Модель професійної орієнтації школярів на військову службу за контрактом у системі військово-патріотичного виховання та результати її експериментальної перевірки

Formulation the problem in general. Relevance of the study due priority tasks regarding the formation of secondary schools graduates in their readiness for a conscious choice of profession and military forces to change their method of recruitment to contractual. It grows in conditions of warfare in eastern Ukraine.

Analysis of recent research and publications in which a solution. There are a lot of studies related to occupational choice of scientists and dedicated to improving the system of military-patriotic education. For the absolute importance of the research question of professional orientation of pupils on contract military service in the system of military-patriotic education is not sufficiently developed.

The main material research. Defined the model of professional orientation of pupils on contract military service in the system of military-patriotic education, the feature of this model is filling organizational, semantic unit, based on the pedagogical conditions include: measures of military-patriotic education - organizing open door days in the military units for pupils of 8-9 grades, explaining to them the differences applications of subjects ”Homeland security” on the content and provide them with the opportunity to select the program of complexity; staffing - involvement in teaching the subject "homeland security" in secondary schools (colleges) the officers of military units and law enforcement agencies of special purposes; logistical support - of the military unit during the practice of the subject named "Homeland security" in its territory; interactive teaching methods - case studies, training, work in pairs, microgroups, role playing and more.

Conclusions. The results of the study specified parameters of conscious professional self of pupils about military service under contract, criteria (motivation, contents, analytical and evaluative), performance (motivation- evaluation of the military service, awareness of their role in it, semantic - understanding of being in the military service, analytical - the formation of certain competencies necessary to protect the Motherland) and levels of readiness (basic, sufficient, high); defined the model of professional orientation of students under the contract military service in the system of military-patriotic education and checked it experimentally.

Keywords: model, professional orientation, military service under the contract, the military-patriotic education, readiness, methodological support.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Актуальність дослідження зумовлене пріоритетністю завдань загальноосвітніх шкіл щодо сформованості в їх випускників готовності до свідомого вибору професії та військових формувань щодо зміни їх способу комплектування на контрактний. Вона зростає в умовах ведення бойових дій на сході України. Проходження громадян України строкової служби залишається найбільш ефективним способом їх професійної орієнтації на військову службу за контрактом. В умовах припинення призову зростає роль військово-патріотичного виховання громадян України. Саме тому загальне виконання завдань згаданих інститутів здійснюється через систему військово-патріотичного виховання, навчання предмету «Захист Вітчизни» та потребує проведення ґрунтовного дослідження педагогічних умов, які задовольняють вимоги щодо виваженого здійснення вибору професії школярем - військової служби за контрактом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення проблеми. Існує безліч досліджень пов'язаних з вибором професії учених у галузях педагогічних (Н. І. Балацька, М. І. Бех, В. В. Вострікова, М. З. Кузів, Л. Б. Куліненко), економічних (Н. А. Тюхненко, Л. В. Кулєшова, К. П. Бондарчук), філософських (А. А. Заліський, Л. Л. Дворіченко) та інших наук. Зокрема процеси професійної орієнтації школярів на військову службу досліджують О. С. Гончаренко, В. В. Івашковський, А. А. Назарчук та інші.

Завдання щодо військово-патріотичного виховання дітей та молоді визначені Законом України «Про оборону України», Указом Президента України «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки» та іншими нормативно-правовими актами.

Зокрема в згаданому Законі визначено, що «Підготовка держави до оборони в мирний час включає військово-патріотичне виховання громадян України, підготовку молоді до служби в Збройних Силах України, забезпечення престижу військової служби» та те, що «Інші військові формування, утворені відповідно до законів України, та відповідні правоохоронні органи: беруть участь у підготовці громадян України до військової служби, в тому числі допризовній підготовці молоді, підготовці призовників з військово-технічних спеціальностей, забезпеченні призову на строкову військову службу, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і під час мобілізації, а також у військово- патріотичному вихованні громадян України».

Відповідно до Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки, затвердженого Указом Президента України, проблемами національно-патріотичного виховання дітей та молоді вважається:

«відсутність єдиних методичного та термінологічного підходів до процесу національно-патріотичного виховання;

відсутність єдиних стандартів щодо процесів, суб'єктів, їх компетенції та повноважень, якості діяльності у сфері національно-патріотичного виховання;

недостатність кваліфікованого кадрового потенціалу в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, у навчальних закладах для організації та здійснення заходів із національно-патріотичного виховання, нерозвиненість низової ланки в системі координації виховних процесів у цьому напрямі;

низький рівень матеріально-технічного забезпечення та розвитку інфраструктури у сфері національно-патріотичного виховання».

Процес удосконалення системи військово-патріотичного виховання досліджують Т. М. Бабич, Є. О. Барилка, О. В. Вербовський, В. А. Дроговоз, В. Г. Корицький, М. С. Куцкір, В. В. Моісєєв, О. О. Пашкова, І. С. Семененко, В. В. Шевченко, зокрема у розрізі навчання хортингу - Д. С. Буданов, В. О. Зелений, І. В. Кузора, І. А. Майборода, Р. М. Мішаровський, М. В. Тимчик, І. С. Тихонькова, О. В. Шило, у розрізі навчання предмету «Захист вітчизни» - О. В. Кириченко, Б. П. Мисак та інші вчені.

