Компонентна структура фахової компетентності майбутніх учителів музики в контексті оволодіння засобами мультимедійних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Компонентна структура фахової компетентності майбутніх учителів музики в контексті оволодіння засобами мультимедійних технологій

Анотація

У статті висвітлюється аналіз наукових досліджень з питань фахової підготовки майбутніх учителів музики. Експансія мультимедійних технологій у різні галузі знань, включаючи мистецькі дисципліни, вимагає переосмислення компетентнісної структури майбутніх фахівців. Авторка презентує компонентну структуру фахової компетентності майбутніх учителів музики, обґрунтовує та описує її складові.

Ключові слова: фахова компетентність майбутніх учителів музики, мультимедійні технології, компоненти фахової компетентності майбутніх учителів музики.

Аннотация

В статье освещается анализ научных исследований по вопросам профессиональной подготовки будущих учителей музыки. Экспансия мультимедийных технологий в различные отрасли знаний, включая художественные дисциплины, требует переосмысления компетентностной структуры будущих специалистов. Автор представляет компонентную структуру профессиональной компетентности будущих учителей музыки, обосновывает и описывает ее составляющие.

Ключевые слова: профессиональная компетентность будущих учителей музыки, мультимедийные технологии, компоненты профессиональной компетентности будущих учителей музыки.

Annotation

The article presents the analysis of scientific researches in questions of professional training of future music teachers, a review of the structural components of their professional competence. Scientific research regarding the content of this phenomenon is extremely relevant today, in the context of the introduction the multimedia learning tools.

The expansion of multimedia technologies in various branches of knowledge, including artistic disciplines, requires rethinking and constructing such patterns competence of future specialists, which would ensure the implementation of art education in the industry of synthetic knowledge, which is formed on the basis of interdisciplinary connections (physics, computer science and music disciplines: harmony, arranged by choir, orchestra, music theory).

It is proved that the use of multimedia technologies in music education, increases the efficiency of the educational process, promotes the formation of certain qualities of the students: cognitive independence and creative activity, a particular style of thinking. However, the lack of professional competence of future music teachers, in particular in the field of multimedia, may prevent using them for future careers.

The component structure of professional competence of future music teachers is offered in the article, it is justified and described its components: the emotional-motivational component, which covers the value orientations of the person and the system of motives of professional activity; syncretic and technology, which defines the ability to construct it and artistic knowledge in a unified syncretic design; pragmatic and creative, that implies a clear algorithmns of action, optimality and efficiency in the process of making a creative product, because the wrong technology decision can lead to loss of time and quality of result of the creative process.

Key words: professional competence of future teachers of music, multimedia technology, components of professional competence of future music teachers.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Важливою ознакою сучасного суспільства є його глобалізація та суцільна комп'ютеризація, яка переформатовує усі світові процеси розвитку, галузі науки, сфери людського буття.

Поява пристроїв для запису та обробки звукової інформації, спеціалізованих комп'ютерних програм створила нову сторінку в музичному житті суспільства. Використання цих досягнень прогресу відкриває великі перспективи в мистецькій освіті, а також створює передумови для модернізації освітньої сфери.

Майбутній фахівець повинен мати не тільки достатні знання у сфері інформаційних технологій, але й бути достатньо кваліфікованим для їх застосування у своїй професійній діяльності: володіти теоретичною та практичною підготовкою щодо організації та проведення занять за допомогою комп'ютеризованих засобів і технологій, занять із дистанційною формою навчання, створювати власні електронні посібники з дисципліни, активно використовувати інтернет-ресурси (запровадження власного WEB-сайту, сторінки) для поглиблення наукової та педагогічної компетентності.

У зв'язку із цим, особливої актуальності набувають питання формування фахової компетентності майбутнього учителя музики. Саме компетентність та рівень сформованості її компонентів, на думку багатьох міжнародних експертів, є тими індикаторами, що дозволяють визначити готовність студента-випускника до фахової діяльності, подальшого професійного розвитку та активної участі в житті суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. Вивченням та застосуванням комп'ютерних технологій та мультимедійних методик займались О. Бордюк, Л. Заря; фахової підготовки - О. Спіліоті, Цюй Сяоюй, Чжай Ши та ін.

