Як організовувати педагогічні читання

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Як організовувати педагогічні читання

І. І. Носко, О. М. Данилюк,

методисти районного методичного кабінету відділу освіти Ківерцівської райдержадміністрації

Практика засвідчує, що педчитання як форма науково-методичної роботи далеко не вичерпала своїх можливостей.

Ключові слова: обмін досвідом, методичний рівень, рефлексія, колективний проект.

Nosko I. I., Danyliuk O. M. How to Organize Pedagogical Readings.

Pedagogical readings as the form of scientific and methodical work are still relevant today as practice shows.

Key words: exchange of experience, methodological level, reflection, collective project.

Постановка проблеми

Удосконалення професійної майстерності педагогів - серед головних завдань методичної служби. Для того, щоб самоосвіта вчителів не була формальною, керівникові школи чи методисту слід обирати такі заходи, що сприяли б підвищенню їхнього професійного рівня.

Однією з форм колективної методичної роботи є педагогічні читання. В умовах інформаційно- комунікаційних технологій можна скептично ставитися до них. Але, як зазначає професор, доктор педагогічних наук Катерина Крутій, в організації методичної діяльності не може бути розподілу форм на нові та старі, сучасні та несучасні, оскільки їх ефективність залежить від потреб і можливостей особистості вчителя або колективу в цілому [1].

Виклад основного матеріалу

Педагогічні читання - це форма науково-методичної роботи: колективне вивчення та обговорення актуальних науково-методичних проблем; виступи педагогів з узагальненим висвітленням проблеми, що сприяють розвитку професіоналізму педагогів [2].

Ця форма методичної роботи може проводитись на рівні освітнього закладу, району, міста, області чи країни. Вчителі впродовж певного періоду працюють над окремими темами проблеми і на педагогічних читання доповідають про результати свого дослідження.

Завдання педагогічних читань:

популяризація шкільного предмета і суміжних дисциплін;

розвиток самостійної творчої діяльності учителів;

обмін досвідом;

поповнення методичної скарбнички педагогів.

Практична значимість педагогічних читань:

удосконалення науково-методичного рівня підготовки освітян;

пошук та підтримка творчих учителів, стимулювання ініціативи;

підвищення ефективності педагогічної праці завдяки обміну професійним досвідом з колегами.

Учитель перестає бути вчителем, як тільки забуває про самовиховання і самовдосконалення. Усвідомлення необхідності свого професійного й духовного зростання, почуття обов'язку та сумління надають кожному з нас сили прокладати свій шлях у професії [3].

Педчитання як форма методичного заходу є клопіткою роботою колективу й учасників. Саме через це їх проведення рекомендовано проводити у три етапи:

Підготовчий.

Основний, або власне педагогічні читання.

Контрольно-аналітичний.

Попередня підготовка педагогічних читань передбачає:

оголошення про проведення;

вибір теми;

добір учасників;

вибір учителів, які презентуватимуть свій досвід;

виставка літератури з проблеми;

створення інтер'єру;

випуск власних бюлетенів, присвячених письменникам.

Підготовка заходу розпочинається заздалегідь, зазвичай за 3-5 місяців. Важливим аспектом у цій роботі є вибір теми педчитань. їх тематика різноманітна: присвячена творчості літератора, проблемам методики викладання предмета, висвітлення питань сучасних форм навчання та інше.

Учасниками заходу можуть бути вчителі як різних дисциплін, так і кваліфікаційного рівня (вчителі-методисти, вчителі вищої категорії або ж досвідчені колеги).

Доречно педагогічні читання підсилити виставкою літератури з проблеми, яка розглядається. Якщо захід присвячено творчості письменника, варто представити його портрет (можна й кілька, різних років життя). Не обійтись і без випуску методичних буклетів, тез, плану заходу, мультимедійної презентації.

На завершальному етапі підготовки педчитань необхідно скласти сценарій, обрати ведучих та підсилити початок заходу фрагментом на CD цього номера.

Власне педагогічні читання передбачають:

їх відкриття;

виступи педагогів;

підбиття підсумків.

Педагогічні читання рекомендується відкрити керівникові заходу або організаторам. У вступному слові робиться акцент на темі, окреслюються важливі питання, які будуть обговорюватися. Одним із головних аспектів заходу є виступи педагогів, спрямовані на розкриття головної теми читань, є чіткими, лаконічними та повинні зацікавити слухача. При потребі важливі аспекти треба висвітлювати за допомогою мультимедійної презентації. На читаннях краще виступати живою мовою, розмірковувати, вільно викладати власні думки, а доповіді з розгорнутим викладом досвіду й авторськими узагальненнями передавати оргкомітету.

