Обговорення оцінки компетентністної моделі підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОБГОВОРЕННЯ ОЦІНКИ КОМПЕТЕНТНІСТНОЇ МОДЕЛІ ПІДГОТОВКИ НАУКОВИХ ТА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ

к.т.н., професор РАЕ Козубцов І.М. Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”

Вступ

Постановка проблеми і зв'язок її з важливими науковими завданнями. Однієї з умов перевірки достовірності отриманих дисертаційних результатів є висвітлення науковому товариству з метою подальшого обговорювання.

Формулювання цілей статті. Отже метою наукової статті є висвітлення кінцевого результату дисертаційного дослідження з метою подальшого обговорювання з науковим товариством.

Обговорення результату

В результаті рішення сформованих часткових наукових задач дисертаційного дослідження [1] нами отримано:

методологічну компетентну модель підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

методологічну компетентну модель курсів підвищення кваліфікації наукових керівників.

Вони наочно представлені на рис. 1

Рис. 1. Місце методологічної компетентної моделі (підсистеми підвищення кваліфікації наукових керівників

Широкоформатне дисертаційного дослідження зі складними міждисциплінарними внутрішніми зв'язками обумовило умови проведення напівнатурного педагогічного експерименту. Реальний натурний експеримент мав би складатися з чотирьох естів:

перший - отримання офіційного дозволу від Міністерство освіти і науки України на організацію та проведення натурного експерименту, оскільки принципово змінюється якісний склад засобів діагностування якості освіти;

другий - підготовка всіх учасників до експерименту та перевірка їх професійної готовності;

третій - одночасну організацію та проведення натурного експерименту тривалістю, що становить час навчання аспірантів, ад'юнктів (очної форми навчання), часу супроводження їх до захисту за умови, що вони успішно завершили навчання та подали рукопис дисертаційної роботи до спеціалізованої вченої ради встановленим порядком.

четвертий - оцінка результатів натурного експерименту.

Мінімальний орієнтовно спрогнозований час становитиме 4-6 роки.

Оцінка здійснена за напрямами: аналітично-порівняльним та імітаційне моделювання з елементами напівнатурного експерименту.

Аналітична оцінка встановило, що всі положення дисертаційного дослідження відповідають очевидній логіці викладання, ґрунтується і підкріпляється відомим позитивним соціально-економічним ефектами та не суперечить чинним за Законам України „Про вищу освіту”, „Про наукову та науково-технічну діяльність” та Положенню про підготовку наукових та наукових кадрів вищої кваліфікації (див. рис. 1-3). На всіх рисунка прийнято наступне скорочення: ММП - існуюча методологічна модель підготовки; МКМП - запропонована методологічна компетентна модель підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

Імітаційне моделювання з елементами напівнатурного експерименту по визначенню коефіцієнта професійної готовності наукових та науково-педагогічних кадрів до всіх видів майбутньої професійної діяльності визначеної в чинних за Законах України „Про вищу освіту”, „Про наукову та науково-технічну діяльність”. Результат моделювання коефіцієнта професійної готовності представлено на рис. 4.

Зважаючи на всі викладені факти в дисертаційному дослідженні практичну фазу педагогічного експерименту замінити на науково-педагогічний експеримент із застосуванням очевидної адекватної моделі, що відображає хід всіх основних процесів запропонованих рішень та практичних елементів експерименту в ключових моментів з метою забезпечення позитивного ефекту реалістичності напівнатурного педагогічного експерименту.

Рис. 1. Порівняльна оцінка відмінностей між загальною чисельністю та професійними кандидатськими екзаменами

Рис. 2. Порівняльна оцінка відмінностей у формуванні професійної компетентності

Рис. 3. Порівняльна оцінка відмінностей між практиками

Рис. 4. Порівняльна оцінка імітаційного моделювання коефіцієнту професійної готовності

Для представлення у загальному вигляді цілісність і єдність синтезуємо структурну схему зв'язків результатів дисертаційного дослідження. Вона представлена на рис. 5.

Розглянемо опис структурних елементів схеми наведеної на рис. 5.

Державна філософія освіти визначається державним стандартом вищої освіти (ДСВО) - цільовим вектором напрямку розвитку системи освіти держави, в даному випадку визначається МОН України. Вектор зорієнтований на:

європейську інтеграцію в контексті Болонського процесу;

інтеграцію загальнодержавної та військової системи вищої освіти.