Проблема компетентнісно-орієнтованої освіти розглядається сьогодні в дослідженнях таких зарубіжних науковців, як М. Дудзікова, C. Квятковський, К. Пенчек, А. Пікала, К. Пьонтковська-Пінчевська, Д. Равен, К. Симеля, Л. Спенсер, В. Стриковський, М. Сушвилло, Е. Тоффлер, Р. Уайт та ін.

Питання підготовки майбутніх учителів музики докладно вивчаються численними вітчизняними дослідниками (А. Болгарським, Т. Борисенко, Е. Бриліним, П. Ніколаєнко, О. Олексюк, О. Ребровою, О. Ростовським, О. Щолоковою, В. Шульгіною та ін.).

Проте, незважаючи на значний науковий інтерес, проблема формування фахової компетентності майбутніх учителів музики, її змістове наповнення та відповідність викликам інформатизованого суспільства, потребує подальшого вивчення.

Формулювання цілей статті. Мета статті - здійснити аналіз наукових досліджень з питань фахової підготовки майбутніх учителів музики, обґрунтувати компонентну структуру їх фахової компетентності у контексті впровадження мультимедійних засобів навчання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сьогодні питання фахової підготовки майбутніх учителів музики в педагогіці вищої школи є актуальним, оскільки якісна педагогічна робота вчителів залежить від рівня їхнього цілеспрямованого розвитку. У цьому контексті актуалізується також проблема формування різноманітних особистісних якостей фахівців, які є надзвичайно важливими для мистецької й педагогічної діяльності: проблема формування творчих якостей (Ю. Дворник, О. Матвєєва), проблема самоактуалізації майбутнього вчителя музики (Е. Султанова), проблема формування його власного викладацького стилю (Ю. Найда) та ін.

Професійна мистецька освіта, крім розв'язання спільних завдань із загальною мистецькою освітою, націлена на передачу людині знань, умінь, формування компетентностей, необхідних для успішної практичної діяльності [3, с. 182].

У мистецькій освіті існує традиційний підхід до фахової компетентності учителя музики, який полягає у поділі на дві основні складові: педагогічну та музичну. "Глибоко помилково вважати, що вчитель музики повинен бути насамперед хорошим музикантом, а педагогічний досвід прийде згодом, сам по собі, в процесі роботи в школі. Безумовно, краще всього, якщо вчитель підготовлений і в педагогічному, і в музичному напрямку. В даному випадку сама музично-педагогічна діяльність є систематизуючим чинником інтеграції, тобто підставою для об'єднання означених складових професійної компетентності учителя музики (педагогічної та музичної) [5, с. 28].

Здійснений нами аналіз праць науковців дає підстави стверджувати, що множина компетентностей фахової підготовки вчителя музики у вітчизняних наукових надбаннях досить численна. Тому результатом фахової підготовки повинно стати оволодіння майбутніми вчителями значним обсягом компетентностей: мистецькою (Ши Цзюнь-бо), комунікативною (М. Мурована), професійною (І. Полубоярина), методичною (Н. Цюлюпа), фаховою (М. Михаськова).

Узагальнюючи погляди науковців на сутність компетентностей, можна виділити основні їх змістові домінанти: інтегрована якість; сукупність, знань, умінь, навичок; мотивація; готовність до здійснення ефективної фахової діяльності. компетентність учитель музика мультимедійний

Представлені компетентності мають складну структуру і охоплюють багато компонентів.

Спираючись на попередні дослідження компетентності, в тому числі і зарубіжних науковців, вважаємо необхідним звернути особливу увагу на дослідження моделі компетентності. В цьому контексті звернемось до наукового доробку британського дослідника Дж.Равена, який, на основі власних фундаментальних досліджень, розробив модель компетентності, що складається з двох підсистем. Перша з них містить ціннісні для людини стилі поведінки, друга - перелік компонентів [6].