Вихованню в освітньому середовищі присвячені праці Я. В. Бобилева, В. В. Борисова, В. А. Дроговоза, зокрема І. Д. Бехом та К. І. Чорною розроблено програму українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді.

За безумовної важливості цих досліджень питання професійної орієнтації школярів на військову службу за контрактом у системі військово-патріотичного виховання є недостатньо розробленими.

На основі аналізу зазначених вище джерел і сучасної практики професійної орієнтації школярів на військову службу за контрактом у системі військово-патріотичного виховання виявлено певні суперечності між:

потребою переходу військових формувань України на контрактний спосіб комплектування та відсутністю обґрунтованих виховних стратегій для його забезпечення;

потребою належної зайнятості у військових формуваннях та відсутністю педагогічних умов формування у молоді готовності до вибору професії військовослужбовця за контрактом;

потребою виховання військово-патріотичних якостей в молоді та низьким рівнем його кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

За результатами попередніх наших досліджень [1-11] також обґрунтовано педагогічні умови професійної орієнтації школярів на військову службу за контрактом у системі військово-патріотичного виховання, а саме:

забезпечення гендерної рівності з питання вибору програми вивчення предмета (навчальної дисципліни) «Захист Вітчизни» сприяє організовування днів відчинених дверей у військових частинах, пояснення, чим різняться між собою програми цього предмета (навчальної дисципліни) за змістом школярів 8-9-х класів (у площині військово-патріотичного виховання) та їх можливістю здійснювати вибір програми за складністю;

викладання предмета (навчальної дисципліни) «Захист Вітчизни» у середніх школах (коледжах) офіцерами військових формувань та

правоохоронних органів спеціального призначення України сприяє засвоєнню матеріалу на більш високому професійному рівні, що є важливим для

організації мобілізаційного процесу за умов відсутності обов'язкової військової служби у державі;

викладання предмета (навчальної дисципліни) «Захист Вітчизни» у середніх школах (коледжах) офіцерами військових формувань та

правоохоронних органів спеціального призначення України сприяє проведенню профорієнтаційної роботи, спрямованої на залучення майбутніх випускників шкіл до військової служби за контрактом;

проведення практичних занять на території військової частини сприяє наданню школярам більш повної інформації про умови військової служби, що є необхідним для прийняття позитивного рішення стосовно проходження військової служби за контрактом.

Метою статті є уточнити критерії, показники й рівні готовності школярів до свідомого професійного самовизначення щодо проходження військової служби за контрактом, визначити модель професійної орієнтації школярів на військову службу за контрактом у системі військово-патріотичного виховання та перевірити її експериментально.

Виклад основного матеріалу дослідження. Науковці розглядають моделювання як одну з основних категорій теорії пізнання. Поняття «модель» (лат. modus - міра, зразок) у довідниках і наукових працях визначають як конструкцію, компонентами якої є об'єкт-оригінал [12, с. 221]. Педагогічна модель - мислена система, що імітує чи відображає певні властивості, ознаки, характеристики об'єкта дослідження або принципи його внутрішньої організації чи функціонування і презентується у вигляді культурної форми, що притаманна певній соціокультурній практиці [13].

Модель професійної орієнтації школярів на військову службу за контрактом у системі військово-патріотичного виховання - це уявлення про систему освіти, в якій ця модель застосовується при виробленні управлінського рішення. Будь-яку модель для оцінювання її відповідності об'єкту необхідно перевіряти на повноту врахованих чинників, які впливають на розвиток процесів, що досліджуються. Модель будь-якого процесу спрощує уявлення про внутрішню поведінку системи в заданих умовах. Під час моделювання процесів необхідне чітке уявлення базисних елементів моделей, якими є процедури і параметри.

Проектуючи модель професійної орієнтації школярів на військову службу за контрактом у системі військово-патріотичного виховання, ми ураховували ідеї дослідників щодо моделювання, на якому ґрунтуються теоретичні й експериментальні методи наукового дослідження [10; 13-15].

Мета моделювання - побудова ідеальних об' єктів у ході дослідження педагогічних об'єктів і явищ. Педагогічне моделювання слід трактувати як дослідження педагогічних об'єктів (явищ) за допомогою моделювання [13].

Оскільки об'єктом педагогічного моделювання за будь-яких умов є освітній процес, що реалізується чи планується до реалізації в певному соціокультурному просторі. Цей простір, не маючи ні концептуальної, ні функціональної однорідності, надає можливість співіснування в ньому різних освітніх систем і рівнів, зорієнтованих на задоволення потреб окремих соціальних груп суспільства [13]. Об'єкт педагогічного моделювання в нашому випадку - професійна орієнтація школярів на військову службу за контрактом у системі військово-патріотичного виховання.

