Роль традицій у становленні, вихованні та розвитку методологічної культури ад'юнктів та аспірантів

Размещено на http://www.allbest.ru

РОЛЬ ТРАДИЦІЙ У СТАНОВЛЕННІ, ВИХОВАННІ ТА РОЗВИТКУ МЕТОДОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ АД'ЮНКТІВ ТА АСПІРАНТІВ

Козубцов І.М.

кандидат технічних наук,

старший науковий співробітник

(Науковий центр зв'язку та

інформатизації Військового інституту

телекомунікацій та інформатизації)

В науковій статті розкрито роль традицій у становленні, вихованні та розвитку методологічної культури ад'юнктів та аспірантів. Наукова новизна полягає в тому, що вперше визначено наявність у структурі об'єктного компонента методологічної культури ад'юнктів традиційної складової. Нове знання про структуру об'єктного компонента методологічної культури ад'юнктів дає підставу чіткого уявлення причинно-наслідкового зв'язку, впливу традицій на якість її розвитку.

Ключеві слова: методологічна культура, аспірант, ад'юнкт, розвиток, роль, традиції, виховання, становлення.

В научной статье раскрыта роль традиций в становлении, воспитании и развитии методологической культуры адъюнктов и аспирантов. Научная новизна заключается в том, что впервые определено наличие в структуре объектного компонента методологической культуры адъюнктов традиционной составляющей. Новое знание о структуре объектного компонента методологической культуры адъюнктов дает основание четкого представления причинно-следственной связи, плыву традиций на качество ее развития.

Ключевые слова: методологическая культура, аспирант, адъюнкт, развитие, роль, традиции, воспитание, становление.

Problem research. In accordance with the approved themes of the research author in scientific articles due to the need for partial solution of scientific problems: clarify the role of tradition in the development, education and development of methodological adjunct culture. The lack of a decision of the partial objectives defined logical continuation of research initiated by the author. In the scientific article the role of tradition in the development, education and development of methodological culture adjunct and graduate students. Traditions accompany the scientific community throughout its history. They are essential elements of its ontogeny and phylogeny. The role and function in the scientific community traditions and attitudes of the supervisors is an indicator of cultural development of students in academic schools. Thus, under the tradition as part of methodological culture can be understood set of socio-cultural, methodological heritage, transmitted from generation to generation of scientific leaders and supported by students of scientific schools for a long period of time. Traditions covering heritage objects (values of different order), the processes of transmission of this heritage from generation to generation, as well as procedures and methods of inheritance. As tradition are the specific social setting norms of behavior, values, ideas, customs, rituals methodology in the field of scientific research. The element of scientific innovation. The novelty is that for the first time said it is in the structure of the object component methodological traditional culture adjunct component. New knowledge about the structure of the object component methodological adjunct culture gives rise clear idea of cause and effect, of traditions on the quality of development. Traditions are concentrated in the Specialized Academic Council; adyunkture (graduate); science education; communication and adjunct supervisor; communication between associate (graduate); during manuscript preparation and thesis defense. Forecast future direction of research is to examine the other components of the object component methodological adjunct culture.

Key words: methodological culture, graduate student, adjunct, associate, development, role, traditions, education, development.

Постановка проблеми дослідження

У відповідності до затвердженої теми дисертаційного дослідження автора [1], що обумовлено необхідністю рішення часткового наукового завдання, а саме з'ясувати роль традицій у становленні, вихованні та розвитку методологічної культури ад'юнктів. Відсутність рішення даного часткового завдання логічно визначило продовження започаткованого автором дослідження та доповнення концепції дослідження [2].

традиція виховання культура ад'юнкт аспірант

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналізуючи чисельні наукові та літературні джерела, у яких визначається місце і роль традицій, заслуговують на увагу найбільш значущі дослідження: [3] в якому В.І. Вернадський описує гарну традицію в науковому суспільстві - започаткування наукових шкіл Росії; [4] Б.І. Бедний та А.А. Миронос підкреслили на присутність національних традицій у систем підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації; [5; 6] Д.С. Данина описує традиції наукової школи Резерфорда; [7] А.С. Макаренко розкриває роль традицій у формуванні колективу. Ці роботи є актуальними і в сьогодення. Незважаючи на посилення уваги дослідників до традицій, саме питанню ролі традицій у становленні та розвитку методологічної культури ад'юнктів та аспірантів авторами не приділено достатньої уваги, а тому це є актуальним напрямком дослідження.

