Мистецька рефлексія майбутнього вчителя музики: концептуальна модель

Формулювання цілей статті. Метою даної статті є розкриття особливостей мистецької рефлексії майбутнього вчителя музики та розробка відповідної концептуальної моделі.

Виклад основного матеріалу дослідження. На визначенні провідної ролі рефлексії у процесі мистецького навчання наголошує Г. Падалка [10, с. 158], адже рефлексія впливає на процес самоаналізу, самопізнання власного внутрішнього життя майбутніх учителів музики у зіставленні з переживаннями щодо осягнення твору мистецтва. З цих позицій в процесі рефлексування відбувається зіставлення цінностей особистісного світу студентів із світоглядними установками, відтвореними в мистецтві. З огляду на те, що в процесі мистецького навчання відбувається осягнення, насамперед, естетичної цінності художніх творів, позиція про необхідність стимулювання адекватних емоційних переживань у ситуаціях передачі та внутрішнього сприйняття цінностей набуває дієвого значення у забезпеченні аксіологізації навчання.

На думку О. Олексюк, особистісну концепцію взаємодії музиканта-педагога зі світом і професійною дійсністю в цілому характеризують рефлексивні (ціннісні орієнтації, смаки, ідеали) і нерефлексивні (світоглядні установки і переконання) нормативно-регулятивні механізми. Саме вони спрямовують духовну активність особистості музиканта-педагога і вважаються оціночною передумовою вибору, здійснення життєвих і професійних значущих цінностей [9, с. 96].

Моделювання трактують як репродукування (відтворення) характеристик певного об'єкта на інший об'єкт, що є моделлю спеціально створеною для їх вивчення. В процесі розвитку поняття "моделювання" підкреслюється, що метод моделей базується на аналогії функцій, які здійснюються об'єктами різної природи [12, с. 289]. Також моделювання розглядають як науковий метод непрямого дослідження об'єктів пізнання, безпосереднє вивчення яких з певних причин неможливе, ускладнене, неефективне чи недоцільне, через дослідження їхніх моделей - предметних, знакових чи розумових систем, що відповідно відтворюють, імітують чи відображають певні характеристики (властивості, ознаки, принципи внутрішньої організації) оригіналів [11, с. 392].

Модель виступає прототипом, який є дещо зручнішим для вивчення або засвоєння і таким, що дає можливість переносити отримані при цьому знання на вихідний об'єкт. Використовуються такі види моделей: моделі як зразки, що включають в себе систему ознак, притаманних ідеальному еталону; моделі як структура, дія, механізм, що забезпечує функціонування і розвиток створюваної системи [5, с. 63].

У нашому дослідженні в широкому розумінні моделювання є відправною точкою розробки концепції мистецької рефлексії вчителя музики. Моделювання у вузькому значенні використовується нами як спеціальний спосіб пізнання, при якому одна система відтворюється іншою, зокрема при створені концептуальної моделі мистецької рефлексії вчителя музики. мистецький вчитель музика рефлексія

Зазначимо, що особистісно-професійний розвиток до рівня професіонала можливий лише при наявності продуктивної Я-концепції, тобто стійкої свідомої та такої, що переживається як неповторна система уявлень суб'єкта про самого себе, на основі чого він будує свої відносини та взаємодію. Я-концепція - цілісний образ власного Я (хоча можуть бути і внутрішні протиріччя). Вона виступає як установка по відношенню до самого себе та включає наступні компоненти: когнітивний (образ власних якостей, здібностей, соціальної значимості тощо, тобто прояв самосвідомості), емоційний (самоповага, себелюбство тощо), оцінно-вольовий (прагнення завоювати повагу) [3, с. 275].

На думку А. Деркача, розвиток професіоналізму особистості передбачає гармонійність Я-ідеального, Я- теперішнього та Я-майбутнього. Адекватність Я-теперішнього зумовлюється розвинутою системою самооцінки, самоконтролю, рефлексії, Я-ідеальне та Я-майбутнє є стимулом для особистісного розвитку у випадку їх реалістичності та адекватної оцінки власних можливостей.

Розробка концептуальної моделі та структури мистецької рефлексії майбутнього вчителя музики вимагає, з одного боку, розгляду сутності та особливостей самосвідомості та Я-концепції майбутнього вчителя музики як особистісних утворень, що розвиваються та змінюються в процесі рефлексії, а з іншого - особливостей прояву мистецької рефлексії в трьох основних видах музичної діяльності - музичному сприйнятті, музично-виконавській діяльності та музичній творчості.

