Структура інформаційної культури бакалаврів з філології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет імені Бориса Грінченка, м. Київ, Україна

Структура інформаційної культури бакалаврів з філології

Глушак Оксана Михайлівна

кандидат педагогічних наук,

старший викладач кафедри

інформаційних технологій та

математичних дисциплін

Постановка проблеми. З огляду на актуальність інформатизації освіти і створення інформаційного освітнього середовища у вищих навчальних закладах в Україні, нагальним є дослідження проблеми формування інформаційної культури майбутніх фахівців. Особливого значення набуває проблема формування інформаційної культури у майбутніх бакалаврів з філології, оскільки ускладнюється специфікою напряму підготовки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологічні засади розуміння сутності інформаційної культури висвітлено в працях В. Бобрицької, Г. Воробйова, Н. Гендіної, Н. Джинчарадзе, М. Жалдак, Н. Морзе, А. Ракітова, Ю. Рамського, Б. Семеновкер, Є. Семенюка та інших. У наукових працях О. Гладченко, Н. Зінов'євої, А. Коломієць та інших інформаційна культура розглядається як чинник професійного становлення особистості. Проблема формування інформаційної культури вчителів розглядається у працях Т. Бабенко, Р. Гуревича, О. Повідайчик, О. Почупайло, О. Романишиної, О. Шимана та інших.

Відзначаючи безперечну цінність проведених у цій галузі досліджень, варто зазначити, що проблема формування інформаційної культури фахівця досліджується здебільшого в контексті професійної підготовки студентів фізико-математичних факультетів педагогічного університету. Значно менше уваги надається розв'язанню комплексної проблеми формування готовності студентів-філологів до застосування інформаційно-комунікаційних технологій і комп'ютера як засобу навчання. Так, у сучасних наукових дослідженнях приділяється увага лише окремим аспектам окресленої проблеми, зокрема особливостям застосування інформаційно-комунікаційних технологій у системі філологічної освіти (Г. Генсерук, Р. Гурін та інші) і під час підготовки майбутніх учителів-словесників (Л. Карташова та інші), а також формуванню інформаційної культури майбутніх учителів гуманітарних дисциплін (О. Гончарова, О. Значенко та інші).

Означимо суголосність нашої дослідницької позиції з тлумаченням поняття «інформаційна культура» Н. Морзе і В. Вембер: «Інформаційна культура це - вміння цілеспрямовано працювати з інформаційними даними та використовувати для їх отримання, опрацювання та передавання інформаційно-комунікаційні технології, сучасні технічні засоби та методи» [1, с. 23].

Вважаємо, що інформаційна культура бакалавра з філології є складовою професійної культури. Цей умовивід базується на результатах узагальнення дослідження Ю. Рамського, тому визначення цього поняття повинно спиратися на аналіз поняття «інформаційна культура особистості» і «культура вчителя» [2, с. 38].

На нашу думку, інформаційна культура бакалаврів з філології - це складова професійної культури, яка характеризує вміння працювати з інформаційними даними і використовувати для їх отримання, опрацювання та передавання інформаційно-комунікаційні технології, спрямовані на розв'язання професійних проблем і фахових завдань. Інформаційна культура бакалаврів з філології безпосередньо пов'язана з їхньою професійною діяльністю.

Виклики сучасного суспільства щодо якісної професійної підготовки фахівців гуманітарних спеціальностей, зокрема студентів-філологів, ставлять високі вимоги щодо інформаційної культури майбутніх фахівців. Важливим є формування знань, умінь і навичок із пошуку, опрацювання та передавання інформаційних даних засобами ІКТ, ще під час навчання у ВНЗ. А тому, дослідження означеної проблеми є актуальним і потребує визначення компонентів інформаційної культури бакалаврів з філології.

Мета статті:розглянути структуру інформаційної культури майбутніх бакалаврів з філології і визначити основні її компоненти.