Формулювання цілей статті

Розглянути роль традицій у розвитку методологічної культури ад'юнктів та аспірантів, таким чином, продовжуючи розпочате раніше дослідження [8].

Результат дослідження

В межах нашої проблеми є доцільним розглянути структуру об'єктного компонента методологічної культури ад'юнктів (аспірантів), в якій зобразимо логічне місце складової традицій (див. рис. 1). Власне, як окремий компонент традиції, вчені розглядають її у складі загальнолюдської культури. Проте традиції сильно присутні у системі підготовці наукових та науково-педагогічних кадрів не лише в Україні, але і у всьому світі, як національна особливість ідентифікації [8].

За результатами дослідження [4] було встановлено присутність традицій.

Важливим для нашого дослідження є розгляд кілька вживаних визначень дефініції «Традиція». Цікавою є запропоноване автором [9, с. 357] визначення традиції. Традиція (лат. traditio - передача) - форма передачі елементів культури, соціального досвіду - звичаїв, побуту, обрядів, норм співжиття, правил і манер поведінки, усталених поглядів і переконань, цінностей, смаків, що склалися історично й передаються з покоління в покоління та зберігаються впродовж тривалого часу. Традиції тією чи іншою мірою і в тих чи інших формах наявні в будь-якому суспільстві та в усіх сферах культури.

Рис 1. Структура об'єктного компонента методологічної культури ад'юнктів

Як бачимо, традиція - це усталення певних поглядів і переконань, цінностей, що склалися історично й передаються з покоління в покоління та зберігаються впродовж тривалого часу. Вже саму систему підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів не лише в Україні, але і у всьому світі можна розглядати велику цінність цивілізації націлену на репродукцію вчених, яка передається тисячоліттями.

Існують також внутрісистемні традиції, наприклад в наукових школах, які становлять стержень системи підготовки вчених.

При детальному вивченні наукових праць з історії науки в Росії можна виділити традицію формування наукової школи. З цього приводу важливим для дослідження є робота В.І. Вернадського [3]. Автор підкреслює, що утворення наукових шкіл - гарна традиція, яка з'явилась внаслідок особливостей культурно-історичного розвитку Росії. «В России начало научной работе было положено правительством Петра, исходившего из глубокого понимания государственной пользы. Но эта работа быстро нашла себе почву в общественном сознании и не прерывалась в те долгие десятилетия, когда иссякла государственная поддержка научного творчества…» [3].

Цікавою для нашого дослідження є робота Д.С. Данина. Автор звертає увагу на яскравий приклад традиції колективного мислення, яким виділялись пообідні зустрічі за чашкою чаю учнів наукової школи фізика Е. Резерфорда, де кожен міг генерувати свої самі «маревні» ідеї [5]. „В резерфордсхвской лаборатории все трудились молча и деятельно: шеф не выносил праздных словопрений. Но в час после полудня все собирались на чаепитие в физпрактикуме и там выговаривались досыта. Почти все работы и все споры вертелись, как правило, вокруг планетарного атома” так мальовничо описує в роботі [6] Д.С. Данини.

З теоретико-методологічної точки зору заслуговують на увагу твори А.С. Макаренко, де автором наведено багато прикладів ролі традицій [7]. Так на всіх стадіях розвитку колективу виникають, міцніють і об'єднують колектив великі і малі традиції. Традиції - це такі стійкі форми колективного життя, які емоційно утілюють норми, звичаї, бажання вихованців. Традиції допомагають виробляти загальні норми поведінки, розвивають колективні переживання, прикрашають життя.

За аналогією до теорії А.С. Макаренко в науковій школі можна також виділити великі і малі традиції. Великі традиції - це яскраві масові події, підготовкою і проведенням яких науковий керівник виховує відчуття гордості за свій науковий колектив, віру в його сили, пошану до громадської думки. Малі, буденні, повсякденні традиції скромніші за масштабами, але не менш важливі за виховними діями по відношенню до ад'юнктів та аспірантів. Вони вчать підтримувати встановлений порядок, виробляючи стійкі звички творчої поведінки ад'юнктів та аспірантів. Малі традиції не вимагають особливих зусиль, їх підтримують всі члени наукової школи. Традиції міняються і оновлюються. Нові завдання, що постають перед колективом та нові способи їх вирішення стають з часом методологічною основою - це сприяє виникненню нових і стиранню старих традицій.

