Розвиток здібностей дітей дошкільного віку засобами іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

іноземний мова дитина дошкільний

Стаття з теми:

Розвиток здібностей дітей дошкільного віку засобами іноземної мови

Ольга Грейліх (Переяслав-Хмельницький, Україна)

У статті для аналізу обрано психолінгвістичний аспект розвитку здібностей дітей дошкільного віку, зокрема у процесі навчання іноземною мовою. На наше переконання, провідними освітніми темами, що найчастіше обговорюються в соціумі останнім часом, є проблеми удосконалення вмінь дітей зі спілкування та комунікації. У результаті аналізу обґрунтовано позицію, що для успішного розвитку здібностей дітей дошкільного віку засобами іноземної мови необхідні системні кроки з удосконалення вмінь зі спілкування та комунікації як найважливіших у цьому контексті, а також застосування індивідуального підходу при розвитку здатності у дітей до виявлення загальних понять, здібності до побудови логічних зв'язків, класифікації понять, узагальнення матеріалу, високого рівня інтелектуальної лабільності, великого об'єму асоціативної пам'яті і високого рівня розвитку фонематичного слуху.

Ключові слова: розвиток здібностей, дитина дошкільного віку, спілкування, комунікація, інтелектуальна лабільність, асоціативна пам'ять, розвиток фонематичного слуху.

В статье для анализа избран психолингвистический аспект развития способностей детей дошкольного возраста, в частности в процессе обучения на иностранном языке. По нашему убеждению, ведущими образовательными темам, которые наиболее часто обсуждаются в социуме последнее время, есть проблемы совершенствования умений детей по общению и коммуникации. В результате анализа обосновано позицию, согласно которой для успешного развития способностей детей дошкольного возраста средствами иностранного языка необходимы системные шаги по усовершенствованию умений общения и коммуникации как важнейших в этом контексте, а также применение индивидуального подхода при развитии способностей у детей к выявлению общих понятий, способности к построению логических связей, классификации понятий, обобщению материала, высокого уровня интеллектуальной лабильности, большого объема ассоциативной памяти и высокого уровня развития фонематического слуха.

Ключевые слова: развитие способностей, ребенок дошкольного возраста, общение, коммуникация, интеллектуальная лабильность, ассоциативная память, развитие фонематического слуха.

The aspect of psycholinguistic abilities of preschool children, particularly in foreign language learning, was chosen for the analysis in this article. In our opinion, among the leading educational topics which are often recently discussed in our society are the problems of improving the skills of children in their intercourse and communication. The analysis substantiates the view that for the successful development of preschool children's abilities by means of foreign language are required the systematic steps in improving the skills of intercourse and communication as the most important in this context, and also the use of an individual approach in the development of children's ability to identify the common concepts, capability to construct the logical connections, classification of concepts, synthesis, high level of intellectual labihty, large volume of associative memory and a high level of phonemic hearing.

Key words: development of capabilities, a child of a preschool age, intercourse, communication, intellectual labihty, associative memory, development of phonemic hearing.

Актуальність дослідження і постановка проблеми.

Об'єктом нашого дослідження обрано психолінгвістичний аспект розвитку здібностей дітей дошкільного віку, зокрема у процесі навчання іноземною мовою. На наше переконання, провідними освітніми темами, що найчастіше обговорюються в соціумі останнім часом, є проблеми удосконалення вмінь дітей зі спілкування та комунікації. Зокрема переважає думка, що починати такі процеси необхідно якомога раніше. Можливість контактів у світовій мережі Інтернету, подорожей країнами далекого і близького зарубіжжя змушує людей, власне, цілими родинами в Україні вчити іноземні мови, без знання яких неможливі спілкування, порозуміння і ділова співпраця у глобальному світі. Тому актуальними у цьому сенсі нами визначено психолінгвістичні здібності дітей дошкільного віку до вивчення іноземних мов як ефективного засобу розвитку дитини в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковцями (Є.І. Пассов, Г.О. Китайгородська, В.О. Артемов), психологами (М.Г. Каспарова, М.К. Кабардов, Б.А. Бенедиктів, І.О. Зимня та ін.), психолінгвістами (Ж. Піаже, П. Фресс, П. Олерон, Ф. Брессон, О.О. Леонтьєв), мовознавцями (Ф. де Соссюр, В. фон Гумбольдт, Л.В. Щерба та ін.) підкреслюється, що із раннього віку необхідно визначити, якими психологічними та лінгвістичними здібностями повинна володіти дитина, щоб процес навчання став якомога ефективнішим та раціональнішим, при цьому враховуючи думку учених, що в багатьох дітей відсутні здібності до мов. Усі ці чинники додають актуальності обраної для дослідження теми.

