Мережева взаємодія як ключовий фактор організації профільного навчання в освітньому окрузі сільської місцевості

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕРЕЖЕВА ВЗАЄМОДІЯ ЯК КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В ОСВІТНЬОМУ ОКРУЗІ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ

В.В. Мелешко,

кандидат педагогічних наук, доцент, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу економіки та управління загальною середньою освітою, Інститут педагогіки НАПН України

У статті розкрито сутність мережної взаємодії як основи організації профільного навчання в освітньому окрузі сільської місцевості. Важливим підходом до організації профільного навчання в старшій школі є теорія мережної взаємодії, що слугує методологією розробленої моделі як сукупність процесів, дій, які забезпечують розширення варіативності форм організації навчання, індивідуалізації та конкурентоспроможності освіти учнів старшої школи. Одним з найбільш ефективних засобів організації якісної мережевої взаємодії є розроблення та узгодження системи спільних дій, що будується на принципах добровільності, колегіальності та співпраці всіх учасників, наділених певними системними функціями.

Взаємодія мережних структур здійснюється відповідно до поставленої мети, що передбачає розширення можливостей вибору навчальних програм і форм організації навчання для підвищення рівня якості освіти. Виконання поставлених завдань супроводжуються відповідними діями, сукупністю зв'язків і взаємин, що встановлюються між елементами мережі.

Мережевий підхід до організації профільного навчання застосовується з метою розширення доступу до засобів навчання учням, до сучасних освітніх технологій, сприятливих можливостей для вибору навчальних програм різних профілів та напрямів спеціалізації, поглибленого вивчання навчальних предметів, розширення знань, ефективного використання наявних освітніх ресурсів. У статті представлено окремі результати впровадження моделі в педагогічну практику, що підтверджуються позитивними показниками.

Ключові слова: мережева взаємодія; освітня мережа; профільне навчання; модель організації профільного навчання; освітній округ; суб'єкти освітнього округу; організація профільного навчання.

Мелешко В.В. Сетевое взаимодействие как ключевой фактор организации профильного обучения в образовательном округе сельской местности

В статье раскрытая сущность сетевого взаимодействия как основы организации профильного обучения в образовательном округе сельской местности. Важным подходом к организации профильного обучения в старшей школе служит теория сетевого взаимодействия как методология разработанной модели, где изложено совокупность процессов, действий,обеспечивающих расширение вариативности форм организации обучения, индивидуализации и конкурентоспособности образования учеников старшей школы. Эффективным средством организации качественного сетевого взаимодействия выступает согласованная система общих мероприятий, действий, которая строится на принципах добровольности, коллегиальности и сотрудничества всех участников, наделенных определенными системными функциями.

Взаимодействие сетевых структур осуществляется согласно поставленной цели, которая предусматривает расширение возможностей выбора учебных программ и форм организации обучения для повышения уровня качества образования. Выполнение поставленных задач сопровождаются соответствующими действиями, совокупностью связей и взаимоотношений, которые устанавливаются между элементами сети и наполняются определенным содержанием.

Сетевой подход к организации профильного обучения применяются с целью расширения доступа к средствам обучения ученикам, к современным образовательным технологиям, которые обеспечивают благоприятные возможности выбора учебных программ разных профилей и направлений специализации с целью углубленного изучения учебных предметов, расширения знаний, эффективного использования имеющихся образовательных ресурсов. В статье представленные отдельные результаты внедрения модели в педагогическую практику, которые подтверждаются положительными показателями.

Ключевые слова: сетевое взаимодействие; образовательная сеть; профильное обучение; модель организации профильного обучения; образовательный округ; субъекты образовательного округа; организация профильного обучения.

Meleshko V. Network interaction as a key factor of organization of profile training in educational district of rural location

The article reveals the essence of network interaction as the basis for organization of profile training in the educational district of rural areas. An important approach to the organization of profile education in high school is the theory of network interaction, providing the conditions for expanding the opportunities for variability and individualization, the competitiveness of education for rural schoolchildren. Interaction of network structures is carried out in accordance with the goal, which provides for expanding the opportunities for selecting training programs and forms of training, improving the quality of training through the implementation of tasks that are accompanied by appropriate actions, a set of relationships and relationships established between the elements of the network.

