Актуалізація основних принципів проектної технології навчання у вокально-хоровій підготовці майбутніх учителів музики

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Базовим підґрунтям для розробки проблематики застосування проектних технологій у вокально - хоровій підготовці майбутніх учителів музики слугував інтегративний взаємозв'язок філософських (В. Андрущенко, В. Бондар, І. Зязюн та ін.), психолого-педагогічних (Дж. Дьюї, О. Пєхота, В. Подуровский, О. Полат, Дж. Равен та ін.), мистецтвознавчих концепцій (О. Анисимов, О. Бенч, П. Ковалик, А. Лащенко та ін.); наукових праць у сфері сучасної мистецької освіти (О. Єременко, А. Козир, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Реброва, О. Щолокова та ін.).

За останні роки в Україні проведені дослідження формування самостійності студентів у вирішенні навчальних завдань із застосуванням проектних технологій (О. Іванова, М. Левзин, Н. Титаренко, І. Фоменко, О. Ярошенко та ін.), розроблені засади оптимізації фахової підготовки студентів засобами проектної діяльності (Р. Гурін, О. Мирошниченко, О. Новська, О. Реброва, Н. Татаринцева та ін.), інноваційні підходи до підготовки майбутніх учителів музики (А. Бондаренко, А. Бордюк, О. Гавран, І. Топчієва, Сі Даофен, Чень Чень та ін.). Однак, попри значущість кола розглянутих питань, постановка проблеми застосування проектних технологій у підготовці майбутніх учителів музики до вокально-хорової роботи з учнівськими мистецькими колективами не набула висвітлення в науковій літературі.

Формулювання цілей статті. Актуальність окресленої теми та її недостатня розробленість зумовили постановку цілей статті: висвітлити питання актуалізації основних принципів проектної технології навчання у вокально-хоровій підготовці майбутніх учителів музики.

Виклад основного матеріалу дослідження. Переосмислення підходів до навчання, за визначенням В. Андрущенка, полягає в «закладанні основ методологічної культури майбутнього вчителя, розширенні його світогляду, формуванні інтересу до професійних знань, озброєнні методами самоосвіти» [1, с. 175] у межах компетентнісних стандартів третього тисячоріччя, характеризується змінами відношення до самостійної роботи студентів як самомотивованої моделі «пізнання - інтерес - власні досягнення». Дана позиція є визначальною в контексті орієнтації майбутніх фахівців мистецької галузі на проектування змісту їхньої майбутньої професійної діяльності, озброєння студентів алгоритмами самостійної творчої дії.

Ураховуючи багатофункціональну специфіку діяльності керівника дитячого вокально-хорового колективу, зміст якої конкретизується в різновидах діяльностей (управлінській, комунікативній, творчо-креативній, рефлексивній, оцінювально-коректувальній, технологічній тощо), акцентованого значення набуває проблема застосування проектних технологій у вокально-хоровому навчанні майбутніх учителів музики в аспекті: конструювання студентами проектів власного становлення як керівника вокально-хорового колективу; формулювання цілей, завдань, стратегій вокально-хорової роботи; самостійного добору засобів щодо створення інтерактивно-інформативного творчого середовища; усування комунікативних бар'єрів тощо.

Теоретична розробка цієї проблеми зумовлена необхідністю розкриття специфіки комплексної структури організації діяльності навчального хорового колективу, орієнтацією навчального процесу на вироблення в студентів творчої активності як установки цілепокладання до досягнення оптимального творчого результату. На думку багатьох наукових дослідників (Г. Ващенко, Дж. Дьюї, С. Заір-Бек, В. Мирошниченко, Ю. Момот, О. Полат, Д. Холл та ін.), основним принципом проектної технології навчання є створення максимальних умов для самореалізації, самостійних творчих пошуків, активізації самостійної діяльності особистості в процесі конструювання, презентації та корекції результативно-цільових проектів у плідній співпраці з учасниками навчального процесу [5; 7, с. 87]. На нашу думку, принципами, які відображають особливості проектної технології навчання як напряму вокально-хорової підготовки майбутніх учителів музики є: принцип самостійності; принцип пріоритетності довгострокових цілей; принцип результативності; принцип інтегрованості; принцип інтерсуб'єктних відносин; принцип інтерпретації вокально-хорових творів; принцип інтенсифікації.

