Розвиток пізнавального інтересу майбутніх фахівців дошкільної освіти на початковому етапі навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 371.13

РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ

Юлія Журат

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича ORCID ID 0000/0003-3535-9817 DOI 10.24139/2312-5993/2017.01/048-058

У статті теоретично обґрунтовано умови розвитку пізнавального інтересу майбутніх фахівців дошкільної освіти на початковому етапі навчання. Визначено, що для гармонійного виховання та якісного початку освітнього процесу маленьких особистостей необхідно готувати професійних, небайдужих, творчих майбутніх вихователів дошкільного навчального закладу. Актуальним сьогодні є впровадження в навчально-виховний процес таких засобів активізації, як формування й активізація інтелектуальної діяльності особистості; нашарування та ускладнення інтелектуальних завдань, доповнюючи їх практичними навичками; мотиваційно- емоційна атмосфера навчально-виховного процесу, постійне емоційне спонукання до навчального процесу; активна сприятлива комунікація.

Ключові слова: пізнавальний інтерес, пізнавальна активність, пізнавальна діяльність, фахівці дошкільної освіти, умови розвитку пізнавального інтересу, інтелектуальна діяльність, емоційна атмосфера, емоційне спонукання, сприятлива комунікація.

освітній вихователь гармонійний творчий

Резюме

Журат Юлия. Развитие познавательного интереса будущих специалистов дошкольного образования.

В статье теоретически обоснованы условия развития познавательного интереса будущих специалистов дошкольного образования. Определено, что для гармоничного воспитания и качественного начала образовательного процесса маленьких личностей необходимо готовить профессиональных, неравнодушных, творческих будущих воспитателей детского сада. Актуальным сегодня является внедрение в учебно-воспитательный процесс таких средств активизации, как максимальная опора на активную мыслительную деятельность личности; наслоение и осложнение интеллектуальных задач, дополняя их практическими навыками; эмоциональная атмосфера обучения, положительный эмоциональный тонус учебного процесса; активная благоприятная коммуникация.

Ключевые слова: познавательный интерес, познавательная активность, познавательная деятельность, специалисты дошкольного образования, условия развития познавательного интереса, умственная деятельность, эмоциональная атмосфера, положительный эмоциональный тонус, благоприятная коммуникация.

Summary

Zhurat Yuliia. Cognitive interest development of the future specialists of preschool education.

The article theoretically grounds the development conditions of cognitive interest of the future specialists of preschool education. It is determined that for the harmonious education and qualitative beginning of the educational process of young individuals it is necessary to prepare professional, caring, creative future educators of preschool educational institutions. The implementation of such means of intensification as maximizing the mental activity of the individual; the layering and complexity of intellectual tasks, complementing them with some practical skills; the emotional atmosphere of learning, positive emotional tone of the learning process; active favorable communication are relevant in the process of education today.

Cognitive interest is an important personal creation, which stimulates the cognitive activity of personality of students and thereby contributes to the development of mental, psychical, social spheres of the individual, creates the conditions for the formation of creative and intellectual activity of the future specialists of preschool education, affects the results of the process of training and education.

It is necessary to stimulate cognitive interests constantly. The main directions of stimulation of cognitive interests are the selection of subjects' content, material and rational organization of activity. The process of formation of cognitive interest is influenced by many factors. The most decisive among them are the following: the classes' content, its methods and forms; activity, thinking, originality, uniqueness, personality's creativity, professional motivation.

The essence of the cognitive interest development of the future specialist of preschool education is to form the culture of those internal intellectual and cognitive processes that underlie the ability to originate continuously, develop, design and process in a person new ideas, implementation in meaningful and practical professional activity that is the most obvious criterion of the level of professionalism of the teacher of preschool educational institution.

Key words: cognitive interest, cognitive activity, specialists of preschool education, development conditions of cognitive interest, mental activity, emotional atmosphere, positive emotional tone, favorable communication.

