Міждисциплінарні дослідження: ера роздемаркації філософії освіти та теорії і методики професійної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 001.18.

МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: ЕРА РОЗДЕМАРКАЦІЇ ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ (09.00.09) ТА ТЕОРІЇ І МЕТОДИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ (13.00.04)

к.т.н., професор РАЕ Козубцов І.М. Научный центр связи и информатизации Военного института телекоммуникаций и информатизации Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт», г. Киев. Украина

Анотація

Розглянуто міждисциплінарне дисертаційне дослідження в якому відображається об'єднання в єдиний цілий механізм наукових галузей „філософія освіти” та „теорія і методика професійної освіти”. В результаті виникає парадоксальна складність його класифікації та як наслідок унеможливлення захисту згідно чинних вимог. Рішенням може стати тільки після перегляду відношення наукового суспільства до міждисциплінарної наук. Ключові слова: міждисциплінарна наука, філософія освіти, теорія і методика професійної освіти, наукова галузь, класифікація.

Рассмотрено междисциплинарное диссертационное исследование в котором отображается объединение в единственный целый механизм научные отраслей „философия образования” (шифр специальности 09.00.10) и „теория и методика профессионального образования” (шифр специальности 13.00.04). В результате возникает парадоксальная сложность его классификации и как следствие делания невозможным защиты согласно действующих требований. Решениям может стать только после пересмотра отношения научного общества к междисциплинарной наук.

Ключевые слова: междисциплинарная наука, философия образования, теория и методика профессионального образования, научная отрасль, классификация.

Interdisciplinary dissertation research is considered in which an association in the unique whole mechanism of scientific industries is represented „philosophy of education” and „theory and method of trade education”. As a result there is paradoxical complication of his classification and as a result of doing of defence impossible in obedience to operating requirements. Can decisions become only after the revision of relation of scientific society to interdisciplinary sciences.

Keywords: interdisciplinary science, philosophy of education, theory and method of trade education, scientific industry, classification.

Вступ

Постановка проблеми і зв'язок її з важливими науковими завданнями.

Епоха інформаційного світу змушує науково-педагогічне суспільство світу замислюватися не лише над філософією життя, але і майбутньою філософією освіти. В науковій статі приділимо увагу забезпеченню гармонійному розвитку філософії освіті на основі сучасних досягнень в галузі педагогічних наук, а саме теорії і методики професійної освіти. Ми дослідимо важливу проблему сучасності невірного з'єднання окремих цих складових частин, як виявиться, система вчені гіпотетично призводять до дезгармонізації і не працездатності систем.

Річ у тому, що складна система може існувати, функціонувати тільки у тому випадку, коли всі системи (механізми), що входять, працюють. Вихід одного з них веде до втрати працездатності системи в цілому. Дисертаційне дослідження можна також розглядати як систему, що складається з працюючих наукових положень. Видалення якого-небудь положення веде до руйнування концепції дисертаційного дослідження. Таким парадоксальним виявилось дисертаційне дослідження автором [1]: об'єктом дослідження є філософія освіти (шифр спеціальності 09.00.10), а предметом - теорія і методика професійної освіти (шифр спеціальності 13.00.04) [2] (див. рис. 1).

Сформулюємо постановку проблеми і зв'язок її з важливими науковими завданнями у явному вигляді: необхідність розробки класифікатора міждисциплінарного результату дисертаційного дослідження, оскільки в епоху міждисциплінарності унеможливлено виносити на захист положення міждисциплінарного характеру.

Рис. 1. Структура дисертаційної роботи

Формулювання цілей статті. Метою статті є розгляд прикладу міждисциплінарного дисертаційного дослідження, на якому відображається об'єднання в єдиний цілий механізм наукових галузей філософії освіти (шифр спеціальності 09.00.10) та теорії і методика професійної освіти (шифр спеціальності 13.00.04), в результаті якого виникає парадоксальна складність його демаркації класифікації та як наслідок унеможливлення захисту згідно чинних вимог.

