Освіта як один із засобів формування особистості в контексті сучасних цивілізаційних тенденцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378

Освіта як один із засобів формування особистості в контексті сучасних цивілізаційних тенденцій

Новіцька Т. В.

викладач кафедри методології та методики навчання фізико-математичних дисциплін вищої школи, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова (Україна, Київ), gileya.org.ua@gmail.com

Анотація

цивілізаційний освіта виховання світогляд

Аналізується процес становлення особистості в контексті сучасних цивілізаційних тенденцій. Підкреслюється визначальна роль освіти для формування світогляду людини. Розглядаються теорії навчання та виховання, їх вплив на розвиток особистості та її світогляду.

Ключові слова: особистість, світогляд, науковий світогляд, освіта, навчання, виховання, наука, погляди, переконання, почуття.

Annotation

Novitska T. V., teacher of department of methodology and methodology of studies of фізико-математичних disciplines of higher school, National pedagogical university the name of М. П. Drahomanov (Ukraine, Kyiv), gileya. org. ua@gmail. com

Education as a means of personality formation in the context of the modern civilization trends

The process of personality formation in the context of the modern civilization trends analyzed in this article. We emphasize the defining role of education for the formation of a person's worldview. We consider theories of training and education, their influence on the development of personality and worldview.

Key words: personality, worldview, scientific world outlook, education, science, attitudes, beliefs, feelings.

Аннотация

Новицкая Т. В., преподаватель кафедры методологии и методики учебы физико-математических дисциплин высшей школы, Национальный педагогический университет им. М. П. Драгоманова (Украина, Киев), gileya.org.ua@gmail.com

Образование как одно из средств формирования личности в контексте современных цивилизационных тенденций

Анализируется процесс становления личности в контексте современных цивилизационных тенденций. Подчеркивается определяющая роль образования для формирования мировоззрения человека. Рассматриваются теории обучения и воспитания, их влияние на развитие личности и ее мировоззрения.

Ключевые слова: личность, мировоззрение, научное мировоззрение, образование, обучение, воспитание, наука, взгляды, убеждения, чувства.

Підготовка фахівця в сьогоднішніх умовах процес складний та не однозначний. Перш за все, це пов'язано з тим, що суспільство в період глобалізації розвивається за умов впливу на нього інноваційних технологій. В цих умовах освіта повинна виконати стратегічне завдання, з одного боку допомогти створити інноваційне середовище на основі новітніх наукових досліджень, а з іншого, підготувати спеціаліста, який мислив би і діяв інноваційно. Такі тенденції змушують освітян задуматися над тим яким має бути сучасна особистість. Зрозуміло, що вона має бути наділена комунікативними здібностями, мати блискучі знання, виважено приймати рішення, критично мислити. Завданням вищої освіти стає формування цілісного світогляду, певної життєвої позиції випускника ВНЗ, який вже володіє високими професійними знаннями та навичками відповідно до вимог суспільства. Стає зрозуміло, що суспільство “чекає” від вишів формування нового типу особистості, яка б мислила і діяла інноваційно.

Деякі аспекти теорій навчання та виховання займають провідне місце в творах і дослідженнях відомих філософів - від античності до постмодернізму.

Ідеї філософського осмислення освітніх проблем, питання становлення особистості мають значну історичну ретроспективу пов'язану з іменами Ф. Вольтера, Д. Локка, Ж-Ж Руссо, Я. Коменським, Й. Песталоцці, І. Канта, Дж Дьюї та інших. В свою чергу, у сучасній вітчизняній літературі про роль освітньо- виховного процесу пишуть В. Андрущенко, М. Култаєва, Г. Волинка, С. Клепко, І. Предборська та інші. Ідеям формування особистості та її світогляду присвячені роботи М. Фіцули, Примуша, Т. Турчиної, Мороза та інших.

Мета даної роботи з'ясувати вплив навчально-виховного процесу на формування особистості та її світогляду. Визначити роль та місце наукового світогляду для людини в епоху глобалізації.