Результати дослідження

Для визначення компонентів інформаційної культури бакалаврів з філології розглянемо його функціонально-діяльнісне поле. Основні практичні функції бакалаврів з філології полягають у здійсненні:

комунікативно-навчальної функції з охопленням інформаційного, мотиваційно-стимулюючого і контрольно-коригуючого компонентів;

розвивальної функції: накреслювати підходи формування інтелектуальної й емоційної сфер особистості учня, його пізнавальних і розумових особливостей на матеріалі іноземної мови як навчального предмета в конкретному типі загальноосвітнього закладу;

гностичної функції: аналізувати навчальний матеріал; прогнозувати труднощі засвоєння учнями мовленнєвого матеріалу з урахуванням особливостей як учнів, так і певного навчального закладу; об'єктивно оцінювати зміст, засоби навчання іноземної мови й літературі в конкретному типі загальноосвітнього навчального закладу; вивчати й узагальнювати досвід навчання іноземних мов і літератур у різних типах навчальних закладів;

конструктивно-планувальної функції: планувати і творчо конструювати навчальний процес загалом, а також процес навчання конкретного матеріалу з урахуванням особливостей типу загальноосвітнього навчального закладу; планувати навчально-комунікативну діяльність учнів на уроці й ц позакласній роботі; здійснювати у комплексі різні види індивідуалізації навчання;

організаторської функції: реалізувати плани (поурочні, серії уроків, позакласних заходів) з урахуванням особливостей типу навчального закладу; творчо розв'язувати методичні завдання в процесі навчання і виховання з урахуванням провідних характеристик учнів, вносити до планів науково виважені корективи з метою досягнення бажаного результату, виходячи з цілей навчання іноземної мови і літературі в конкретному типі навчального закладу.

Проаналізуємо освітньо-кваліфікаційну характеристику підготовки фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра галузі знань «0203 Гуманітарні науки», напряму підготовка «6.020303 Філологія. Мова та література (іноземна)», кваліфікація: «Бакалавр з філології. Вчитель іноземної мови і зарубіжної літератури». Відповідно до цього документу випускник навчального закладу має бути готовим до виконання виробничих функцій, які можна назвати базовими у структурі його професійної діяльності: організаційна, аналітично-контрольна, технічна, технологічна.

Кожна з перерахованих функцій передбачає оволодіння фахівцем системою професійних умінь, поданих у табл. 1.

Таблиця 1. Виробничі функції й уміння, якими повинні володіти випускники вищого навчального закладу за напрямом підготовки 6.020303 Філологія. Мова та література (іноземна)

Оскільки зміст інформаційної культури майбутнього фахівця тісно пов'язаний з характером здійснюваної діяльності, а для майбутнього бакалавра з філології передусім із навчально-виховним процесом. Зокрема, головною метою навчання іноземної мови в загальноосвітніх навчальних закладах є формування в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні вміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Саме тому, суттєвою складовою інформаційної культури майбутніх бакалаврів з філології є вміння ефективно застосовувати інформаційно-комунікаційні технології як у навчальному процесі для сприяння розвитку комунікативних умінь, так і для самоосвіти.

Компонентами інформаційної культури бакалаврів з філології визначено: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, професійно-технологічний, оцінково-результативний (рис. 1).

Мотиваційно-ціннісний компонент - система особистісно-значущих й особистісно-ціннісних поглядів, які визначають потребу з отримання, опрацювання та передавання інформаційних даних, застосування ІКТ на етапі навчання й майбутній професійній діяльності. Мотиваційно-ціннісна складова інформаційної культури бакалаврів з філології базується на усвідомленні майбутніми філологами не просто необхідності, а нагальної потреби в упровадженні ІКТ у навчально-виховний процес.

Рис. 1. Складові інформаційної культури бакалаврів з філології

Когнітивний компонент - система знань, умінь та навичок з технічної, системної, програмної складової ІКТ.

Професійно-технологічний компонент - комплекс умінь і навичок студентів для роботи з інформаційними даними, застосування засобів ІКТ у навчальній і професійній діяльності. Знання санітарних умов і режимів безпечного застосування технічних засобів навчання і стандартів, яким повинні відповідати технічні засоби навчання.

Оцінково-результативний - самодіагностика цілей, процесу та результатів своєї діяльності щодо формування інформаційної культури.

Представимо змістове наповнення компонентів інформаційної культури бакалаврів з філології.

Мотиваційно-ціннісний компонент включає:

наявність інформаційних потреб й інтересів у майбутніх бакалаврів з філології;

необхідність отримання, опрацювання та передавання інформаційних даних засобами ІКТ на етапі навчання і професійної діяльності;

прагнення до реалізації власних можливостей, здібностей;

потреба у професійному саморозвитку і самовдосконаленні;

інтегративний характер освітнього процесу, який дає можливість здійснювати зв'язки між дисциплінами інформаційно-комп'ютерного циклу і дисциплінами фахової підготовки;

знати правові й етичні норми, які регулюють відносини між людьми в професійних колективах.

