Рівень нервово-психічної напруги у студентів-медиків I-III курсів навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівень нервово-психічної напруги у студентів-медиків I-III курсів навчання

Вступ

нервовий психічний напруга студент

Однією зі специфічних ознак медичної освіти є її досить високий рівень стресогеннос- ті [1]. За даними M. S. B. Yusoff із співавторами [2] та C. K. Smith, D. F. Peterson, B. F. Degenhardt, J. C. Johnson [3], відсоток студентів-медиків, у яких діагностований психологічний дистрес, є подібним до відсотка осіб з психологічним дистресом серед осіб загальної популяції на початку навчання у медичному закладі (менше 3 %) і суттєво зростає протягом навчання, коливаючись у межах 21-56 % та подвоюючись, за даними M. S. B. Yusoff [4], протягом першого року навчання. Серед порушень психічного здоров'я студентів-медиків найчастіше спостерігаються тривога (anxiety, 7,7-65,5 %), депресія (depression, 6,0-66,5 %), психологічний дистрес (distress, 12,2-96,7 %) та емоційне вигорання (burneut, 19,2-22,4 %) [5, 6]. Наслідками високої психоемоційної напруги є різноманітні девіації у поведінці, суїцидальні думки (наміри) з можливістю їх реалізації, формування психосоматичних захворювань і, власне, погіршення якості життя [7, 8].

Мета роботи - оцінити рівень та провідні симптоми нервово-психічної напруги у студентів- медиків, що навчаються на I-III курсах Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, проаналізувати спектр стресо- генних чинників, що діють на них.

Основна частина. Обстежено 300 студентів, що навчаються на I-III курсах ВНМУ ім. М. І. Пирогова (100 осіб на кожному курсі), серед яких осіб жіночої статі - 150, чоловічої - 150 (гендерне представництво на кожному курсі подібне в кількісному співвідношенні). Середній вік обстежених - (19,78±2,01) року.

Для діагностики рівня нервово-психічної напруги використаний тест-опитувальник А. В. Батар- шева “Діагностика граничних психічних розладів особистості” [9]. Зазначений тест є 30-пунктовим опитувальником, при відповіді на кожен пункт якого необхідно вибрати одну з трьох запропонованих відповідей. Даний опитувальник враховує соматичні, вегетативні, сенсорні та психологічні прояви нервово-психічної напруги. Згідно з методикою, низький рівень нервово-психічної напруги діагностується, коли обстежуваний набирає від 30 до 50 балів, помірний - від 51 до 70 балів і високий - від 71 до 90 балів.

Крім того, усім студентам було запропоновано дати відповідь на питання анкети (наведені у таблиці 4) з метою уточнення стресогенних чинників, що діють на них. При цьому студенти мали поставити “+” біля тих тверджень, які, на їх думку, викликали в них появу нервово-психічної напруги.

Результати тестування оброблені статистично з використанням HP Pavilion g6 Notebook PC, застосовуючи програму Microsoft Excel 2010.

Середні значення тесту у студентів I курсу ((64,39±1,44) бала) вірогідно вищі порівняно з середніми значеннями тесту в студентів двох наступних курсів ((59,39±1,34) бала та (59,23±1,42) бала відповідно, p<0,05). Відсоткове співвідношення осіб із низьким, середнім та високим рівнями нервово-психічної напруги у студентів I, II і III курсів відображено в таблиці 1. За відсутності вірогідних міжгрупових відмінностей простежується досить чітка тенденція до збільшення відсотка осіб із низьким рівнем нервово-психічної напруги та зниження відсотка осіб із високим рівнем протягом переходу від I до III курсу.

При аналізі результатів тестування встановлено вірогідні статеві відмінності середніх значень тесту: в осіб чоловічої статі вони вищі ((61,85±1,02) бала), ніж в осіб жіночої статі ((58,35±1,14) бала,

Таблиця 1. Відсоток студентів-медиків із низьким, середнім та високим рівнями нервово-психічної напруги

p<0,01). Водночас статеві відмінності в осіб з різним рівнем нервово-психічної напруги не є вірогідними.

