Розвиток навичок дослідницької діяльності в студентів перших курсів факультету технологій та дизайну ПНПУ імені В.Г. Короленка як засіб стимулювання до навчання у вищому навчальному закладі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Визначальним завданням вищої школи України є підготовка фахівця, що володіє арсеналом професійних практичних навичок, умінь, а також теоретичних знань. Цьому аспекту в умовах соціально-культурної трансформації суспільства потрібно надавати великої уваги. Діяльність є джерелом походження різноманітних продуктів культури і форм суспільного життя. Потрібно, щоб ця діяльність була творчою, а в студентства був поклик до дослідницької діяльності.

Достатньо складним і важливим завданням діяльності викладача у вищому навчальному закладі України є розвиток у студента схильності до дослідницької діяльності та виховання навичок до її виконання. Якщо мова йде про майбутнього вчителя освітньої галузі “Технології”, то він у своїй професійній діяльності повинен використовувати останні досягнення технологій та педагогіки з методикою викладання.

Аналіз досліджень і публікацій. Ця проблема не нова і досліджувалася багатьма вченими,про що свідчать їх публікації.Вивчення діяльності належить вченим О. Леонтьєву [1, с.78], С. Рубінштейну [2, с.400], А. Бодальову. “Адаптація” як психологічне поняття може розглядатися з двох боків. З одного боку адаптація - це властивість людини, що характеризує її стійкість до умов середовища. З другого боку адаптація - це характеристика самого процесу пристосування людини до умов, що змінюються [3, с.140].

Процес адаптації майбутнього спеціаліста до професійної діяльності вивчений Н. Соловйовою. Професійна адаптація розуміється нею як система, що розвивається і має певні закономірності.

Антон Макаренко відмічав особливу роль освітнього середовища для формування особистості людини в цілому та педагога зокрема. Чим більше та повніше людина використовує можливості цього середовища, тим більш успішно відбувається її активний саморозвиток.

Метою статті є опис розвитку дослідницької діяльності, чинників її формування та вплив її на особистість майбутнього вчителя освітньої галузі “Технології”. В умовах сучасного суспільства, яке трансформується, та особистості неухильно зростає роль творчості та дослідницької діяльності студентської молоді. Джерела діяльності поділяють на три основні категорії: 1) внутрішні (визначаються структурною потребою людини); 2) зовнішні (визначаються структурою суспільних умов життєдіяльності людини); 3) особисті (визначаються структурою особистості людини). У більшості країн світу освіта посідає особливе місце у процесах, що відбуваються. Її метою є не лише створення єдиної системи отримання знань, а й створення умов для повної мобільності студентської молоді. Правильне розуміння ситуації в країні, потреб ринку праці дозволяє студентам та їхнім батькам передбачити ту чи іншу ситуацію в державі, яка може впливати на вибір людиною майбутньої професії та самовизначення людини в суспільстві. У розв'язанні цієї проблеми неоціненну роль відіграє підготовка кваліфікованого вчителя, зокрема вчителя освітньої галузі “Технології”.

Після вступу абітурієнта до Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка починається процес адаптації студента до нових умов життя та діяльності в умовах навчання. Ці проблеми адаптації до нового студентського життя є дуже серйозними. Виникають вони в кожного студента, але більшість долає з достатньо невеликими втратами. Тут досить важливою є роль куратора потоку. Але, на жаль, для деяких абітурієнтів цей процес проходить негативно, що проявляється або в низькій успішності студентів, або в тому, що вони відраховуються після першої сесії. На щастя, таких студентів дуже мало. особистісний освітній професійний педагог

При вступі до Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка відбувається процес трансформації абітурієнта в повноправного студента. Головним завданням реформування системи освіти України є створення якісно нової системи підготовки майбутнього педагога зокрема освітньої галузі “Технології” з урахуванням економічних аспектів конкурентоспроможного суспільства. Документи Болонського процесу свідчать про те, що якість є основоположною умовою для визнання, довіри, сумісності та привабливості в європейському просторі. Але поняття “якість освіти” зараз не має єдиного загальноприйнятого визначення і є дискусійним. Академік Ю. Зіньковський під якістю освіти розуміє ступінь відповідності вимог замовника можливостям випускника, певну міру, якою випускник вишу задовольняє вимоги суспільства як сукупності людей, об'єднаних економічними, виробничими, культурними відносинами, та відповідає певним професійним кондиціям за отриманим фахом [3]. Для досягнення високої якості слід забезпечити відповідний рівень усіх функціональних складових освітнього процесу та досягнути їх узгодженої взаємодії.

Під час навчання студент набуває знань, умінь та навичок, необхідних для самовизначення. За навчальними планами всі дисципліни поділені на три цикли.

Більша частина навчального часу навчальним планом передбачалася на вивчення циклу професійно-орієнтованих дисциплін, але його засвоєння неможливе без ґрунтовного оволодіння знаннями з дисциплін перших двох циклів.