Мета і завдання статті. Мета полягає в теоретичному та методичному обґрунтуванні впливу психолінгвістичних здатностей дітей-дошкільників до оволодіння іноземною мовою. Як завдання, визначено на основі аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити сутність понять, що стосуються психолінгвістичного аспекту розвитку здібностей дітей дошкільного віку засобами іноземної мови.

Методи і методики дослідження: аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, узагальнення масового та передового педагогічного досвіду, спостереження, аналіз стану мовленнєвої компетенції дітей зі спілкування та комунікації.

Обґрунтований виклад основного матеріалу і отриманих результатів. В умовах сьогодення розвиток здібностей дитини, починаючи з наймолодшого віку, є надзавданням кожної педагогічної системи. Серед основних умінь і навичок, що є необхідними для становлення особистості, виокремлюємо мовленнєві компетенції дітей зі спілкування та комунікації, зокрема іноземною мовою. Новий підхід до оцінки якості розвитку здібностей дітей у період дошкільної освіти пов'язаний із формуванням у цей час ключових компетенцій відповідно до основних положень, вироблених Радою Європи. Тому головним завданням сучасного дошкільного навчального закладу є формування в дітей універсальних умінь і здатностей - ключових компетенцій: соціальної, комунікативної, інформативної, когнітивної, загальнокультурної, спеціальної. Цим умінням і навичкам надається особливе значення не тільки в українській освіті, але й у країнах Європейського співтовариства. Засвоївши їх, дитина згодом може легко адаптуватися у світовому співтоваристві. У вітчизняній педагогіці останнім часом терміни «комунікація», «здібності», «розвиток здібностей», «спілкування» використовуються також досить широко, особливо в контексті проблем, пов'язаних із концепцією модернізації освіти, а також у контексті оцінки якості дошкільної освіти. На думку науковців (В.О. Кальней, С.Є. Шишов та ін.), здібності - це загальна здатність, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, схильностях, які надбані завдяки навчанню. Здібності не можуть зводитися до знань, до навичок, до компетенції [Шумарова 1994]. Аналіз психолінгвістичної структури здібностей до спілкування і комунікації, що охоплює когнітивний, діяльнісний та особистісний компоненти, дає можливість сформулювати робоче тлумачення поняття «здібності дитини дошкільного віку» - це особистісно усвідомлювана система знань, умінь, навичок, яка увійшла в суб'єктивний досвід, має особистісний зміст та універсальне значення, тобто може бути використана в різних видах дитячої діяльності в процесі вирішення безлічі життєво значущих проблем. Прийняття психолінгвістичної готовності до сприйняття чужого мовлення як основи для перспективного планування роботи з навчання іноземної мови та розвитку мовлення дітей дошкільного віку висуває проблему обґрунтування розвитку необхідних, ключових мовленнєвих здібностей дитини. Комунікативна компетенція дошкільника охоплює знання необхідних мов, оволодіння способами передачі інформації, уміннями слухати й розуміти іншого, це здатність до міжмовної взаємодії; сукупність знань, умінь і навичок у галузі вербальних і невербальних засобів для адекватного сприйняття й відбиття дійсності в різних ситуаціях спілкування. Важливою також для розвитку здібностей дитини є інформаційна компетенція - спрямована на формування вмінь самостійно шукати, аналізувати й добирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати й передавати її за допомогою реальних об'єктів (телевізор, магнітофон, телефон, комп 'ютер тощо). Ця компетенція забезпечує формування способів одержання дитиною інформації з різних джерел й її зберігання, навички діяльності дитини щодо інформації, яка отримується з довкілля іноземною мовою. Комунікативна компетенція є пріоритетною у полілінґвальному середовищі, яким є сьогодні світ [Шумарова 1994].