За основу когнітивного компоненту візьмемо складові інформаційної культури майбутніх учителів гуманітарних дисциплін, які виділила О. Значенко: технічна складова, системна складова, програмна складова [3, с. 7].

Технічна складова включає в себе знання архітектури персонального комп'ютера, основних характеристик периферійних пристроїв, уміння й навички їх застосовувати. Технічна складова базується на сформованості таких знань, умінь та навичок, зокрема, у вивченні мов:

знати архітектуру й компоненти персонального комп'ютера для доцільного і раціонального застосування в навчально-виховному процесі;

знати основні характеристики, призначення пристроїв уведення, виведення та напрями застосування у вивченні мов;

знати правила техніки безпеки під час роботи з технічними засобами навчання і застосування їх у навчально-виховному процесі.

Системна складова визначається знаннями характеристик операційної системи, їх призначення і складових частин, об'єктів та елементів управляння. Для їх сформованості необхідно:

знати основні характеристики різних операційних систем, їх призначення і складових частин;

уміти працювати в середовищі операційної системи, здійснювати налаштування основних функціональних можливостей комп'ютера;

уміти працювати з файловими менеджерами.

Програмна складова передбачає уміння роботи з прикладним програмним забезпеченням загального і спеціального призначення;

знати основні програми архівації, антивірусні та діагностуючі програми, уміти їх застосовувати у навчально-виховному процесі;

знати й уміти застосовувати стандартні програми операційної системи в майбутній професійній діяльності;

знати й уміти застосовувати основні прикладні програми загального призначення (текстові редактори, електронні таблиці, системи опрацювання графічних даних, системи управління базами даних, програми для створення презентацій) для формування в учнів навичок аудіювання, говоріння, читання та письма іноземною мовою;

знати основні поняття інформаційно-комунікаційних технологій;

знати приклади прикладних програм спеціального призначення, які можна застосовувати в навчально-виховному процесі під час навчання іноземної мови;

знати типи педагогічних програмних засобів, які сприятимуть формуванню в учнів навичок аудіювання, говоріння, читання та письма іноземною мовою, і розподіл їх за основними функціями в навчальному процесі;

знати основні вимоги до створення електронних навчальних посібників і методи їх застосування у вивченні іноземної мови;

уміти створювати електронні навчальні посібники, націлені на формування в учнів навичок читання, говоріння та письма іноземною мовою;

знати проблеми й особливості дистанційного навчання;

уміти створювати дистанційні курси;

уміти працювати в мережі Інтернет: налаштовувати роботу браузерів, здійснювати пошук у мережі Інтернет, користуватися основними ресурсами мережі Інтернет (електронна пошта, чати, вебінари, телеконференції, блоги, соціальні мережі, електронні бібліотеки, словники, перекладачі, бази даних, карти знань, вікі, і т. д.), застосовувати освітні ресурси мережі Інтернет у навчальному процесі з метою опанування іноземними мовами.

знати основні принципи роботи з аудіо і відео редакторами;

уміти створювати навчальні відео- і аудіоматеріали, як дидактичні матеріали для різних типів уроків іноземної мови;

уміти створювати статичні і динамічні навчальні матеріали для подання на екран під час вивчення іноземної мови.

Професійно-технологічний компонент

Гігієнічно-егрономічна складова передбачає знання санітарних умов і режимів безпечного застосування технічних засобів навчання і стандартів, яким повинні відповідати технічні засоби навчання. Цей компонент базується на сформованості таких знань, умінь та навичок:

знати основні санітарні умови безпечного використання технічних засобів навчання під час їх застосування в навчально-виховному процесі;

знати стандарти, яким повинні відповідати технічні засоби навчання;

знати основні психолого-педагогічні вимоги до подання матеріалу на екран;

Методична складова базується на сформованості загальних, спеціальних та конкретних методичних умінь, що спираються на знання, уміння та навички, здобуті під час вивчення педагогіки, психології та методики вивчення навчальних дисциплін:

знати характеристики навчальних впливів і методів навчання як способу управління навчальною діяльністю;

знати сутність організації роботи учнів з технічними засобами навчання під час уроку іноземної мови;

знати психолого-педагогічні вимоги застосування технічних засобів навчання в навчально-виховному процесі;

знати способи реалізації індивідуалізованого навчання іноземної мови засобами комп'ютерних технологій;

знати можливі впливи ІКТ на цілі, зміст навчальної діяльності, методи й організаційні форми навчання;

уміти застосовувати програмне забезпечення і визначати доцільність вибору конкретного засобу до конкретного типу уроку іноземної мови;