Принцип самостійності передбачає організацію вокально-хорового навчання студентів на засадах свободи та волі в межах конструювання ними активізувальних стратегій цілепокладання проектної діяльності, трансформації зовнішніх цілей у власну, особисту мету. Цей принцип може бути впровадженим лише за умови «розширення та поглиблення» студентами знань про закономірності творчого мистецького процесу, коли «розширюється поле діяльності, виникають нові потреби та відкриваються нові ракурси й аспекти діяльності», коли «чуттєвий образ є регулятором самостійної дії» [3, с. 141]. Принцип самостійності обумовлює необхідність технологічного підходу до набуття студентами інструментарію професійних умінь і навичок управління вокально - хоровим колективом, до самостійного виконання проектної дії, до самостійної презентації власних конструкт-проектів вокально-хорової діяльності.

Принцип пріоритетності довгострокових цілей передбачає організацію вокально-хорового навчання майбутніх учителів музики в термінах управління творчим процесом, відповідно до «управлінських моделей навчання» [8] на основі співвіднесення довгострокових, прохідних і нагальних цілей щодо покращання якісних характеристик звучання - функціонування вокально-хорового колективу. Цей принцип орієнтує майбутніх учителів музики на моделювання конструкт-проектів стратегічно-цільового й оперативно-тактичного розв'язання прохідних проблемних ситуацій вокально-хорового процесу в чіткій відповідності до вимог пріоритетних довгострокових цілей. Принцип пріоритетності довгострокових цілей потребує орієнтації на «візуалізацію» довгострокової перспективної мети вокально-хорової роботи, виявлення недоліків і переваг поточного репетиційного етапу, проектування шляхів їхньої корекції відповідно до сконструйованої моделі ідеал-мети вокально - хорової діяльності. Використання цього принципу передбачає опору на оптимізацію інтелектуально-мисленнєвих процедур студенів під час проектної діяльності з погляду розподілу ресурсів творчого завдання для забезпечення довгострокових цілей і ефективності вокально-хорової роботи.

Принцип результативності спрямовано на теоретичне обґрунтування методів формування в студентів проектних умінь організації вокально - хорової діяльності (конкретизація цілей; детальне планування; конструювання проекту досягнення цілей); планування проектної діяльності (подрібнення завдання на елементи; визначення обсягу необхідних перетворень; виявлення ступенів взаємовпливу; недостатності тих чи тих творчих ресурсів; пошук альтернатив); інформаційне забезпечення вокально-хорової діяльності (звернення до власного досвіду, професійного тезаурус, інформативної бази; трансформація і обернення наявних творчих характеристик завдання для виявлення причин існуючого стану та їх корекції відповідно запрограмованих довгостроковий цілей), а відтак послідовної, планомірної розробки конструкт-проекту саморозвитку, формування особистісних якостей студентами як майбутніх діячів вокально-хорового мистецтва, без яких неможливе досягнення високих результатів у професійній діяльності.

Принцип інтегрованості (від лат. integratio - відновлення, поповнення, об'єднання в ціле) [2, с. 276] комплексно пронизує всі види навчальної музично-педагогічної діяльності студентів загалом і вокально - хорової зокрема, бо «реалізація ідей інтеграції передбачає докорінну перебудову педагогічного мислення, перехід за межі навчальної дисципліни» [3, с. 15]. Використання цього принципу передбачає опору на ідеї інтеграції, які в процесі конструювання проектів вирішення вокально - хорових завдань слугують механізмами розширення операційного діапазону проектної діяльності в аспекті аналітично-творчого осмислення проблемних і творчо-пошукових ситуацій. Принцип інтегрованості дозволяє значно розширити інформаційну насиченість проектної діяльності, наповнює її різновидами діяльностей та різнобічними способами розглядання, що сприяє активізації процесу вокально-хорового навчання.