Результат дослідження

міждисциплінарний дисертаційний професійний освіта

Розглянемо науково-педагогічну проблему синтезу міждисциплінарного результату дисертаційного дослідження [1]. З подібною проблемою в своїх дослідженнях частот стикаються здобувачі наукового ступеня. Міждисциплінарний «вінегрет» виключає будь-яку можливість його демаркації тобто класифікувати за однією із спеціальності згідно існуючого стандартизованого паспорта спеціальності [2]. У той же час розчленовування його веде до повного руйнування дисертаційної системи. Ця проблема не минула і педагогічну галузь науки, зокрема спеціальність „теорія і методика професійної освіти”.

Наука і освіта стала невід'ємним дуетом будь-якого дослідження не тільки дисертаційного. Без педагогіки немислимо проводити дослідження, оскільки виникаючі нові знання необхідно передавати майбутньому поколінню дослідників через прийнятну систему освіти. В епоху інтенсивного впровадження компетентного підходу в освіту дивним чином він оминав систему підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. Підготовка аспірантів, ад'юнктів, докторантів і здобувачів (надалі всю цю категорію називатимемо здобувачами наукового ступеня) лишається фрагментом пережитку. Не потрібно високих пізнань, а достатнього очевидного здорового глузду для того щоб зрозуміти, що дотримуючись такого принципу система гіпотетично прямує до неминучої катастрофи. Минути катастрофу можливо лише усвідомивши всю важливість місії, що покладається на докторське дисертаційне дослідження [1].

І так лишається нам усвідомити що демаркаційний коридор між науковими галузями „філософії освіти” (шифр спеціальності 09.00.10) та „теорією і методикою професійної освіти” (шифр спеціальності 13.00.04) провести в епоху міждисциплінарних досліджень не лише неможливо а є безглуздим намаганням. В цьому легко переконатися за допомогою ряду думок на наступній аналогії.

На етапі написання, наприклад, дисертаційної роботи здобувач стикається з питанням: який же науковий особистий внесок внесе він в розвиток науки? Описуючи в дисертації свій особистий внесок в розвиток науки, не замислюючись, ми, по суті описуємо зміни (доповнення) філософії розвитку науки в частині даної конкретної наукової спеціальності. Це необхідно для створення антропології розвитку науки, її історичної цінності.

Знову ж звернемо наш погляд до педагогіки і конкретної наукової спеціальності „теорія і методика професійної освіти” в контексті підготовки здобувачів наукового ступеня. В даній галузі наукових знань педагоги наукового ступеня повинні зробити відповідно за категоріями: кандидати наук - удосконалювати існуючу теорію і методику професійної освіти; доктори наук - розробити нові положення теорії і методики професійної освіти.

Однак невідомо з яких причин в галузі знань філософські науки за спеціальністю „філософії освіти” (шифр спеціальності 09.00.10) не дають очевидних змін і в педагогічних дисертаційних роботах не фіксується внесок здобувача. Безумовно, корегуючи „теорію і методику професійної освіти”, ми корегуємо „філософію освіти”. Опитування педагогів про їх розуміння концепції філософії „освіта впродовж всього життя” у відповідь лунали навіть фантастичні думки, а здебільшого вони не розуміють її сутності.

З'ясуємо прямий зв'язок філософії освіти та педагогіки. Застосуємо в алегоричному розумінні процес досягнення мети на основі очевидних, що не викликатиме у нас сумніву досягнень в галузі технічних наук. Запровадження концептуальної філософії освіти „освіта крізь все життя” очевидно є першочерговим завданням міносвіти України як адекватною реакцією на виклики сучасності. Отже кінцевою метою філософії освіти є досягти сформованої у молоді методології самоосвіти „освіта крізь все життя”. Логічно виникає питання: Яким же чином її досягти, реалізувати? На нашу думку реалізуючим елементом є саме „теорія і методика професійної освіти” (шифр спеціальності 13.00.04). Пояснимо наступним чином на прикладі технічних наук, побудувавши математичну модель процесу переносу інформаційного повідомлення на велику відстань [3] сумістив її з процесом навчання особи (див. рис. 2). Припустимо, що філософія освіти є деяке інформаційне повідомлення-коливання s(t), яке змінюється у часі. Повертаючись від алегорії до реальної філософії освіти прокоментуємо так за часів СРСР вона ґрунтувалася на ЗУНівській парадигмі. Із запровадженням в систему вищої освіти Україні Болонського процесу філософія освіти змінилась, яка ґрунтується на компетентній парадигмі. Парадигмі ЗУН відповідає концепція філософії освіти „Освіта на все життя” [4], то при компетентній парадигмі концепція „Освіта впродовж всього життя”. Отже хід наших думок є очевидним і не є хибними.

Рис. 2. Схема заміщення алегоричної схема-моделі навчального процесу на основі радіотехнічної моделі

Припустимо, що низькочастотний сигнал, що підлягає передачі по якому-небудь каналу зв'язку, задається функцією s(t) (див. рис. 3). У каналі зв'язку для передачі даного сигналу виділяється певний діапазон високих частот. На вході радіоканалу зв'язку в спеціальному передавальному пристрої (див. рис. 2) формується допоміжний гармонійний не загасаючий у часі періодичний високочастотний сигнал u(t) = f(t; a1, a2, … am). Сукупність параметрів ai визначає форму сигналу. Значення параметрів ai у відсутність модуляції є величинами постійними. Якщо на один з цих параметрів перенести наш сигнал s(t), тобто зробити його значення пропорційно-залежним від значення s(t) в часі, то форма сигналу u(t) набуває відповідно до нього форми. Сигнал u(t) забезпечує безпосередній перенос інформації сигналу s(t). Тому сигнал u(t) називають несучим коливанням, а фізичний процес перенесення інформації є модуляція. Початковий інформаційний сигнал s(t) називають сигналом, що модулює, а результат модуляції - модульованим сигналом. Зворотною операцією на прийомі є демодуляція. Для простоти розуміння ми розглянемо на прикладі амплітудної модуляції (АМ), при якій перенесенню інформації s(t) здійснюється завдяки зміни U(t) при постійних значеннях параметрів частоти щ і фазі ?. Форма запису амплітудно-модульованого сигналу:

u(t) = UmЕ[1+MЕs(t)] cos(щot+?o) (1)

де Um - значення постійної складової амплітуда коливання, за відсутності вхідного модулюючого сигналу s(t); М - коефіцієнт амплітудної модуляції. В алегорії це є мотивація. В алегоричному значенні М характеризує ефективність тої чи іншої методики навчання студентів, яка виражається в деякій мірі мотивації (див. рис. 3). Значення М може приймати значення в межах від 0 до 1. При значенні М<1 форма u(t) повністю повторює форму s(t), (див. рис. 4, сигнал s(t) = sin(щst)).

Рис. 3. Фізичний сигнал s(t) (алегорія - філософії освіти)

Рис. 4. Процес нормальної модуляції сигналу (алегорія - нормальна мотивація)

Рис. 5. Процес глибокої модуляції (алегорія - глибока мотивація)

Рис. 6. Процес премодуляції сигналу (алегорія - перемотивація)

При М<<1 (відсутність мотивації) а отже і ефективність навчання прямує до нуля застосованих методів. Викладач навчальний час затратить недоцільно. На рис. 5 приведений приклад так званої глибокої модуляції, при якій значення M прагне до 1 в екстремальних точках функції s(t). В алегоричному розумінні науково-педагогічний працівник досяг максимально позитивної ефективності мотивації студентів до навчання.

Стовідсоткова модуляція (М=1) може приводити до спотворень процесу навчання створивши перевтому у студентів, а вже при М>1 виникає так звана перемодуляція, приклад якої приведений на рис. 6, тобто зворотній адекватний процес байдужість у студентів.

Отже, без створення чіткого описового алгоритму формування мотивації в системі знань у людини і не може йти мова ні про якісну, і тим більше кількісну ефективність навчання. З такою науково-педагогічною проблемою особливо стикаються молоді педагоги, вчорашні аспіранти [5-7].