The network of schools in the educational district provides for the cooperation of educational resources, which widens the range of forms for the implementation of curricula, creates conditions and opportunities for high school students to build and implement an individual educational trajectory, participate in various forms and types of educational activities organized in institutions- subjects of the educational district. High school students are offered a wide range of forms of education, including after-hours due to hours of the curricular component of the curriculum. Networking as a key factor in the organization of profile training contributes to the positive motivation of all participants in the educational process.

The article focuses on the theoretical substantiation of the conceptual model of the network organization of profile training and presents aspects of its implementation in pedagogical practice.

Keywords: network interaction; educational network; profile training; model of organization of profile training; educational district; subjects of the educational district; organization of profile training.

Постановка проблеми. У сучасних умовах в загальноосвітніх навчальних закладах значно зросла потреба модернізації форм організації профільного навчання. Профільне навчання є одним із ключових напрямів модернізації та удосконалення системи вітчизняної освіти, що передбачає системне оновлення школи, у тому числі старшого ступеня, яка покликана найбільшою мірою враховувати інтереси, нахили і здібності майбутнього випускника. Мережева взаємодія як новий підхід до організації навчання учнів старшої школи не лише найповніше реалізує індивідуальний, особистісно орієнтований та компетентнісний підходи до навчання, а й дасть змогу створити оптимальні умови для їх професійного самовизначення.

Аналіз останніх досліджень. Проблеми формування та розвитку мережевої взаємодії суб'єктів спільної діяльності в інституційній структурі соціальної системи розкрито в працях У. Бейкера, У. Пауелла, В. Радаєва, А. Н. Олійника, В. В. Коваль та інших науковців. Проте у значному обсязі проведених досліджень не здійснено ґрунтовного аналізу сутності мережевого підходу в функціонуванні регіональної системи освіти, не доведено залежність результатів від рівня взаємодії суб'єктної діяльності, не визначено умов формування мережевих структур та їх впливу на організацію профільного навчання в старшій школі.

Зазначимо, що термін «мережева структура» не має уніфікованого визначення, що обумовлено найчастіше досить вузькими підходами до сутності й функцій мережі як набору взаємовідносин між індивідами, групами та організаціями [1, с. 78-86].

Сучасні форми організації профільного навчання частіше використовуються у загальноосвітніх навчальних закладах такого типу, як гімназія, ліцей, коледж, колегіум, спеціалізована школах з поглибленим вивченням предметів, що вважаються інноваційними. Проте мережа таких закладів для учнів, що проживають у сільській місцевості, дуже обмежена порівняно з міськими школярами. Приміром, лише 2 % сільських школярів мають можливість навчатися в класах з поглибленим вивченням окремих предметів, водночас у містах цей показник перебуває в межах 11-20 % (залежно від розміру міста), а частка ліцеїв, гімназій, колегіумів, що функціонують у сільській місцевості, становить лише 8,3 % від загальної їх кількості в країні [3].

У Національній стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 рр., затвердженій Указом Президента України від 26 лютого 2016 р. № 68, знаходимо ті положення, реалізація яких стане імпульсом прискорення реформування освітньої сфери. Зокрема, особливого значення надають громадському впливу на формування мережі освітніх закладів у зв'язку із децентралізацією управління загальною середньою освітою, що розглядається як обов'язкова умова поліпшення її якості.

В умовах переходу на новий адміністративно-територіальний поділ у сільській місцевості загострюється проблема збереження шкіл як культурних та освітніх осередків. Адже освітній заклад у більшості випадків є єдиним освітнім закладом на селі, а отже, не має конкурентів на ринку освітніх послуг і, по суті, виступає єдиним гарантом права дитини на освіту та її соціальний захист. До питань забезпечення умов для функціонування сільських шкіл місцеві органи державної виконавчої влади повинні підходити виважено, враховувати демографічний прогноз, соціально-економічні умови, думки громади .

Водночас сучасні процеси перебудови освіти в сільській місцевості, як і забезпечення ресурсами та кадрами, ще недостатньо вирішуються на рівні місцевих громад, регіональних структур, які не готові запропонувати конструктивні та перспективні рішення, незважаючи на те, що держава мотивовано знизила свій вплив на функціонування цих ланок освіти.

