Основні засоби розвитку креативності дітей раннього віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 372.03:372.3

Основні засоби розвитку креативності дітей раннього віку

Івах С.М., Левецька М.І.

Анотація

У статті акцентовано на важливості розвитку креативності у дітей раннього віку; наголошено, що цінним у розвитку креативності дитини раннього віку є не стільки продукт (результат) як сам процес творчості. В зв'язку з чим важливим засобом розвитку творчості дитини вважаємо організацію предметного середовища, компонентами якого є предметно-ігрове, природне та соціальне середовище. Автором також виокремлено та охарактеризовано основні засоби розвитку креативності малюків (ігрову діяльність, спілкування, мистецтво (образотворче і декоративно-прикладне), експериментування); наголошено на дієвості використання в умовах дошкільного навчального закладу таких засобів як творчі ігри, творчі вправи, конструювання, малювання, ліплення, аплікації та особливостях співпраці щодо розвитку творчої особистості дитини дошкільного закладу з сім'ями вихованців.

Ключові слова: креативність, творчість, діти раннього віку, засоби розвитку креативності, творчі ігри, творчі вправи, конструювання, малювання, ліплення, аплікація, ігрова діяльність, спілкування, мистецтво, експериментування.

Key words: creativity, creative, early infants, the means of creativity, imaginative play, play activity, designing, drawing, modeling, application, game activity, communication, art, experimentation, activities.

Вступ

Актуальність дослідження. Сучасний зміст дошкільної освіти передбачає гармонійний та різнобічний розвиток дитини за умови здійснення педагогічного процесу на засадах гуманізації та демократизації. Зокрема, Базовий компонент дошкільної освіти України орієнтує педагогів на впровадження у практику цілісного підходу до розвитку, виховання і навчання дитини, який передбачає формування життєздатної, свідомої, усебічно розвиненої, творчої особистості. Із огляду на це, особливого значення набуває питання розвитку у дітей креативних здібностей та формування творчого ставлення до життя.

Кожна дитина народжується з природними творчими задатками, але творчими людьми виростають лише ті, умови виховання яких дозволили розвинути ці здібності вчасно. У цьому контексті багато залежить від того, хто опиниться поруч із дітьми, коли вони робитимуть перші кроки у складному та багатогранному світі творчості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі формування творчої особистості присвячено значну кількість досліджень. Більшість науковців визначають творчість як системне явище, певну сукупність взаємопов'язаних елементів: творчі здібності, творчий процес, ступінь індивідуального розвитку творчих здібностей, якостей особистості, що забезпечують творчу діяльність, яку можна стимулювати і спрямовувати у певну систему. М. Бахтін, І. Бех, Л. Виготський, Я. Пономарьов, С. Рубінштейн, Б. Тєплов вважають найважливішими у формуванні творчої особистості психологічні аспекти творчості, внутрішні процеси, а механізм уяви, сприйняття, фантазії, волі - основою творчої діяльності. Наукові праці Г. Альтшуллера, В. Клименка, В. Моляко, Ю. Кулюткша, Д. Пойа торкаються проблеми управління процесом творчості, створення умов, які б забезпечували інтуїтивне осягнення ідей розв'язання проблеми; створення творчого клімату в науковому, інженерному, педагогічному та учнівському колективах; пропонують особливі евристичні прийоми вирішення творчих завдань, форми стимулювання творчої активності людини.

Проблема розробки шляхів розвитку творчої особистості знаходиться у центрі уваги багатьох сучасних педагогів і психологів (В. Алфімов, В. Андрєєв, Д. Богоявленська, В. Бутенко. В. Загвязинеький, В. Кан-Калик, Н. Кичук. П. Кравчук, О. Кульчицька. В. Моляко. А. Лук, М. Поташник, В. Рибалка, С. Сисоєва, Т. Сущенко, Н. Тализіна та ін.).

Безсумнівно витоки творчих сил людини йдуть із раннього дитинства, з того часу, коли творчі прояви є часто мимовільними, а іноді і життєво необхідними. Як форма активності, творчість є універсальним засобом розвитку індивідуальності. Вона надає людині необхідний резерв сил для дієвого відношення до дійсності та оточення.

Викладене й зумовило вибір нами теми статті, метою якої є розкрити основні засоби розвитку креативності дітей раннього віку.