Постановка проблеми. Освічене українське суспільство, яке швидко прогресує в умовах реформи політичної, соціальної й економічної структур, потребує освічених, творчих, активних особистостей, висококваліфікованих, компетентних фахівців дошкільної освіти, які стали на стежку здобуття професії за покликом серця та за власним бажанням, любов'ю до дітей і стійким переконанням щодо позитивної реформи у сфері дошкільної освіти. Дошкільна освіта повинна розвиватися виключно у гуманістичному, особистісно-орієнтованому та компетентнісному напрямах. Розумові компетенції особистості, яка обрала професію вихователя, мають розвиватися та створювати ґрунтовну базу для розвитку інтелектуально-пізнавальних і особистісних якостей. Період дошкільного віку, що характеризується стрімким становленням інтелектуальних, почуттєвих та вольових якостей, є важливим фактором для формування основних професійних компетенцій і розвитку пізнавального інтересу до майбутньої професійної діяльності фахівців дошкільної освіти для розвитку пізнавальної активності.

Для гармонійного виховання та якісного початку освітнього процесу маленьких особистостей необхідно готувати професійних, небайдужих, творчих майбутніх вихователів дошкільного навчального закладу. Актуальним та сучасним на сьогодні є впровадження в навчально- виховний процес здобуття вищої освіти таких засобів активізації, як системи проблемно-ситуаційних та креативних завдань, застосування різних прийомів інтерактивного навчання, групової й індивідуальної роботи, що сприяє розвитку та активізації початкових інтересів здобуття вищої освіти та еволюцію останніх у професійне переконання майбутніх фахівців дошкільної освіти.

Аналіз наукових досліджень. Аналіз терміну «пізнавальний інтерес» дає розуміння активного мотивованого емоційного ставлення суб'єкта до предмета пізнання, яке має систематично враховуватись і розвиватись у процесі навчально-виховного процесу, оскільки безпосередньо впливає на формування й розвиток особистісної спрямованості суб'єкта навчання [3, 8].

Аналіз літературних джерел засвідчив, що проблема визначення умов, які стимулюють розвиток пізнавальної активності особистості є багатовекторною. Різні аспекти формування пізнавальної активності дітей розкриті у працях А. Алексюка, Ю. Бабанського, А. Вербицького, В. Лозової та інших науковців. Проблемами визначення умов активізації навчально- пізнавальної діяльності вихованців займалися такі науковці: П. Лузана, О. Мачушник та ін. У дослідженнях таких психологів, як О. Киричук, Г. Костюк, В. Войтко та інших доведено, що рівень розвитку пізнавальної активності визначається не тільки змістом знань, але й педагогічними умовами, що сприяють активізації пізнавальної діяльності; визначено підходи до систематизації засобів і прийомів пізнавальної активності (Б. Ананьєв, О. Савченко, Г. Щукіна, В. Лозова).

Пізнавальний інтерес включає в себе певні послідовні стадії свого розвитку: від цікавості до допитливості, від допитливості до пізнавального інтересу та, у кінцевому підсумку, до стійких професійних переконань.

Стійкі фахові переконання, розвинуті на основі сформованого пізнавального інтересу сприяють активізації пізнавальної діяльності в цілому. Систематичний розвиток, інтелектуальний рух, зміцнення пізнавального інтересу, мотивація до навчальної діяльності сприяє виробленню «інтелектуальної звички» до пізнання.

У науково-методичній і педагогічній літературі існують різні підходи до класифікації інтересу.

Для кращого вивчення й дослідження його формування в майбутніх фахівців дошкільного закладу, спираючись на класифікацію Є. Анушкової, розглянемо основні з них [1, 29]. За стійкістю пізнавального інтересу майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу розрізняють:

ситуативний інтерес - епізодичне переживання, коли в особистості студента ще немає стійкого інтересу до дисципліни, навчально-пізнавальної діяльності, професії в цілому, він виникає як реакція на щось нове, емоційно привабливе у змісті, прояви інтересу мають тимчасовий характер;

стійкий інтерес - перетворення епізодичного переживання в емоційно-пізнавальному ставленні до предмета, яке спонукає студентів прагнути до пізнання нового, вирішувати пізнавальні завдання не тільки на занятті, але й у вільний час;

інтерес-ставлення - емоційно-пізнавальна спрямованість особистості, яка під впливом пізнавального інтересу поступово змінює сенс життя майбутнього професіонала [1, 29].

Остання категорія, виділена за стійкістю пізнавального інтересу, підлягає окремій увазі викладачів, оскільки цей інтерес є достатньо глибоким. Він закріплюється у процесі певної навчальної діяльності, а також прогресує у пізнавальній діяльності поза межами аудиторного й самостійного навчання і є кінцевим результатом у розвитку пізнавального інтересу майбутнього фахівця дошкільної освіти.