Разом з тим вже зараз загальноосвітні начальні заклади працюють над забезпеченням умов для реалізації навчальних програм нового змісту, впроваджують нові методики та технології, пов'язані з компетентнішою парадигмою навчання, у тому числі й профільного, що орієнтовано на підготовку випускників до подальшого самовизначення та успішного життєвого вибору.

Проблеми організації профільного навчання в сільській місцевості набувають особливого значення в нових документах про освіту. Зокрема, в концепції «Нова українська школа» зазначається, що в перспективі передбачається сформувати мережу профільних шкіл та забезпечити перехід від багатопредметності на профільне навчання, що мотивуватиме учнів до навчання, де кожен учень зможе обрати власну освітню траєкторію [3].

Наразі в сільській місцевості ґрунтовніше вдається реалізувати навчальні програми профільного навчання в навчально-виховних комплексах, опорних школах освітнього округу, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, ресурсних центрах, освітній потенціал яких відповідає сучасним вимогам та успішно використовується учнями різних шкіл освітнього округу, об'єднаної територіальної громади чи мережі району.

Водночас організація профільного навчання не може бути ефективною без урахування особливостей кожного загальноосвітнього навчального закладу, його ресурсної бази, можливості участі зовнішнього середовища в діяльності навчального закладу з метою підвищення рівня підготовки випускника до подальшого навчання та викликів сучасного ринку праці.

Виклад основного матеріалу. Досліджуючи проблеми організації профільного навчання в освітніх закладах сільської місцевості, актуалізується значущість мережевих структур, які тісно пов'язані з інфраструктурою населених пунктів, що залучається до вирішення освітніх проблем.

Перспективність та доцільність в організації профільного навчання засвідчили такі структури регіональної мережі, як освітні округи, що створюються і функціонують відповідно до «Положення про освітній округ» (зі змінами, внесеними в грудна та серпні 2016 р.), що стало нормативним підґрунтям для подальшого їхнього розвитку.

Відповідно до завдань нашого дослідження передбачено теоретичне обґрунтування моделі організації профільного навчання в освітньому окрузі сільської місцевості, що ґрунтувалася на ідеях мережевої взаємодії як ключової методології в розробленні інновації. Інновація відповідно до міжнародних стандартів визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, що набув втілення у вигляді нового або вдосконаленого продукту, який використовується в практичній діяльності, або в новому підході до організації освітніх послуг.

У нашому дослідженні методологія, як система методів наукового пізнання та перетворення реальної дійсності, охоплює систему принципів партнерства, співпраці, кооперації, що обумовлені парадигмою мережевої взаємодії в організації профільного навчання. Діалектичний підхід у процесі розкриття суспільного потенціалу мереж стає методологічною основою відтворення якісного оновлення системи, дає змогу розкрити перетворення системи освіти на основі інтеграційних, партнерських процесів.

Партнерство, що розвивається внаслідок процесів взаємодії освітніх закладів, організацій та установ, ми розуміємо як систему відносин та зв'язків, які встановлюються між ними, що забезпечує можливість використання наявних освітніх ресурсів для оволодіння учнями освітніми програмами того чи іншого профілю та рівня. Засобами мережевої взаємодії забезпечується розширення спектру освітніх послуг завдяки використанню матеріально-технічної бази освітніх організацій, їхніх кадрових та інших ресурсів, для реалізації навчальних програм та задоволення їхніх інтересів та освітніх потреб.

Мережева взаємодія суб'єктів освітнього округу передбачає добровільність встановлених зв'язків, співробітництво, кооперацію, рівноправність, партнерство, відсутність ієрархічної підлеглості.

Загальною проблематикою мережевої взаємодії в нашому дослідженні є організація профільного навчання в освітньому окрузі сільської місцевості. Проте підходи до її вирішення можуть бути в кожній школі різними. Водночас провідний вектор перетворень зорієнтовано на виявлення педагогічних умов, що розкривають сутність взаємозв'язків між суб'єктами освітнього округу, пояснюють вплив рівня взаємодії на якісні характеристики освітнього процесу, доводять позитивний вплив ресурсного потенціалу різних типів закладів на варіативність пропонованих форм профільного навчання, на побудову індивідуальної освітньої траєкторії та можливості для розвитку учнів відповідно до їх особистісних потреб, інтересів і здібностей, що забезпечується у взаємодії із закладами позашкільної освіти, соціокультурної сфери та іншими, що функціонують на найближчій території обслуговування.

Враховуючи те, що мета профільного навчання передбачає забезпечення умов задля якісної освіти старшокласників відповідно до їхніх індивідуальних нахилів, здібностей і потреб, для подальшого самовизначення старшокласників нам важливо було змоделювати таку структуру, яка б при визначених та обґрунтованих умовах підтвердила результативність та успішність в організації профільного навчання, забезпечила учням широкі можливості у виборі навчальних програм та форм реалізації їх, використовуючи ресурсний потенціал закладів-суб'єктів освітнього округу.

Визначаючи мету моделі мережевої організації профільного навчання в освітньому окрузі сільської місцевості, передусім враховано потреби старшокласника у виборі змісту навчання, навчальних програм, визначено такі форми навчання, які є важливими для здобуття профільної освіти, розвитку професійних нахилів, свідомого саморозвитку, самореалізації в освітньому середовищі освітнього округу.

Взаємодія суб'єктів освітнього округу зорієнтована на організацію профільного навчання, що здійснюється на засадах добровільності, партнерства та із збереженням автономності та статусу юридичної особи кожного. Водночас у процесі взаємодії закладів формується цілісність освітнього простору як відкритої педагогічної системи, що забезпечує умови для організації різних форм профільного навчання, які пропонуються учням.

Серед сукупності завдань профільного навчання необхідно передбачити ті, що пов'язані з організацією цього процесу, з ресурсним забезпеченням та використанням як внутрішнього, так зовнішнього потенціалу суб'єктів взаємодії, врахувати рівень співпраці закладів освітнього округу, що склався внаслідок реалізації тривалого досвіду у виконанні спільних заходів з метою розширення форм організації профільного навчання старшокласників.

Перехід від роз'єднаних, автономних структур до мережевої взаємодії суб'єктів освітнього округу, широкого використання ресурсів закладів соціокультурної інфраструктури (села, району) територіально-адміністративної одиниці як мережевої основи інтеграційних процесів в освіті виходить за межі зв'язків лише технічного чи комунікаційного характеру.

Враховуючи значущість педагогічного аспекту мережевих процесів і взаємодій, ми розглядали їх в моделі на нормативному, організаційному, ресурсному та управлінському рівнях. Водночас, розкриваючи сутність мережевої взаємодії як підґрунтя для трансформації методологічної рефлексії інтеграційних процесів на локальному рівні, у концептах моделі деталізувався процес взаємодії з метою організації профільного навчання, що в результаті передбачав цілісність освітнього простору як феномену інтеграційних процесів, які характеризуються властивостями, процесами та організаційною структурою, що тісно пов'язана з діяльністю, зв'язками між собою і зовнішнім середовищем, яке функціонує у відповідних умовах, регламентується нормами і принципами. Спільну діяльність суб'єктів мережевої взаємодії направлено на потреби її учасників, мотиви співпраці, спільну мету та завдання, розв'язання яких зорієнтовані на її досягнення завдяки використанню сучасних форм організації цього процесу, виконанню передбаченого переліку заходів та дій, що приводить до очікуваного результату. Загалом мережева взаємодія характеризується певними властивостями, процесами та ознаками організаційної структури, що деталізується у табл. 1.

Процес мережевої взаємодії суб'єктів освітнього округу, зорієнтований на організацію профільного навчання, передбачає компетентне управління, у тому числі процеси корекції, регуляції, аналізу та контролю для прийняття подальших рішень та дій.

Завдяки процесам взаємодії суб'єктів освітнього округу створюється цілісне сприятливе середовище для організації профільного навчання, в якому розвивається мобільність учнів, що дає змогу їм отримати поглиблені знання за обраним профілем у кваліфікованих фахівців і педагогів, які працюють в різних закладах освіти. Завдяки мережевій взаємодії відкривається широкий доступ мотивованим учням до необхідних педагогічних і матеріальних ресурсів, що забезпечує можливість поглибити знання, формувати необхідні компетентності, використовуючи потенціал як освітнього округу, так і закладів поза його межами.

мережевий профільний навчання освітній

Завдання моделі мережевої організації профільного навчання змінюються та деталізуються у процесі адаптації до умов кожного освітнього закладу, водночас можна виокремити ті, що найчастіше зустрічаються у різних моделях, зокрема такі: забезпечити ефективну професійну орієнтацію учнів та профільну підготовку до вступу до вищих навчальних закладів різних рівнів; здійснити підготовку випускників до продовження навчання в закладах системи професійно-технічної освіти; підвищити рівень якості освіти учнів старшої школи, які прагнуть до професійних знань і навичок.

Розроблена концептуальна модель мережевої організації профільного навчання проходить апробацію на базі експериментальних сільських шкіл за участю позашкільних навчальних закладів, соціокультурних організацій, закладів професійно-технічної освіти, а також підприємств, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зацікавлених у високих результатах профільного навчання та якості освіти загалом.

У процесі мережевої взаємодії та активної співпраці її учасників у багатьох закладах сформувалися освітні об'єднання у формі консорціумів, комплексів, на базі яких реалізуються навчальні програми з використанням різних форм сучасних освітніх та інформаційно-комунікаційних технологій, інших освітніх ресурсів для формування та розвитку конкурентоспроможного випускника.

Дієвими співучасниками мережевої взаємодії в окремих школах стали підприємницькі структури, представники бізнесу, аграрного виробництва та ін. представники, що надають сучасні освітні технології, дослідницькі лабораторії, засоби навчання, важливі для реалізації навчальних програм, спеціальних курсів, гуртків тощо.

Мережева взаємодія, втілена в моделі мережевої організації профільного навчання, відкриває нові шляхи для оволодіння учнями знаннями та необхідними компетентностями не лише в стінах однієї школи, розширює зв'язки із зовнішнім середовищем, сприяє максимальному втіленню в життя власних індивідуальних освітніх траєкторій та професійних намірів.

Способи та форми взаємодії можуть змінюватися залежно від потреб суб'єктів освітньої діяльності, їхніх цілей та завдань, проте стимулом до співпраці завжди буде мотивований учень, компетентний вчитель та зацікавлений роботодавець, співпраця яких посилюється внаслідок розвитку виробничих процесів та викликів ринку праці.

Пропонована модель мережевої організації профільного навчання передбачає чітко організовану систему відносин та зв'язків між учасниками, побудовану у вигляді відкритого соціально-освітнього об'єднання, що функціонує без статусу юридичної особи, до складу якого входять учасники організації, що функціонують на найближчій території та зацікавлені в отримані позитивного результату. У межах розробленої моделі всі учасники мережевої взаємодії зберігають статус самостійних юридичних осіб, що діють на підставі своїх сертифікатів, ліцензій, свідоцтв та інших документів. Осердям мережевої взаємодії слугує опорна школа як ресурсний профільний освітній центр округу, що забезпечує координаційну роботу, організовує і здійснює контроль за якістю профільного навчання, виконує представницьку та аналітичну функцію, звітує перед органами управління освітою за результати спільної діяльності.

Мережева взаємодія закладів освітнього округу втілюється у практику шляхом формування цільових, проектних груп, дослідницьких формувань, творчих об'єднань, міжшкільних груп у МНВК, гуртків в позашкільних навчальних закладах, товариства та ін., що охоплюють представників чи учасників різних закладів загальної середньої освіти з метою реалізації програм довузівської підготовки, поглибленого вивчення предметів для учнів з високими інтелектуальними здібностями, оволодіння ключовими та предметними компетентностями, важливими для кожного випускника.

Варіативність форм організації профільного навчання полягає у багаторівневості навчальних програм, освітніх планів, у використанні різноманітних технологій, у наданні учням можливості вибору предметів (курсів), що вільно вивчаються, у зміні видів діяльності, використанні інтегративного підходу до вивчення навчальних предметів.