уміти проектувати дидактичні, методичні й організаційні матеріали різного призначення засобами текстових редакторів, електронних таблиць та системами ділової графіки, які сприятимуть формуванню в учнів навичок аудіювання, говоріння, читання та письма іноземною мовою;

уміти створювати вхідні і вихідні тести й анкети різного призначення;

уміти здійснювати автоматичний (автоматизований) контроль навчальної діяльності під час вивчення іноземної мови;

уміти опрацьовувати наукову літературу із застосування інформаційних технологій у навчально-виховному процесі;

уміти аналізувати і здійснювати підбір прикладного програмного забезпечення для застосування в навчальному процесі, з метою формування в учнів навичок аудіювання, говоріння, читання та письма іноземною мовою;

уміти аналізувати ефективність застосування інформаційних технологій в навчальному процесі.

Професійна складова базується на сформованості загальних професійних вмінь майбутніх філологів:

уміти користуватися науковою, довідковою, методичною літературою рідною й іноземними мовами;

уміти перекладати тексти різних жанрів з іноземної й на іноземну мову і редагувати їх, зокрема, використовуючи ІКТ;

знати методику перекладу і реферування;

знати методи інформаційного пошуку;

уміти збирати, опрацьовувати та інтерпретувати дані з проблем філологічних мовних знань засобами інформаційних технологій.

Отже, майбутні бакалаври з філології, у яких сформовано професійно- технологічний компонент інформаційної культури, повинні:

здійснювати управління навчальною діяльністю учнів;

уміти подавати навчальний матеріал в різних формах на різних типах уроків іноземної мови;

уміти організовувати тренувальну діяльності з формування різних навичок і вмінь;

уміти здійснювати контроль навчальної діяльності на кожному етапі вивчення іноземної мови;

уміти створювати комунікативну ситуацію, зокрема і засобами ІКТ;

уміти здійснювати забезпечення умов реальної комунікації з носіями мови, застосовуючи ІКТ;

уміти здійснювати довідково-інформаційне забезпечення навчального процесу вивчення іноземної мови.

Оцінково-результативний - самодіагностика цілей, процесу і результатів своєї діяльності щодо формування інформаційної культури.

Отже, можемо стверджувати, що найважливішим завданням перед університетською освітою є формування інформаційної культури майбутнього фахівця. Інформаційна культура бакалавра з філології є складовою професійної культури, яка характеризує вміння працювати з інформаційними даними і використовувати для їх отримання, опрацювання та передавання інформаційно-комунікаційні технології, спрямовані на розв'язання професійних проблем і фахових завдань та складається з мотиваційно-ціннісного, когнітивного, професійно-технологічного, оцінково-результативного компонентів. До перспектив подальшої наукової роботи відносимо дослідження потенціалу комп'ютерно орієнтованого навчального середовища ВНЗ; створення комп'ютерно орієнтованої платформи відкритої освіти, дистанційного навчання та тестування; застосування технологій хмарних обчислень в освітньому процесі сучасних ВНЗ.

Список використаних джерел

інформаційний культура бакалавр фаховий

1. Морзе Н.В. Інформатика: підручник для 9 кл. / Н.В. Морзе, В.П. Вембр, О.Г. Кузьмінська. - К.: УВЦ «Школяр», 2009. - С. 23.

2. Рамський Ю.С. Формування інформаційної культури майбутнього вчителя математики - одна з найважливіших цілей його професійної підготовки / Ю.С. Рамський // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 2. Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання: зб. наукових праць / Ред. рада. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. - № 14. - С. 37-42.

3. Значенко О.П. Формування інформаційної культури майбутніх учителів гуманітарних дисциплін: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / О.П. Значенко; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 2005. - 24 с.

4. Глушак О.М. Сформованість когнітивного компоненту інформаційної культури майбутніх бакалаврів з філології [Електронний ресурс] / О.М. Глушак // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2014. - Том 40 (№ 2). - С. 14-25. - Режим доступу: http://joumal.iitta.gov.Ua/index.php/itlt/artide/view/984#.U2TkVaKth8E/.

5. Жалдак М.І. Основи інформаційної культури вчителя / М.І. Жалдак // Використання інформаційних технологій в навчальному процесі. - К.: РНМК, КДПІ, 1990. - С. 3-17.

6. Морзе Н.В. Інформаційна культура та її складові [Електронний ресурс] / Н.В. Морзе. - Режим доступу: http://ped.sumy.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=627. - Назва з екрана.

Размещено на Allbest.ru