Інноваційні технології виховання учнів загальноосвітньої школи

Моїсеєв С.О., Іванечко Л.М.

У статті розкривається сутність інноватики у педагогічній діяльності. Виокремлюються основні складові виховної технології та рівні її реалізації. Дається загальна характеристика існуючих у педагогічній теорії і практиці виховних технологій.

Розбудова України як суверенної, демократичної, правової та соціальної держави не можлива без випереджального розвитку та модернізації національної системи виховання підростаючого покоління. Зміна ідеологічних орієнтацій суспільства, перебудова економічної моделі розвитку країни супроводжується, на жаль, наростанням в учнівському середовищі соціальної апатії, злочинності, озлобленості, нігілістичного ставлення до принципів моралі, зниження рівня культури спілкування, утрати життєвого оптимізму та інших негативних проявів. Все це вимагає від науковців та вчителів-практиків інтенсифікації пошуку ефективних технологій виховання підростаючого покоління в нових соціокультурних реаліях. виховний технологічний інноватика педагогічний

Специфіку технологічного підходу до виховання підростаючого покоління у своїх працях висвітлювали І. Бех, Т. Дем'янюк, М. Савчин, Г. Селевко, Г. Сорока, І. Трухін та ін. [1; 2; 5; 6; 7; 8]. Але, не зважаючи на проведені дослідження, у педагогічних колективах існує запит на висвітлення проблематики імплементації інноваційних виховних технологій у практику роботи загальноосвітньої школи.

З огляду на високу актуальність та існуючий ступінь наукової розробленості заявленої проблематики метою статті є висвітлення інноваційних технологій виховання учнів загальноосвітньої школи.

Логіка розгортання заявленого у статті науково-методичного пошуку передбачає послідовні відповіді на такі питання: «Що таке інновації?», «З яких елементів складається виховна технологія?», «Які виховні технології на даний момент існують?».

У Законі України «Про інноваційну діяльність» зазначається, що інновації - новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери [3].

У проекті Положення про порядок здійсненні науково-дослідної та інноваційної діяльності в дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах, що, за задумом розробників, повинно конкретизувати основні положення вищезгаданого Закону України на рівні навчальних закладів, дається наступне трактування базових, для розуміння природи шкільної інноватики, понять.

Науково-дослідна діяльність у галузі освіти - це процес, спрямований на вивчення одного або кількох об'єктів (предметів або явищ) освітнього середовища за допомогою наукових методів для встановлення закономірностей їх виникнення, розвитку і трансформування в сучасних умовах у продукт, що має інноваційний характер.

Наукові дослідження залежно від мети, цілей, завдань і значимості можуть мати дослідницький, дослідно-експериментальний, експериментальний, пошуковий, науково-пошуковий, проектно-пошуковий та інший характер і поділяються на фундаментальні (одержання нових знань), а також прикладні (застосування нових знань для вирішення конкретних завдань) дослідження.

Інноваційна діяльність - це вид діяльності, пов'язаний із впровадженням результатів наукових досліджень у галузі освіти, а також сучасних досягнень психолого-педагогічних наук у педагогічну практику.

Об'єктами інноваційної діяльності є нові знання, освітні технології і програми, проекти, навчальний та виховний процеси, організаційні та адміністративні рішення, а також рішення іншого характеру, що мають позитивний вплив на поліпшення якості та вдосконалення освіти.

Отже, інноваційні виховні технології - це система педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність та послідовність, яка істотно поліпшує структуру та якість виховання підростаючого покоління у навчальних закладах та є результатом науково- дослідної діяльності в галузі освіти.

У державній програмі «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» червоною стрічкою проходить ідея кардинальної відмови від «педагогіки заходів», та переходу до педагогіки цілеспрямованого і свідомого формування особистісних рис і якостей молодої людини тобто технологізації виховного процесу.

У державній програмі робиться наголос, що застосування проектно-технологічного підходу до здійснення процесу виховання в навчальному закладі дозволяє: практично реалізувати індивідуальний підхід; планувати і прогнозувати результати виховних впливів; обирати найбільш ефективні для даного учня або класного колективу форми й методи виховної роботи; об'єктивно оцінювати ефективність і результативність виховної роботи [4].

На думку провідних вітчизняних учених основними елементами виховної технології повинні виступати: конкретизована (конкретна) мета виховної діяльності; завдання, що конкретизують дану мету; цільова група виховної діяльності (конкретний учень, група, клас, школа); очікуваний кінцевий результат; критерії, за якими будуть оцінюватися результативність та ефективність виховних впливів; власне зміст виховної діяльності як спільної діяльності вихователя й вихованця; форми виховання; методи здійснення виховної роботи; часовий проміжок, протягом якого буде здійснюватись виховна робота за даним проектом [1; 4; 5].

Переходячи до розгляду проблематики ієрархічності освітніх технологій, доцільно відзначити, що автор фундаментальної праці «Енциклопедія освітніх технологій» Г. Селевко виокремлює чотирьохрівневу структуру реалізації педагогічних технологій в освітній галузі (таблиця 1) [6].

Таблиця 1

Характеристика основних рівнів вертикальної структуризації
педагогічних технологій за Г. Селевко

У контексті нашого дослідження з позиції організації та управління виховним процесом на рівні школи, науково-методичний інтерес представляють, мета- та макротехнології виховання. Г.Селевко, відзначаючи велику кількість існуючих у педагогічній науці підходів та концепцій виховання учнівської молоді, застерігає, що багато з існуючих концепцій не розроблені до рівня технологій або існують у локальному варіанті. В узагальненому варіанті погляди вченого на існуючі виховні технології наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Характеристика виховних технологій за Г. Селевко