Говорячи про особистість слід пам'ятати, що в цей світ людина приходить, як індивід і лише у системі суспільних відносин завдяки цілеспрямованому навчанню та вихованню вона формується як особистість [5, с. 44]. Незаперечним є той факт, що вищий навчальний заклад відіграє в цьому не аби яку роль.

Так, у підручнику М.М. Фіцули “Педагогіка” зустрічаємо наступне визначення: “Особистість - людина соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно значущого та індивідуально-неповторного” [5, с. 44]. Щодо поняття формування особистості, то у тому ж підручнику можемо прочитати наступне: “Формування особистості - становлення людини як соціальної істоти внаслідок впливу середовища і виховання на внутрішні сили розвитку” [5, с. 45].

Процес формування особистості залежить від багатьох чинників, зокрема, від спадковості, виховання людини, середовища в якому вона знаходиться, ну й звичайно її розвиток відбувається в процесі діяльності яку вона виконує. Розрізняють три види розвитку і формування особистості (Рис 1) [5, с. 45].

Заклади освіти виступають своєрідним соціальним інститутом, які за допомогою теорій навчання та виховання здійснюють цілеспрямоване формування особистості. Не слід забувати й про те, що на процес формування впливають розвиток інтересів та потреб особистості.

Сучасні науковці намагаються дати відповідь на запитання: яким стане людство у майбутньому під впливом високих технологій? Вчені-гуманітарії схиляються до думки, що розквіт технологій, революція науково-технологічного прогресу, призведуть до краху гуманітарної культури. “Штучний інтелект” перевершить могутність людського розуму, фундаментальна наука перетворюється на руйнівну силу і змусить людей шукати засоби для удосконалення свого генотипу.

Студентам вищих навчальних закладів, зокрема, природничих, фізико-математичних напрямів підготовки необхідно мати уявлення про наукову картину світу. Вони повинні чітко розуміти зв'язок сучасної науки з виробництвом, оскільки сьогодні наука виробляє один з найважливіших для суспільства ресурсів - інформацію.

Зрозуміло, що науку творять люди, тому нагальною стає необхідність переосмислити ідеї формування світогляду особистості, а особливо наукового світогляду. З цього приводу Турчина Т. В. у своїй статті “Формування наукового світогляду студентів вищих навчальних закладів” пише: “дана проблема повинна вирішуватися у напрямку створення відповідних умов, що сприяють повноті осмислення особистістю свого буття у світі. Оскільки, чим ясніше і ширше в світогляді індивіда представлений навколишній світ, тим адекватніше його знання про світ, тим чіткіше усвідомлення суб'єктом свого місця в житті, тим ефективніша його взаємодія зі світом, тим глибше і багатше саме “Я” особистості за своїм змістом” [3].

Питання та проблеми формування наукового світогляду чи не найбільш гостро стоять у процесі навчання студентів природничих, фізико-математичних спеціальностей, оскільки саме вони ті науковці, що вершитимуть “високі” технології. “Чи не найголовнішим чинником актуалізації означеної проблеми слід вважати назрівання внутрішніх кардинальних змін у самому змісті сучасних світоглядних парадигм, спричинених новими досягненнями природничих наук, появою нових наукових напрямків, що приєднались до сучасного наукового дискурсу та суттєво вплинули на характер наукової картини світу. Нова картина світу, що ґрунтується на досягненнях квантової механіки, сьогодні набуває більш широкого інтегративного статусу завдяки бурхливому розвитку генетики, молекулярної біології, біофізики, біокібернетики. Постало питання про створення єдиної цілісної нової картини світу - сучасної загальнонаукової картини світу, фундаментальні науково-природничі поняття якої разом із філософськими категоріями становили б ядро методологічного знання людства” [3].

Та перед тим як почати розбиратися з шляхами розв'язання цієї проблеми з'ясуємо, що ж все таки слід розуміти під поняттям наукового світогляду та процесом його формування.