Спеціалісти із глотодидактики (методики викладання чужих мов) погоджуються з тим, що вивчення чужих мов від наймолодшого віку є корисним для дитини і не несе ніякої загрози для її розвитку. Дослідження підтверджують, що раннє вивчення іноземних мов позитивно впливає на розвиток інтелектуальних здібностей, має добрий вплив на результати, яких дитина досягає в школі, допомагає в опануванні рідної мови, розвиває позитивну мотивацію і створює фундамент для систематичної праці над мовою [Процик 2008]. Важливо лише зазначити, що процес вивчення іноземної мови повинен бути системним - із дошкільного віку і до становлення дорослої людини. Адже це результат, який залежить не тільки від віку, у якому розпочато вивчення іноземної мови, а й від термінів, упродовж яких триває навчання. Педагоги і психологи зазначають, що кожна вікова група засвоює інші мови, окрім рідної, специфічно. Тому у процесі розвитку здібностей дитини, зокрема її мовленнєвої компетенції зі спілкування та комунікації, важливим є «узгодження дидактичного процесу з можливостями засвоєння мови [Процик 2008]» в окремі вікові періоди.

Зокрема для ефективного навчання груп дошкільнят і наймолодших учнів (4-8 років) необхідно враховувати специфіку мовленнєвого розвитку дітей цього віку, зважаючи, наприклад, на те, що у цьому віці діти мають механічну пам'ять і конкретне мислення. «Головним завданням викладача у цей час є дати можливість дітям якнайбільше прислухатися до чужої мови [Арушанова 2005: 51]» і таким чином заохочувати дошкільників до подальшого навчання. Процес розвитку здібностей і мовленнєвої компетенції, зокрема з іноземної мови, у період довкілля потрібно пов'язати з конкретними предметами і ситуаціями та пристосувати до того, що охоплене зором дитини, тому що типовим для цього віку є швидке забування поряд зі швидким запам'ятовуванням та недовгі проміжки часу, в які дитина концентрує увагу [Богуш 1998]. Методисти рекомендують для навчання іншомовної грамотності і розвитку здібностей дитини використовувати короткі за обсягом пісеньки, віршики, казочки, приповідки; ілюстрації до них повинні бути простого і зрозумілого змісту, запитання короткими. Для ефективності результату у навчанні повинна переважати мовна гра, яку необхідно поєднати з рухливими іграми, відповідно до засади «Навчай граючись» [Богуш 1998]. Навчаючи дітей старшої групи, можна застосовувати елементи методики і практики викладання рідної мови як іноземної.

Мовлення дитини з раннього віку відіграє важливу роль у формуванні всіх психічних функцій. Це найточніша, диференційована функція вищої нервової діяльності та психіки, яка регулює поведінку дитини, контролює її вчинки, думки, дії. Тому відсутність мовленнєвого розвитку, у тому числі й іноземними мовами, накладає «дуже тяжкий відбиток на все життя людини, а насамперед на загальний розвиток дитини [Беляев 1964]».

Нами вже зазначалося, що окремі діти (у відсотковому відношенні ще не названо точні цифри таких дошкільнят. - О.Г.) сприймають іноземне спілкування із труднощами, тому дуже важливо із найперших кроків спрямовувати навчання на розвиток дітей, їхньої мовленнєвої компетенції засобами іноземної мови, проводити спеціальну корекційну роботу по збагаченню, активізації та уточненню словника і їхнього мовлення. Така діяльність займає значний час, потребує наполегливої індивідуальної праці, ефективність якої залежить від зацікавленості дитини. Останню в дошкільному віці може забезпечити використання ігор та ігрових прийомів. Ідея про наявність індивідуально-психологічних відмінностей при опануванні іноземної мови підтверджується результатами багатьох учених. Спробу дослідити психологічні детермінанти, завдяки яким одна дитина більш успішно опановує іноземну мову, а інша менш, робили фахівці із різних галузей знань: педагоги-методисти (Є.І. Пассов, Г.О. Китайгородська, В.О. Артемов), психологи (М.Г. Каспарова, М.К. Кабардов, Б.А. Бенедиктів, І.О. Зимня та ін.), психолінгвісти (Ж. Піаже, П. Фресс, П. Олерон, Ф. Брессон, О.О. Леонтьєв), мовознавці (Ф. де Соссюр, В. фон Гумбольдт, Л.В. Щерба та ін.). Узагальнення тих чи інших досліджень засвідчує, що у пізнанні проблеми здібностей до опанування іноземної мови залишається багато питань.