Основою побудови оновленого змісту освітньої галузі “Технології” в школі є проектно-технологічна діяльність. Відповідно до цього змінюється змістове наповнення освітньої галузі “Технології”, підвищуються вимоги до виховання в студентів здатності до творчості, дослідницької діяльності, підготовки вчителя для подальшої роботи у вище зазначених умовах.

Для виховання творчості в студентів педагогічного університету факультету технологій та дизайну відіграють величезну роль дисципліни “Вища математика”, “Інженерна та комп'ютерна графіка”, “Загальна фізика”, які вивчаються на перших курсах. Підвищується значення дисципліни “Вища математика”, яка дає можливість робити розрахунки для створення майбутніх проектів. Для дослідницької діяльності при вивченні математики суттєву роль відіграє самостійна робота студентів та елементи проблемного навчання. Самостійна робота з дисципліни “Вища математика” полягає у відповідях на питання, винесених на самостійне вивчення, а потім виконання завдань на закріплення. Важливим для підготовки вчителя освітньої “Технології” є використання методів диференціації навчання, а також формування дослідницької діяльності та мотивації до неї в студентів.

В усіх видах роботи з вищої математики фрагментарно використовуються елементи проблемного навчання. У повному обсязі це здійснюється під час виконання самостійних та індивідуальних завдань.

На заняттях з цієї дисципліни відбувається формування студента як майбутнього вчителя освітньої галузі “Технології”. У виробленні навичок дослідницької діяльності в студента величезну роль відіграють міжпредметні зв'язки. Їхня сутність полягає в тому, що при засвоєнні дисциплін одного циклу потрібно використовувати знання з дисциплін інших циклів підготовки. Усі технічні дисципліни спрямовані на формування особистості вчителя освітньої галузі “Технології”.

Дуже суттєву роль відіграє в розвитку особистості майбутнього вчителя патріотичне виховання. Педагогічні умови його поєднані з психологічними (мотиваційна, інтелектуально-чуттєва, вольова сфери життєдіяльності особистості). Мотив є фактором стимулювання особистості до активної роботи над собою, до саморозвитку та самовдосконалення. Інтерес вважається одним з найбільш суттєвих за впливом стимулів набуття знань, підвищення пізнавальної активності молоді. Відомо, що розвиток інтересу до навчальної діяльності залежить від якості викладання, емоційної подачі матеріалу. Цьому ж сприяє чергування, різних форм і методів навчальної діяльності, що змінюють один одного.

Аналіз всього вищесказаного приводить до думки про те, що з самого початку навчання, тобто з першого курсу, потрібно мотивувати студентів до дослідницької наукової роботи, старанного, сумлінного навчання, бо дисципліни, що вивчаються на старших курсах, ґрунтуються на тих знаннях, які набуті при вивченні дисциплін на перших курсах. Така організація навчально-виховного процесу майбутніх вчителів освітньої галузі “Технології” буде допомагати формуванню загальної та спеціальної культури та навчить студента в майбутній його трудовій діяльності знаходити знання з різних галузей, встановлювати логічні зв'язки між ними, осмислювати їх, утворюючи з них цілісну систему. А це при роботі з учнями дасть можливість працювати творчо, натхненно.

Технологія кредитно-трансферної системи навчання втілюється в систему навчання з метою стимулювання систематичної самостійної роботи студентів. Ураховуючи перехід на цю систему навчання, значна частина матеріалу винесена на самостійне вивчення, що, в свою чергу, приводить до розвитку творчості студента за умови належної організації контролю за нею.

Перспективи подальших досліджень. Тема є актуальною для педагогічних досліджень у світлі розвитку творчості та формування здібностей до дослідницької діяльності. Тому в подальшому слід провести дослідження вищевказаної проблеми для підготовки інженера-педагога.

Література

1. Горчинський С.В. Розвиток інтересу до гурткових занять з декоративно-прикладного мистецтва / С.В. Горчинський // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: наук. зб. Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. - Вип. ХVNI - Умань, 2006. - 190 с.

2. Емельянова О.Я. Адаптация fashion-бизнеса к условиям современного социокультурного пространства / О.Я. Емельянова, И.В. Шершень // Экономическая, социальная и психологическая адаптация личности в современных условиях: матер. Междунар. науч.-практ. конф. - Воронеж: Воронежский государственный университет, 2012. - С.37-40.

3. Сивальнева Н.Н. Проблемы формирования и реализации корпоративной культуры в системе управления персоналом / Н.Н. Сивальнева, М.М. Жалнин // Вестник ИНЖЭКОНа. - Серия: Экономика. - 2009. - №1. - Т. 28.- С.138-147.

4. Тихонова В.И. Роль образовательного процесса в адаптации будущего специалиста к профессиональной деятельности / В.И. Тихонова // Адаптационные механизмы и практики в трансформирующихся обществах: матер. II Междунар. науч.-практ. конф. - Воронеж: Воронежский государственный университет, 2014. - С. 140-143.

Размещено на Allbest.ru