Узагальнювальні дії щодо формування екологічної свідомості на уроках біології у випускних класах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Узагальнювальні дії щодо формування екологічної свідомості на уроках біології у випускних класах

Онищук Л.М.



Анотація

екологічний свідомість старшокласник інтерактивний

У статті йдеться про формування екологічної свідомості старшокласників як необхідну складову в підготовці їх до самостійного життя.



Наша епоха увійшла в історію цивілізації не лише як епоха великих досягнень людства в науково-технічному прогресі, освоєнні космосу, розвитку біотехнологій, а й як ера глобальної екологічної кризи. Найближчим часом людству може загрожувати загибель, якщо воно не змінить свого ставлення до природи. Адже дедалі більшою стає деградація природних екосистем, а руйнівні процеси в літосфері, атмосфері, гідросфері проявляються все більше й більше. Урятувати людство може лише нова екологічна філософія життя [Ріо - 92; Ріо - 20].

Зміна ціннісного стереотипу суспільства та суспільної свідомості передбачає трансформацію поглядів та уявлень людини, коли отримані знання й екологічні норми стають власними переконаннями, особистісними регуляторами поведінки. Головним показником сформованості екологічної свідомості є готовність особистості до конкретних конструктивних дій щодо охорони й розвитку природного середовища. Щоденна поведінка людини повинна здійснюватись відповідно до переконань, що випливають з екологічної свідомості, піддаватися критичній оцінці, і шляхом до цього є екологічне виховання - формування екологічної свідомості, виховання внутрішньої етики та самокритики, спонукання до природоохоронної діяльності, бо людина хоч і виняткова істота, все ж відноситься до існуючого біорізноманіття в цілісній глобальній системі Землі. Людина, живучи у природному середовищі, здійснює діяльність, яка обумовлена не тільки соціальними і культурними, а й біофізичними та екологічними обмеженнями, нормами. Серед усіх інших істот лише людина здатна мислити, аналізувати, розв'язувати складні завдання та проблеми, але це не дає їй права порушувати природні закони.

Більшість людей вважає, що садіння дерев, спорудження очисних споруд і тому подібне є екологією, але це лише дія, вчинок, факт. Екологічного змісту вони внабувають тоді, коли певні знання об'єднують ці дії у систему. Необхідність системи дій пов'язана з тим, що кожна з них окремо додає чи забирає щось в одному місці, а це спричиняє зворотний процес у іншому. Тобто кожна дія передбачає протидію. і тоді виникає проблема, коли ми в одному місці перетворюємо пустелю на квітучий сад, а в іншому, навпаки, квітучий сад - на пустелю. Дії, не узгоджені між собою, не приведені до певної системи, не можуть бути збалансовані. Як наслідок, збереження довкілля перетворилося на прогресуючу хронічну хворобу: коли одне з'являється, а інше, у зв'язку з появою першого, зникає. Таке ставлення до природи стрімко веде людство до самознищення.

Подолати цю хворобу людства можна шляхом навчання людей мислити глобально і тільки після цього діяти локально, тобто пов'язати їхнє мислення з екологічним мисленням, яке втілене в екологічному знанні.

Біологічна освіта має всі можливості для сприятливого впливу на серце й розум дитини. Пізнання природи, взаємозв'язків у ній дарує не тільки знання, а й високу насолоду тим, хто знайомиться з нею ближче.

Людині вдалося досягти значних успіхів у підвищенні продуктивності праці, навчитися швидко читати й ^розмовляти» з комп'ютером, але раніше ми ніколи навіть не думали всерйоз зробити гострішим сприйняття людиною її нового становища у світі, підвищити усвідомлення тієї сили, яку вона тепер має, розвинути почуття глобальної відповідальності та здатність оцінювати результати своїх дій. Зараз настав такий час. а урок є тією формою, яка реалізує це завдання. Під час навчання в школі закладаються основи наук, на базі яких у свідомості людини вибудовується наукова картина світу. Вибудувати її може духовно багатий, терплячий, професійно підготовлений наставник дитини - шкільний учитель. Його завдання не тільки ввести учня в певну галузь наукового пізнання, навчити особливостям свого предмета й умінням використовувати ці знання у практичному житті, а й навчити пізнавати і покращувати світ, що нас оточує [1, 3].