Виклад основного матеріалу

Поза всяким сумнівом, креативність, творчий потенціал - це система, яка абсолютно, так само як підсвідомість, прихована від будь-якого зовнішнього спостереження; більше того, ми добре розуміємо, що й сам носій творчого потенціалу іноді мало або й зовсім нічого не знає про свої творчі можливості. Про справжні творчі можливості конкретної людини ми можемо доказово, а не гіпотетично, говорити лише на основі здійсненої нею діяльності [3, с. 15].

Ще раз наголосимо, що цінним у розвитку креативності дитини раннього віку є не стільки продукт (результат) як сам процес творчості. Отож, буття і діяльність малюка мають бути організовані так, щоб вона мала змогу вправлятися в умінні бачити нове у відомому й відоме у новому; знаходити в природному, предметному та соціальному довкіллі відмінне, схоже, однакове; виділяти дивне, незвичне, чарівне, дивовижне, емоційно на нього реагувати (дивуватися, радіти відкриттю, сумніватися). Тобто важливо розвивати в малюка почуття нового, що стимулює самодіяльну творчу активність, урізноманітнює буття, дає змогу бути експериментатором, дослідником. Важливу роль в творчому розвитку дитини відіграє навколишнє середовище. Тому слід зробити кімнату світлою, веселою і цікавою. Обов'язково потрібно розвісити на стінах малюнки, навчальні картинки. З позиції, висловленої О. Кононко, "в цілому розвивальне середовище можна представити у вигляді круга, в центрі якого знаходиться "Я" (мій простір, середовище мого внутрішнього життя) і який поділено на сегменти - предметно-ігрове, природне та соціальне середовище" [4, с. 118].

Творчий розвиток дітей раннього віку немислимий без фізичної активності. У ранньому віці дитина добре бігає, здатна змінювати швидкість, напрямок або характер руху, наприклад, перейти від бігу до ходіння за сигналом вихователя. Уміє під час ходьби триматися прямої лінії, а також кидати м'яч і не втрачати при цьому рівноваги. Може стрибнути з місця, встати з положення лежачи, не розгойдуючись. Стрибає з нижньої сходинки (40 см), чергує ноги, піднімаючись по сходах. Без зайвих зусиль катається на велосипеді, повертаючи на ходу. Може одночасно діяти руками й ногами (плескати в долоні і притупувати). Одягається й взувається найчастіше самостійно [5, с. 19].

Рухова активність дитини та її психомоторна сфера не обходяться без активної участі нервової системи та керівництва головного мозку. У ранньому віці діти ще перебувають на шляху розкриття своїх можливостей. Водночас рухові можливості розширюють творчі обрії малюка. Тому педагоги та батьки мають завжди пам'ятати про це та створювати максимальні умови для психомоторної творчості дитини, спонукати до неї.

На думку Л. Артемової, найбільше сприяє творчому розвитку дитини спонукання до пізнання дійсності, збудження спостережливості й допитливості, заохочення до створення образів уяви, активізація пригадування та ін. Основою цього є практичні цілеспрямовані дії, ігрова діяльність, під час яких дитина сприймає предмети і явища навколишньої дійсності, усвідомлює зв'язки між ними [1, с. 57].

Отож, щоб сприяти проявам креативності, слід прилучати дитину до різних видів діяльності, спостережень, пояснень, експериментувань. Основним засобом найвагоміших змін є ігрова діяльність. Гра для дитини природне джерело позитивних переживань, задоволення, радості. Через неї можна з легкістю пізнати життя, довкілля, близьке оточення, предмети і явища. Для реалізації різноманітних ігор у кімнаті, де зростає дитина, мають бути іграшки для розвитку тактильних, зорових, звукових, нюхових відчуттів. Адже самостійне використання досвіду, отриманого в ігрових ситуаціях, забезпечує можливість відбору потенційно успішних форм поведінки, які утворюють основу для формування майбутніх стратегій досягнення успіху в різних життєвих ситуаціях. Успішне оволодіння грою створює передумови для виникнення продуктивних видів діяльності, які, своєю чергою, стимулюють розвиток креативності дитини [3, с. 39].

Уже на третьому році життя у дітей творчі прояви можна прослідкувати у ході рольових ігор. Головною іграшкою може бути лялька. На цьому етапі гра для дитини стає відображенням життя і за умов належного керівництва дорослого, - могутнім засобом пізнання життя та творчого розвитку загалом [6, с. 59].