Однак у дівчат відсоток осіб із низьким рівнем нервово-психічної напруги вищий, ніж відсоток осіб із високим рівнем, тоді як у хлопців - навпаки (при тому, що відсоток респондентів із се реднім рівнем нервово-психічної напруги є подіб ним у групах хлопців і дівчат) (табл. 2).

Таблиця 2. Відсоток студентів-медиків із низьким, середнім та високим рівнями нервово-психічної напруги з урахуванням статі

Варто зазначити, що в осіб жіночої статі спостерігається стрімке збільшення кількості осіб із низьким рівнем нервово-психічної напруги від I курсу до III (з (28±6,35) % на I курсі до (40±6,93) % на III курсі) і поступове зменшення кількості осіб із високим рівнем (від (28±6,35) % на I курсі до (22±5,86) % на III курсі).

В осіб чоловічої статі від I до III курсу має місце як повільне збільшення відсотка осіб із низьким рівнем нервово-психічної напруги (від (24±6,04) % на I курсі до (28±6,35) % на III курсі), так і повільне зменшення кількості осіб із високим рівнем (від (34±6,70) % на I курсі до (30±6,48) % на III курсі).

Серед проявів нервово-психічної напруги (за результатами аналізу окремих пунктів тесту) переважають психосоматичні (табл. 3): погіршення сну, неприємні відчуття з боку шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи, м'язова напруга, наявність фізичного дискомфорту, зміни дихання.

Емоційні прояви нервово-психічної напруги є менш вагомими. Вірогідні статеві відмінності при аналізі окремих пунктів тесту не зафіксовані.

Таблиця 3. Прояви нервово-психічної напруги (за результатами аналізу окремих пунктів тесту)

Для оцінки стресогенних чинників в осіб із високим рівнем нервово-психічної напруги (n=76) ми використали спеціальну анкету (табл. 4). Провідними стресогенними чинниками зазначені студенти вважають: нестачу часу для відпочинку ((93±2,93) % опитаних), неприємності в навчанні ((62±5,57) %), проблеми в особистому житті ((55±5,71) %). Кожен другий студент вказує на необхідність запам'ятовувати великий обсяг матеріалу як на стресогенний для них фактор ((52±5,73) % опитаних) - при цьому у студентів I курсу даний фактор є провідним (100 % опитаних), тоді як у студентів II та III курсів провідним стресогенним фактором є нестача часу для відпочинку (100 %). Старші студенти частіше, ніж молодші, конфліктують з викладачами, одногрупниками, батьками, мають проблеми з деканатом, скаржаться на нещасливе кохання (табл. 4).

Таблиця 4. Результати анкетування у студентів із високим рівнем нервово-психічної напруги

Статеві відмінності специфіки стресогенних факторів також мають місце: хлопці частіше зазначають конфлікти з викладачами як стресогенний фактор ((37,21±7,37) % осіб чоловічої статі проти (15,15±6,24) % осіб жіночої статі, p<0,05), тоді як у дівчат таким фактором є великий обсяг матеріалу для запам'ятовування ((66,67±8,21) % дівчат проти (41,86±7,52) % хлопців, p<0,05).

Результати тестування студентів Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова I--III курсів навчання дозволяють стверджувати, що, на даний час, відсоток осіб із високим рівнем нервово-психічної напруги серед них ((28,67±2,61) %) подібний до таких в індійських (32,8 %) [10] та американських (21-29,7 %) студентів-медиків [11], однак нижчий, ніж у єгипетських (57,8 %) [12], ма- лазійських (53,9 %) [13] та студентів-медиків (41 %) Саудівської Аравії [14]. Основними причинами формування даної нервово-психічної напруги вітчизняні студенти-медики називають:

- високе навантаження в процесі навчання, що студенти характеризують як нестачу часу для відпочинку ((93±2,93) % опитаних);

- неприємності в навчанні ((62±5,57) %);

- проблеми в особистому житті ((55±5,71) %).