На думку російського ученого В. Нікітіна, освіта - суть людинотворення, є завершальним етапом у процесі цілісного формування й утворення Людини розумної [4]. Спеціалісти вважають, що сучасна людина не підготовлена до відповідальності за вплив, спричинений нею в ході своєї діяльності. Тому істотною складовою системи сучасної освіти є екологічна освіта та виховання, що відповідає умовам стійкого розвитку людства.

У старших класах учні узагальнюють набуті знання, формують стійку потребу в охороні навколишнього середовища, реалізують мотиви відповідального ставлення до природи, що формує духовну потребу в екологізації суспільства, у формуванні екологічної свідомості [2, 3].

Сучасний учитель, виконуючи важливе завдання - виховати екологічно мислячу людину - перш за все виховуватиме особистість, яка прийме ідеологію здорового способу життя та збереження свого фізичного здоров'я. Для цього, усвідомлюючи власну відповідальність за підготовку екологічно-освіченого підростаючого покоління, він спрямовує свою діяльність на виконання найважливіших завдань навчити учнів:

— засвоювати наукові знання про взаємозв'язок людини й суспільства;

— з розумінням ставитися до багатогранних цінностей природи;

— оволодівати нормами правильної поведінки у природі;

— відчувати потребу в спілкуванні з оточуючим середовищем.

У вихованні свідомого екологічного мислення учнів застосовується діяльнісний підхід, який ґрунтується на:

— поглибленні наукових знань з біології та екології, які забезпечують відповідальне ставлення до середовища і життя;

— навчанні самостійного мислення, знаходженні раціоналізаторських рішень щодо поставлених проблем;

— розширенні уявлення про взаємозв'язок організмів і довкілля;

— формуванні екологічної свідомості дитини, особистості з екологічним мисленням;

— формуванні почуття відповідальності за стан природного середовища;

— пропаганді екологічного виховання, як усвідомлення ідеї гармонійної взаємодії суспільства і природи, людини і довкілля;

— залученні до природоохоронної діяльності не лише учнів, але й їх батьків, громадських організацій, органів влади.

Екологічна просвіта, виховання екологічної свідомості у старшокласників нерозривно пов'язані з життям, тому так важливо використовувати всі можливості для підняття на належний рівень ролі й ефективності екологічного виховання, створення природничо-ціннісних орієнтирів розумного природокористування. Дрібниць у формуванні екологічної компетентності та свідомості старшокласників немає. Тому на кожному уроці біології треба формувати в підлітків підвалини знань про природу, виховувати любов до всього живого, органічну потребу в його захисті. На уроці учні засвоюють основні ідеї та поняття, наукові факти про природу, опановують практичні знання та вміння з вивчення та оцінювання стану навколишнього середовища, усвідомлюють неприпустимість негативних впливів на природу в усіх видах діяльності людини.

Юнаки та дівчата, які завтра визначатимуть майбутнє нашої країни, повинні сьогодні усвідомити взаємозв'язок явищ і процесів природи, наслідків впливу антропогенного чинника, навчитися мислити глобально, щоб кожна рослина, тварина, метр землі, вода, повітря були збережені для нащадків.

Формуючи власну екологічну свідомість та мислення, учні формують і свою активну життєву позицію. Пробудження екологічної свідомості призводить до усвідомлення ними своєї ролі на Землі.

Пройде небагато часу, і сьогоднішній учень стане студентом, а потім фахівцем у одній із галузей народного господарства, будівником майбутнього держави. Для здійснення своєї основної місії він повинен бути ґрунтовно підготовлений до раціонального використання природних багатств, зберігати та відновлювати існуюче біорізноманіття, вести здоровий спосіб життя, діяти у взаємодії з природою.

На кожному уроці загальної біології учні збагачують ключові біологічні та екологічні компетентності. Для оцінювання рівня сформованості цих компетентностей використовуються активні та інтерактивні технології:

- тести з відкритими завданнями;

- дослідницька діяльність;

- створення навчальних проектів;

- розв'язання ситуативних проблемних завдань;

- комп'ютерне моделювання, захист презентаційних робіт;

- робота на шкільній екологічній стежці;

- екскурсії в природу.

Важливе місце у вихованні екологічної свідомості шкільної молоді займає формування можливостей для збереження та зміцнення здоров'я. Воно ґрунтується на знаннях про здоровий спосіб життя, шляхи збереження та зміцнення здоров'я; передбачає формування ставлення і спеціальних навичок, необхідних для діяльності, спрямованої на створення та дотримання здорового способу життя людиною протягом усього її життя.