Рис. 5. Модель функціональних методологічних залежностей

Імітаційне моделювання на створеній радіотехнічній моделі дозволяє наочно в ідеалізованому вигляді представити сутність процесів, що протікають. Ідеалізація виключає випадковий фактор, що пов'язаний з особистими якостями людини, які є домінантними в даному дисертаційному дослідженні.

На етапі ідеалізованого імітаційного моделювання ми не враховуємо такі індивідуальні показники: особисту здібність особи до навчання та мотивацію.

Достовірно відомо, що мотивація в межах ВНЗ підчас планового навчально-виховного процесу завжди повинна бути позитивна [0?М?1]. В реальній системі М є динамічним показником [2].

Здібності до навчання також достовірно відомо розподілені за Гаусівським законом. Тому, якщо ми оберемо інформаційний режим наповнення зайняття то з достовірно високою ймовірністю забезпечить сприйняти, обробити та запам'ятати навчальну інформацію [3]. Цьому питанню вже приділялося достатньо уваги в дослідженнях не лише якісним але і кількісним числовим показникам, наприклад професор Е.А. Солодова [4]. Порушення цього інформаційного режиму безумовно порушувати стабільність функціонування системи.

Щодо формування позитивного мотивування, то це є найближчим перспективним напрямом дисертаційних досліджень необхідних для сучасного інформаційного суспільства.

Система представлена на рис. 5 паралельно з послідовним включенням відповідно мотиваційна-інформаційних моделюючих пристроїв (МІМП) відповідно: - студента МІМП(с), - аспіранта МІМП(а), - наукового керівника МІМП(нк). Умовно (МІМП) можна представити у вигляді радіотехнічного блоку модулятора, що наочніше дозволить розуміти протікаючи процеси (див. рис. 6). На схемі прийнято позначення: державний стандарт вищої освіти (ДСВО) та галузевий стандарт вищої освіти (ГСВО), ОКХ - освітньо-кваліфікаційна характеристика, ОПП -освітньо-професійна програма, ЗДЯ - засоби діагностування якості.

Рис. 6. Блок-схематично представимо процес реалізації МОН України в системі вищої освіти Державної ФО „Освіта крізь все життя”

Причому за схемою ми бачимо, що першим і ключовим елементом управління всієї системи є адекватність роботи модулятора МІМП(нк). Для первинного запуску МІМП(нк) відповідно потрібно визначитися з ідеалізованим зразковим інформаційно-мотиваційним генератором достатнього для репродукції необхідного числа підготовлених наукових керівників. Отже важливо на наш погляд створити позитивні умови до розвитку методологічної компетентності не лише в аспірантів але перш за все в наукових керівників, консультантів. В подальшому вони будуть використовуватися в якості еталонних генераторів для модуляції МІМП(а).

Відповідно за очевидністю принципової схеми результуюча сила буде діяти на модулятор МІМП(с).

педагогічний кадр кваліфікація дисертаційний

Висновки

Отже можна зробити такі висновки:

порівняльна оцінка імітаційного моделювання коефіцієнту професійної готовності аспірантів що пройшли курс підготовки за запропонованою компетентною моделлю вищий ніж за існуючою моделлю;

введення в структуру аспірантури компетентних курсів підвищення кваліфікації сприяє позитивно на реалізацію філософії освіти впродовж всього життя для категорії науковий керівник, консультант, опонент, рецензент, тощо.

Перелік посилань

1. Козубцов І.М. Філософія формування міждисциплінарної науково-педагогічної компетентності вчених / І.М. Козубцов // Наука и образование : сб. тр. Международный научно-методический семинар, 13 - 20 декабря 2011 г., г Дубай (ОАЭ) - Хмельницкий: Хмельницкий национальный университет, 2011. - С. 120 - 122. - (укр., рус., англ.). - ISBN 978-966-330-133-4. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.iftomm.ho.ua/docs/MASE_2011_.pdf.

2. Козубцов І.М. Технічний аспект мотиваційної моделі процесу компетентного навчання студентів в міждисциплінарному просторі // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони, 2012. - №2 (14). - С. 72 - 76.

3. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок: кн. Для вчителів. - К.: Рад. шк., 1989. - 204 с.

4. Солодова Е.А. Новые модели в системе образования : Синергетический подход. Учебное пособие / Е.А. Солодова // Предисл. Г.Г. Малинецкого. - М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2012. - 344 с. (Синергетика: от прошлого к будущему. №56; Будущая Россия). - ISBN 978-5-397-02470-9.

Размещено на Allbest.ru