про цілісний шлях наукового дослідження відбувалося на двох рівнях. На першому рівні учні опановували схему шляху наукового дослідження: спостереження й пошук закономірностей гіпотеза експеримент закон. На другому рівні здійснювалося цілісне вивчення теорії, її структури й найважливіших характеристик.

Для того, щоб учні мали можливість простежити логіку наукової діяльності в категоріях явище - зміст, ми йшли з ними такими послідовними кроками:

- дослідження явища, накопичення інформації про нього;

- систематизація інформації і пошук закономірностей;

- пояснення закономірностей, встановлення причин їх існування.

Велика увага на цьому етапі надавалася тому, щоб методологічні знання про експериментальні й теоретичні методи дослідження у свідомості учня завжди поставали як дві нерозривно взаємопов'язані сторони єдиного наукового підходу до пізнання дійсності.

На цьому етапі для формування уявлення про цілісний шлях наукового дослідження й оволодіння учнями теоретичними методами пізнання, ми використали:

- історико-науковий матеріал;

- таку організацію матеріалу, за якої видно структуру теорій;

- залучення знань про теорію як форму знання й метод пізнання;

- застосування теорії для пояснення й передбачення фактів і явищ.

На IV етапі відбувалося закріплення й удосконалення набутих умінь, комплексне використання різних умінь, набутих на попередніх етапах формування методологічних знань. Навчання на цьому етапі характеризується виконанням дослідницьких завдань. Це допомагало контролювати процес формування методологічних знань, виявляти недоліки й удосконалювати вміння.

Рівні формування методологічних знань учнів.

На знанієвому рівні ми вважали за важливе ввести в наукову мову учнів терміни формальної логіки (ознака класифікації, ознака порівняння та ін.), дати їм уявлення про те, для чого потрібне це знання, як можуть застосовуватися окремі методи пізнання. Учні ознайомилися зі структурою теорії та призначенням її елементів, зі шляхами відкриття законів.

Якщо на знанієвому рівні методи пізнання виступали як об'єкти пізнання, то на діяльнісному рівні набуті методологічні знання перетворювалися з об'єкта пізнання на інструмент пізнання.

У тому разі, коли мета уроку передбачала методологічні знання як об'єкт засвоєння, добиралася система завдань із предметного матеріалу, на основі якого засвоювалися методологічні знання.

При складанні завдань ми спиралися на життєвий досвід учнів і знання, здобуті ними в процесі вивчення інших предметів. Серед методів навчання в цьому разі переважало пояснення вчителя.

З метою реалізації діяльнісного підходу до оволодіння учнів знаннями, ми намагалися так побудувати навчання, щоб учні самі виявляли зв'язок між речовинами або явищами шляхом міркувань. Учили їх самостійно знаходити ознаки, що дають можливість виявляти зв'язок між речовинами та явищами.

Методологічні знання якісно відрізняються від інших видів знань тим, що вони не можуть бути просто «вивчені». Вони повинні пройти через переживання учня, отримати його власну оцінку й переконаність у справедливості цієї оцінки. їх не можна запозичити в «готовому вигляді» від інших людей.

Ціннісний аспект методологічних знань ми формували й контролювали за допомогою спеціальної організації діяльності учнів. Без розкриття ціннісних аспектів методів пізнання в учнів може виробитися споглядальне ставлення до методологічних знань.

Отже, методологічні знання є однією з умов, необхідних для реалізації основних принципів дидактики -систематичності, свідомості, науковості.

Методологічні знання формують науковий світогляд і є важливою умовою реалізації міжпредметних зв'язків у навчанні й підготовці до подальшої самоосвіти, засобом усунення перевантаження й формалізму знань учнів; сприяють підвищенню інтересу до навчання.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з перевіркою ефективності запропонованої методичної системи формування методологічних знань учнів у процесі навчання хімії.

Список використаних джерел

1. Егорова Г. И. Формирование кругозора учащихся при реализации гуманитарной концепции химического образования: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук: спец. 13.00.02 / Г. И. Егорова. - Тобольск, 1995. - 23 с.

2. Загвязинский В. И. Опосредованное влияние методологии на практику / В. И. Загвязинский // Советская педагогика. - 1990. - № 3. - С. 65-67.

3. Загорский В. В. О границах научного познания при обучении химии в средней школе / В. В. Загорский //Химия:методика преподавания в школе. - 2001. - № 5. - С. 36-43.

4. References

5. Egorova, G. I. (1995). Formation of students' outlook during realization of humanitarian conception of chemistry education: Author's abstract. Omsk. [In Russian].

6. Zagviazinskii, V. I. (1990). Indirect influence of methodology on practice. Sovetskaia pedagogika, 3, 65-67. [In Russian].

7. Zagorskii, V.V. (2001). On boundaries of scientific knowledge while teaching chemistry in secondary school. Khimiia: metodika prepodavaniia v shkole, 5, 36-43. [In Russian].

8. Zorina, L. Ya. (2001). Dydactic principles. Principle of systematicity and systemacity.

9. Зорина Л. Я. Дидактические принципы. Принцип систематичности и системности / Л. Я. Зорина // Химия: методика преподавания в школе, 2001. - № 4. - С. 17-29.

10. Зорина Л. Я. Дидактические основы формирования системных знаний старшеклассников /Л. Я.Зорина. -М.: Педагогика, 1978. - 128 с.

11. Лернер И. Я. Состав содержания общего образования и его системообразующие факторы / И. Я. Лернер // Теория содержания общего среднего образования и пути её построения: сб. науч. трудов АПН СССР. - М.: Изд-во АПН СССР, 1978. - С. 41-72.

12. Скаткин М. Н. Дидактика средней школы / М. Н. Скаткин. - М.: Просвещение, 1982. - 319 с.

Размещено на Allbest.ru