Формування у майбутніх соціальних працівників практичних умінь використання методів арт-терапії в процесі професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 364-785.4:7

Формування у майбутніх соціальних працівників практичних умінь використання методів арт-терапії в процесі професійної підготовки

Полторак Л. Ю.

Анотація

професійний арт терапія позаадиторний

Ключові слова: майбутні соціальні працівники, методи арт-терапії, практика, кураторські години, клубна діяльність, конкурси

Аннотация

Полторак Л. Ю. Формирование у будущих социальных работников практических умений использования методов арт- терапии в процессе профессиональной подготовки. В статье подана характеристика таких форм внеаудиторной работы как: практика, кураторские часы, клубная деятельность, проведение конкурсов. Рассматриваются их потенциальные возможности для совершенствования профессиональной подготовки будущих социальных работников к использованию методов арт-терапии, подается ориентировочная тематика занятий.

Ключевые слова: будущие социальные работники, методы арт-терапии, практика, кураторские часы, клубная деятельность, конкурсы

Annotation

Poltorak L. Yu. Earning experience of using methods of art therapy in process of professional training. The article reviews such forms of testing work characteristics as: practice, curatorial hours, club activities, competitions. It also considers their potential opportunities for improvement of future social workers' training to use methods of art therapy, approximate subject of classes provided. Using these forms helps to attract a significant number of students to art therapy activities and ensures the formation of intrinsic motivation to use methods of art therapy.

Keywords: future social workers, practice, curatorial hours, club activities, competitions

Постановка проблеми у загальному вигляді.

Зміни, що відбуваються у вищій школі покликані оптимізувати та удосконалити процес професійної підготовки майбутніх фахівців, привести його у відповідність до тих вимог, які ставляться в межах болонського процесу. Відповідно виникає необхідність перегляду підходів до організації професійної підготовки і майбутніх соціальних працівників до використання методів арт-терапії, пошуку найбільш ефективних форм роботи та організації навчального процесу.

Вагомий потенціал для набуття майбутніми соціальними працівниками досвіду використання методів арт-терапії має позааудиторна робота в межах якої нами були виділені такі форми роботи: практика, кураторські години, проведення конкурсів та клубна діяльність.

Формулювання цілей статті. Мета цієї статті - ознайомитися із можливостями поза аудиторних форм роботи у забезпеченні підготовки майбутніх соціальних працівників до використання методів арт- терапії.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.

Актуальність теми дослідження зумовлює значний інтерес у науковців, які розглядають у своїх працях окремі аспекти підготовки майбутніх соціальних працівників, розкривають зміст та головні функції їх професійної діяльності, створюють моделі підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах. Зазначені питання досліджували такі науковці як Т. Семигіна, А. Капська, О. Карпенко, Н. Горішна, І. Мельничук, С. Харченко, Є. Холостова, О. Файчук, С. Шепелюк та інші.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Питання організації аудиторної роботи майбутніх фахівців достатнього добре висвітлена у педагогічній літературі, проте без уваги залишаються такі форми поза аудиторної роботи як: практика, кураторські години, клубна діяльність тощо. Автори висвітлюють окремі аспекти використання потенціалу зазначених форм роботи та майже не звертають увагу на їх значення у процесі підготовки майбутніх соціальних працівників до використання методів арт-терапії.

Виклад основного матеріалу дослідження. Одним із головних видів поза аудиторної роботи, який дає студентам можливість закріпити теоретичні знання та отримати певний досвід є практика. За період навчання студенти мають можливість отримати практичний досвід використання методів арт-терапії під час проходження п'яти видів практик: ознайомчої, волонтерської, виробничої-І, виробничої-ІІ, переддипломної (дослідницької) або педагогічно-наукової.

Кожен вид практики розрахований на 108 академічних годин, з яких протягом двох тижнів 60 академічних годин (6 астрономічних годин на день) студенти працюють безпосередньо на базах практики. Решта часу відводиться на заповнення необхідної документації та написання звіту.

Під час ознайомчої практики майбутні соціальні працівники ще не включаються самостійно у виконання професійних обов'язків, але мають можливість спостерігати за роботою фахівців та надавати їм допомогу. У процесі ознайомчої практики у майбутніх соціальних працівників є можливість ознайомитися із сферами практичного використання методів арт-терапії.

Для забезпечення формування у студентів уявлень про методи соціальної роботи, які застосовуються в відділі (установі), одними із завдань, про виконання яких мають відзвітувати практиканти є наступні:

- здійснити та описати у щоденнику спостереження за роботою спеціаліста з клієнтом;

- визначити методи соціальної роботи, які застосовуються на базі практики конкретним фахівцем. Навести на підтвердження власної думки конкретні приклади;

- описати одну з конкретних ситуацій в роботі фахівця з клієнтом (або типову ситуацію діяльності установи або відділу) [1, с. 25].

До видів волонтерської діяльності до яких залучаються майбутні соціальні працівники та які обираються безпосередньо студентом, залежно від особливостей бази практики належать:

- робота з соціально-незахищеними верствами населення (у соціальних службах, териториальних центрах, притулках тощо);

- робота з дітьми і молоддю (у дитячих будинках, інтернатах для дітей з обмеженими можливостями, школах, ліцеях, дитячих садках тощо);

- розвиток проектів, направлених на пропаганду ідей здорового способу життя серед молоді, профілактику куріння, алкоголізму, вживання наркотиків тощо;

- організація, проведення та участь в добродійних акціях [1, с. 14].

Під час проходження волонтерської практики студенти мають можливість отримати практичний досвід використання методів арт-терапії із різними категоріями клієнтів, спираючись на підтримку фахівців обраного ними закладу.

Під час проходження виробничої практики - 1, студенти мають можливість отримати досвід використання методів арт-терапії у роботі із клієнтами. Серед обов'язкових завдань, які сприяють набуттю досвіду використання методів арт-терапії можна визначити наступні: безпосередня, під керівництвом фахівця бази практики, робота з клієнтом: складання індивідуальної картки клієнта та його психологічної характеристики (або інші види діяльності, передбачені даною базою практики); формулювання проблем клієнта; висвітлення технологій соціальної роботи, що були застосовані до обраного клієнта, та їх наслідків; складання соціально-психологічної характеристики клієнта; викладення власного бачення побудови стратегії роботи з клієнтом (групою клієнтів) [1, с. 27].

Виробнича практика - 2 значно розширює сферу діяльності практикантів та надає їм більшої самостійності у роботі. Задля цього студенти мають виконувати такі завдання як:

- безпосередня робота з клієнтом: складання індивідуальної картки клієнта та його психологічної характеристики (або іншої документації, що передбачена в даній установі або відділі);

- формулювання проблем клієнта;

- висвітлення технологій соціальної роботи, що були застосовані до обраного клієнта, та їх наслідків;

- внесення практикантом пропозицій подальшої роботи з клієнтом;

- складання плану власних заходів по взаємодії з клієнтом;

- укладання з клієнтом угоди щодо запропонованих заходів (якщо така передбачена в даній установі або відділі);

- складання плану-конспекту консультацій (або іншої виробничої взаємодії з клієнтом) клієнта та їх проведення;

- оцінювання ефективності втручання [1, с. 28]. Таким чином, виробнича практика - 2 дає

можливість не лише теоретично поглибити знання, але отримати досвід самостійної роботи з клієнтами, використовуючи методи арт-терапії.

Під час переддипломної (дослідницької) практики кожний студент виконує індивідуальне завдання, що безпосередньо пов'язано з темою його дипломної роботи. Оскільки значний обсяг наукових робіт студентів пов'язаний із особливостями використання методів арт-терапії у тих чи інших сферах діяльності соціальнихпрацівників,переддипломна (дослідницька) практика відіграє важливу роль у набутті досвіду арт-терапевтичної діяльності.

Згідно з навчальним планом підготовки магістрів із соціальної роботи після 15 триместру навчання проводиться науково-педагогічна практика, яка є шостим етапом загального процесу практичної підготовки спеціалістів із соціальної роботи. Науково-педагогічна практика складається з двох складових - наукової та педагогічної.

Протягом проходження практики магістри мають здійснити вивчення учнів та колективу, використовуючи сучасні психолого-педагогічні методики, одними з яких є власне методи арт-терапії, і скласти психолого- педагогічну характеристику учнівського колективу та окремого учня, вивчити і проаналізувати досвід навчально-виховної роботи вчителів, а також вдосконалити навички пошуку та інтерпретації інформаційного матеріалу з метою його використання у науково-дослідній діяльності, вироблення творчого, дослідницького підходу до майбутньої професійної діяльності, проведення емпіричного дослідження та експерименту для написання випускової магістерської роботи.

