Одним із головних принципів освіти України є її національна спрямованість, нероздільність навчання і виховання, формування всебічно розвиненої особистості, відродження духовності українського народу. Духовна культура є невід'ємною частиною загальної культури людини та нерозривно пов'язана з естетичною культурою. Вона виступає як здатність та вміння людини емоційно сприймати й оцінювати явища життя та мистецтва, перетворювати природу, навколишній світ й саму себе за законами краси [1: 45].

У добу відродження та модернізації освітнього простору на особливу увагу заслуговує питання підготовки фахівців освітньої галузі "Технології". Професійна підготовка майбутніх учителів технологій вміщує потужній художньо-освітній потенціал, інтегрує широкий спектр культурних засад, а саме: загальнолюдські цінності, різноманітні форми художньої культури, елементи художньої національної свідомості, народні звичаї, традиції, ремесла тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Загальним питанням художньо-естетичного виховання присвячені роботи таких педагогів, філософів, психологів, мистецтвознавців, як І. Бех, О. Дем'янчук, І. Зязюн, О. Киричук, Г. Костюк, В. Кудін, Н. Миропольська, М. Лещенко, Б. Ліхачов, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Ростовський, О. Рудницька, Б. Тєплов, С. Уланова, Т. Шевченко, В. Шпак, О. Федій, В. Чепель Б. Юсов.

Психолого-педагогічні підходи до художнього виховання й навчання в закладах освіти та культури, питання позашкільної художньої освіти та виховання, закономірності впливу мистецтва на духовний світ особистості, формування естетичної культури школярів і студентів вивчали Д. Кабалевський, Л. Коваль, О. Рудницька, В. Сухомлинський, Г. Тарасенко, О. Щолокова та інші [2: 121].

Сутність і специфіку художньої культури, її системні зв'язки як елемента людської культури і форми творчого буття особистості досліджено в працях Ю. Борєва, М. Кагана, Ю. Лукіна, В. Селіванова та інших. Про важливе значення художньої культури у розвитку духовної особистості говориться у роботах В.С. Біблера, В.В. Ванслова, Л.С. Виготського, М.С. Кагана, М.І. Киященка, Н.М. Якобсона та ін. [1: 46].

Серед численних досліджень феномену художньої культури залишаються недостатньо вивченими питання формування цього виду культури у майбутніх учителів технологій у процесі професійної підготовки.

Мета нашої статті ? з'ясувати можливості формування художньої культури майбутніх учителів технологій у процесі професійної підготовки.

Виклад основного матеріалу. Національна доктрина розвитку освіти в Україні, Державна програма ''Освіта'' (Україна XXI століття), Концепція педагогічної освіти, Закон України ''Про вищу освіту'', Національна державна комплексна програма естетичного виховання, а також концепції естетичного виховання орієнтують вищу освіту України на здійснення комплексу заходів із залучення молоді до художньо-естетичної культури, різних видів мистецтва, розвитку здібностей творчого засвоєння соціокультурного досвіду суспільства [3: 27].

Різновидом і домінантою естетичної культури особистості є її художня культура.

Художню культуру О.П. Садохін розглядає як сукупність процесів і явищ чуттєво-практичної діяльності зі створення, поширення, оволодіння різними елементами об'єктивного світу, котрі володіють художньою значимістю [4: 10]. Під художньою культурою Л. Троєльнікова розуміє творчу діяльність не тільки сучасних поколінь, а й успадковані способи і форми художньої діяльності, вироблені попередніми поколіннями, засвоєні сучасниками художні цінності, способи і засоби сприйняття творів мистецтва (включаючи способи їхнього збереження, поширення, репродукції, пропаганди), а також художню освіту й методи дослідження мистецтва [5: 11]. Ми у своєму дослідженні дотримуємось цього визначення.

Художня культура особистості виступає важливим чинником організації та самого процесу матеріально перетворювальної діяльності, усієї трудової практики. Вона спрямована на творчість, досягнення художньо-образної виразності створюваних предметів [6: 77] і базується на художній діяльності на рівні створення, споживання, розповсюдження, обміну, збереження мистецьких творів і на мистецтві як одній із форм свідомості та специфічній формі пізнання світу.

Накопичення досвіду художньої діяльності та формування художньої культури є особливо важливим для учителів технологій, які мають широкі можливості передачі його школярам на уроках трудового навчання. Тому їм необхідно суттєво розширювати власні знання, удосконалювати методичну майстерність і художньо-естетичну компетентність.

Формування у майбутніх учителів технологій художньої культури під час професійної підготовки у ВНЗ має специфічні особливості, які визначаються змістом та умовами їхньої майбутньої професійної діяльності. Вона безпосередньо пов'язана з практичною діяльністю, виготовленням різноманітних виробів, під час чого відбувається взаємодія з декоративно-прикладним мистецтвом, ремеслами, властивими для відповідної місцевості, збереження і поширення традицій пращурів, що є складовими частинами оволодіння художньою культурою.