Екологічна освіта має міжпредметний характер і головну роль тут відіграють природничі дисципліни: фізика, біологія, географія. При вивченні цих предметів створюються величезні можливості для формування екологічної свідомості. Така можливість є практично на кожному уроці біології одинадцятого класу.

При вивченні теми «Розмноження організмів» доцільно запропонувати учням гру «Склади розповідь»

Зміст і методика.

Робота в групах. Кожна група отримує список слів з цієї теми. Завдання учнів: скласти розповідь, використовуючи всі ті слова, які вони отримали. Завдання виконується за обмежений час. Наприклад:

Ігрупа:розмноження..., спора..., бінарні поділи...,брунькування...;

II група: множинний поділ., колоніальні організми., клони.;

III група: гамети., яйцеклітини., запліднення.;

IV група: гермафродит., кон'югація., копуляція. Екологічний аспект. Школярі вчаться звертати увагу на причинно-наслідкові зв'язки між окремими природними процесами.

Таблиця1

У одноклітинних	Вегететивне розмноження	Шляхом бінарних поділів	Утво^нря колоніальних організмів
Квіткові рослини	Вегетативне розмноження	Ряд послідовних поділів ядра	Отримання клонів
У малярійного плазмодія	Нестатеве розмноження	Штучні умови	Коли материнська клітина ділиться навпіл
Однорідне потомство	Нестатеве розмноження	Багатоклітинні частини рослини	Множинний поділ

Вправа «Виправ помилку»

Зміст і методика. Учитель демонструє таблицю 1. Учні повинні об'єднати відповідні словосполучення, виписати їх і озвучити за командою вчителя.

Екологічний аспект. Учні перевіряють свої знання щодо процесів розмноження окремих представників екологічних систем. Звертають увагу на способи відтворення собі подібних організмів, що призводить до збереження видів.

При вивченні теми «Закономірності спадковості» дотримуємось одного з принципів освіти та виховання: екологічна освіта має здійснюватися в органічній єдності з оволодінням учнями глибокими знаннями та їх усебічним розвитком.

Під час вивчення спадковості та мінливості необхідно надати учням алгоритми розв'язку та навчити розв'язувати генетичні задачі.

Задача. Якого кольору будуть троянди, одержані при схрещуванні двох гетерозиготних рослин рожевого кольору?

Розв'язок.

Р (Fi)? Аа х S Аа

G: а А

а а

F₂_ АА (червоні); Аа (рожеві); Аа; аа (білі)

Відповідь: За законом розщеплення ознак, відбудеться розщеплення ознак: за генотипом у відношенні 1:2:1, за фенотиом 3:1.

Екологічний аспект. Під час розв'язку задач подібного типу учні можуть результати використати в майбутньому, застосовуючи гібридизацію садових рослин, тим самим збільшуючи різноманіття та красу довкілля.

Створюючи власну сім'ю, молоді люди повинні піклуватися про особисте здоров'я та здоров'я своїх дітей. Задачі з генетики

дають широку інформацію про спадкові захворювання.

Задача. У родині, де батько і мати мають міцне здоров'я, є три дочки. Чи можна вважати, що ці дочки так само, як і всі наступні дочки, якщо вони будуть народжуватися в цій родині, виявляться такими ж стійкими до інфекційних захворювань, якщо відомо, що в бабусі цих дітей за материнською лінією й дідуся за батьківською лінією - дуже слабке здоров'я, викликане хворобою Брутона (вродженим недоліком гама-глобуліна).

Екологічний аспект. Інформація про можливі генетичні захворювання, пов'язані з локалізацією гена у х-хромосомі.

Вивчаючи мутації, важливо залучити учнів до створення міні-проектів та презентацій про хвороби зі спадковою схильністю.

Узагальнюючи інформацію про хромосомні мутації, звертаємо увагу на те, що у випадку, коли люди мають спадкову схильність до певних хвороб, але ведуть здоровий спосіб життя, дотримуються відповідного режиму, хвороби не розвиваються. І, навіть, тоді, коли батьки є носіями спадкових захворювань, то з допомогою медико-генетичного консультування можна проаналізувати роль генотипу в розвитку цього захворювання і прогнозувати народження здорових дітей. [4].