Науковий світогляд є один із типів світогляду. Світогляд - сукупність поглядів, переконань, принципів, що визначають бачення світу і місце особистості в ньому.

Так у підручнику І. Мороза “Загальна методика навчання біології” подано таке означення: “Науковий світогляд -- це цілісна система уявлень, поглядів, переконань і почуттів людини, через яку вона сприймає, осмислює й оцінює навколишню дійсність і саму себе. У світогляд входять також ідеали, життєва й науково-теоретична орієнтація, система цінностей, які зумовлюють напрями діяльності та способи розуміння світу”.

Щодо формування наукового світогляду, автор наголошує, що це -“складний процес розумового виховання, який відбувається впродовж усього життя людини При цьому становлення світогляду визначається, насамперед, змістом навчальних дисциплін” [2].

В свою чергу Фіцула М.М. водить поняття наукового світогляду так: “Науковий світогляд - цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності й до себе” [5, с. 245].

Основою наукового світогляду виступають погляди та переконання, що ґрунтується на базі знань про природу та суспільство. (Рис 2 )

Науковий світогляд

Почуття

Рис. 2 Науковий світогляд

У підручнику “Педагогіка” наведено такі означення вище згадуваних понять: “Погляди - прийняті людиною як достовірні ідеї, знання, теоретичні концепції, передбачення, що пояснюють явища природи і суспільства, є орієнтирами в поведінці, діяльності, стосунках” [5, с. 245].

В свою чергу на основі поглядів формуються переконання людини.

“Переконання - психічний стан особистості, який характеризується стійкими поглядами, впевненістю у правильності власних думок, поглядів; сукупність знань, ідей, концепцій, теорій, гіпотез, в які людина вірить як в істину” [5, с. 245].

Невід'ємною складовою переконань особистості є її почуття.

Для того щоб бути в чомусь переконаному і вміти переконати інших, перш за все про це треба знати. Отже, процес формування світогляду починається з засвоєння знань, а самі ці знання становлять основу - фундамент світогляду. Враховуючи це слід розуміти, що процес навчання повинен в повній мірі розкрити взаємообумовленість науки про природу, суспільство і людину.

Кожна окрема дисципліна із навчального плану підготовки студентів, тієї чи іншої спеціальності, робить свій внесок у формування наукового світогляду студента, так як кожна наука вивчає закономірності, принципи, механізми функціонування певної галузі. Дисципліни циклу математичної, природничо-наукової підготовки молоді сприяють формуванню базових уявлень про різноманітність математичних об'єктів, розуміння значення єдності математики як науки, її місця в сучасному світі і системі наук; системи понять про явища і процеси, закономірності у природі. Розкривають природничо-наукову картину світу [1].

Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки студентів сприяє розвитку загальної культури й соціалізації особистості, схильності до етичних цінностей; формує знання вітчизняної історії, економіки й права, розуміння причинно-наслідкових зв'язків розвитку суспільства й уміння їх використовувати в професійній й соціальній діяльності; здатність розуміти та сприймати етичні норми поведінки відносно інших людей і відносно природи [1].

Отримані знання дають можливість молодій освіченій людині змогу аналізувати явища духовного життя, орієнтуватися у багатому світі духовної культури людства, у різноманітності релігійних вчень. Дотримуватися загальнолюдських моральних норм і цінностей, сприяти зміцненню моральних засад суспільства. Вносити посильний внесок в гармонізацію людських міжнаціональних відносин [1].

Все це сприяє формуванню цілісного наукового світогляду.

Перетворення знань на світоглядні установки і переконання формується в процесі діяльності індивіда. Тому за час набуття індивідом освіти, необхідно створити йому усі необхідні умови, за яких він міг би отримати якісну освіту, реалізувати власні прагнення, мати особисту життєву позицію. Вмів би вільно висловлювати свою думку. [5, с. 248].

В умовах сьогодення процес формування світоглядної культури студентів безпосередньо пов'язаний з філософією, а саме з філософським осмисленням загальнонаукової картини світу, інноваційними досягненнями фундаментальної науки, що обумовлено розвитком технологій.