Ось, наприклад, Ю.В. Сенько як чітко показує формування наукового стилю мислення [8]. Сучасність педагогів можна охарактеризувати розмитістю представлення методів, засобів і інших технологій під час навчального заняття, описаних в дисертаційних роботах, не призведе до формування цілісної системи знань та компетенцій. Закореніла стереотипна педагогіка далеко відійшла від формування наукового стилю мислення в учнів. В цьому легко перегвинтитись переглядаючи наукові статті з педагогічних наук. У формалізованому пункті „аналіз останніх досліджень” в педагогів склався закоренілий стереотип фамільярності. Замість конкретного послання на наукову працю автора, йде неосмислене розмите копіювання прізвищ без на то потреби. Копіюючи прізвища, педагоги, навіть не замислюються про достовірність внеску того чи іншого автора в розвиток педагогічної науки. Про подібні зауваження багаторазово акцентує ВАК (ДАК) України в бюлетені про типові помилки. Таким чином, шляхом аналізу суб'єктивних і об'єктивних міждисциплінарних зв'язків ми встановили повний цілісний зв'язок теорії і методики професійної освіти з філософією освіти при підготовці НПК НПК в контексті історії, яка, безумовно, використовується при написанні наукової статті.

Не повинно виникати сумнівів в тому, що дисертант удосконалює „теорію і методику професійної освіти” аспірантів, ми автоматично корегуємо „філософію освіти”. Таким чином, наукова спеціальність „теорія і методика професійної освіти” має складний закономірний міждисциплінарний зв'язок, який ховався від людського погляду. Тільки залучивши в дослідженні алегоричну міждисциплінарну призму [9] розробленою і апробованою автором дисертаційного дослідження [1], вдалося отримати новий позитивний науковий соціальний ефект.

В результаті застосування розробленої теорії міждисциплінарної призми [9] цей „вінегрет”, що здавався, вдалося класифікувати як міждисциплінарне дослідження. Таким чином автор дисертаційного дослідження [1] сформував в результаті складнішу наукову проблему яка створює у майбутньому складність в захисті дисертаційної роботи, яка носить справжній міждисциплінарний характер. Відкидання будь-якої з складових приводить до згаданого раніше ефекту руйнування працездатності системи в цілому. В даному випадку очевидним логічним шляхом приходимо до висновку, що дисертаційне дослідження [1] перестає існувати в тому вигляді, яким повинен бути заплановано автором. У той же час отриманий парадоксальний ефект, який приводить до неможливості захисту дисертаційної роботи, оскільки вона не відповідає вимогам дисертації щодо класифікації [2]. Складний міждисциплінарний характер, який неможливо однозначно віднести до класифікації згідно Переліку [2] в результаті породжує другу проблему необхідності удосконалення системи класифікації наукового результату, що носить міждисциплінарний характер.

Автор передбачаючи цей епізод розвитку науки, запропонував ряд рішень науково-педагогічних парадоксів [10]. Системний аналіз недоліків та недосягнень успіху педагогів дозволило встановити розрив між науковими галузями „філософії освіти” (шифр спеціальності 09.00.10) та „теорією і методикою професійної освіти” (шифр спеціальності 13.00.04). Якщо філософія освіти встановлює концептуальний погляд на освіту, то теорія і методика професійної освіти є інструментарієм досягнення кінцевої мети - сучасної освіти „Освіта продовж всього життя”. Однак, на перехідний процес можна запропонувати доповнити таблицю

Висновки з даного дослідження

Таким чином, застосовуючи системний аналіз закономірностей дозволило автору встановити існуючий нерозривний зв'язок між філософією освіти (шифр спеціальності 09.00.10) та теорією і методикою професійної освіти (шифр спеціальності 13.00.04). Зв'язок є взаємно компенсуючим, а, отже, порушення рівноваги з будь-якої сторони призводить до необхідності відновлення. Не звертаючи на цей зв'язок чисельними педагогами не вдавалося досягнути кінцевої мети. Розроблені чисельні теорії і методики професійної освіти є дисгармонійними з погляду філософії освіти, а неврахування філософії освіти в педагогічних дослідження веде до непорозуміння. Одночасно з цим виникла необхідність в переосмисленні існуючого підходу до класифікації та ідентифікації наукового результату, як адекватної реакції на сучасні зміни.

