Досвід розробки та впровадження виховних методик у лабораторії духовно-морального виховання НДІ Духовного розвитку людини СНУ ім. В. Даля та МДПУ і. Б. Хмельницького

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОСВІД РОЗРОБКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ВИХОВНИХ МЕТОДИК У ЛАБОРАТОРІЇ ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ НДІ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ СНУ ІМ. В. ДАЛЯ ТА МДПУ ІМ. Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

доктор педагогічних наук, доцент Москальова Л.Ю.

Завідувач кафедри соціальної педагогіки та дошкільної освіти Мелітопольського державного педагогічного

університету ім. Богдана Хмельницького

Постановка проблеми та її зв'язок із науковими та практичними завданнями

В умовах реформування освітньої системи в Україні особливої актуальності набуває проблема виховання майбутніх учителів. Ця проблема є міждисциплінарною та під час її вирішення потрібно ураховувати висновки філософських, психологічних, педагогічних, соціологічних та культурологічних досліджень. Водночас для впровадження виховної (практичної) роботи потрібні нові методики, що мають викликати інтерес студентів до духовно-морального розвитку. Така робота, згідно із основними положеннями виховного процесу у вищих навчальних закладах, набуває особливої ваги.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з даної проблеми

Значну наукову цінність для духовно-морального виховання молоді мають наукові роботи І. Беха, Г. Васяновича, Е. Зеленова, І. Зязюна, О. Коберника, Е. Помиткина, Л. Хоружої [1 - 7] та ін. За допомогою ознайомлення із цими роботами виникає можливість розробки та впровадження специфічних виховних методик у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів, що на сьогодні відбувається у роботі Лабораторії духовно-морального виховання НДІ духовного розвитку людини СНУ ім. В. Даля та МДПУ ім. Б. Хмельницького. Опис цього процесу є метою даного дослідження.

Виклад основного матеріалу дослідження

Процес розробки та впровадження виховних методик є доволі специфічним і для поширення на інші навчальні заклади обов'язково потребує виконання декількох умов. По-перше, його обов'язково потрібно постійно вдосконалювати, по-друге, надати чіткий опис, по-третє, виконувати згідно за описом із застосуванням творчого та індивідуального підходів. Саме від цього залежать результати роботи по розробці та впровадженню виховних методик. Вищі навчальні заклади у такому випадку отримують від оптимізації процесу виховання наступне:

? чітке розуміння того, на яких цінностях потрібно виховувати сучасну молодь (адже досить часто у виховному процесу з'являються різні думки, виникають суперечки);

? стандартизацію та технологізацію виховного процесу (коли виховні методики не описані, кожен педагогічний працівник проводить виховну роботу в міру власної майстерності);

? підвищення якості проведення виховної роботи і керованості виховного процесу;

? можливість творчо і усвідомлено покращувати виховну роботу у навчальних закладах, плідно використовуючи досвід інших кафедр, факультетів тощо;

? підвищення рівня вихованості студентів, що знаходить яскраве вираження і у результатах навчання, їх якості.

Досить часто виховний процес відбувається наступним чином. Так, спочатку призначаються куратори студентських груп, які входять до спецструктури закладу (наприклад, Інституту кураторів); прописується положення про виховну роботу зі студентами; розробляються інструкції, тексти повідомлень і настанов для студентів; проводяться виховні семінари та інші заходи, на яких мають бути присутніми і куратори, і студенти. Тобто, виконується велика робота у певній системі, яка, до її опису, досить часто є формалізованою і не враховує специфіки виховного процесу із студентами, які обирають педагогічні спеціальності. У такій роботі виникають протиріччя, а у роботі адміністрації по залученню студентів до різних виховних справ відчувається опір.

Для виховного процесу на сьогодні існують різні методології та підходи, але досить часто їх використання у практичній роботі є невиправданим. Природно, це знижує рівень вихованості студентів, а у майбутньому - рівень вихованості дітей та учнівської молоді. Саме тому в різних ситуаціях потрібно застосовувати прості та зрозумілі виховні методики, які є близькими до студентських субкультур.

Вважаємо, що для розробки та впровадження виховних методик потрібно ураховувати наступні положення.

Перше положення зводиться до того, що кожний студент має природний ресурс, у який входять - спадковість, стан здоров'я, особливості побудови нервової системи, зовнішність, природжені здатності як глобальні стійкі задатки, які й визначають поводження. Для розкриття цих задатків і, навіть, прогнозування подальших успіхів у професійній діяльності необхідно проводити комплексну діагностику, що включає анамнестичне обстеження, спостереження, тестування, бесіди тощо.

Друге положення зводиться до того, що ситуаційні впливи у формуванні й модифікації поведінки особистості майбутнього учителя мають другорядне, але разом з тим, важливе значення. Тому аналіз дій і вчинків майбутнього вчителя припускає розробку ситуаційних завдань, впровадження у процес професійної підготовки роботу зі спеціалізованими або стимульними матеріалами.

Третім положенням, що потрібно враховувати під час розробки та впровадження виховних методик, є орієнтація кураторів на виявлення приналежності майбутнього вчителя до різних груп студентських субкультур у період навчання й допомогу в корекції поведінки безпосередньо в період педагогічної практики, адже зміни в поведінці часто спричинені новим статусом студента у групі, виконанням нових соціальних ролей тощо.