Усі близькі до гри види творчості, на думку Т. Поніманської зумовлені потребою дітей у діяльному, образному освоєнні вражень. На цьому шляху дитину весь час переслідує проблема відсутності знань, нерозвиненість навичок. Тому обов'язково поруч з дитиною має бути обізнаний, дбайливий дорослий, здатний своєчасно підказати і показати дітям способи подолання труднощів.

Для творчих проявів дітей раннього віку існує велика кількість вправ і творчих завдань, які повинні відповідати віковим потребам і особливостям дитини. Спочатку потрібно виконувати творчі завдання разом з малюком, а потім просити повторити те ж саме самостійно. У разі невдачі не потрібно переживати чи тим більше карати дитину, оскільки це принесе лише шкоду. Краще відкласти на певний час гру або творче завдання.

Для творчих проявів важливим є контакт із зовнішнім світом через спілкування з оточуючими людьми і знайомство з різними об'єктами довкілля - зокрема з природою, предметами побуту. Потрібно частіше говорити з дитиною, називати навколишні предмети, описувати явища, характеризувати їх. Але не варто подавати дитині зайві знання, інформація має бути важливою для життя дитини.

Якщо дитині приділяють мало уваги у спілкуванні, вона може різко відставати від однолітків у творчому розвитку. Наприклад, демонстрування дитині способу виконання певної дії має супроводжуватися словесним поясненням. Мовчазний показ вимагає великої кількості повторень, а підкріплена словом дія засвоюється значно швидше.

Необхідно частіше схвалювати, заохочувати і підтримувати малюка. А коли він щось зробив неправильно, то треба говорити йому про це, не підкреслюючи негативних моментів.

На третьому році життя дитина починає розуміти вказівки дорослих і прагне регулювати свою поведінку. У цей період мова дорослого особливо привертає увагу малюка. Діти із задоволенням слухають все, про що говорять старші між собою, крім того, вони захоплюються казками або віршами, які читають їм дорослі [6, с. 74].

У ранньому віці у дитини також простежується активний інтерес до музики, що виражається в бажанні промовляти і підспівувати рядки віршів і пісень, інсценувати їх. Дитина в змозі наслідувати виразні інтонації. У ранньому віці яскраво виражені відчуття ритму, дитина схильна ритмічно промовляти прості скоромовки та вірші, але особливо це яскраво виявляється в танцях. Діти вбирають в себе те, що несуть їм звуки. Музика необхідна, як для виховання у дитини музичного слуху, смаку, відчуття ритму, так і для розвитку її мови, пам'яті, уваги. Малята дуже швидко навчаються чути і слухати музику, знайомляться з музичними інструментами, дізнаються, як змінюється темп і тембр музики [6, с. 78].

Одним із ефективних та незамінних засобів розвитку творчості дитини є мистецтво (образотворче і декоративно-прикладне) зі своїм розмаїтим, неповторним світом, здатним зворушити душу, виховати повагу до культурних цінностей, розвинути психічні пізнавальні процеси тощо.

Образотворча діяльність є одним з пріоритетних засобів освітньої роботи в сучасному дошкільному навчальному закладі у креативному розвитку особистості. Вона відкриває дитині світ реально існуючої краси, формує її переконання, впливає на поведінку, дає можливості для пізнання прекрасного та розвитку емоційно-естетичних почуттів. Образотворча діяльність - одна з найулюбленіших для дітей. Вона одночасно цікавить, викликає позитивні емоції та має продуктивний результат.

У ранньому віці дитина здатна виразити себе, малюючи олівцями і фарбами (аквареллю, гуашшю), виготовляючи вироби з кольорового паперу, глини і пластиліну. Аби забезпечити розвиток креативності у дітей необхідно ці прояви підтримувати та вміло направляти. З цією метою перед дитиною слід ставити завдання, які вимагають від неї роботи розуму, уяви, фантазії [6, с. 79].

Орієнтація у кольорі, формі, величині предметів, дія методом "спроб і помилок, опора на творчу уяву, практична апробація нових способів" маніпулювання предметами - важливі у зародженні креативності як здатності продукувати нове [1, с. 102 - 103].