Для нас важливо, що під терміном "компоненти компетентності" науковець розуміє характеристики і здібності людей, що дозволяють їм досягати особистісно значимих цілей - незалежно від природи й соціальної структури, у якій вони живуть і працюють.

Ми вважаємо, що процес формування означених особистісних утворень (компетентностей) має відбуватися через формування окремих їх структурних компонентів.

На думку Л. Масол, багатокомпонентна структура компетентностей, складається із взаємопов'язаних і взаємозалежних частин, що утворюють інтегральне ціле. Науковець диференціює їх на особистісні, функціональні й соціальні.

Окрім того, вчена виокремлює ще загальноосвітні компетентності - це більш чи менш деталізована сукупність унормованих вимог до результатів освіти - знань, умінь, якостей, цінностей тощо; а також предметні компетентності (музичні, візуальні тощо), які науковець розглядає як частку функціональних [2, с. 23].

Експансія мультимедійних технологій у різні галузі знань, включаючи мистецькі дисципліни, вимагає переосмислення та побудови такої компетентнісної структури майбутніх фахівців, яка б забезпечила впровадження у мистецьку освітню галузь синтетичного знання, що формується на основі міждисциплінарних зв'язків (фізика, інформатика та музичні дисципліни: гармонія, аранжування хорове, оркестрове, теорія музики).

У зв'язку з цим викладач повинен не тільки мати достатні знання у сфері інформаційних технологій, але й бути достатньо кваліфікованим для їх застосування у своїй професійній діяльності.

Звідси, виникає необхідність врахування у компетентнісній моделі майбутніх учителів музики таких компонентів, які б сприяли процесу оволодіння засобами мультимедіа та активного їх використаня у подальшій професійній діяльності.

Сьогодні ведеться активний пошук вирішення окреслених проблем. У результаті аналізу наукових досліджень з питань застосування комп'ютерних та мультимедійних технологій у шкільній мистецькій освіті, фаховій підготовці майбутніх учителів музики (А. Бондаренко, О. Бордюк, Ю. Дворник, В. Луценко, Н. Новикова, Л. Пєтухова, О. Чайковська), ми визначили наступні напрямки: як засіб формування певних особистісних надбань, як засіб самовдосконалення у сучасних умовах технічного прогресу; у викладанні конкретних музичних дисциплін (теорія музики, диригування); як засіб удосконалення методики навчання музики в школі. Натомість, ці дослідження недостатньо охоплюють увесь обсяг складових фахової компетентності майбутніх учителів музики, необхідних для максимального використання переваг технологій мультимедіа у майбутній професійній діяльності.

З огляду на викладене та на підставі результатів емпіричних досліджень фахової компетентності майбутніх учителів музики, в контексті оволодіння засобами мультимедійних технологій, ми пропонуємо структуру фахової компетентності майбутніх учителів музики, яка складається із емоційно-мотиваційного, синкретично-технологічного та прагматично-творчого компонентів.

У відповідності із теоретичним положенням Б.М. Теплова про значення емоцій у ортиманні знань, І. Юрас підтверджує, що „знання тільки тоді засвоюються людиною, коли вони зігріті її почуттями, переживаннями, лягають у її серце. Лише такі знання можуть стати діяльною силою духовного світу людини" [8, с. 8].

Сучасні наукові дослідження доводять, що відчутний успіх у роботі людина досягає не лише завдяки обставинам або здібностям, а твердій волі, яка забезпечує перемогу над собою, труднощами, умінням перебороти свої недоліки на шляху професійного становлення.

Не можна спонукати учня до глибокого проникнення в саму сутність мистецького творіння, оминаючи логічні засоби усвідомлення художнього змісту. Так само безплідними стануть сподівання, якщо вчитель на зважатиме на естетичні почуття учнів, на їхню емоційну реакцію. Формування мистецьких поглядів, естетичного кругозору, художніх понять і суджень невіддільне в навчальному процесі від розвитку культури емоцій учня, стимулювання його естетичних переживань [4, с. 80].

