Модульно-рейтингова система в нових умовах викладання фізичного виховання у ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА В НОВИХ УМОВАХ ВИКЛАДАННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ВНЗ

Носко М.О., Архипов О.А.

Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій

Фізичне виховання є цілісним процесом, в якому розвиток (в біологічному аспекті) поєднується з розумовими освітою та вихованням: моральним, естетичним, патріотичним. Процес засвоєння нового здійснюється внаслідок спеціальній взаємодії викладача і учня. В ході процесу діють три фактори: задоволення особистих потреб і бажань, об'єктивний вплив середовища і запропонована викладачем програма поведінки. Домінуючий вплив того чи іншого фактору обумовлюється об'єктивними закономірностями психічної адаптації. Педагогічний процес фізичного виховання в цілому має дві сторони: задоволення усвідомлюваних і не усвідомлюваних потреб особистості і освітньо-виховну. Критеріями ефективності процесу є рівень вирішення оздоровчих, освітніх та виховних завдань етичної і моральної орієнтації [10].

Зміни, які відбуваються під впливом спеціальних засобів фізичного виховання на організм людини, обумовлені однією з основних об'єктивних закономірностей життєдіяльності живих організмів - здатністю до адаптації, як оптимальній, пристосувальній зміні функціонування за рахунок саморегуляції. В ході накопичувальної адаптації відбувається саморозвиток організму, підвищення його функціональних можливостей. Фізичне виховання також є процесом, що направлений на підвищення або підтримання на визначеному, або необхідному рівні функціональних можливостей організму людини за рахунок спланованої системи впливу і, таким чином, є керованим процесом [1, 8].

Мета і завдання цього процесу обумовлені потребами окремих особистостей, демографічних і соціальних груп, а також суспільства в цілому.

Метою фізичного виховання є задовільнення потреб як особистостей, так і суспільства в цілому в формуванні всебічно розвиненої людини, сприяючи підвищенню її життєдіяльності. Виникнення і розвиток системи фізичного виховання визначається потребами суспільства, обумовлюється рівнем розвитку матеріального виробництва та соціальними уявленнями про мету, завдання, засоби і методи їх застосування [6].

Соціальна система обумовлює розробку і організацію тих завдань, що знаходяться в ієрархічній залежності: нормативно-законодавчої бази, програмної, ресурсної й організаційної. Залежність цих ланок дозволяє об'єднати їх в загальну структуру системи фізичного виховання тому, що досягнення мети фізичного виховання конкретної людини або групи людей (студентів) обумовлюється соціально- економічними умовами суспільства, програмно-нормативними й організаційними основами побудови обов'язкового процесу фізичного виховання у навчальному закладі, а також доступністю занять популярними видами рухової активності у вільний час [6, 8, 10].

Програмне забезпечення фізичного виховання включає державну програму розвитку галузі в системі взаємовідносин з іншими соціальними явищами: освітою, професійною і військовою діяльністю і дозвіллям різних соціальних груп населення. Прикладом такої програми є державна програма "Фізичне виховання - здоров'я нації", що прийнята в нашій країні [7, 11]. Загальний освітній рівень з фізичного виховання у вищих навчальних закладах забезпечується відповідними програмами, що мають регламентуючі стандарти за змістом занять, їх кількістю і нормативними вимогами до підготовки студентів. Зміст програмного забезпечення мусить врахувати біологічні та педагогічні закономірності керування фізичним станом організму людини у процесі фізичного виховання. Ігнорування цих закономірностей знижує ефективність педагогічного процесу, перешкоджаючи досягненню мети фізичного виховання: поліпшенню фізичного стану, зміцненню здоров'я, зниженню захворюваності, збільшуючи кількість молоді, що має відхилення в стані здоров'я, до 90 % [4, 5, 8].

Розглядаючи фізичний стан як основу в досягненні кінцевої мети фізичного виховання і маючи кількісні показники, можна визначити ефективність процесу фізичного виховання. Оскільки фізичне виховання відбувається в конкретному навколишньому середовищі, факторами якого є як соціально - економічні, так й екологічні умови, то фізичний стан студентства можна розглядати як результат впливу цих умов. Беручи до уваги той факт, що загальний рівень фізичного стану студентів нижче середнього, збільшується кількість спеціальних медичних груп, збільшується кількість повторних гострих респіраторних захворювань до 5 - 6 разів на рік, то можна признати, що негативний вплив зовнішніх умов домінує на позитивним впливом протидіючих факторів, одним з яких є фізичне виховання.