Результати закордонних досліджень серед провідних стресогенних чинників у студентів-медиків зазначають академічне навантаження (сипісиїит workload [15], study pressure [16], academic performance [1, 17]), особистісні проблеми та проблеми комунікації мають меншу стресогенну дію. Специфіка причин та відсоток студентів з різним ступенем нервово-психічної напруги має деякі відмінності залежно від курсу навчання, що узгоджується з даними Dafaalla Mohamed та співавторів [18]. Перший курс є найбільш стресогенним, у подальшому в більшості студентів формується адаптація до специфіки процесу навчання у вищому навчальному закладі медичної освіти [19]. Нервово-психічна напруга певною мірою є пріоритетною для жіночого контингенту студентів. Тендерні відмінності зафіксовані в більшості сучасних досліджень, присвячених даній темі [13, 15].

Висновки

1. Високий рівень нервово-психічної напруги має місце в кожного четвертого студента- медика, що навчається у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова.

2. Зафіксовані вірогідні статеві відмінності як середніх значень тесту (в осіб чоловічої статі вони вищі, ніж в осіб жіночої статі, p<0,01), так і стресо- генних чинників, що викликають значну нервово- психічну напругу.

3. Серед проявів нервово-психічної напруги переважають: погіршення сну, підвищена чутливість до дії зовнішніх подразників, неприємні відчуття з боку шлунково-кишкового тракту та серцево- судинної системи, м'язова напруга, відчуття невпевненості в собі (зафіксовані більше ніж у 50 % респондентів).

4. Провідними стресогенними чинниками в студентів із високим рівнем нервово-психічної напруги є: нестача часу для відпочинку (93,42 %), неприємності в навчанні (61,84 %), проблеми в особистому житті (55,26 %).

Доцільно провести визначення рівня нервово- психічної напруги та специфіки стресогенних факторів, що діють на клінічних студентів-меди- ків (тобто в групі студентів-медиків IV-VI курсів навчання), що дозволить доповнити існуючу інформацію. Результати дослідження доцільнораховувати при проведенні освітньої, виховної, психокорекційної роботи зі студентами-медиками працівниками деканату, лекторами, викладачами. Особи з високим рівнем нервово-психічної напруги

Список літератури

1. Dyrbye L. N. Systematic review of depression, anxiety, and other indicators of psychological distress among US and Canadian medical students / L. N. Dyrbye, M. R. Thomas, T. D. Shanafelt // Academic Medicine. - 2006. - Vol. 81, № 4. - P. 354-373.

2. Prevalence and associated factors of stress, anxiety and depression among prospective medical students / M. S. B. Yusoff, A. F. A. Rahim, A. A. Baba [et al.] // Asian journal of psychiatry. - 2013. - Vol. 6, № 2. - P. 128-133.

3. Depression, anxiety, and perceived hassles among entering medical students / C. K. Smith, D. F. Peterson,

B. F. Degenhardt, J. C. Johnson // Psychology, health & medicine. - 2007. - Vol. 12, № 1. - P. 31-39.

4. Yusoff M. S. B. Impact of summative assessment on first year medical students' mental health / M. S. B. Yusoff // International Medical Journal. - 2011. - Vol. 18, № 3. - P. 172-175.

5. Hope V. Medical student depression, anxiety and distress outside North America: a systematic review / V. Hope, M. Henderson // Medical education. - 2014. - Vol. 48, № 10. - P. 963-979.

6. Wolf M. R. Inadequate sleep and exercise associated with burnout and depression among medical students / M. R. Wolf, J. B. Rosenstock // Academic psychiatry. - 2016. - № 1. - P. 1-6.

7. Мироненко Т. В. Нейро-психічний статус у студентів медичного факультету / Т. В. Мироненко, M. K. Гайдаш // Український медичний альманах. - 2011. - Т. 14, № 6. -133-136.

8. Mental health among currently enrolled medical students in Germany / N. Wege, T. Muth, J. Li, P. Angerer // Public health. - 2016. - Vol. 132. - P. 92-100.

9. Немчин Т. А. Состояния нервно-психического напряжения / Т. А. Немчин. - Ленинград, 1983. - 167 с.

10. Depression, anxiety and stress levels among medical students in Mysore, Karnataka, India / S. D. Kumar, H. S. Kavitha, P. Kulkarni [et al.] // International Journal Of Community Medicine And Public Health. - 2017. - Vol. 3, № 1. - P. 359-362.

Размещено на Allbest.ru