Прогноз перспективних напрямів дисертаційних досліджень. Опишемо круг ближньої перспективи прогнозу розробити пропозиції щодо удосконалення процесу класифікації результату міждисциплінарного дослідження в суміжних галузях „філософії освіти” (шифр спеціальності 09.00.10) та „теорією і методикою професійної освіти” (шифр спеціальності 13.00.04).

Література

1. Козубцов І.М. Філософія формування міждисциплінарної науково-педагогічної компетентності вчених // Наука и образование : сб. тр. Международный научно-методический семинар, (13 - 20 декабря 2011 г., ОАЭ, г. Дубаи) - Хмельницкий: Хмельницкий национальный университет, 2011. - С. 120 - 122. - (укр., рус., англ.). - ISBN 978-966-330-133-4.

2. Про затвердження Переліку наукових спеціальностей МОНмолодьспорт України; Наказ, Перелік від 14.09.2011 №1057 // Офіційний вісник України від 17.10.2011 - 2011 р., №78, стор. 215, стаття 2893, код акту 58517/2011.

3. Давыдов А.В. Сигналы и линейные системы: Тематические лекции. - Екатеринбург: УГГУ, ИГиГ, кафедра геоинформатики. Фонд электронных документов, 2006. [Электронный ресурс] // Сигналы и линейные системы. Сайт проф. Давыдова А.В. - Режим доступу URL: http://prodav.narod.ru/

4. Солодова Е.А. Новые модели в системе образования : Синергетический подход. Учебное пособие // Предисл. Г.Г. Малинецкого. - М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2012. - 344 с. (Синергетика: от прошлого к будущему. №56; Будущая Россия). - ISBN 978-5-397-02470-9.

5. Козубцов И.Н. Проблема подготовки молодых научно-педагогических кадров в аспирантуре. / И.Н. Козубцов, Л.С. Козубцова // Научно-технический журнал «Новые технологии в образовании». - Воронеж. Мастеринг, 2009. - №5. - С. 86 - 88. - ISSN 1815-6835.

6. Козубцов И.Н. Проблема подготовки молодых научно-педагогических кадров для высших военных учебных заведений в адъюнктуре / И.Н. Козубцов, Л.С. Козубцова // Становление и развитие военной педагогики в России; материалы Всероссийской научно-практической конференции с международным участием, посвященной 85-летию со дня рождения выдающегося военного педагога и психолога Барабанщикова А.В. (г. Пенза 7 - 9 октября 2009 г.). - Пенза. Пензенский государственный педагогический университет им. В.Г. Белинского, Военный университет Министерства обороны РФ, 2009. - С. 182 - 185.

7. Козубцов І.М. Проблема підготовки в аспірантурі майбутніх науково-педагогічних кадрів // III Международная научная конференция „Современные достижения в науке и образовании” (16 - 23 сентября 2009 г., Израиль, г. Телль-Авив, ) - Хмельницкий: Хмельницкий национальный университет, 2009. - С. 192 - 194. - ISBN 978-966-330-070-2. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.iftomm.ho.ua/docs/MASE_2009.pdf.

8. Сенько Ю.В. Формирование научного стиля мышления учащихся. - М.: Знание, 1986. - 80 с. - (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Педагогика и психология»; №4).

9. Kozubtsov I. Fundamentals of building the interdisciplinary prism and filters in scientific and pedagogical aspects / I. Kozubtsov, K. Fedorova // «?ылым ж?не білім» Ж??гір хан атында?ы Батыс ?аза?стан аграрлы?-техникалы? университетіні? ?ылыми-практикалы? журналы. ?ылым ж?не білім. 2012. №4 (29) - С. 145 - 15155. - ISSN 2305-9397.

10. Козубцов И.Н. Философия решения проблемы парадокса с технической точки зрения [Электронный ресурс] / И.Н. Козубцов, Л.Ф. Мараховский // Междисциплинарные исследования в науке и образовании. - 2013. - №2 Sm. - Режим доступу URL: www.es.rae.ru/mino/160-1247 (дата обращения: 25.02.2013).

Размещено на Allbest.ru