У музично-естетичній діяльності студентів емоційно-вольові та мотиваційні процеси тісно взаємопов'язані між собою, і тому завдання емоційної регуляції може бути вирішене через створення мотиваційного компонента діяльності.

У даному аспекті, активне застосування мультимедійних технологій як потужного засобу емоційно- вольової саморегуляції, мотиваційного збудження, відіграватиме велике значення у формуванні вольових якостей майбутнього фахівця, впливаючи на емоційну сферу особистості студента, на його уяву, мислення.

Комп'ютерна віртуальність підвищує рівень емоційної активності суб'єкта, що може впливати на механізм синтезу креативних рішень. Процес оволодіння технологіями мультимедіа, окрім музично-творчої складової, передбачає засвоєння значного обсягу науково-технічних знань, пов'язаних із функціями, принципами роботи, інтерфейсом, можливостями застосування програмного забезпечення, що є для студентів додатковим мотиваційним стимулом у набутті необхідних знань, умінь, підвищення рівня власної ерудиції, обізнаності.

Отже, емоційно-мотиваційний компонент, у нашому розумінні, охоплює ціннісні орієнтації особистості та систему мотивів фахової діяльності.

Синкретично-технологічний компонент поєднує в собі відповідно дві складові.

Виходячи із сутності поняття "синкретизмі:

1) (грец. ошкрі'ітіицб^ -- з'єднання, лат. syncretismus -- поєднання), поєднання або злиття несумісних і непорівнюваних образів мислення та поглядів.

2) (від грец. syn - з, разом і лат. cresco - росту, збільшуюсь), особливість мислення і сприйняття, що характеризується тенденцією пов'язувати між собою різнорідні явищ [7] та сутності поняття “мультимедійні технології", наголосимо, що мультимедіа функціонують в системі “синкретизму", як найбільш жорсткого багатоскладового зчеплення різних мов (універсальних, комплексних, багатосторонніх, багаторівневих систем сучасних техногенних цифрових та електронних засобів, форм, продуктів, пристроїв, що передають естетичну, художню, освітню, соціальну та іншу інформацію).

Спроможність до осягнення та створення таких синкретичних продуктів, зведення інформатичних та мистецьких знань, умінь у єдину синкретичну конструкцію розширюватиме можливості фахової діяльності майбутніх вчителів музики: розвиватиме бажання творити, генерувати нові педагогічні ідеї.

Технологічний (діяльнісний) компонент визначає володіння способами та прийомами взаємодії учасників освітнього процесу, активне використання педагогічної техніки, інформаційних та освітніх технологій і таке інше.

Наявність цього компоненту є запорукою успішності фахової діяльності, попередження ймовірних педагогічних помилок, а також усвідомлене, в результаті самоаналізу власної діяльності, використання найбільш раціональних способів розвитку педагогічних здібностей.

З точки зору праксеології однією із характеристик педагогічної діяльності є її технологічність (об'єктивно обумовлена здатність виробляти своїми діями заплановані зміни) [1, с. 27].

Окреслимо сукупність факторів, які впливають на вихідний технологічний потенціал людини: харизматичність, емпатія, екстравертність (інтравертність), індивідуальна енергетика, мобільність; соціокультурний досвід; спосіб мислення і пізнання, переживання успіху (неуспіху) в освітній галузі; стереотип допрофесійного освітнього досвіду; характер професійно-значимих зразків (улюблені вчителі, тренери та інші); наявність у свідомості “табуйованих" моделей професійної діяльності (розуміння “із досвіду", що і як не потрібно робити, виховуючи або навчаючи). По мірі накопичення досвіду професійної діяльності коло джерел збільшення технологічного діапазону розширюється. У нього входять: повнота засвоєння суб'єктом структури методу, як складової освітньої технології; готовність до творчого (варіативного поєднання компонентів методу); стійкість проявів технологічності в структурі професійної поведінки; об'єм досвіду успішної практичної діяльності. Ступінь готовності до ефективного вирішення професійних завдань, що постають перед фахівцем визначається співвідношенням технологічного діапазону і сфери компетенції, як соціально дозволеної активності і відповідальності професійній діяльності. Адекватність або змістовно-смислове співпадання технологічних можливостей і галузі компетенції створюють передумови до найшвидшого і точного отримання потрібного професійного результату [1, с. 246].