За спрямованістю пізнавального інтересу проаналізуємо такі дві позиції:

безпосередній інтерес - до самого процесу навчально-пізнавальної та практичної діяльності;

опосередкований інтерес - до результату своєї навчально-виховної діяльності (наприклад, до оволодіння якоюсь спеціальністю) [2, 28].

За рівнем дієвості інтересів виділимо:

пасивний інтерес - споглядальний, коли особистість лише сприймає цікавий для неї об'єкт;

активний інтерес - той, який спонукає студента оволодіти об'єктом інтересу, він формує розвиток особистості, характер, здібності [2, 30].

Існують етапи розвитку пізнавального інтересу за різними показниками, наведемо основні з них.

За рівнем розвитку усвідомлення пізнавальних потреб, стійкості інтересу та здатності особистості до пізнавальної активності існує:

зацікавленість - перший етап розвитку пізнавального інтересу, ситуативний інтерес (нестійкість, довільний характер, вибіркова пізнавальна активність, що виникає на його основі і швидко зникає);

допитливість - другий етап розвитку пізнавального інтересу (прагнення розширити свої знання з окремої теми, розділу, предмета, самостійно розв'язувати пізнавальні проблеми).

заглибленість - на третьому етапі розвитку пізнавального інтересу він стає глибоким, стійким та індивідуально значущим.

Як правило, інтерес на третьому етапі стосується певної професійної галузі наукових знань, навіть виходячи за межі навчального предмета [2, 29].

Дослідник дошкільної освіти С. Лєбєдєва пропонує наступну класифікацію. На її думку, за обсягом пізнавального інтересу існують: широкі інтереси (пов'язані з навчанням різних предметів, з процесом навчання в цілому); вузькі інтереси (вивченням одного предмета або окремих тем, розділів). Спрямованість широких інтересів є кінцевим етапом розвитку пізнавального інтересу, що характеризується свідомим прагненням особистості до глибокого й міцного закріплення знань, до опанування теоретичних засад науки і застосування їх на практиці [3, 5].

Така характеристика етапів розвитку пізнавального інтересу майбутнього фахівця дошкільної освіти дозволяє викладачу орієнтуватись у рівнях його сформованості в окремих суб'єктах навчально-пізнавальної діяльності та диференціювати відповідним чином навчальну діяльність, обирати моделі (форми, методи, засоби, технології) навчання.

Необхідно постійно стимулювати пізнавальні інтереси. Головними напрямами стимулювання пізнавальних інтересів є добір змісту предметів, матеріальна та раціональна організація діяльності. Процес формування пізнавального інтересу відбувається під впливом багатьох факторів. Вирішальними є такі: зміст занять, його методи й форми; діяльність, мислення, оригінальність, унікальність, креативність особистості, професійна мотивація.

Прояв пізнавальної активності виявляється у вираженому бажанні особистості виконувати щораз нові й нові завдання без примусу з боку викладача. Педагоги повинні створювати умови, у яких би майбутні професіонали виявляли свою пізнавальну активність, творчість, викладачам варто враховувати інтереси, потреби студентів. Утім, проведений аналіз педагогічної літератури показав, що проблема визначення умов розвитку пізнавального інтересу майбутніх фахівців дошкільної освіти на початковому етапі здобуття вищої освіти ще недостатньо розроблена й потребує уваги та подальшого дослідження.

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні умов розвитку пізнавального інтересу майбутніх фахівців дошкільної освіти на початковому етапі навчання.

Методи дослідження:

теоретичні - аналіз психолого-педагогічної, навчально- методичної літератури, узагальнення, класифікація - для розкриття змісту основних понять, підходів, моделей досліджуваних явищ;

емпіричні - педагогічне спостереження за пізнавальною діяльністю та навчально-пізнавальним інтересом студентів у процесі вивчення ними дисциплін професійного циклу.

Виклад основного матеріалу. Формування пізнавального інтересу майбутніх вихователів дошкільного навчального закладу потребує особливої уваги на початковому етапі здобуття вищої освіти. Дуже важливо не сполохати початковий пізнавальний інтерес і професійне прагнення студента, який здобуває освіту зі спеціальності «Дошкільна освіта» за покликанням серця та душі.