Загальний висновок із досліджень є такий, що одні особистості, в тому числі діти з високими здібностями до опанування іноземної мови, можуть за короткий термін часу досягати високого рівня опанування іноземної мови, інші мають певні проблеми в цьому процесі.

За своїм характером дидактичні ігри більшою мірою, ніж інші види діяльності, мають відповідати цілям та задачам роботи з розвитку здібностей, по збагаченню, активізації та уточненню іншомовного словника дітей старшого дошкільного віку. На нашу думку, спеціально дібрана система дидактичних ігор та ігрових прийомів з іншомовною лексикою є найбільш ефективним засобом розвитку здібностей дітей старшого дошкільного віку, зокрема й тих, котрі мають психологічні й психололінгвістичні недоліки при засвоєнні іноземної мови.

Використання спеціально дібраних дидактичних ігор та ігрових прийомів буде сприяти більш ефективному розвитку здібностей дітей і підвищить ефективність процесу формування здатності у дітей до виявлення загальних понять, здібності до побудови логічних зв'язків, класифікацій предметів, узагальнення матеріалу, високого рівня інтелектуальної лабільності, великого об'єму асоціативної пам'яті і високого рівня розвитку фонематичного слуху.

Здібності і прагнення до опанування іноземної мови у дітей дошкільного віку обумовлюють для вихователів потребу зробити процес навчання ефективним, швидким та легким. Інформація про індивідуально-психологічні особливості дитини, яка почала опановувати іноземну мову, дасть змогу не лише спрогнозувати майбутній успіх, але й допоможе знайти індивідуальний підхід до кожного вихованця, щоб тим самим закріпити та поглибити інтерес до опанування іноземних мов.

Проблема розвитку здібностей є складною та багатогранною. Її комплексне дослідження проводиться на психофізіологічному, психологічному і соціально-психологічному рівнях. Однак сьогодні ще не можна сказати, що питання у психології є повністю розв'язане. У вітчизняних і зарубіжних психологів існують значні розбіжності при тлумаченні самого поняття «здібності», продовжуються дискусії про роль біологічного і соціального в структурі здібностей, залишається нерозв'язаним питання діагностики і вимірювання здібностей, продовжуються наполегливі пошуки ефективних стратегій формування і розвитку здібностей до конкретних видів діяльності. Кожен з авторів (Б.М. Теплов, К.К. Платонов, О.Г. Ковальов та ін.) дає своє визначення цього поняття, адже це не одна якась психологічна властивість особистості, а цілий її комплекс, що проявляється в активній діяльності дитини. За вченням І.О. Зимньої, виокремлюються такі лінгвістичні здібності до опанування іноземної мови: мовне мислення, яке реалізується на основі мисленнєво-мнемічної діяльності, компонентами якої є довготривала та оперативна пам'ять і мислення, а саме здібність до виявлення мовного правила, а також «відчуття мови», яке визначається лінгвістичною вірогідністю поєднання мовних засобів та відображення зв'язків і відношень предметів та явищ реального світу [Зимня 1978].

Вітчизняними дослідниками Г.В. Єйгер, Г.Я. Узилевським було запропоновано систему компонентів здібностей до опанування іноземної мови, як-от: вербальна пам'ять (довгочасна та оперативна, логічна та механічна, асоціативна); лінгвістичне мислення; здібність до функціонально-лінгвістичного узагальнення; легкість переходу на новий психолінгвістичний кут зору (переключення); гнучкість трансформаційних процесів; вербальна сенсорно-перцептивна чутливість [цит. за: Шумарова 1994].

Для полегшення оволодіння іноземною мовою у дошкільника має бути високий рівень інтелектуальної лабільності, адже діти стикаються з безперервним потоком інформації і потребують оволодіння загальними принципами мислення, навичками розумової діяльності, умінням використовувати свій інтелект і творчий потенціал. Високий рівень розвитку фонематичного слуху дозволяє дитині дошкільного віку сприймати фонеми, не допускаючи помилок, це важливий компонент, який має прямий зв'язок з успішністю оволодіння іноземною мовою. Як складову здібностей до вивчення нерідної мови, сприймаємо обсяг асоціативної пам'яті дитини. Чим більший обсяг асоціативної пам'яті, тим легше дитині дається вивчення іноземної мови.