Отже, синкретично-технологічний компонент є одним із необхідних інтегральних складових фахової компетентності майбутнього вчителя музики.

Якісний результат педагогічної творчої діяльності, пов'язаної із використанням мультимедійних технологій, потребує певної алгоритмічності дій, оптимальності та оперативності. Неправильне технологічне вирішення може призвести до втрати часу та якості результату творчого процесу.

Так, під час тривалого користування певним програмним продуктом, у людини виробляються моторні реакції, що сприяють оперативності та зручності. Коли вона починає працювати в іншій програмі, навіть раніше знайомій, у неї виникає період адаптації, який може тривати досить довго. В результаті втрачаєтся час, що негативно впливає на процес творчості.

Отже, прагматизм у творчому процесі із використанням технологій мультимедіа, за нашим дослідженням і переконанням, полягає у точному підрахунку оптимальних засобів (програмних продуктів, мультимедійних пристроїв) та спланованому алгоритму дій, необхідних для вирішення поставленого завдання.

Ми вважаємо, що формуванню творчо-прагматичного компоненту фахової компетнтності студентів сприятиме виготовлення, в процесі фахової підготовки, власних дидактичних матеріалів, програм, проектів, розробок корисних для майбутньої професійної діяльності. Порівнюючи їх із роботами інших учасників, студенти зможуть отримати не лише практично-значимі розробки, але й засвоїти способи діяльності, які в подальшому самостійно застосовуватимуть.

Висновки

Отже, проведений аналіз музично-педагогічних джерел, виявлення новітніх освітніх тенденцій в галузі мистецької освіти, доводить необхідність впровадження мультимедійних технологій у процес фахової підготовки майбутніх учителів музики. Відповідність запитам інформатизованого суспільства повинно бути відображено у компонентній структурі їх фахової компетентності.

Використана література

1. Колесникова И.А. Педагогическая праксеология: Учебн. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / И.А. Колесникова, Е.В. Титова. - М. : Издательский центр “Академия”, 2005. - 256 с.

2. Масол Л.М. Класифікація компетентностей як результату загальної мистецької освіти / Л.М. Масол // Теоретичні та методичні засади неперервної освіти: зб. матеріалів науково-методичного семінару. - Чернівці, 2007. - С. 23-24.

3. Новосад С.О. Українознавчі основи мистецької освіти ХХІ століття: концептуально - акмеологічний підхід / С.О. Новосад // Мистецька освіта ХХІ століття: теорія і практика: зб. матеріалів наук.-практ. конф., Київ, 27-28 жовтня 2009 р. - К. : Вид-во НПУ ым.М.П.Драгоманова, 2010. - С. 178-185.

4. Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва (Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін) / Г.М. Падалка. - К. : Освіта України, 2008. - 274 с.

5. Пиджоян, Л.А.. Развитие профессиональной компетентности будущих учителей музыки на основе интеграции музыкальной и педагогической составляющих : дис. . кандидата педагогических наук : 13.00.01 / Пиджоян Лариса Анатольевна. - Елец, 2007.- 161 с.

6. Равен Дж. Компетентность в современном обществе. - М. : Когито-Центр, 2002 - 396 с.

7. Синкретизм [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. onlinedics.ru/slovar/psychology/s/sinkretizm.html.

8. Юрас 1.1. Педагогічна концепція Памфіла Даниловича Юркевича / 1.1. Юрас. - К. : Правда Ярославичів, 1998. - 64 с.

Размещено на Allbest.ru