У свою чергу, студент, який обрав цей фах без певного покликання, а з наміром, наприклад, просто отримати вищу освіту, може із зацікавленням вивчати дисципліни професійного циклу. Є надія, що з часом, занурюючись у досвід та практичні досягнення майбутньої професійної діяльності вихователя дошкільного навчального закладу, вже на старших курсах студент-випускник усвідомить свій правильний крок щодо обраного фаху.

Пізнавальний інтерес - це інтерес, який досягається шляхом постійного інтелектуального пошуку у процесі пізнання. Пізнавальний інтерес має будуватися в нашаровану структуру, яка з часом витіснить у студента сумніви, невпевненість та необ'єктивність щодо особистісної продуктивної пізнавальної діяльності. Усвідомлена пізнавальна діяльність виявляється у вільній пізнавальній активності, де остання у процесі свого розвитку дає результат освіченості, здатності до саморозвитку й постійного самовдосконалення як професіонала у сфері дошкільної освіти.

Спираючись на ґрунтовний досвід теоретичних досліджень науковців та фахівців у сфері освітнього процесу, на емпіричні дослідження та практичні доробки сучасних молодих пошукачів, важливим буде відзначити умови, дотримання яких сприяє формуванню, розвитку та зміцненню пізнавального інтересу майбутніх фахівців дошкільної освіти на початковому етапі навчання.

Перша умова - формування й активізація інтелектуальної діяльності особистості. Головним підґрунтям для розвитку пізнавального інтересу та бажаним переходом останнього у професійне переконання, є завдання проблемно-ситуаційного напрямку, групові та індивідуальні проекти, яким сприяють запровадження методів активного пошуку, ситуації розумового напруження, створення прикладів конфліктних ситуацій, пошук і представлення варіантів їх розв'язання, де важлива кожна думка, кожний окремий варіант студентських роздумів.

Друга умова - нашарування та ускладнення інтелектуальних завдань, доповнюючи їх практичними навичками. Ця умова створює засади для зміцнення та поглиблення пізнавального інтересу, прискорює плавний перехід до формування остаточних професійних переконань за рахунок систематизації, індивідуалізації та виокремлення професійних компетенцій у майбутнього фахівця дошкільної освіти на початковому етапі здобуття вищої освіти.

Третя умова - мотиваційно-емоційна атмосфера навчально- виховного процесу. Сприятлива мотиваційно-емоційна атмосфера пов'язана безпосередньо з фаховою практичною діяльністю та активною комунікацією. Навіть споглядальний педагогічний досвід студента- першокурсника забезпечить розвиток мотиваційної сфери, яка із зовнішніх стимулів викладачів переросте у внутрішню мотивацію особистості майбутнього фахівця дошкільної освіти. Постійна комунікативна діяльність у конкретній професійній ситуації або у професійній практичній галузі збільшить шанси до занурення у професію на старших курсах.

Благополучна атмосфера навчання приносить майбутнім фахівцям бажання бути розумнішими, ще більш професійними, успішнішими. Спокійна та мажорна обстановка в навчально-пізнавальній діяльності особистості студента дає відчуття, яке властиве кожній людині: бажання бути активнішим. Прагнення не зупинятися на досягнутому закріплює почуття власної гідності, створює позитивний емоційний стан, гарний настрій, у якому студент краще навчається, міркує та продуктивно мислить. Переважно для більшості здорових та розумних людей найголовнішою умовою для активної розумової праці, для створення нового продукту, для мотивації до нових звершень є сприятлива мотиваційно-емоційна сфера діяльності.

Четвертою умовою є активна сприятлива комунікація. Ця група умов відносини «студент - викладач», «студент - батьки і близькі», «студент - колектив». Особистість самого студента відіграє ключову роль у відносинах, згаданих вище. Успіхи, невдачі, досягнення, унікальні вольові, комунікативні та емоційні навички особистості, наявність спільних інтересів - все це перебуває у міцній залежності з формуванням та розвитком пізнавального інтересу майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу особливо на початковому етапі здобуття вищої освіти у стінах вищого навчального закладу.

Теоретично окреслені чотири умови формування пізнавального інтересу фахівця дошкільної освіти слугують підґрунтям для їх практичного впровадження. Формування пізнавального інтересу має поступово переходити із теоретичної площини у практичну, формувати спрямованість особистості до формування фахових компетенцій, до систематичного самовдосконалення та саморозвитку, до досягнення високого професійного рівня навіть на початковому етапі здобуття вищої освіти.