Визначаючи ефективність системи фізичного виховання молоді, необхідно проаналізувати усі компоненти соціальної і педагогічної підсистем, оскільки студенти охоплені державною системою освіти, в межах якої відбувається обов'язковий процес фізичного виховання. Але, співвідношення 28 годин урочної форми занять до 4 годин фізичного виховання на тиждень свідчать про нехтування фізіологічним нормуванням розумового і фізичного навантаження в процесі росту і розвитку організму.

Виклад основного матеріалу дослідження. Таким чином, в зв'язку з вищенаведеним та керуючись законами України: "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про фізичну культуру і спорт", Національної доктрини розвитку фізичної культури і спорту (затвердженої Указом Президента України № 1148/2004 від 28.09.2004 р.), Положенням про організацію фізичного виховання і масового спорту у вищих навчальних закладах (Наказ Міністерства освіти і науки України № 4 від 11.01.2006 р.); Наказом Міністерства освіти України № 47 від 26.01.2015 р. "Про особливості формування навчальних планів на 2015/2016 навчальний рік"; Рекомендаціями щодо організації фізичного виховання у вищих навчальних закладах (лист МОН № 1/9-454 від 25.09.2015 р.); Постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 09.12.2015 р. "Про затвердження Порядку проведення щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення України"; Указом Президента України № 42/2016 від 09.02.2016 р. "Про Національну стратегію з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року "Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація", рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я, Ради Європи, Європейського Союзу та іншими нормативними правовими документами, які орієнтовані на розвиток фізичного виховання у вищих навчальних закладах; а також Положенням про організацію фізичного виховання і масового спорту в НПУ імені М. П. Драгоманова (протокол № 13 від 27 квітня 2016 р.) (далі - Положення) кафедра фізичного виховання та єдиноборств НПУ імені М. П. Драгоманова та фізичного виховання ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка успішно впроваджують модульно-рейтингову систему організації навчального процесу з дисципліни " фізичне виховання" для студентів всіх курсів, де головною спрямованістю цієї роботи є повна відмова від проведення екзаменаційно-залікових сесій, а проведення навчального процесу засновано на " Положенні " (7), яка побудована на таких основних термінах і поняттях (3-5, 9, 12-14):

модуль - це логічно завершена частина теоретичного і практичного навчального матеріалу з окремої навчальної дисципліни, яка передбачена робочою навчальною програмою, протягом відпрацювання якої здійснюється оволодіння певним навчальним об'єктом та формування певного вміння; показником навчального навантаження студента, яке необхідне для відпрацювання навчального матеріалу модуля є кредит; обсяг навчального навантаження студента для відпрацювання навчального матеріалу модуля має бути кратним половині кредиту;

модульний контроль - це діагностика засвоєння студентом навчального матеріалу модуля та досягнення цілей відпрацювання модуля за допомогою фонду кваліфікаційних завдань;

модульна оцінка - це сума балів (за 100-бальною шкалою) отриманих студентом в результатів виконання кваліфікаційних завдань під час модульного контролю, яка заноситься до відомості навчальної дисципліни за семестр;

залікова оцінка - це оцінка, яка визначається шляхом переводу викладачем сумарної модульної оцінки, вираженої у 100-бальній шкалі (табл. 2), у традиційну академічну оцінку ("зараховано", "незараховано").

рейтинг студента - це порядкова позиція студента серед студентів даного курсу відповідного базового напрямку, спеціальності, факультету, яка визначена на підставі його семестрової рейтингової оцінки;

загальний рейтинг студента - це порядкова позиція студента серед студентів даного курсу відповідного базового напрямку, спеціальності, факультету, яка визначена на підставі його рейтингової оцінки;

доповнення до положення про призначення стипендій, (де фізичному вихованню серед усіх дисциплін навчальних планів виділяється максимально 10 балів) до загального рейтингу студента бали з фізичного виховання додаються за даними у таблиці 1:

Таблиця 1

Доповнення до положення з фізичного виховання про призначення стипендій

Відповідно до структури фахової підготовки НПУ імені М. П. Драгоманова дисципліна "Фізичне виховання" віднесена до факультативних позакредитних дисциплін і вивчається на всіх спеціальностях НПУ імені М. П. Драгоманова протягом перших двох років бакалаврського рівня освіти.