Уході вивчення генетики людини та медичної генетики застосовуємо прийом «Міні-диспут». Клас об'єднується у дві групи. Кожна група відстоює своє твердження.

I група - «Позитивній євгеніці - науці про селекцію людини - зелене світло!»

II група - «Чи має право на існування негативна євгеніка?»

У темі «Селекція», пропонуємо учням підготувати інформацію про різні сорти рослин: зернових, овочевих та порід тварин: собак, курей, коней. Діти озвучують цікаві матеріали про диких предків та сучасних представників різних порід тварин.

Стосовно створення нових сортів рослин, порід тварин та збереження їх основних властивостей, звертаємо увагу на проведення заходів, які допомагають уникнути виродження, а саме:

1. Для схрещувань підбирати найбільш вдалі батьківські пари, які б містили кращі породні (сортові) якості.

2. Час від часу «доливати» в породу або сорт «свіжу кров», тобто проводити схрещування з особинами близького сорту (породи) або тими, що мають схожі властивості [3].

До теми «Індивідуальний розвиток організму» - вправа «Знайди відповідність».

Терміни та їх пояснення знаходяться в хаотичному записі. Учні повинні встановити відповідність.

*Агенезія й аплазія - повна відсутність органа.

*Гіпоплазія - недостатній розвиток маси органа, окремих його частина бо всього тіла.

^Гіпертрофія - надмірний розвиток органа за рахунок збільшення його об'єму або кількості клітинної маси.

^Гетеротопія - наявність комплексу клітин, частин тканин або органа в інших тканинах чи органах.

*Ектопія та дистонія - ненормальна локалізація органа.

*Атрезія - зрощення отворів чи каналів органа.

*Атавізми - поява в людини тканинних структур у місцях, де вони є у тварин.

Екологічний аспект. Учні знайомляться з різними вадами - природженими відхиленнями за межі нормальних варіантів у анатомічній будові тканин та органів людини, які здебільшого супроводжуються порушенням їхніх функцій або загрожують життєвій здатності організму.

Урок-семінар на тему «Можливості і небезпека клонування організмів».

Заключний етап (підсумок дискусії):

Протягом багатьох років світогляд людини змінювався і вона перестала заперечувати проведення біологічних експериментів і з розумінням почала ставитися до клонування, генної інженерії як невід'ємних елементів прогресуючої біологічної науки. Корисно дізнатись про проблеми моральні, етичні, правові, що виникають у зв'язку з проникненням біотехнологій у життя людей.

Багато відомо про клонування, але найголовнішим все ж залишається природне жіноче і чоловіче начало, яке в основі своїй зберігає надзвичайне таїнство - злиття двох клітин, що дають початок новому організму. Зверніть увагу, що з 1 млн. сперматозоїдів тільки один до сягає своєї мети, зливається з яйцеклітиною [2] Утворюється нове життя. Це має глибокий філософський сенс: цілий млн. принесений в жертву заради одного, унікального, неповторного - будь-кого з вас, хто сидить у цьому класі. Це означає, що кожна людина повинна залишити свій слід на нашій землі. Сьогодні людство вирішує проблеми дуже важко. Їх розв'язання потребує постійного підвищення знань, розширення компетенції.

Екологічний аспект. Клонування, як один із напрямків біо- технологій, дає можливість за короткий термін одержати велику кількість копій елітних тварин з метою подальшої селекційної роботи. Доведена можливість застосування клонування для збереження й відтворення зникаючих видів.

До теми «Популяція, екосистема, біосфера» бажано використати завдання екологічної розминки.

1. Задача. Встановлено, що 1 га лісу очищує 18 млн. м³ повітря за рік. Скільки м³ повітря очистять за 1 рік 30 га лісу?

2. Біосфера-... ?

ІІ. 1.Задача. Людство Землі щорічно споживає 7 млрд. тонн органічної речовини. Скільки тонн органічної сировини припадає на 1 людину на рік, якщо населення Землі 6 млрд. чоловік.?

4.Біогеоценоз...?

Важливою є робота з учнями на шкільній екологічній стежці для вивчення видового складу деревовидних рослин шкільного парку, видового складу трав'янистих рослин шкільної території, визначення ролі насаджень в очищенні повітря та шумоізоляції.