О.А. Солодова в монографії [10] вирахувала сучасну стійку тенденцію взаємозамінності працівників, яка уступає місце персоналізації задач (тимчасовий склад проти кадрового). Наслідком цього спостерігаються підвищення ролі: суб'єктивності роботи вченого; гнучких, короткотривалих проектів і колективів.

То ж за таких умов посилюється роль традицій при формуванні тимчасових наукових колективів. Час змінюється, а традиційна основа навіть у формуванні тимчасових наукових колективів залишається і діє за законами описаними А.С. Макаренко.

Крім того, в контексті нашого дослідження на особливу увагу заслуговує робота [4], автори якої за основу аналізу діяльності наукових керівників (консультантів) та відгуків щодо їх діяльності сформували класифікаційну типологію, як наукових керівників, так і самих аспірантів. Можна припустити, що за цією типологією і відбувається трансляція методологічної культури від покоління до покоління дослідників.

На розвиток методологічної культури ад'юнктів впливає типологія наукових керівників. Причому на відбір традицій впливає мораль особистості наукового керівника та наукова етика, яка корелює з його типологією.

Цікавою для нашої проблеми є достовірні відомості з історії розвитку науки і техніки про трагічні долі титанів науки: Данте, Леонардо, Мікеланджело, Дж. Бруно, де нове розуміння народжувалося в жорстокій боротьбі із старим світом релігійної традиції.

У античну епоху Сократ був засуджений до смерті, Аристотель вимушений був покинути Афіни, Гипатію розтерзала натовп фанатиків-християн. На рубежі нового часу зійшли на вогнище Дж. Бруно і Сервет. Галілей був засуджений до довічного ув'язнення, Декарт і Ньютон не наважились за життя опублікувати деякі роботи, а в Росії роботи М. Ломоносова не сприймалися церквою. Відсутність моралі та етики наукового керівника, так і в членів колектива наукової школи призводять до спотворення, плагіату, тощо.

Аналіз результатів дослідження та висновки

Безумовно у структурі методологічної культури має бути присутня складова традицій, оскільки вони присутні практично в будь-якому прояві соціального життя, в тому числі у науковій сфері. Однак значимість їх у різних галузях неоднакова.

Традиції супроводжують наукове суспільство протягом усієї його історії. Вони є найважливішими елементами його онтогенезу і філогенезу.

Роль і функції традицій в науковому суспільстві і ставлення до них наукових керівників є показником культурного розвитку їх учнів в науковій школі.

Отже, під традицією в складі методологічної культури можна розуміти набір елементів соціокультурної, методологічної спадщини, що передається від покоління до покоління наукових керівників та підтримуються учнями наукових школах тривалий період часу. Традиції охоплюють об'єкти спадщини (цінності самого різного порядку), процеси передачі цієї спадщини від покоління до покоління, а також процедури і способи спадкування. В якості традицій виступають певні суспільні встановлення, норми поведінки, цінності, ідеї, звичаї, ритуали в сфері методології організації наукових досліджень. Традиції присутні практично в будь-якому прояві соціального життя, однак значимість їх у різних її галузях неоднакова. В одних сферах, наприклад під час атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації вони мають принциповий характер і виражаються в консервативній формі, в інших, наприклад у сучасному житті наукової школи, їх присутність мінімальна, або пов'язана з творчістю. Функціонування певних традиції в системі підготовки ад'юнктів є необхідною умовою їх життєдіяльності.

Орієнтовний причинно-наслідковий зв'язок, вплив традицій на якість розвитку методологічної культури ад'юнктів вивчався під час експериментальної перевірки результатів дисертаційного дослідження.

Згідно другого закону педагогіки - соціалізації - діють фактори, що можуть позитивно, так і негативно, впливати на розвиток методологічної компетентності ад'юнктів. Для аналізу можливих дій факторів побудуємо функціональну схему. Задум схеми ґрунтується на вже відомій схемі педагогічної системи, достовірність якої обґрунтовано в роботі [11]. Наочніше зрозуміти вплив традицій, як фактора, можна показавши педагогічну систему у вигляді кібернетичної моделі (рис. 2).

Узагальнюючи педагогічний досвід, а саме об'єднавши психолого-педагогічні умови розвитку методологічної компетентності ад'юнкта у взаємопов'язані між собою блоки з врахуванням традицій, які впливають на формування образу світу [12], відобразяться на динамічній науковій картині світу вченого [13]. За результатом дослідження стає зрозумілим за яких умов можлива реалізації педагогічного процесу в педагогічній системі, що має військовий феноменом та традиції.