Конструювання, малювання, ліплення, аплікація розвиває у дитини сюжетне, образне мислення, підтримує бажання дитини, розвиває асоціативне мислення. Малюк має можливість експериментувати, самостійно освоюючи властивості предметів. Все, що дитина робить руками, розкидає іграшки, рве папір, малює, - розвиває її інтелект і креативність. Вміння працювати з матеріалом, а також клеєм і ножицями приходить не одразу, а тому дорослі мають проявити терпіння і розуміння того, що творчий процес, хай хоча і недосконалий, дає змогу дитині чудово розвиватися. Якщо батьки щохвилини зупинятимуть свою дитину, то тим самим перешкоджатимуть розвитку її творчих схильностей. Кубики, пластилін, папір - кращі іграшки для розвитку творчих здібностей дитини. Ці матеріали мають одну загальну характеристику - вони не мають певного призначення, саме тому вони є ідеальними іграшками для дитини раннього віку. Вона може робити з цими матеріалами все, що заманеться.

У ранньому віці малюки активно досліджують предмети: роз'єднують й з'єднують частини, конструюють, відкривають, вкладають, нанизують, возять, координують свої дії, можуть використовувати елементарні знаряддя, зіставляти предмети за величиною, формою, кольором, добирати однакові та подібні, винаходити елементарні способи дії, починають фантазувати та експериментувати подумки.

Важливим є експериментування дитини з водою, снігом, піском, ґрунтом, камінцями. Так вона відкриває для себе їхні властивості (тепла, холодна, солодка, гірка вода; пухкий, твердий, слизький сніг; м'який, теплий пісок тощо); знає, що вода втамовує спрагу, приносить полегшення в спеку; любить гратися з природним матеріалом (каштанами, жолудями, листям), намагається їх доцільно використати; і досліджує довкілля, прагне отримати від дорослого; пояснення незрозумілого. Діючи з предметами перетворює свої дії на конструювання чогось нового, на розв'язання проблеми, на дослідження власних можливостей; варіює зі своєю зовнішністю, одягом, іграшками. Виникають перші переваги - обираючи одні іграшки, речі, одяг, дитина відмовляється від інших; вередує, проявляє негативізм як засіб впливу на оточення та спосіб самоствердження; радіє, вдягаючи на свято карнавальний костюм (зайчика, білочки, сніжинки, квітки тощо) та перевтілюється, приймаючи на себе нову ігрову роль; охоче приміряє одяг та взуття дорослих, емоційно реагує, коли її "не впізнають"; усвідомлює, що зовнішність можна змінювати.

Очевидно, що удосконалення предметних дій, поява різних видів діяльності - гри, малювання, конструювання, музикування - сприяють розвитку креативності, становленню вміння варіювати, видозмінювати засвоєні способи дій з предметами, вносити елементи новизни, експериментувати, використовувати знайоме у нових життєвих ситуаціях.

Інтерес до творчої діяльності, - кращий стимулятор розвитку дитини раннього віку. Але інтерес дитини до чогось одного швидко зникає, часто від того, наскільки швидко дорослий відмітить і відреагує на інтерес до творчої діяльності, залежить, збережеться він чи ні, розвинеться творчий прояв у щось серйозне або швидко згасне. Тому дуже важливо не упустити творчий прояв дитини. Важливо правильно організовувати педагогічний вплив на розвиток особистості дитини як в умовах дошкільного навчального закладу, так і в родині.

Науковці радять, що вибираючи методику творчого розвитку, не потрібно прагнути осягнути все. Краще підібрати одну методику або поєднання двох-трьох близьких методик творчого розвитку дітей раннього віку. Не потрібно купувати численної кількості посібників і творчих матеріалів, тому що від їхнього різноманіття дитина може лише заплутатися. Достатньо зробити акцент на різноманітності форм та засобів творчого розвитку: іграх, навчальних плакатах, навчальних картках, посібниках, відео, музичних засобах.

Завдання дорослих (вихователя, батьків) - сприяти розвитку предметної діяльності, особистісному та діловому спілкуванню; стимулювати прояв ініціативи у спільній діяльності, співробітництві; створювати умови для розвитку гри через організацію відповідного розвивального середовища; допомагати дитині урізноманітнювати ігрові сюжети, включати в них елементи новизни; надавати можливість обрати за власним бажанням іграшку, дію, заняття; підтримувати мовленнєву ініціативу, словотворчість дитини; організовувати різні види діяльності, розвивати творчу уяву; надавати можливість діяти самостійно; створювати умови для фізичної активності (оволодіння ходьбою, рухами, тонкою моторикою рук).