Висновки

Умови формування здібностей дитини засобами іноземної мови опосередковуються низкою психологічних факторів і не мають прямого зв'язку між умовами та результатом розвитку мовлення дитини. У цьому процесі має місце фактична складність формування компетенції дитини дошкільного віку в будь-якій іншомовній системі, зокрема й обмеженість можливостей і часу навчання.

Мовленнєвий досвід дитини дошкільного віку охоплює практичне оволодіння рідною мовою, а також емпіричні узагальнення у першу чергу спостережень над іноземною мовою, зроблені незалежно від спеціальних знань про мову. Доречною є також думка про латентне (приховане) навчання, яке забезпечується накопиченням чуттєвого та інформаційно- мовленнєвого досвіду, який складає базу латентних знань.

Література

1. Арушанова А.Г. Исследование развития коммуникативной компетенции дошкільника / А. Г. Арушанова // Наука о детстве и современное образование: материалы Международной юбилейной научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения А.В.Запорожца. - М.: Центр «Школьная книга», 2005. - С. 51.

2. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф. Бацевич. - К.: Видавничий центр «Академія», 2004. - С. 122-126.

3. Беляев Б.В. Психологические основы усвоения лексики иностранного языка / Б.В. Беляев. - М.: Просвещение, 1964. - 130 с.

4. Богуш А.М. Змістова характеристика видів мовленнєвої компетенції дошкільників / А.М. Богуш // Наука і освіта. - 1998. - № 1-2. - С. 17.

5. Зимняя И.А. Психолингвистические аспекты обучения говорению на иностранном языке / И. А. Зимняя. - М.: Просвещение, 1978. - 452 с.

6. Процик І. Психолінгвістичні аспекти засвоєння чужої мови (вікові особливості) // Чужі мови для наймолодших. - 2008. - Вип. 3. - С. 89-95 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: //www. lnu.edu. Ua/faculty/ Philo 1/ www / teoria_praktyka_ukr_mova/vyp_03_2008/16.%20Protsyk.pdf

7. Шумарова Н.П. Мовна компетенція особистості: соціопсихолінгвістичний аспект: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня д-ра філолог. наук: 10.02.02; 10.02.01/ НАН України. Ін-т української мови. - К., 1994. - 48 с.

8. Arushanova A.G. (2005). Issledovanie razvitiya kommunikativnoy kompetentsii doshkIlnika. Nauka o detstve i sovremennoe obrazovanie. M.: Tsentr «Shkolnaya kniga». S. 51. (in Russian).

9. Batsevich F.S. (2004). Osnovi komunIkativnoYi lIngvIstiki. K.: Vidavnichiy tsentr «AkademIya». S. 122-126. (in Ukrainian).

10. Belyaev B.V (1964). Psihologicheskie osnovyi usvoeniya leksiki inostrannogo yazyika. M.: Prosveschenie. 130 s. (in Russian).

11. Bogush A.M. (1998). ZmIstova harakteristika vidIv movlennEvoYi kompetentsIYi doshkIlnikIv. Nauka I osvIta. # 1-2. S. 17. (in Ukrainian).

12. Zimnyaya I.A. (1978). Psiholingvisticheskie aspektyi obucheniya govoreniyu na inostrannom yazyike. M.: Prosveschenie. 452 s. (in Russian).

13. Protsik I. (2008). PsiholIngvIstichnI aspekti zasvoEnnya chuzhoYi movi (vIkovI osoblivostI). ChuzhI movi dlya naymolodshih. 2008. Vip. 3. S. 89-95 Rezhim dostupu: //www. lnu.edu. Ua/faculty/ Philol/ www / teoria_praktyka_ukr_mova/ vyp_03_2008/16. Protsyk.pdf. (in Ukrainian).

14. Shumarova N.P. (1994). Movna kompetentsIya osobistostI: sotsIopsiholIngvIstichniy aspekt: avtoref. dis. na zdobuttya naukovogo stupenya d-ra fIlolog. nauk: 10.02.02; 10.02.01/ NAN UkraYini. In-t ukraYinskoYi movi. K. 48 s. (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru