Стан і перспективи розвитку умінь діалогічного спілкування старшокласників засобами сучасного підручника

В. І. Кизенко, кандидат педагогічних наук,

Постановка проблеми

Потреба у спілкуванні поряд з потребою у навчальній співдіяльності є визначальною для становлення особистості школяра. Утім для старшокласників особливого значення набуває процес формування умінь діалогічного спілкування, що розгортається у мовному середовищі, яке детермінує мовленнєву компетентність. Актуальність формування умінь діалогічного спілкування старшокласників постала й з огляду на розроблення принципово нової системи навчання гуманітарних предметів. Однак цьому має передувати такий відповідальний етап, як аналіз здобутків процесу підручникотворення на предмет відповідності стандартам і програмам. Окремого аналізу потребують наскрізні змістові лінії, а також перспективи їх перетворення на освітні за обов'язкової відповідності аксіологічній освітній парадигмі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вагоме значення в розробленні окресленої проблеми мають дослідження Б. Ананьєва, Г Балла, Л. Божович, О. Запорожця, О. М. Леонтьєва, Х. Лійметса, Б. Ломова, А. Мудрика, В. М'ясищева, О. Савченко та ін., у яких розкриваються теоретичні положення спілкування, конкретизуються різні його форми (у тому числі й діалогічне), вивчається продуктивність діалогу у навчально-виховному процесі. Можливості діалогічного навчання у розв'язанні навчально-пізнавальних завдань розглядаються у працях О. Бодальова, С. Курганова, Т Мухіної, Л. Павлової, Є. Пасова, В. Скалкіна, В. Ямпольського та інших дослідників. Діалог як механізм впливу на особистість учня з боку вчителя і як механізм самовпливу досліджується Ф. Гоноболіним, В. Кан-Каліком, Н. Кузьміною, В. Сластьоніним та іншими науковцями.

Діалогічна форма навчання як особлива суб'єкт-суб'єктна взаємодія, на думку О. Савченко, сприяє «пізнанню сутності предмета чи явища в процесі обміну думками» [4, с. 482]. Ю. Кузнецов розглядає сучасну культуру як діалогічну, зазначаючи, що «діалог сприяє з'ясуванню різних поглядів на мету виховання і формує критичну настанову - пошук власної відповіді на поставлене запитання» [3, с. 61].

Зважаючи на стан і обмірковуючи перспективи розв'язання проблем формування у старшокласників умінь діалогічного спілкування, ми спираємося на результати наукових досліджень Г. Васьківської, Н. Захарчук, В. Кизенка, С. Косянчука [1; 2; 6].

Методисти цілком справедливо стверджують, що навчання усного мовлення варто починати з діалогу. Розрізняють різноманітні види діалогічного мовлення. Наприклад, А. Соловйова класифікує діалог за чотирма видами: «діалог- суперечка, діалог-конфіденційне пояснення, діалог-емоційний конфлікт (сварка) і діалог-унісон» [5, с. 104]. Діалогічне навчання, яке має на меті спрямувати учня на пізнання сутності предмета чи явища в процесі обміну думками, створює сприятливі умови для здійснення творчої суб'єкт-суб'єктної взаємодії.

Формулювання цілей статті

Мета статті - окреслити роль і значення діалогічного спілкування, на основі аналізу змісту підручників з гуманітарних предметів для старшої школи зосередитися на системі вправ і завдань, спрямованих саме на формування у старшокласників умінь діалогічного спілкування.

Виклад основного матеріалу

Дослідження проблеми формування умінь діалогічного спілкування старшокласників вимагає не тільки аналізу Державного стандарту, навчальних програм, а й ґрунтовного вивчення підручників, посібників для старшої школи та педагогічного досвіду вчителів з цієї проблеми. Нами було проаналізовано чинні підручники з української та англійської мов, української і зарубіжної літератур з метою виявлення у їх структурі, змісті та методичному апараті засобів для формування умінь діалогічного спілкування старшокласників.

Уміння діалогічного спілкування ми розглядаємо як чинник розвитку сукупності різних видів знань, умінь та навичок, що взаємовпливають один на одного. Тож насамперед старшокласників варто навчати способам самостійного розвитку діалогічних умінь, використовуючи також умови освітнього зокрема і навколишнього середовища загалом.

На кожному етапі вивчення будь-якого літературного твору вчитель має активно використовувати діалогові технології навчання задля активізації пізнавальної діяльності учня й залучення його до діалогу. Завдяки використанню індивідуальних та колективних форм роботи потрібно пройти всі етапи вивчення твору - від читання тексту до його осмислення і використання здобутих знань у подальшому житті. До реалізації такого алгоритму мають бути пристосовані всі компоненти змісту сучасного підручника.

Вивчення педагогічного досвіду вчителів старших класів, що тривало упродовж 2012-2016 рр., полягало у спостереженні за навчально-виховним процесом, проведенні анкетувань, аналізі їхніх публікацій, методичних напрацювань тощо. Ми проаналізували форми, види, типи вправ і творчих завдань, поданих у підручниках, і результативність застосованих учителями прийомів щодо їх реалізації, і дійшли такого висновку: ефективніше формуються вміння діалогічного спілкування старшокласників на уроках з тих предметів, де у змісті простежується логіка, чіткість, містяться методичні настанови-підказки як у назвах спеціальних рубрик контролю знань, так і у формулюванні самих вправ і завдань для класної та самостійної роботи. Перейдемо до конкретних прикладів (Підручник з української мови для 11 класу (академічний рівень, профільний рівень) авторського колективу у складі О. Караман, М. Плющ, С. Тихоша). У табл. 1 подано розподіл кількості вправ і завдань за розділами і зазначено кількість та питому вагу вправ і завдань, спрямованих на формування умінь діалогічного спілкування.

Таблиця 1

Питома вага вправ і завдань, спрямованих на формування умінь діалогічного спілкування

Як бачимо з табл. 1, питома вага вправ і завдань, спрямованих на формування умінь діалогічного спілкування, коливається у межах 16,25-- 45,40 %; середній показник -- 27,74 %.

У табл. 2 наведено приклад аналізу змісту вправ і завдань за видами (формами) роботи учнів за цим підручником.

Таблиця 2

Аналіз змісту вправ і завдань за видами (формами) роботи учнів

Характерні вправи і завдання у підручнику. Вправа 16. Підготуйте розповідь про значення мови у вихованні особистості. Скористайтеся поданими висловлюваннями мовознавців. Вправа 21. Прочитайте текст. Використовуючи матеріали вправи, підготуйте діалог про відображення в українській мові культури інших народів. Наводьте власні приклади. Вправа 95. Проведіть дискусію на тему: «Чи є зараз серед молодих, серед нинішніх оце відчуття спільності обов'язку перед Україною, перед Матір'ю?».

З метою аналізу підручника «Українська література. 11 клас» (за заг. ред. Г Семенюка) складаємо спеціальну матрицю і заносимо дані до відповідної таблиці (див. табл. 3).

Таблиця 3

Матриця за загальною кількістю вправ і завдань та вправ і завдань для формування умінь діалогічного спілкування старшокласників

Як бачимо з табл. 3, у цьому підручнику питома вага вправ і завдань, спрямованих на формування умінь діалогічного спілкування, коливається у межах 25,00-30,95 %. Середній показник - 27,54 %.

Характерні вправи і завдання у цьому підручнику. Поміркуйте. 1. Якими були взаємини поета і влади? Чи актуальні уявлення поета про духовні цінності сьогодні? Відповідь конкретизуйте прикладами з життя. 2. Чим захоплює вас лірика Максима Рильського? У чому виявляється неокласична поетика вірша «Молюсь і вірю»? (с. 63). Робота в парах. Скориставшись інтерактивним методом «Вільний мікрофон», дайте відповідь на запитання: 1. Чи могла

життєва й творча доля Миколи Куліша скластися щасливо й чому? 2. Як слід розуміти висновок Леся Танюка: «У добу розквіту політичної агітки й театрального плакату Микола Куліш першим із пореволюційних драматургів прийшов до психологічного письма»? (с. 148).

Переходимо до аналізу змісту справ і завдань (табл. 4), поданих у підручнику «Світова література. 10 клас» (академічний і профільний рівні), автор - Ю. Ковбасенко.

Таблиця 4

Зведена таблиця за результатами аналізу підручника для 10 класу «Світова література» на наявність вправ і завдань на формування умінь діалогічного спілкування

Як бачимо з табл. 4, питома вага відібраних нами вправ і завдань, розроблених автором для академічного і профільного рівнів, становить 12,18 %, для профільного - 29,17 %. Середній показник - 20,68 %.

Характерні вправи і завдання у підручнику. Підготуйте розповідь про Гобсека за схемою: вчинки Гобсека та їх конкретні (негативні чи позитивні) наслідки (с. 93). Доберіть цитати, які характеризують образ Анни Кареніної найяскравіше. Чому саме вони привернули вашу увагу? (с. 213). Поясніть назву збірки В. Вітмана «Листя трави» та підтвердите свої судження цитатами з поезій (с. 246).

Для виконання розроблених завдань пропонується організовувати роботу в парах і групах. Окремо, як етап уроку, передбачено вправи на вміння спілкуватися, у ході виконання яких учні не лише удосконалюють навички діалогічного мовлення, а й засвоюють теоретичний матеріал. Особливої уваги заслуговують вправи на діалогічне спілкування. Мета - вивчення та засвоєння нового матеріалу. Тут діалог варто розглядати як метод навчання. Якщо має місце матеріал типу лінгвістичної довідки чи правила, то діяльність учнів спрямовується на усвідомлення нового, на аналіз і синтез прочитаного тексту. Потім учні - від себе у вигляді діалогу - презентують засвоєне перед однокласниками.