Рис. 2. Функціональна схема контрольних точок, що підаються впливу джерел різної природи походження, в тому числі традицій

Елемент наукової новизни

Новизна полягає в тому, що вперше зазначили на наявність саме у структурі об'єктного компонента методологічної культури ад'юнктів традиційної складової. Нове знання про структуру об'єктного компонента методологічної культури ад'юнктів дає підставу чіткого уявлення причинно-наслідкового зв'язку, впливу традицій на якість її розвитку. Традиції сконцентровані в спеціалізованій вченій раді; ад'юнктурі (аспірантурі); науковій школі; спілкуванні наукового керівника та ад'юнкта; комунікаціях між ад'юнктами (аспірантами); під час підготовки рукопису дисертації та захисті.

Прогноз подальшого напряму дослідження полягає в розгляді решти складових об'єктного компоненту методологічної культури ад'юнктів.

Література

1. Козубцов І.М. Теоретичні та методичні основи розвитку методологічної культури ад'юнктів: теми докторських дисертаційних досліджень з педагогіки : Протокол №7 від 27.10.2015 р. [Електронний ресурс] // Протоколи засідань Міжвідомча рада з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні. Міжвідомча рада з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук НАПН України. - Режим доступу URL: http://naps.gov.ua/uploads/files/iccr/protocols/2015.rar.

2. Козубцов І.М. Концепція розвитку методологічної компетентності аспіранта військового вищого навчального закладу / І.М. Козубцов [Електронний ресурс] // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України : електрон. наук. фах. вид. - 2014. - №1. - Режим доступу URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vnadps_2014_1_6.pdf.

3. Вернадский В.И. Труды по истории науки в России / В.И. Вернадский. М., 1988. - С. 65.

4. Подготовка научных кадров в высшей школе. Состояние и тенденции развития аспирантуры: Монография / Б.И. Бедный, А.А. Миронос. Нижний Новгород: Изд-во ННГУ, 2008. - 219 с.

5. Данин Д.С. Резерфорд. / Д.С. Данин. - М.: «Молодая гвардия», 1967. - 621 с.

6. Данин Д.С. Труды и дни Нильса Бора (1885-1962) / Д.С. Данин. - М.: Знание, 1985. - 80 с. - (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Физика»; №3).

7. Макаренко А.С. Педагогическая поэма [Текст] : роман : для ст. шк. возраста / А.С. Макаренко; худ. В. Савадов. - Киев: Веселка, 1986. - 604 с.

8. Козубцов І.М. Національні особливості та перспективні принципи удосконалення систем підготовки і атестації вчених в контексті Болонського процесу / І.М. Козубцов // Вісник Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка: зб. наук. праць. (Серія: Педагогічні науки). - 2012. - Вип. 20. - С.50 - 54. - ISBN 966-7763-85-4.

9. Тофтул М.Г. Сучасний словник з етики / М.Г. Тофтул. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. - 416с. ISBN 978-966-485-156-2.

10. Солодова Е.А. Новые модели в системе образования: Синергетический подход. Учебное пособие / Е.А. Солодова // Предисл. Г.Г. Малинецкого. - М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2012. - 344 с. (Синергетика: от прошлого к будущему. №56; Будущая Россия). - ISBN 978-5-397-02470-9.

11. Козубцов І.М. Обґрунтування достовірності теорії розвитку методологічної компетентності у аспірантів на основі проблемно-діяльнісного підходу / І.М. Козубцов // Збірник наукових праць „Військова освіта” Національного університету оборони України. - 2014. - №2(30). - С.159 - 168.

12. Козубцов І.М. Дослідження факторів впливу на шлях реалізації теорії розвитку методологічної компетентності ад'юнктів / І.М. Козубцов // Збірник наукових праць „Військова освіта” Національного університету оборони України. - 2015. - №2(32). - С. 113 - 123.

13. Козубцов І.М. Філософія інформаційної безпеки в умовах її кібернетичного розповсюдження в сучасної динамічній наукової картині світу на прикладі надання знань молодим вченим та студентам / І.М. Козубцов, В.В. Куцаєв // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць ВІР УАН. - 2013. - Випуск 73(№6). - С. 291 - 293. - (ISSN) - 2076-1554.