Предметом педагогічного моделювання, вочевидь, можуть бути або окремі аспекти освітнього процесу, або його окремі характеристики [13]. Предмет педагогічного моделювання в нашому випадку становлять зміст і функціональність виховання, його зв'язок із професійною орієнтацією на військову службу за контрактом.

Відповідно мета педагогічного моделювання - формування готовності школярів до військової служби за контрактом в системі військово- патріотичного виховання.

Лодатко Є. О. виділяє такі типи педагогічних моделей [14, с. 70, 71]: змістові моделі - це тип педагогічних моделей, для яких предметом моделювання становлять зміст досліджуваного педагогічного об'єкта, що утворюється сукупністю певних атрибутів (властивостей, ознак, характеристик тощо), які слугують основою для його специфікації;

структурні - це тип педагогічних моделей, для яких предметом моделювання становлять структура досліджуваного педагогічного об'єкта;

функціональні - це тип педагогічних моделей, для яких предмет моделювання становить орієнтованість досліджуваного об'єкта на реалізацію певних педагогічних значущих функцій.

На підставі запропонованих визначень можна дійти висновку, що пропонована нами модель змістово-функціональна (рис. 1). Елементами цієї моделі є визначені педагогічні умови професійної орієнтації школярів на військову службу за контрактом у системі військово-патріотичного виховання. Розглядаючи педагогічні моделі формування готовності до певної діяльності, можна виділити основні блоки: цільовий, організаційно-змістовий і результативно-оцінний, які ми використовуватимемо в нашій моделі.

Педагогічні умови:

- забезпеченню гендерної

рівності з питання вибору програми вивчення предмета «Захист Вітчизни» сприяє організовування днів

відчинених дверей у військових частинах, пояснення, чим різняться між собою програми цього предмета за змістом школярів 8-9-х класів (у площині військово-

патріотичного виховання) та їх можливістю здійснювати вибір програми за складністю;

- викладання предмета

«Захист Вітчизни» у середніх школах (коледжах) офіцерами військових формувань та правоохоронних органів

спеціального призначення України сприяє засвоєнню матеріалу на більш високому професійному рівні, що є важливим для організації мобілізаційного процесу за умов відсутності обов' язкової військової служби у державі;

- викладання предмета

«Захист Вітчизни» у середніх школах (коледжах) офіцерами військових формувань та правоохоронних органів

спеціального призначення України сприяє проведенню профорієнтаційної роботи, спрямованої на залучення майбутніх випускників шкіл до військової служби за контрактом;

- проведення практичних занять на території військової частини сприяє наданню школярам більш повної інформації про умови військової служби, що є необхідним для прийняття позитивного рішення стосовно проходження військової служби

Соціальна потреба -

у виконанні завдань загальноосвітніх шкіл щодо сформованості в їх випускників готовності до свідомого вибору професії та військових формувань щодо зміни їх способу комплектування на контрактний

Мета - формування готовності до свідомого професійного самовизначення щодо проходження військової служби за контрактом

Об'єкт - професійна орієнтація школярів на військову службу за контрактом у системі військово-патріотичного виховання

Предмет - зміст і функціональність виховання, його зв'язок із професійною орієнтацією на військову службу за контрактом

Заходи військово-патріотичне виховання - організовування днів відчинених дверей у військових частинах для школярів 8-9-х класів, пояснення їм, чим різняться між собою програми предмета «Захист Вітчизни» за змістом та забезпечення їм можливість здійснювати вибір програми за складністю Кадрове забезпечення -

залучення до викладання предмета «Захист Вітчизни» у середніх школах (коледжах) офіцерами військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення

Матеріально-технічне забезпечення - військової частини під час проведення практичних занять з предмета «Захист Вітчизни» на її території

Інтерактивні методи навчання - кейси, тренінги, робота в парах, мікрогрупах, рольові ігри тощо

Результат -готовність до свідомого професійного самовизначення щодо проходження військової служби за контрактом

Рисунок 1 - Модель формування готовності до свідомого професійного самовизначення щодо проходження військової служби за контрактом

Вихідними даними для комп'ютерної програми є отримані дані в результаті проведеного експерименту до формування готовності свідомого професійного самовизначення щодо проходження військової служби за контрактом експериментальної та контрольної груп (табл. 3, рис. 2).

За проведеними розрахунками у комп'ютерній програмі «Статистика в педагогіці» отримані дані, які відображені на рисунках 3, 4. Емпіричне значення критерію виявляється більше критичного, нульова гіпотеза відкидається і приймається альтернативна гіпотеза - характеристики експериментальної і контрольної групи вважаються різними з достовірністю відмінностей 95 %. Застосування пропонованого педагогічного впливу нових педагогічних умов призводить до статистично значущих (на рівні 95 % за

критерієм % ) відмінностей результатів до початку і після закінчення проведення експерименту.

Так, високий і початковий рівні готовності виявили 61 і 5 % школярів відповідно, а до експерименту ці показники становили 43 і 8 %. Це пояснюється тим, що педагогічні умови дають можливість вирішувати сукупність завдань для виховання всебічно і гармонійно розвиненої особистості із сформованою готовністю до свідомого професійного самовизначення щодо проходження військової служби за контрактом.