Пізнавальний інтерес містить мотиваційно-емоційний аспект, потребує правильної педагогічної та методичної організації, систематичної і цілеспрямованої виховної діяльності та з часом переростає у стійкі професійні переконання. Середовище, у якому в тісній взаємодії представлена єдність дидактичних, психологічних, загальних педагогічних факторів, слугує основним підґрунтям для запровадження умов розвитку пізнавального інтересу майбутніх фахівців дошкільної освіти.

Під поняттям «умова» дослідник Т. Тернавська тлумачить як стан або середовище для пізнання суб'єкта, за рахунок якого забезпечується ефективність організації пізнавальної діяльності. Ефективність пізнавання забезпечується використанням педагогічних технологій, способів, прийомів, засобів для створення позитивної обстановки, середовища для навчальної діяльності, що і є, на наш погляд, необхідною умовою навчання [4, 45].

На підставі опрацьованої науково-методичної літератури визначено умови розвитку пізнавального інтересу майбутніх фахівців дошкільної освіти на початковому етапі навчання, а саме:

створення у студентів відчуття «евріки» у процесі особистої інтелектуальної діяльності;

використання творчих та проблемно-ситуаційних завдань;

нестандартні способи подачі теоретичного навчального матеріалу та їх реальне відображення у практичній діяльності майбутнього фахівця;

використання інформаційних технологій на навчальних заняттях та практика впровадження мультимедійних технологій у процесі професійної практичної діяльності;

створення мотиваційно-емоційного спонукання до начального процесу;

створення підґрунтя для «ситуації успіху» на занятті.

Для кращого занурення в деталі та специфіку роботи вихователя дошкільного закладу необхідно зважати на певні психологічні риси дітей дошкільного віку, а саме: пам'ять і увага мимовільні. Також для студентів бажане використання на практичних заняттях вивчення фахових дисциплін метод програвання ефекту здивування й емоційного захоплення, використання ситуацій, проблемних завдань дослідницького характеру, співставлень, аналізу, театрального відтворення тощо. У процесі вирішення такого виду завдань у студентів формується пізнавальний інтерес до справи, яку вони роблять, створюється постійна атмосфера практичного втілення творчих ідей та постановок, що глибоко занурює майбутнього фахівця в атмосферу роботи з маленькими вихованцями.

Високий рівень пізнавального інтересу студента досить тісно пов'язаний із досягненням стану «евріки» у процесі інтенсивної інтелектуальної діяльності. Інтенсивна інтелектуальна діяльність на початковому етапі здобуття вищої освіти студентами відбувається у процесі активного теоретичного навчання. На жаль, у більшості випадків у процесі звичайного заучування або відтворення навчального матеріалу поступово втрачається пізнавальний інтерес до вивчення фахових дисциплін. Виходом для розвитку, а не втрати пізнавального інтересу, є поступова заміна заучування й відтворення на дослідження, проектування та створення нового інтелектуального продукту, шляхом застосування проблемно-ситуаційного та творчого підходу, навіть на лекційних заняттях. Така активна і творча інтелектуальна діяльність забезпечить у студентів неодноразове відчуття «евріки» у процесі вивчення фахових дисциплін.

Важливою умовою стимулювання пізнавального інтересу майбутніх вихователів дошкільного навчального закладу виступають нестандартні способи подачі теоретичного навчального матеріалу та їх реальне відображення у практичній діяльності майбутнього фахівця. Корисним та обов'язковим на заняттях професійного циклу вважається метод пошуку наочної інформації, відео та аудіо записів з певної теми, створення слайд- презентацій та виконання емпіричних досліджень. Також корисним є створення самими студентами нотатків-щоденників із прислів'ями і приказками, піснями, віршами, анекдотами, бібліотеку із вирізками та статтями з періодичних видань для дітей дошкільного віку, ілюстрованих словників тощо.

На розвиток пізнавального інтересу майбутніх фахівців дошкільної освіти на початковому етапі здобуття фаху впливає застосування на заняттях з дисциплін професійного циклу інформаційних та мультимедійних технологій. Це дасть змогу безперешкодно та вміло використовувати мультимедійні засоби навчання майбутньому вихователю у своїй майбутній професійній діяльності. Наприклад, майбутньому вихователю варто включати в освітній процес засоби мультимедії, що дають змогу надавати інформацію в різноманітних форматах - текстовому, графічному, відео і аудіо, що значно підвищує їх навчально-виховну цінність. Наприклад, якість формування лексичних навичок молодших школярів та навичок аудіювання безперечно підвищить використання епізодів із дитячих фільмів, спектаклів, мультфільмів.