Четвертим положенням є аналіз і урахування загальних характеристик соціального оточення. Серед найважливіших, на нашу думку, є поведінкове оточення студентської групи, усвідомлений соціальний клімат, в якому студент перебуває, ціннісні орієнтації студентства як групи суспільства. У такому випадку студентам важливо осягнути те, що вони також мають вплив на власне поведінкове оточення і вже під час професійної підготовки мають брати на себе відповідальність за власний духовно-моральний розвиток.

Зазначимо, що дуже часто відсутність інтересу в студентів до власного розвитку визначає їхню нездатність брати участь у процесі виховної роботи, неможливість формувати обставини власної діяльності, пов'язаної з моральним вибором. Відсутність інтересу до самовиховання, до проведення виховної роботи у практичній діяльності (табори літнього відпочинку, школи, дитячі садки та ін.) у студентському середовищі більшою мірою зумовлена відсутністю ситуації, покликаної підтримувати і забезпечувати цю діяльність. Із цих причин інтерес до виховної роботи найчастіше виникає лише побічно, як зв'язок мотивів життєвого самовизначення із закономірностями ситуації життєдіяльності на шкоду виховній діяльності.

Вихованість майбутнього вчителя залежить від умінь викладачів вищого навчального закладу здійснювати виховний процес обґрунтовано, цілеспрямовано й організовано, що й визначає результативність. Процес виховання майбутніх учителів має починатися із процедури розуміння педагогом мотивів, інтересів і потреб особистості, а також розгляду соціальної дійсності, що оточує студентів тощо. І тільки на наступному щаблі можна використовувати відповідні методи та виховні методики. Серед авторських методик, які впроваджувалися у процес виховної роботи із майбутніми учителями, можемо назвати такі: “Зведення золотих мостів”, “Боулінг-рішення”, “Дієз-вчинок”, “Емоційна корида”, “Авторитет”, “Кроки до справедливості”. Їх структура: мета, завдання, очікувані результати, детальний покроковий опис методик, що містять декілька основних частин (вступ; групова практична діяльність і обговорення; рефлексія морального досвіду й зворотний зв'язок). При цьому важливим є те, що рефлексія морального досвіду й зворотний зв'язок проводиться за авторською технологією - 12 плюс. Її сутність зводиться до наступних положень: 1) шість питань із дванадцяти спрямовані на групову взаємодію в рефлексії морального досвіду; 2) наступні шість запитань спрямовані на роботу на інтерперсональному рівні, і студенти мають записати ці відповіді на окремому аркуші; 3) плюс - позитивний результат, що досягається студентом через здійснення морального вчинку.

Орієнтиром для здійснення морального вчинку у контексті педагогічної дії може слугувати розроблена І. Бехом система, що включає наступні позиції: (вчинок-відданість, вчинок-вірність, вчинок-збереження честі, вчинок-шанування, вчинок-удячність, вчинок-чуйність, вчинок-самовідданість, вчинок-самостійність, вчинок-скромність, вчинок-розрада, вчинок-догоджання, вчинок - приязне міжособистісне згуртування, запобігання скоєнню вчинку-зради, вчинок - моральне самозбереження, вчинок-примирення, спонукання до вчинкової “Я”-центрованості, вчинок-присвячення, вчинок-милосердя, вчинок-щирість, вчинок-виконання свого обов'язку, вчинок-благородство, бездоганний життєвий учинок, вчинок-благоговіння, духовна доброчинність, вчинок-великодушність, вчинок-опіка, урахування права особистості на вчинок-“хитромудрість”, запобігання негативній учинковій післядії, об'єктивність у визначенні міри вияву особистісної якості іншою людиною, розуміння учинку з прихованим підтекстом [1]). педагогічний виховний моральний учитель

Висновки та перспективи

Отже, запропонований досвід розробки і впровадження виховних методик у Лабораторії духовно-морального виховання НДІ духовного розвитку людини СНУ ім. В. Даля та МДПУ ім. Б. Хмельницького сприятиме створенню спеціальних умов для розвитку майбутніх учителів. Поширення цього досвіду у різні вищі навчальні заклади має стати перспективою подальшої роботи.

Список використаної літератури

1. Бех І. Д. Виховання особистості: Підручник / І. Д. Бех. К.: Вид-во “Либідь”, 2008. 848 с.: іл.

2. Васянович Г. П. Морально-правова відповідальність педагога (теоретико-методологічний аспект): Монографія / Г. П. Васянович. Вид. 2. Львів: Львівський державний фінансово-економічний інститут, 2002. 232 с.

3. Зеленов Є. А. Планетарне виховання студентської молоді в умовах глобалізаційних процесів: монографія / Є.А.Зеленов. Луганськ: Вид-во НЦППРК “НОУЛІЖ”, 2009. 207 с.

4. Зязюн І. А. Філософія педагогічної дії: монографія / І. А. Зязюн. Київ ; Черкаси: [б. в.], 2008. 608 с.

5. Коберник О. М. Психолого-педагогічне проектування виховного процесу в сільській загальноосвітній школі: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.07 / О. М. Коберник; Ін-т педагогіки АПН України. К., 2000. 34 с.

6. Помиткин Е.О. Формування духовних цінностей старшокласників у діяльності шкільної психологічної служби: автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Е.О. Помиткин / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 1998. 21 с.

7. Хоружа Л. Л. Теоретичні засади формування етичної компетентності майбутніх учителів початкових класів: Автореф. дис.... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Л. Л. Хоружа. К., 2004. 36 с.: рис., табл.

Размещено на Allbest.ru