Питання формування нового типу особистості її світогляд, зокрема і наукового ґрунтується на основі знань здобутих нею у процесі навчання, комплексу виховних заходів, ну і звісно шляхом самовиховання (саморозвитку). Виховна робота займає належне місце в системі підготовки фахівця у вищому навчальному закладі і проводиться відповідно до Плану виховної роботи ВНЗ та спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти, законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про фізичну культуру і спорт, Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти, інших державних актів у галузі освіти, виховання і охорони здоров'я підростаючого покоління.

Для прикладу розглянемо основні форми та напрями виховної роботи у Фізико-математичному інституті НПУ імені М.П. Драгоманова.

В умовах реалізації особистісно-орієнтованого підходу до організації навчального процесу використовувались наступні форми виховної роботи:

вихована робота зі студентами під час проведення всіх форм навчальних занять;

виконання обов'язків наставників студентської академічної групи;

виховна робота в студентському гуртожитку;

індивідуальна виховна робота зі студентами, які потребують особливої уваги і підтримки;

індивідуальна робота з батьками.

Виховання, в процесі проведення всіх форм навчальних занять, здійснюється відповідно до поставлених виховних завдань кожного окремого заняття і спрямоване на свідоме і глибоке засвоєння знань з різних дисциплін фізико-математичного циклу, забезпечення професійної компетентності в майбутній педагогічній діяльності.

Діяльність викладачів, які виконують функції наставників студентських академічних груп 1-3 курсів, полягає у наданні допомоги окремим студентам, у формуванні дружного здорового студентського колективу, здатного самостійно вирішувати питання навчання і виховання у кожного студента почуття відповідальності перед своїми рідними, товаришами, викладачами за свою успішність і поведінку в гуртожитку, в стінах університету і поза його межами.

Викладачами проводиться систематична виховна робота зі студентами, які потребують особливої уваги і підтримки, зокрема мають низький рівень успішності та систематичні пропуски занять.

Виховна робота у Фізико-математичному інституті визначена такими напрямками:

національно-патріотичне виховання, мистецьке виховання, соціально-виховна робота, робота органів студентського самоврядування, організаційно-методичне забезпечення виховного процесу.

Система виховних заходів у навчальному закладі дає можливість молодій людині на шляху становлення розкрити її творчі здібності, пізнати культурно- історичних традицій власного народу, збагатитися духовно. Дана система покликана виплекати загальнолюдські цінності у кожної окремої людини і суспільства загалом.

Слід пам'ятати, що виховання - це одна з форм соціалізації індивіда. Ідеалом виховання є всебічно розвинена, освічена, соціально активна людина, ініціативна, наділена громадянською відповідальністю, здоровими фізичними і духовними якостями. Процес виховання молоді передбачає створення таких умов в яких би вони почували себе комфортно, були в гармонії з собою та іншими. Навчилися контролювати емоції та запобігати конфліктам, що досить часто спостерігається серед сучасних студентів. Виховання має носити гуманістичний характер.

Стратегічно важливим є й питання гуманізації в освіті. На сьогодні це поняття немов, червоною стрічкою переплітає процеси навчання та виховання особистості, а отже і безпосередньо впливає на процес формування сучасної особистості та її світогляду. З одного боку гуманістичні цінності складають основу виховного процесу, з іншого гуманізм, як противага технократії насичує навчальні дисципліни.

Досить влучно зазначає Турчина Т.В. у своїй статті “Формування наукового світогляду студентів вищих навчальних закладів”: “Гуманізм у всіх своїх феноменологічних проявах можна віднести до найголовніших “базисних цінностей”, які “програмують діяльність людей”. Але це соціокультурне програмування відбувається у складній і суперечливій боротьбі з негативними проявами соціально-біологічної людської сутності у жорстких умовах економічних, суспільно-політичних і духовних детермінант. Тому не випадково поняття гуманізму сьогодні тлумачиться як антитеза технократичному раціоналізму, а проблема людини в контексті сучасних глобалізаційних процесів і пов'язаних з ними цивілізаційних трансформацій постає як проблема формування нового типу особистості” [3].