Важливо зазначити, що ще однією важливою умовою, яка сприяє розвитку пізнавального інтересу майбутніх вихователів дошкільного навчального закладу, є створення мотиваційно-емоційного спонукання до начального процесу, де важливим аспектом є формування та вдосконалення комунікативних умінь. Спілкування, яке відбувається на заняттях у колективі, у студентському оточенні дає початкові основи для розвитку професійної комунікації. Відповідно, від якості базових комунікативних умінь студента залежить якість та результат професійного спілкування майбутнього фахівця дошкільної освіти з вихованцями, їх батьками, колективом дошкільного навчального закладу тощо.

Розвиток пізнавального інтересу майбутніх фахівців дошкільної освіти залежить від створення підґрунтя для «ситуації успіху» на занятті. Основними прийомами для створення підґрунтя для «ситуації успіху» на занятті є: «радість колективу» (колективне визнання та емоційний відгук оточуючих на успіх представника колективу); «авансування» (викладач в індивідуальній роботі виконує зі студентом завдання, а потім на занятті дає подібне завдання, що самостійно виконується студентом, що створює підґрунтя для досягнення успіху), завуальований інструктаж (натяк, порада викладача щодо способу виконання завдання); стимулювання (акцентування уваги студента на тому, що тільки його особиста допомога сприятиме розв'язанню поставленого завдання), переключення (формування у студента такої установки на виконання завдання, яка сприяє подоланню невпевненості у власних силах і зменшує відчуття скутості перед аудиторією).

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок

Пізнавальний інтерес - важливе особистісне утворення, яке стимулює пізнавальну активність особистості студентів і тим самим сприяє розвитку розумової, психічної, соціальної сфери особистості, створює умови для формування творчої та розумової діяльності майбутніх фахівців дошкільної освіти на початковому етапі здобуття професії.

Сутність розвитку пізнавального інтересу майбутнього фахівця дошкільної освіти полягає у формуванні культури тих внутрішніх інтелектуально-пізнавальних процесів, які лежать в основі здатності до постійного виникнення, розвитку, оформлення й обробки в людини нових думок, упровадження в предметну та практичну фахову діяльність, що служить найбільш очевидним критерієм рівня професіоналізму вихователя дошкільного навчального закладу. Формування пізнавального інтересу майбутнього фахівця дошкільної освіти в умовах проходження практичної підготовки стане наступним етапом нашого подальшого дослідження.

Література

1. Аншукова Е. Занятия познавательного характера с дошкільниками / Е. Анушкова // Начальная школа плюс до и после. - 2003. - № 5. - С. 28-33.

2. Лебедева С. Развитие познавательной деятельности дошкольников / С Лебедева // Вопросы психологии. - 1997. - № 5. - С. 20-23.

3. Лучук В. Активізація пізнавальної діяльності / В. Лучук // Розкажіть онуку. - 1999. - № 17-18. - С. 26-29.

4. Тернавська Т. А. Формування пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів у процесі вивчення психологічних дисциплін : дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук. : спец. 13.00.09 / Тернавська Тетяна Анатоліївна. - Кривий Ріг, 2009. - 321 с.

References

1. Anshukova, E. (2003). Zaniatiia poznavatelnoho kharaktera s doshkolnikamy [The cognitive nature classes of preschoolers]. Nachalnaia shkola plius do i posle, 5, 28-33.

2. Lebedeva, S. (1997). Razvitiie poznavatelnoi deiatelnosti doshkolnikov [The cognitive activity development of preschoolers]. Voprosy psikholohii, 5, 20-23.

3. Luchuk, V. (1999). Aktyvizatsiia piznavalnoi diialnosti [The activation of cognitive activitiy]. Rozkazhit onuku, 5, 26-29.

4. Ternavska, T. A. (2009). Formuvannia piznavalnoi diialnosti studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv u protsesi vyvchennia psykholohichnykh dystsyplin [The investigation of cognitive activitiy of the students of institutions of higher education in the process of studying psychology-pedagogical disciplines]. (PhD thesis). Kryvyi Rih.

Размещено на Allbest.ru