Заняття з фізичного виховання на І--ІІ курсах проводяться згідно розкладу обов'язкових навчальних занять в обсязі 4-х аудиторних годин на тиждень у формі загальних теоретичних та секційних занять.

Заняття на ІІІ--IV курсах проводяться за бажанням студентів у формі секційних занять за видами спорту в обсязі 4-х аудиторних годин на тиждень згідно з розкладом, що формується на кафедрах факультету фізичного виховання та спорту і узгоджуються з деканом факультету, студенти якого будуть відвідувати секційні заняття та затверджується деканом факультету фізичного виховання та спорту.

Для організації навчальних занять на Ш-TV курсах до 1-го лютого поточного навчального року студенту необхідно написати заяву для зарахування в секцію на ім'я завідувача кафедри, де формується секція, в якій він бажає займатись (зміст заяви та перелік секцій розміщується на офіційному сайті НПУ імені М. П. Драгоманова). Написані заяви подаються до Навчально-методичного центру Університету для планування педагогічного навантаження викладачам. Для організації проведення секційних занять зі студентами І-ІІ курсів викладачі кафедр факультету фізичного виховання та спорту на початку навчального року (протягом першого місяця навчання) комплектують навчальні секції. При цьому враховуються: спортивні інтереси студентів, їх стан здоров'я та спортивна кваліфікація, наявна спортивно-матеріальна база, кваліфікація викладачів факультету.

Первинні дані щодо комплектування секцій за певним видом спорту чи фізичним навантаженням або спеціальних секцій фізичної реабілітації за станом здоров'я, як правило, отримуються шляхом тестування та анкетування студентів. Зарахування до секції здійснюється на підставі заяви студента на ім'я декана факультету фізичного виховання та спорту. Секційні заняття за певним видом спорту чи фізичним навантаженням проводяться зі студентами згідно розкладу навчальних занять, підписаного деканом і затвердженого проректором з навчально-методичної роботи. Кількість студентів в основній секційній групі складає до 15 осіб. Секційні заняття для студентів з послабленим станом здоров'я проводяться згідно розкладу навчальних занять, як правило, викладачами кафедри фізичного виховання та здоров'я, які мають відповідну освіту. Кількість студентів у спеціальній медичній групі складає 8-10 осіб.

Зарахування студентів до загальних або до спеціальних реабілітаційних груп здійснюється на підставі медичного висновку студентської поліклініки. Результати проходження планового медичного огляду у міській студентській поліклініці (до завершення першого семестру) є основним критерієм розподілу студентів до основної чи спеціальної медичної групи. У процесі занять з фізичного виховання студенти за станом свого здоров'я можуть переходити із медичної групи в основну та навпаки на підставі заяви студента та медичної довідки з Київської студентської поліклініки.

Атестація студентів з фізичного виховання передбачає поточний і підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюється під час практичних занять, підсумковий контроль проводиться у формі заліку за результатами поточної успішності в кінці навчального року з метою оцінки результатів навчання.

Оцінювання навчальних досягнень студентів протягом року (табл. 2) здійснюється за 100-бальною шкалою, яка відповідно переводиться в національну шкалу ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно") та шкалу ЄКТС (А, B, C, D, E, FX, F).

Форми і методи проведення поточних контрольних заходів та критерії оцінювання виконання теоретичних та практичних завдань з фізичного виховання визначаються кафедрами, що проводять заняття з фізичного виховання, включаються до робочих навчальних програм і доводяться до відома студентів на початку навчального року (табл. 3-5).

Кафедри факультету фізичного виховання та спорту подають до деканатів відомості щодо участі студента в фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходах. Кількість балів, отримана під час занять з фізичного виховання, може враховуватися в рейтинговому оцінюванні освітніх, науково- дослідних та інноваційних досягнень студентів. Фізкультурно-спортивна активність є обов'язковою вимогою, що враховується при представленні студента до участі в програмах академічної мобільності, доступу до обмежених ресурсів навчального закладу, наданні гуртожитку, отриманні оздоровчих путівок тощо (табл. 1-6).

Таблиця 2

Переведення 100-бальної шкали оцінювання в національну шкалу та шкалу ЄКТС