Кураторські години є невід'ємним компонентом професійної підготовки, адже їх потенціал може бути використаний для покращення професійної підготовки майбутніх фахівців. Особливу увагу слід приділяти кураторським годинам на перших курсах навчання. Так, наприклад, на першому курсі постає необхідністьадаптаціїпершокурсників, налагодження контакту у студентській групі, створення команди. Доречними для цього стануть арт-терапевтичні методики, які допоможуть зняти напруження і розкритися майбутнім соціальним працівниками у ще незнайомому колективі.

З цією метою можна використовувати такі арт- терапевтичні методики: «Моє ім'я у русі», «Я у соціумі», «Фігура із пластиліну», «Порозумітися без слів» тощо.

На другому курсі актуальними залишаються питання формування команди, доречними стануть заняття спрямовані на особистісний розвиток студентів тощо. Тематика кураторських годин залежатиме від тих потреб, які є у конкретної групи.

Актуальним є і проведення конкурсів за темою дослідження. Так, наприклад, можна запропонувати студентам такі форми роботи: написання ессе «Арт- терапія: що це для мене?» для першого курсу, виготовлення плакатів «Арт-терапія і соціальна робота» для другого, конкурс віршів для третього курсу та конкурс на краще арт-терапевтичне заняття для студентів четвертих-шостих курсів.

Вагому роль у набутті майбутніми соціальними працівниками досвіду використання методів арт- терапії відіграє клубна діяльність. Актуальним є запровадження студентського клубу «Арт- терапевтичні майстерні».

Членами клубу є студенти першого-шостого курсів, що сприяє обміну досвідом та дає можливість залучати студентів усіх рівнів підготовки до арт- терапевтичної діяльності. Голова клубу обирається із учасників загальним голосуванням на один навчальний рік. Члени клубу збираються один-два рази на тиждень, частіше під час підготовки клубних заходів. Як правило, зустрічі клубу проходять за таким сценарієм: привітання, обговорення арт- терапевтичних новин та новинок, проведення арт- терапевтичного заняття.

Так як студенти перших-других курсів ще не володіють значним досвідом, як правило, заняття готують та проводять по черзі студенти третього- шостого курсів. Якщо студенти працюють у парі, можливе поєднання студентів молодших курсів із старшими, що дає першим можливість отримати практичний досвід, спираючись на підтримку більш досвідченого товариша.

Декілька разів на рік учасники клубу запрошують на свої зустрічі арт-терапевтів та соціальних працівників, які мають досвід використання методів арт-терапії, що сприяє розширенню їхнього досвіду.

Активну участь члени клубу беруть у реалізації грантових програм центру соціально-психологічної допомоги та акціях кафедри соціальної роботи, управління і педагогіки. Так, наприклад, студенти- члени арт-терапевтичної майстерні брали активну участь у роботі Центру з формування лідерських якостей студентів з особливими потребами, надавали допомогу у проведенні реабілітаційної роботи військовим та переселенцям із зони АТО та Автономної республіки Крим (самостійно розробляли та проводили арт-терапевтичні заняття).

При арт-терапевтичній майстерні діє студентська інтервізійна група, що дозволяє учасникам клубу отримувати поради щодо подальшої роботи з клієн тами, обмінюватися досвідом та обирати оптимальні шляхи вирішення тих проблем, з якими зустрілися майбутні соціальні працівники під час використання методів арт-терапії. Така групова підтримка сприяє залученню значної кількості студентів до арт- терапевтичної діяльності та забезпечує формування внутрішньої мотивації до використання методів арт- терапії.

Висновки з даного дослідження та перспективи подальших розвідок

Таким чином, забезпечення професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до використання методів арт-терапії має відбуватися із врахуванням потенціалу поза аудиторних форм роботи, які сприяють не лише відпрацюванню і закріпленню необхідних професійних навичок, але і дають майбутнім фахівцям можливість розвивати самостійність та отримати позитивний досвід самовдосконалення.

У подальшому автором планується написання ще кількох статей з цієї проблематики, зокрема: методичне забезпечення професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до використання методів арт- терапії.

Список використаної літератури

1. Методичні рекомендації щодо проходження практики студентами I, II, III, IV, V, Уїм курсів спеціальності «Соціальна робота». - Миколаїв: МДГУ ім. Петра Могили, 2010. - 67 с.

Размещено на Allbest.ru