Творча компетентність вчителя-початківця як умова ефективної професійної діяльності

The article discloses first-time teacher's creative competence as a condition for effective professional activity. The article provides scientific substantiation of the concept of teacher's creative competence in the process of the professional becoming. Creative competence is considered as the greatest level of professional competence development, when a personality carries out professional activity on creative basis stably and continuously. The author analyzes the works of leading scientists who investigated psychological mechanisms of creativity (L. Vygotsky, N. Guziy, V. Yeliseyev, I. Kogan and others). Also this article deals with the leading researches by scientists, who work on the problems of creative personality development in an educational environment: V. Moliako (theoretical model of a creative personality); S. Maksimenko (genetic and modeling method of studying the whole self-developing personality); V. Morhun (teacher's creativity in multidimensional concept); O. Tutolmin (the formation and development of future teachers' creative competence); T. Volobuieva (features of creative competence development in lecturers of higher educational institutions). The issues of teachers' creative competence in psychological and pedagogical aspects have been analyzed. It is noted that revealing the conditions for first-time teacher's effective professional activity is the most topical. The results of the questionnaire of comprehensive schools pupils concerning the use by young teachers the means of creativity development at the lessons are found out. The author concludes that creative work is a necessary condition for teachers' professional becoming, their self-knowledge, and personal development. Educators' professional competences should be the basis for their performing the main professional functions of teachers work.

Keywords: creativity, creative competence, first-time teacher, future teacher, development, professional becoming, professional activity.

Постановка проблеми. Сучасні освітні заклади потребують компетентного, творчого, ініціативного вчителя-початківця, який здатний адаптуватися до нестабільного сучасного освітнього середовища. Тому з'ясування умов ефективної професійної діяльності молодого вчителя має надзвичайну актуальність.

Професійна діяльність майбутнього вчителя має виступати як цілісна психолого-педагогічна система, яка організаційно, змістовно й технологічно забезпечує потребу студента у творчій компетентності, підвищенні професійної компетентності й просто отриманні психологічної насолоди від пізнання всього нового, що відповідає запитам його особистості [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз поглядів вчених-філософів (П. Кравчук, І. Кучерявий, В. Овчинніков, А. Шумилін) дозволяє стверджувати, що творчість виступає головною ознакою особистості і визначає сенс людського життя. Об'єктивні та суб'єктивні характеристики перетворювальної спроможності людини знаходять себе у здатності оновлювати світ, оточуюче середовище, а також дозволяють керувати процесами самотворення [3]. Значну увагу проблемам розвитку творчості особистості приділяли такі вчені, як А. Бергсон, Г. Воллес, К. Ізард, А. Маслоу, А. Пуанкаре, Б. Спіноза, Ж. Адамар, Е. де Боно, М. Вертгеймер, Дж. Р. Гілфорд, К. Дункер, А. Брушлінський, Л. Виготський, О. Пономарьов, С. Рубінштейн, І. Семенов, І. Сумбаєв, О. Тихомиров, П. Якобсон, М. Ярошевський.

Проблему розвитку творчості учителів розкривають у своїх працях сучасні українські та російські науковці: В. Моляко - теоретичну модель творчої особистості; С. Максименко - генетико-моделюючий метод вивчення цілісної особистості, що саморозвивається; В. Моргун - творчість учителя в багатовимірній концепції особистості; Ю. Музиченко - розвиток творчих здібностей майбутніх учителів - передумов формування мобільності; Г. Полякова - педагогічну творчість учителя; Т. Нікішина - індивідуальний імідж сучасного педагога як аспект його творчого самовираження; Г. Длугош-Білоус - суб'єктивне зумовлення творчої активності педагогів; Л. Шкурат - особливості творчої діяльності вчителя в закладі нового типу; С. Сисоєва - педагогічну творчість учителя: визначення, теоретичну модель, функції підготовки; О. Тутолмін - становлення і розвиток творчої компетентності майбутнього вчителя; Т. Волобуєва - особливості розвитку творчої компетентності викладача вищого навчального закладу; С. Яланська - психологію розвитку творчої компетентності майбутніх учителів та ін.

Мета статті полягає в теоретичному аналізі творчої компетентності як умови ефективної професійної діяльності творчої вчителя-початківця.

Виклад основного матеріалу. Модернізація вищої освіти повинна передбачати підготовку вчителя, здатного працювати по-новому, бути суб'єктом педагогічної дії в повному розумінні цього слова. Такий навчальний процес принципово відрізняється від того, що домінував донедавна у вищих навчальних закладах України. Він повинен формувати психолого- педагогічні настанови, спрямовані на творчий розвиток особистості.

Міжнародним департаментом стандартів для навчання та освіти поняття компетентності визначається як спроможність кваліфіковано здійснювати діяльність, виконувати завдання або роботу. При цьому поняття компетентність містить набір знань, навичок та відношень, що дають змогу особистості ефективно здійснювати діяльність або виконувати певні функції, що сприяють досягненню певних стандартів у галузі професії або виді діяльності [2].