Розширення варіативності форм організації профільного навчання пов'язана із взаємодією школи зі спеціальними навчальними закладами музичного, художнього, спортивного, туристичного спрямування, що не обмежується наведеними прикладами.

З метою реалізації навчальних програм, важливих для подальшого професійного вибору, учням пропонуються гуртки, секції, клуби, культурно- освітні, спортивно-оздоровчі дитячі та молодіжні об'єднання, консультативні центри, пропонується спектр платних освітніх послуг, які надаються позашкільними навчальними закладами різних типів та спрямувань.

Мережева взаємодія суб'єктів освітнього округу сільської місцевості часто трансформується в освітньо-культурні, соціально-педагогічні об'єднання,на основі поєднання співпраці установ і закладів соціальної, культурної сфери, що функціонують на території обслуговування, в тому числі й позашкільні, професійно-технічні навчальні заклади, заклади культури, бібліотеки та ін., ресурсна база яких використовується для здійснення профільного навчання, що узаконюється органами виконавчої влади або місцевого самоврядування на підставі клопотання органів управління освітою. На етапі досягнення найвищого рівня взаємодії об'єднання автономних одиниць переходить в статус єдиної юридичної особи. Внаслідок впровадження моделі, підтвердженої життєдіяльністю та соціальним ефектом, доведено результативність та успішність організації профільного навчання в експериментальних загальноосвітніх навчальних закладах.

У процесі дослідження виявлено педагогічні умови реалізації моделі мережевої організації профільного навчання, що передбачають:

- врахування зав'язків між суб'єктами освітнього округу для розширення варіативності форм організації профільного навчання та можливостей оволодіння знаннями, необхідними для подальшого здобуття професії в процесі навчальної та практичної діяльності.

- забезпечення зростання рівня взаємодії на основі цілісності, добровільності та партнерства, що розвивається від ситуативного до комплементарного, і створення цілісного освітнього простору для успішної організації профільного навчання й ефективного проектування взаємодії суб'єктів освітнього округу;

- здійснення компетентного управління, що передбачає перевагу горизонтальних зав'язків над вертикальними з метою використання ресурсної бази для стійкої усвідомленої мотивації старшокласників до вибору професії, розширення форм оволодіння та освоєння предметних та ключових компетентностей для подальшого освоєння знань та оволодіння професією.

Висновки. Упровадження моделі мережевої організації профільного навчання дає змогу посилювати та розширювати зв'язки між суб'єктами освітнього округу, забезпечувати зростання рівня взаємодії та ефективно використовувати ресурсний потенціал закладів різних типів для організації профільного навчання, що позитивно впливає на підготовку учнів до подальшого навчання та неперервного навчання впродовж життя. Розроблена нами модель, як приклад цілісної інтегрованої системи організації профільного навчання з урахуванням потреб випускників сільських загальноосвітніх навчальних закладів, може ефективно використовуватися установами середньої професійної та вищої освіти, а також у загальноосвітніх начальних закладах різних типів і структур.

Підводячи підсумки, зазначимо, що, на наш погляд, пропонована модель мережевої організації профільного навчання може бути використана у процесі впровадження концепції «Нова українська школа», що стане новим поштовхом у підвищенні якості освітніх послуг, підвищить мобільність старшокласників і педагогічних працівників, дасть змогу здійснити підготовку учнів до подальшої соціалізації, а також забезпечить підвищення конкурентоспроможності молодого покоління у майбутньому професійному самовизначенні та самореалізації.

Використані джерела

1. Ансель К. Мережевий інституціоналізм / К. Ансель // The Oxford Handbook of Political Institutions / [переклад В. Андрусів] ; Oxford University Press, 2006. - 816 с.

2. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні / Нац. акад. пед. наук України ; [редкол. : В. Г Кремень (голова), В. І. Луговий (заст. голови), А. М. Гуржій (заст. голови), О. Я. Савченко (заст. голови)] ; за заг. ред. В. Г Кременя. - К. : Педагогічна думка, 2016. - 448 с.

3. Концепція «Нова українська школа» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ttp://mon.gov.ua/konczepcziya.pdf

4. Офіційний сайт Державної служби статистики України. Демографічна та соціальна статистика [Електронний ресурс] // Освіта. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

Размещено на Allbest.ru