Принцип інтерсуб'єктних відносин орієнтує майбутніх учителів музики на розуміння змісту вокально-хорових репетицій як діалогічних конструкт-проектів творчої взаємодії керівника й учасників колективу, педагога і студента, згуртованих єдиною ідеєю, метою, для результативного досягнення якої спільно конструюється проект інтерсуб'єктної взаємодії, проект продуктивної співтворчості. Так у процесі застосування проектних технологій у підготовці майбутніх учителів музики до вокально-хорової роботи домінувального значення набуває діалог під час якого проектуються моделі вирішення проблемних ситуацій технічно-мануального, мистецько-художнього, комунікативно - діяльнісного та управлінсько-організаційного характеру. Цей принцип передбачає використання проектної діяльності як засобу демократизації взаємовідносин викладач - студент, керівник - вокально-хоровий колектив як продуктивної форми співтворчості шляхом створення проектів щодо усунення бар'єрів, конфліктів, проблем відповідно до спроектованої мети. Адже вибір змісту проектів перетворення вокально-хорових ситуацій знаходиться в прямій залежності від визначення типових комунікативних завдань-проблем.

Принцип інтерпретації вокально-хорових творів передбачає спрямування студентів до набуття культури хорової інтерпретації, створення інтерпретаційних конструкт-проектів розвитку художніх образів творів музичного мистецтва, до творчого спілкування та імпровізації, майстерності реалізації проектів покращання якісних характеристик вокально-хорового процесу. Принцип інтерпретації (від лат. interpretatio - творче виконання мистецького твору, яке базується на самостійному трактуванні) [2, с. 282] вокально-хорових творів спонукає майбутніх учителів музики до самостійної творчості під час деталізованого дослідження мистецьких творів мистецтва, до активізації асоціативно-рефлексивного музичного мислення в пошуках власних індикаторів розуміння, емоційного відклику, емпатійного співчуття художньому образу. Оскільки «майстер виконавської інтерпретації свідомо чи підсвідомо прагне до того, щоб не лише якнайглибше передати композиторське творіння, а й знайти творче його тлумачення, наповнити музику власними переживаннями [4, с. 50]. Такі вимоги до майбутнього інтерпретатора, на думку Г. Падалки, вимагають від студента, окрім вищезазначених чинників, інтуїтивного осягнення змісту художніх образів та творчої уяви і фантазії [6].

Принцип інтенсифікації орієнтує процес вокально-хорового навчання майбутніх учителів музики на інтенсивне спрямування студентів до використання «власних ресурсів і ресурсів навколишнього середовища» [7] в оптимально-ефективних формах, стимулювання творчої активності майбутніх учителів музики для цілеспрямованого створення умов «інтенсивного розвитку, якості і темпів перетворень на основі інновацій та експериментальної роботи навчального колективу» [7]. Цей принцип передбачає врахування власного досвіду майбутніх учителів музики, сформованих індикаторів художнього смаку, манери спілкування, цілеспрямованості студентів у досягненні «акме-мети», а також рефлексивного аспекту проектної діяльності студентів у процесі вокальнохорового навчання, який виявляється в конструюванні власних стратегій відповідно до внутрішніх інтересів та установок студентів. Цей принцип націлює на створення активізувальних умов вокально-хорового навчання майбутніх учителів музики, які сприятимуть інтенсивності саморозвитку, самоактуалізації, самореалізації студентів під час конструювання проектів досягнення результативної мети вокально-хорової роботи.

Висновки. Отже, розглянуті принципи проектної технології навчання у вокально-хоровій підготовці майбутніх учителів музики, а саме: принцип самостійності; принцип пріоритетності довгострокових цілей; принцип результативності; принцип інтегрованості; принцип інтерсуб'єктних відносин; принцип інтерпретації вокально-хорових творів; принцип інтенсифікації тісно взаємопов'язані; жоден із них не може бути використаний без урахування інших. Сукупність і взаємозумовленість означених принципів відображає внутрішню сутність формування готовності майбутніх учителів музики до вокально-хорової роботи із застосуванням проектних технологій та визначають особистісну стратегію студентів до саморозвитку себе як творчої індивідуальності. Зміст цієї статті не розкриває в повному обсязі означеної проблеми, лишаючи простір для подальшого проведення дослідження в цьому напрямі.