Зараз, крім цілеспрямованої роботи педагогів, на свідомість студентів впливає велика кількість різних, нерідко взаємовиключних, джерел масової інформації, мікро- і макросередовища. Тому саме знанням, які акумулюють в собі кращі традиції людства, відтворені у різних видах мистецтва минулого й сучасного, належить пріоритетне місце у реабілітації духовності й формуванні морально-естетичних якостей нового покоління, його духовної культури [1: 48].

Глибокі етнічні традиції і образність декоративно-прикладного мистецтва є невичерпним джерелом для розвиту творчої фантазії студентів, наповнення процесу формування їх художньої культури. Унаслідок цього відбувається природний, органічний розвиток майбутніх учителів технологій.

Під час вивчення дисциплін варіативної частини циклу професійної науково-предметної підготовки ("Технічна творчість", "Художня обробка матеріалів (Українські народні ремесла)", "Художня обробка матеріалів (Вишивання/в'язання)" та інших) виникає можливість розкрити і показати студентам взаємовідношення між виробництвом, технікою і мистецтвом. Це є цілком закономірним, оскільки сприйняття й розуміння людиною прекрасного виникло, головним чином, у процесі трудової діяльності.

В умовах сучасного виробництва й все більш жорстких вимог ринку праці художня культура педагогів набуває значення чинника забезпечення ефективності їх функціонування як професіоналів і стає важливою складовою професійної підготовки фахівців із будь-яких спеціальностей, у першу чергу, вчителів технологій.

Щоб з'ясувати розуміння студентами напрямку 6.010103 ''Технологічна освіта важливості оволодіння уміннями з виготовлення й художнього оформлення виробів як елементу формування художньої культури вчителів технологій'', нами було проведено низку досліджень, а саме: бесіди зі студентами різних курсів, анкетування, аналіз виробів, виготовлених студентами протягом занять.

Респондентам було запропоновано серед наведених вибрати здібності, які, на їхню думку, мають розвиватися у майбутніх учителів технологій під час вивчення спецдисциплін у ВНЗ та проаранжувати кожну з них за ступенем обов'язковості.

Отже, обов'язковими здібностями, які мають розвиватися у майбутніх учителів технологій під час вивчення спецдисциплін у ВНЗ, на думку опитаних, є:

1) творчі (70,2 %);

2) художньо-естетичні (64,9 %);

3) навчальні (64,2). Такими, які варто розвивати, респонденти вважають:

1) конструктивно-технічні (56,7 %);

2) комунікативні (47,3 %). Здібності, які можна зовсім не розвивати у майбутніх учителів технологій під час вивчення спецдисциплін у ВНЗ виявилися:

1) музичні (4 %);

2) математичні (9,5 %).

На питання "Чи цікавитесь Ви декоративно-прикладним мистецтвом, дизайном? На якому рівні?" були отримані наступні відповіді.48 % опитаних відповіли, що вони особисто займаються час-від-часу різними видами ремесел; 36,5 % ? цікавляться дизайном, їм подобаються красиві, оригінальні речі, зроблені іншими людьми; 15,5 % респондентів професійно виготовляють вироби в одній чи кількох техніках рукоділля; 4 % мають певні знання з різних видів ремесел, але самостійно нічого не виготовляють; 8,7 % опитаних створюють ескізи, схеми, за якими потім виготовляють вироби; 1,3% створюють ескізи, схеми виробів на замовлення; 0,7 % опитаних не цікавляться декоративно-прикладним мистецтвом, дизайном зовсім.

Респондентам запропонували серед наведених вибрати уміння, якими, на їхню думку, необхідно володіти для виготовлення і художньо-декоративного оформлення виробів.

Обов'язковими уміннями, без яких неможливо виготовляти і художньо оформлювати вироби, на думку опитаних, є:

1) уміння добирати і поєднувати кольорові сполучення (69,8 %);

2) уміння враховувати властивості і можливості матеріалів залежно від призначення і конструкції виробу (68,3 %);

3) уміння забезпечувати стильову єдність усіх елементів виробу (65,5 %). У стовпчику "неважливі зовсім", опитані відмітили такі уміння, як: складати композиції (3,6 %); підбирати кольори відповідно до конструкції виробу (5,2 %); враховувати зв'язок між призначенням і характером конструкції виробу (4,5 %); уміння макетувати конструкції технічних об'єктів (3,6 %).

Такий розподіл думок серед опитаних студентів свідчить про те, що вони правильно розуміють завдання, які стоять перед учителями технологій, розуміють важливість розвитку художньо-естетичних здібностей та високо оцінюють уміння з виготовлення й художнього оформлення виробів. Одночасно варто зазначити, що студенти недостатньо (лише 48 % опитаних) усвідомлюють значення і приділяють мало уваги практичному оволодінню різними видами декоративно-прикладного мистецтва, народних ремесел.

Виходячи з отриманих після обробки анкет даних, можна зробити висновки про необхідність такої організації професійної підготовки майбутніх учителів технологій, яка б стимулювала інтерес студентів до практичного оволодіння різними видами декоративних ремесел, сприяла виникненню почуття задоволення від процесу та результату художньо-практичної діяльності, пробуджувала прагнення до привнесення оригінального, естетичного у свою працю.

художня культура вчитель технологія

Висновки