References

1. Kozubtsov I.M. (2015) Theoretical and methodological basis of methodological adjunct culture: themes of doctoral dissertations in Education [Teoretichni ta metodichni osnovi rozvitku metodologichnoyi kulturi ad'yunktiv: temi doktorskih disertatsiynih doslidzhen z pedagogiki : Protokol №7 vіd 27.10.2015 r.] // Minutes of meetings of the Interagency Council on coordination of research on pedagogical and psychological sciences in Ukraine. Interagency Council on coordination of research on pedagogical and psychological sciences NAPS Ukraine. - Access mode URL: http://naps.gov.ua/uploads/files/iccr/protocols/2015.rar.

2. Kozubtsov I.M. (2014) The concept of methodological competence graduate military higher educational institution [KontseptsIya rozvitku metodologIchnoYi kompetentnostI aspIranta vIyskovogo vischogo navchalnogo zakladu] [electronic resource] // Bulletin of the National Academy of State Border Service of Ukraine: Electronic scientific specialized edition. №1. - Access mode URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vnadps_2014_1_6.pdf.

3. Vernadskiy V.I. (1988) Works on the history of science in Russia [Trudyi po istorii nauki v Rossii]. Moscow. Pp. 65.

4. Bednyiy B.I., Mironos A.A. (2008) Training of scientists in high school. Status and trends of the post-graduate: Monograph. [Podgotovka nauchnyih kadrov v vyisshey shkole. Sostoyanie i tendentsii razvitiya aspiranturyi]. Nizhny Novgorod: Publishing UNN. 219 p.

5. Danin D.S. (1967) Rutherford [Rezerford]. Moscow. "Young guard". 621 p.

6. Danin D.S. (1985) Works and Days of Niels Bohr (1885-1962) [Trudyi i dni Nilsa Bora (1885-1962)]. Moscow. Knowledge. 80 p. (New in Life, Science, Technology, Ser «Physics»; №3.).

7. Makarenko A.S. Pedagogical Poem: A Novel: for high school age [Pedagogicheskaya poema: roman : dlya starshego shkolnogo vozrasta]. Kyiv: Veselka, 1986. 604 p.

8. Kozubtsov I.M. (2012) National features and advanced principles of improving training and certification of scientists in the context of the Bologna process [Natsionalni osoblivosti ta perspektivni printsipi udoskonalennya sistem pidgotovki i atestatsiyi vchenih v konteksti bolonskogo protsesu] // Bulletin Glukhovski National Pedagogical University named after Dovzhenko: technologies. (Series: Pedagogical Science). Vol. Pp.50 20. - 54. ISBN 966-7763-85-4.

9. Toftul M.G. (2014) Modern Dictionary of ethics [Suchasniy slovnik z etiki]. Zhitomir: Publisher hoped ZhDU Imeni I. Franka. 416p. ISBN 978-966-485-156-2.

10. Solodova E.A. (2012) New models in the education system: The synergetic approach. Tutorial [Novyie modeli v sisteme obrazovaniya: Sinergeticheskiy podhod. Uchebnoe posobie] // Preface GG Malinetskii. Moscow. "LIBROKOM" Book House. 344 p. (Synergetics: from past to future №56; future of Russia.). ISBN 978-5-397-02470-9.

11. Kozubtsov I.M. (2014) Rationale reliability theory of methodological competence from graduate problem-active approach [Obgruntuvannya dostovirnosti teoriyi rozvitku metodologichnoyi kompetentnosti u aspirantiv na osnovi problemno-diyalnisnogo pidhodu] // Proceedings of "Military Education" National Defence University of Ukraine. №2 (30). Pp.159 - 168.

12. Kozubtsov I.M. (2015) Investigation of factors influencing the path of implementing the theory of methodological competence adjunct [Doslidzhennya faktoriv vplivu na shlyah realizatsiyi teoriyi rozvitku metodologichnoyi kompetentnosti ad'yunktiv] // Proceedings of "Military Education" National Defence University of Ukraine. №2 (32). Pp. 113 - 123.

13. Kozubtsov I.M., KutsaEv V.V. (2013) The philosophy of information security in terms of its spread in cyberspace dynamic modern scientific world the example of providing knowledge to young scientists and students [Filosofiya informatsiynoyi bezpeki v umovah yiyi kibernetichnogo rozpovsyudzhennya v suchasnoyi dinamichniy naukovoyi kartini svitu na prikladi nadannya znan molodim vchenim ta studentam] // Gilea: Research Journal. Proceedings of VIR UAN. Volume 73(№6). Pp. 291 - 293. (ISSN) - 2076-1554.

Размещено на Allbest.ru