Якщо методичний захід присвячено письменникові, варто переглянути короткий фільм про його діяльність і внесок у розвиток літератури. Підбиваючи підсумки, потрібно наголосити на важливих питаннях, які вирішувались у ході педчитань. За результатами роботи приймаються рекомендації з проблеми.

Контрольно-аналітичний етап:

обговорення проведеної роботи;

рефлексія;

аналіз і оцінка проведеного заходу;

укладання методичної збірки;

рекомендації.

Важливо укласти збірник тез виступів, як підсумок - рекомендації щодо проведення таких заходів.

Педагогічні читання - це особливий час: він швидко проходить, кожна хвилина дарує учасникам незвичайні й довгоочікувані зустрічі, що наповнюють серце і розум творчою енергією, запалюють для подальших звершень.

Отже, педагогічні читання як форма методичної роботи надають учителеві можливість презентувати свої напрацювання, ділитися досвідом роботи. В рамках заходу створюються оптимальні умови для неформального професійного спілкування, що дає змогу розширити свою педагогічну свідомість, обмінятися досвідом, знайти однодумців. Тому їх доцільно використовувати в роботі закладів освіти.

Щорічно у структурі науково-методичної служби з педагогами Ківерцівщини заплановано проведення конференцій або педагогічних читань. З метою вшанування та популяризації творчості Т. Шевченка у березні 2014 року зусиллями працівників РМК проведено педчитання «Шевченко, якого ми не знали» (на базі Загальноосвітньої школи І-Ill ст. № 4 м. Ківерці). педагогічний читання методичний

Організатори заходу обрали категорії освітян, які мають безпосереднє відношення до теми: вчителі- методисти освітніх галузей «Мови та літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», заступники директорів з виховної роботи та шкільні бібліотекарі.

Відповідно до плану роботи педагогічних читань методисти РМК розробили сценарій заходу, який підсилювався мультимедійною презентацією

На початку учасникам запропонували видеофрагмент «Великі українці - Тарас Шевченко», у якому здійснено екскурс у світ людини унікальних талантів: образ найщирішого лірика і гнівного бунтаря, художника, митця.

Захід відкрила завідувач методичного кабінету, яка ознайомила присутніх із планом роботи та підкреслила: «Перегортаючи сторінки „Кобзаря”, можна знайти відповіді на болісні питання сьогодення, його поезія не втратила актуальності й у наш час».

Із вітальним словом до присутніх звернулась Олеся Ковальчук, письменниця, заслужений учитель України: «Чи зуміємо повірити до кінця у самоцінність Шевченкового слова і підтвердити це наступними промовистими діями? Чи, може, для декого й далі здаватиметься найбільшою проблемою не відродження „доброї слави, слави України”, а розіконення, примітивізація, дегероїзація її натхненного співця?».

Захід був спрямований на розкриття нових бачень творчості та особистості Кобзаря.

По-новому поглянути на його родовід мали можливість із виступу «Гілки Шевченкового роду» (вчитель української мови та літератури).

Про роль дружби у житті Тараса Григоровича дізналися із виступу «Історія одного портрета» (вчитель української мови та літератури).

Із його незвіданими дорогами знайомилися у заочних екскурсіях «Стежками Шевченка на Волині» (шкільний бібліотекар), «Шевченківські місця в Україні та світі» (вчитель історії).

Для піднесення патріотичного духу та відчуття живого слова Кобзаря звучала бандура з лірикою Шевченка (вчитель музичного мистецтва і талановита вихованка), продекламовано уривок з поеми «Гайдамаки» та вірш «На роковини» Лесі Українки (учениця 6 класу).

З гордістю вчителі спостерігали за учнями, які бережуть і примножують вічне слово Тараса. Такими патріотами вони постали із проектів «Роздуми про дружбу: Шевченко і сучасність» (заступник директора із виховної роботи) та «Натхнені Кобзарем» (заступник директора з виховної роботи).

Захопив учасників педагогічних читань колективний проект «Вишиваємо Шевченка разом», учасниками якого стали всі бажаючі: учні, вчителі, батьки, випускники - всього 37 учасників. Вишитий портрет репрезентовано перед учасниками педчитань (учитель світової літератури).

Окрасою зали стала виставка раритетних видань «Кобзаря», оформлена шкільними бібліотекарями району.

Висновки

Отже, всупереч скептичним твердженням, педагогічні читання аж ніяк не вичерпали свого потенціалу. Належно підготовлені й проведені, вони залишаються яскравою формою науково-методичної роботи.

Література

Масові форми методичної роботи з педагогами в сучасному дошкільному закладі / за заг. ред. К. Л. Крутій. - Запоріжжя : тОв «ЛІПС», 2004.

Український педагогічний словник. - К. : Либідь, 1997.

Педагогіка / за ред. М. Д. Ярмаченка. - К. : Вища шк., 1986.

Размещено на Allbest.ru