Ми дотримуємось думки, що, з метою розвитку творчості малюка, дорослим необхідно створювати відповідні умови, підтримувати його прагнення, пошукові дії, бажання експериментувати, заохочувати допитливість дітей, особливо коли оригінальні розв'язки виходять за межі певної норми, зразка. Важливим засобом розвитку творчої уяви дитини є організація предметного середовища, включення до нього як знайомих предметів з певними функціями, так і неспецифічних, напівфункціональних: коробки, котушки, клаптики тканини, паперу, шишки, гілочки, жолуді тощо. Саме їх пропонують дорослі. Діючи з ними, наділяючи їх різними значеннями в різних ситуаціях, використовуючи варіативно, дитина інтенсивно засвоює принципи і механізми заміщення, фантазує, втілює уявні образи в життя.

креативність дошкільний навчальний творчий

Висновки

Отож, можемо стверджувати, що ранній вік - найважливіший етап розвитку і виховання особистості. Вважаємо, що він найбільш сприятливий для розвитку творчих проявів, оскільки саме в цьому віці у дитини переважають позитивні емоції, з'являється особлива чутливість до різних зовнішніх проявів, особиста активність, відбуваються якісні зміни в діяльності. Дитина раннього віку оволодіває предметним світом, навчається орієнтуватися в ньому, розуміти, що кожний предмет має своє призначення. В цей період відбуваються збагачення змісту творчої діяльності, опанування "мови" творчості.

Головне правило - це цілеспрямоване та наполегливе стимулювання дитини до креативності. При цьому слід дотримуватися принципу природовідповідності. Насамперед важливо підтримувати і спонукати дитину до становлення її рухової діяльності, бо вона - важлива для нормального розвитку нервової системи та головного мозку. Стрибаючи, бігаючи, танцюючи, активно рухаючись, займаючись спортом, руховою ігровою діяльністю, працюючи руками (малюючи, зафарбовуючи, штрихуючи, вирізаючи, майструючи), дитина сприяє розкриттю потужного потенціалу власного мозку. Що більше встановлюється зв'язків між ділянками мозку дитини, то вища його продуктивність. А отже, підвищується творчий потенціал дитини, більше розкриваються її задатки, трансформуючись у різноманітні здібності.

Особливі можливості для проявів креативності дитини раннього віку має образотворча діяльність. Саме у ній можна якнайширше використовувати зацікавленість дітей у розвитку рухових навичок. Розмір олівців, зусилля при натиску, які потрібні для отримання яскравого кольору, пензлики різної товщини, нахил поверхні, на якій лежить папір для малювання, - усе це складові розвитку моторики дитини. Окрім цього, малюк має можливість отримати матеріальний результат (виріб з пластиліну, тіста, малюнок, аплікацію), відмінний від таких же результатів ровесників. Це забезпечує індивідуальний характер творчості та створює умови для реалізації суб'єктності дитини. Прагнучи отримати визнання, діти вдаються до видозміни засвоєного раніше досвіду діяльності, починаючи діяти творчо.

Використані джерела

1. Артемова Л. Колір, форма, величина, число / Любов Артемова. - К. : Томіріс, 1997. - 146 с.

2. Бакмаєва С. Розвиток дитячої креативності засобами зображувальної діяльності з використанням методів ТРВЗ/РТУ / Світлана Бакмаєва // Інноваційні технології в дошкільній освіті України: розвиток дитячої обдарованості та креативності : Матеріали Всеукраїнського науково-методичного семінару Інституту розвитку дитини НПУ імені М.П. Драгоманова / укл. І.І. Загарницька. - К., 2012. - С. 23 - 26 .

3. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / за ред. В.О. Моляко, О.Л. Музики. - Житомир : Вид-во Рута, 2006. - 320 с.

4. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні : наук. -метод. посіб. / наук. ред. О.Л. Кононко. - К. : Ред. журн. "Дошкільне виховання", 2003. - С. 115 - 122.

5. Кочерга О. Психофізіологія творчості дітей : посібник / Олександр Кочерга. - К. : Шкільний світ, 2011. - 127 с.

6. Листопад О. Творчі прояви дітей раннього віку / Олексій Листопад // Вісник Інституту розвитку дитини. Серія : Філософія, педагогіка, психологія : Збірник наукових праць. - К., 2011. - Вип. 17. - С. 59 - 64.

Размещено на Allbest.ru