Схематично зобразимо зв'язок понять: особистість, світогляд науковий світогляд, навчання, виховання, гуманізм (Рис. 3). Процес формування особистості неперервно пов'язаний з процесом формування світогляду, що здійснюється засобами навчання та виховання та базується на гуманістичних засадах.

Рис. 3 Формування нового типу особистості

Повернемося до питання навчання, як ми вже з' ясували вище, для того щоб бути в чомусь переконаному, необхідно це знати. Не виникає сумнівів, на формування особистості 21 століття та її світогляду впливають дисципліни усіх циклів підготовки, а саме: професійно-орієнтованої гуманітарної та соціально- економічної підготовки і професійної та практичної підготовки. Досліджуючи навчальні плани різних спеціальностей ми дійшли висновку, що дисципліни представлені в цих планах не в повній мірі забезпечують виконання усіх необхідних компетенцій, зокрема ми не побачили у планах дисциплін, як покликані сформувати соціально особистісні компетенції. Слід сказати, що саме вони є провідними при формуванні наукового світогляду. Постає запитання: то які ж дисципліни обов' язково мають з' явитися в навчальному плані підготовки студентів фізико-математичних природничих спеціальностей, для цілісного формування нового типу особистості та її світогляду? Питання зрозуміло не з простих, можливо, навіть на чиюсь думку риторичне. Та все ж, спробуємо побудувати модель такої навчальної дисципліни.

Рис. 4. Модель навчальної дисципліни

Проаналізуємо запропоновану модель. Як бачимо з Рис. 4 навчальна дисципліна має сприяти становлення особистості та її світогляду, формувати компетенцій, зокрема соціально особистісні. Має розширювати уявлення студентів про наукову картину світу. Оскільки мова йде про гуманітарну дисципліну (саме вони в більшій мірі забезпечать формування вищезгаданих компетенцій), тому вона має відображати її зв'язок з комплексом природничих, фізико-математичних дисциплін. Звісно, ця дисципліна має слугувати аналітичним апаратом для студентів, щоб набуті ними знання розширювали межі їх свідомості. Така дисципліна повинна слугувати лакмусом, нагадуванням про те, що наука не вершиться сама по собі, експеримент не відбувається без дій людини, і саме вона має нести відповідальність за їх результат.

Отже, підсумовуючи вище зазначене можемо зробити висновок, що освіта виступає одним з найважливіших засіб формування особистості та її світогляду. А для студентів, що навчається за фізико- математичним, природничими спеціальностями є незамінним джерелом інформації, для становлення їх наукового світогляду.

Список використаних джерел

ГСВО МОНУ. Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика підготовки магістра галузі знань 0402 Фізико-математичні науки за напрямом/спеціальністю 8.040201 Математика*. - К. : Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2012. - 46 с.

Загальна методика навчання біології [Електронний ресурс] / [І. В. Мороз, А. В. Степанюк, О. Д. Гончар та ін.], за ред. І. Мороза / К. : "Либідь", 2006. - Режим доступу до ресурсу: http://npu.edu.ua/le-

book/book/html/D/ipgoe_ktmn_Moroz%20I.V.%20Zagalna%20metod

yka%20navchannya%20biologii/400.html.

Турчина Т. В. Формування наукового світогляду студентів вищих навчальних закладів [Електронний ресурс] / Т. В. Турчина //. - Режим доступу до ресурсу:

http://www.rusnauka.com/3_ANR_2012/Pedagogica/3_99745.doc

.htm.

Філософія освіти: навчальний посібник / [за загальною редакцією В. Андрущенка, І. Предборської]. - К. : Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2009. - 330 с.Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти / М. М. Фіцула. - К. : Видавничий центр “Академія”, 2002. - 528 с. (Альма-матер).

Размещено на Allbest.ru