Задля ефективного формування умінь діалогічного спілкування старшокласників учитель на основі змісту підручника пропонує такий алгоритм створення діалогу дискусійного характеру: висловіть особисту точку зору про обговорювану тему; аргументуйте виголошені тези і спростуйте (за наявності) помилкові висловлювання співбесідника; продемонструйте достатній рівень вправності (компетентності), ведучи діалог (винахідливість, виразність, доречність, лаконічність, стислість); виявіть достатній рівень обізнаності з теми, що обговорюється, і подайте це у висновках.

Даючи контрольні завдання, учитель має спиратися на наявний у підручнику мовний матеріал, а також добирати новий, ураховуючи аксіологічну освітню парадигму, рівень підготовленості учнів та їх пізнавальні інтереси. Рівень умінь діалогічного спілкування можна визначати за відповідними критеріями, зважаючи на кількість складених реплік (16-18 - для двох учнів у 10 класі, 18-22 - в 11-му). Якщо учень вправно складає діалог, уміє самостійно визначати для себе певний аспект запропонованої теми і ставить проблему для обговорення, якщо переконливо, упевнено й оригінально доводить свою позицію і логічно зіставляє різні погляди на той самий предмет, розуміючи водночас, що не виключається можливість інших підходів до обговорюваної проблеми, якщо виявляє повагу до думки партнера по спілкуванню, і структура діалогу та мовне оформлення реплік відповідають нормам, то такий учень заслуговує на високу оцінку.

Високий освітній результат досягається у процесі продуктивної суб'єкт- суб'єктної взаємодії, за якої водночас з навичками умінь діалогічного спілкування накопичується вітагенний досвід учнів. На уроках з гуманітарних предметів той учитель не оминає цікавих мовленнєвих завдань у підручнику, який намагається урізноманітнювати форми і методи роботи, що спрямовані на розвиток ціннісних орієнтацій особистості.

Висновки

Сучасні дослідники стверджують, що в умовах особистісно орієнтовного навчання особливої гостроти набуває проблема повноцінної реалізації в підручниках розвивальної функції. Звісно, ця функція максимально задіюється за формування умінь діалогічного спілкування саме в учнів старшої школи на основі розроблених авторами підручників, відповідних систем вправ і завдань. Результати аналізу стану та проектування перспектив розвитку умінь діалогічного спілкування старшокласників засобами підручника вказують на те, що наявні в чинних підручниках змістові лінії необхідно посилити або модернізувати у контексті сучасної аксіологічної освітньої парадигми.

Використані джерела

1. Васьківська Г. О. Риторичні уміння учнів старшої школи у контексті ціннісно- смислової сфери / Г. О. Васьківська, С. В. Косянчук // Українська мова і література в школі. 2011. № 8. С. 14-19.

2. Кизенко В. Розширення сфери міжособистісного спілкування на факультативних заняттях як умова розвитку творчого потенціалу учнів / В. Кизенко // Наукові записки / [ред. кол.: В. В. Радуал, С. П. Величко та ін.]. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. Вип. 123. Т. 11. С.149-152.

3. Кузнецов Ю. Б. Філософія підручника / Ю. Б. Кузнецов // Педагогічна і психологічна науки в Україні: зб. наук. праць до 15-річчя АПН України [у 5-ти т.]. Т. 2: Дидактика, методика, інформаційні технології. К.: Пед. думка, 2007. 368 с. С. 58-66.

4. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: підруч. / О. Я. Савченко. К.: Грамота, 2012. 504 с.

5. Соловьева А. К. О некоторых общих вопросах диалога / А. К. Соловьева // Вопросы языкознания, 1965. С. 104-110.

6. Фундаменталізація змісту освіти у старшій школі в умовах профільного навчання: метод. рек. / [Г. О. Васьківська, Н. В. Захарчук, С. В. Косянчук ; вступ. ст. і наук. ред. д-ра пед. наук Г О. Васьківської]. К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. 68 с.

Анотація

підручник діалогічний спілкування школа

У статті порушено актуальні питання формування умінь діалогічного спілкування. Проаналізовано засоби змісту підручників гуманітарних предметів для старшої школи на предмет формування умінь діалогічного спілкування. З'ясовано, що ефективніше формуються такі вміння на уроках з тих предметів, де у змісті підручника простежується логіка, чіткість, містяться методичні настанови-підказки як у назвах спеціальних рубрик контролю знань, так і у формулюванні самих вправ і завдань для класної та самостійної роботи. Окремого аналізу потребують наскрізні змістові лінії, а також перспективи їх перетворення на освітні за обов'язкової відповідності аксіологічній освітній парадигмі.

Ключові слова: старшокласник; підручник; система вправ і завдань; діалог; формування умінь діалогічного спілкування.

Аннотация