Так, С. Гончаренко визначає компетентність як «сукупність знань і умінь, необхідних для ефективної професійної діяльності; вміння аналізувати, передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати інформацію» [5, С. 149].

Дослідник Ф. Гоноболін підводить до думки про творчу педагогічну компетентність і розглядає працю вчителя як творчий процес, де головним є знання з предмета й уміння ці знання використовувати [6]. Автор вважає, що в процесі діяльності виявляються якості особистості, особливості психічних процесів і властивостей людини, а провідне значення мають самовдосконалення і творчість. Ми погоджуємося із думкою вченого, що творчість - це оригінальне розв'язання будь-якого завдання, пов'язаного з працею вчителя, і якщо він творчо мислить, це означає, що він компетентний у своїй професійній діяльності.

За С. Яланською, творча компетентність передбачає найвищий рівень розвитку професійної компетентності, коли людина здійснює професійну діяльність на творчій основі (стабільно, неперервно), тоді як професійна компетентність може не досягати рівня творчої компетентності. Структура професійної компетентності базується на основних структурних компонентах, найвищий рівень сформованості яких обумовлює ефект творчості: на особистісно- розвивальному, діяльнісно-розвивальному, комунікативному, фаховому, на опануванні досвіду [8,9].

За С. Бондарем, творча компетентність - це знання, вміння, навички, необхідні для успішної творчої діяльності та можливість використати їх в житті, на практиці. Здатність людини генерувати ідеї, висувати гіпотези; здібність фантазувати; асоціативність мислення; здатність бачити протиріччя; здатність переносити знання та вміння у нові ситуації'; здатність відмовитися від нав'язливої ідеї, подолати інертність мислення; незалежність суджень; критичність мислення [1].

На наш погляд, у психолого-педагогічних дослідженнях сутність поняття «творча компетентність» найбільш широко і обґрунтовано розкрив О. Тутолмін. Він визначає це поняття як інтегративну професійно-особистісну характеристику вчителя, що забезпечує йому ефективність діяльності в типових та нетрадиційних ситуаціях шкільного життя, що є системоутворюючим компонентом у структурі професійно-педагогічної компетентності, фактором становлення професіоналізму майбутнього вчителя, продуктивності його педагогічної діяльності, педагогічного спілкування, особистісної самореалізації, умовою компетентної підтримки творчого розвитку учнів [7].

Вважаємо за необхідне розглянути думку С. Максименка, який вивчаючи проблему професійного становлення майбутніх учителів, зауважує, що її необхідно розглядати не лише з боку наявних недоліків і прорахунків у їхній вузівській підготовці, а передусім через призму внутрішніх суперечностей етапу професійного становлення. На його думку, сутність професійного становлення полягає в тому, що індивід, прийнявши на себе професійну роль учителя, лише розпочинає освоєння функціонального змісту професійної педагогічної діяльності [4].

За С. Яланською, професійна освіта майбутнього вчителя має виступати як цілісна психолого- педагогічна система, яка організаційно, змістовно й технологічно забезпечує потребу студента у творчій компетентності, підвищенні професійної компетентності й просто отриманні насолоди від пізнання всього нового, що відповідає запитам його особистості [9; С. 61].

Професійна компетентність включає знання й уміння з різних сфер життєдіяльності людини, які необхідні для формування умінь і навичок здійснення діяльності творчого рівня. Варто зазначити, що у науковій літературі США фігурує особлива одиниця виміру знань спеціаліста - період піврозпаду компетентності. Це означає, що оскільки за певний час після закінчення вищого закладу освіти одержані знання будуть застарілими в зв'язку з тим, що з'являється нова інформація, компетентність спеціаліста знижується на 50%. Ця точка зору є особливо важливою, оскільки постійне оновлення інформаційного поля професійної діяльності людини не може відбуватися без залучення сучасних комп'ютерних технологій. Тому вміння працювати в такому інформаційному полі на сучасному технологічному рівні є необхідним у системі знань, умінь і навичок майбутнього вчителя [8; С. 45].

Нами було проведено анкетування учнів 8-х класів Полтавської загальноосвітньої гімназії «Здоров'я» № 14 (54 особи), Полтавської загальноосвітньої школи № 34 (32 осіб), Василівської загальноосвітньої школи Чутівського району Полтавської області Миргородської загальноосвітньої школи №1 імені Панаса Мирного Миргородського району Полтавської області (19 осіб) щодо питання «Чи задоволені Ви творчим підходом до проведення занять вчителями?». На основі дослідження отримали результати, представлені на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Результати анкетування учнів 8-х класів м. Полтави та Полтавської області

30,1 % опитаних вважають, що вчителі використовують творчий підхід під час занять; 43,9% вважають, що вчителі не акцентують увагу на розвитку творчості; 26,0% зазначають, що іноді вчителі використовують психолого-педагогічні засоби для розвитку творчості на уроках.