Треба залучати учнів до дослідницької роботи у природі та створення екологічних проектів, наприклад: «Чинники впливу

на екологію шкільного приміщення», «Екологія фермерського господарства», «Вода - колиска життя».

Тему «Вплив людини на стан біосфери» треба супроводжувати матеріалами «Зеленого пакета»: відеофільми «Наше повітря», «Як зберегти чистоту повітря», «Транспорт та довкілля», «Екологічні нормативи в промисловість», з подальшим обговоренням.

Наприклад, після перегляду відеофільму «Кислотні дощі» можна запросити учнів висловити свої думки на запитання:

1. Які наслідки кислотних опадів? (зараження води у прісних водоймах, руйнування будівель)

2. Що спричиняє кислотні опади? (Сполука сульфуру та оксиди нітрогену, що вивільняються в повітря транспортними засобами, промисловістю, унаслідок вироблення теплової й електричної енергії)

3. Чому необхідно боротися з підкисленням? (Захист здоров'я людей та тварин, пам'яток культури, будівель, металевих конструкцій)

Група «Екологічного патруля» може дослідити «Вплив людини на штучну водойму - Сірогозький канал», вивчивши дане питання за такими напрямками:

а)наявність людей та сліди їхньої діяльності;

б)ознаки безпосереднього впливу людини (види діяльності: мисливство, риболовля, випас худоби, розпалювання багать, вирубка дерев тощо);

в)сліди непрямого впливу людини (наприклад забруднення залишками харчових продуктів та іншими відходами);

г)наявність мертвих або поранених тварин (вид, кількість та причина загибелі або характер поранення);

д)наявність пошкодженої рослинності (вид, кількість, причина);

е)чи забруднені береги побутовими відходами? Встановіть та оцініть рівень забруднення: низький, середній, високий;

є) загальна оцінка стану вашої ділянки каналу (незадовільний, задовільний).

Для вивчення біологічного різноманіття пропонуємо старшокласникам:

- організувати екологічну акцію, що включатиме прибирання сміття на березі водойми, укріплення розмитих частин берега за допомогою висаджування дерев;

- надіслати звіт про результати роботи та пропозиції компетентним організаціям та установам (наприклад сесії сільської ради, екологічній комісії при районній раді);

- організувати виставку, випустити «зелену» стінгазету або оформити переносний стенд;

- надіслати статтю до районної газети;

- розмістити звіт про місцеве біорізноманіття в інтернеті на веб-сайті школи.

Таким чином, існує чимало форм роботи, що допомагають здійснити виховання екологічної свідомості випускників в уза- гальнювальному курсі біології:

- спостереження за природою під час екскурсій до лісу, парку, скверу, річки, озера, ставка, джерела;

- залучення дітей до посильної праці в природі та природоохоронної діяльності, до участі в народних іграх, відгадуванні загадок, до перевірки народного прогностика;

- дослідницька діяльність, участь у МАН;

- виготовлення виробів із природних матеріалів, композицій із рослин;

- відвідування художніх музеїв, виставок, книжкових магазинів, ботанічних садів, зоопарків.

- участь в акціях «Біощит», «Парад квітів біля школи», «Плекаємо сад» «Птах року», «Допоможемо зимуючим птахам» тощо.

У процесі підготовки та проведення згаданих вище форм роботи для формування правильного екоцентричного світобачення використовуємо наочні, практичні, словесні методи та різні прийоми: показ, пояснення, «наближення» об'єкта спостереження до дітей, порівняння.

Така робота не оминає дитячих сердець, збагачує, виховує в них почуття відповідальності за природу, змушує оберігати її не лише для себе, а для майбутніх поколінь.



Література

1. Акопян В. Феномен екологічної свідомості в царині сучасного наукового дискурсу / Акопян В. // Вища освіта України. - 2011. - №1. - С. 27-31.

2. Вишневська С.М. Виховання екологічного способу мислення / Вишневська С. // Біологія (Основа). - 2014. - №16-18.

3. Водько О.Л. Екологічне виховання учнів під час вивчення біології в 10 та 11-х класах/О.Л.Водько // Біологія (Основа). - 2014. - №22-24. - C.10-19.

4. Шушкевич Н.Д. Формування здоров'язберігаючих компетентностей учнів під час вивчення шкільного курсу біології / Шушкевич Н.Д. // Біологія (Основа). - 2013. - №16-18. - C. 5-14.

Размещено на Allbest.ru