Таким чином, узагальнену концептуальну модель мистецької рефлексії вчителя музики як процесу, що відображає Я-концепцію вчителя музики та відбувається під час музичного сприймання, музичного виконання та музичної творчості, яка безпосередньо впливає на формування мистецько-педагогічної самосвідомості і за рахунок зворотного зв'язку на Я-концепцію майбутнього вчителя музики, подано на рис. 1.

Рис. 1. Концептуальна модель мистецької рефлексії майбутнього вчителя музики (авторська розробка)

В процесі мистецької рефлексії майбутній вчитель музики безпосередньо впливає на формування власної самосвідомості. У наукових дослідженнях самосвідомість визначається як динамічна система уявлень людини про саму себе, усвідомлення нею своїх фізичних, інтелектуальних та інших якостей, самооцінка цих якостей, а також суб'єктивне сприйняття зовнішніх факторів, що впливають на дану особистість [8, с. 113]. Самосвідомість характеризується також своїм продуктом - уявленням про себе, "Я-концепцією", що виникає в процесі соціальної взаємодії як результат психічного розвитку. Отже, мистецько-педагогічна самосвідомість є результатом процесу мистецької рефлексії, тому зупинимось більш ґрунтовно на даному феномені.

Оскільки для професійної самосвідомості вчителя музики родовим є поняття самосвідомість особистості, то можна говорити про співпадіння загальних принципів розвитку, закономірностей, механізмів та структури цих двох категорій. Структура мистецько-педагогічної самосвідомості вчителя музики в загальних рисах співпадає зі структурою самосвідомості особистості та представляє собою взаємодоповнююче сполучення трьох підструктур: когнітивної, афективної та поведінкової. Змістові характеристики кожної підструктури мистецько-педагогічної самосвідомості вчителя включають в себе специфічні характеристики, що зумовлюють саморозвиток та реалізацію вчителя у професійній діяльності.

Таким чином, мистецько-педагогічна самосвідомість вчителя музики - це усвідомлення педагогом себе в таких системах: музично-педагогічної та мистецько-творчої діяльності; музично-педагогічного та мистецького спілкування та власної особистості.

При дослідженні самосвідомості виокремлюється проблема дієвого та рефлексивного Я. Ця відмінність була введена У. Джемсом, який виокремив в особистісному Я два елементи - Я-що усвідомлює, тобто Я як суб'єкт активності та Я як об'єкт [4]. Така відмінність є умовною: у реальному психічному житті ці дві сторони самосвідомості злиті та створюють єдине ціле. Я як об'єкт існує лише у процесах свідомості та є змістом цих процесів тією мірою, якою суб'єкт може усвідомлювати самого себе [2].

Відтак, поділяти результат та процес усвідомлення себе можна лише умовно. Людина як індивід, суб'єкт різних видів діяльності є активною дієвою особою, що реалізує власні плани, змінює світ та себе. В процесі відображення людиною самої себе (самовідображення) формується образ Я. Поряд з Я як суб'єктом, активним, діючим та суб'єктивним, підкреслює І. Кон, необхідно виокремити Я як об'єкт сприйняття, мислення, тобто об'єктивне, рефлексивне, категоріальне Я, або образ Я, поняття Я, Я-концепцію [7].

Мистецька рефлексія майбутнього вчителя музики - це метапроцес усвідомлення власних психічних станів і процесів у широкому системному контексті, що включає оцінку музично-виконавських та музично-педагогічних ситуацій і дій, знаходження прийомів і операцій вирішення творчих задач. Згідно концептуальної моделі мистецька рефлексія проявляється в процесах музичного сприйняття, музично-виконавської діяльності (створенні музичної інтерпретації) та музично-творчій діяльності вчителя музики.

Музичне сприйняття спрямовано на осягнення багатовимірного культурно-музичного феномена, яким є музичний образ, що несе глибинний сенс і культурний знак, що володіє загальнокультурним значенням та індивідуальною значимістю для кожного слухача музики. Осягнення музичного образу в умовах музичної освіти передбачає можливість вираження в різних видах навчально-виконавської діяльності цього суб'єктивно сприйнятого особистістю музичного образу.

В психології музичного сприйняття структуру перцептивного акту представляють як ієрархію комунікативних рівнів:

- "когнітивний рівень виконавця" (ідея виконавця);

- "поведінково-моторний рівень", на якому ідея перетворюються у звуки;

- "акустичний рівень" (поверхнева структура естетичного повідомлення);

- "рівень сприйняття музики слухачем", рівень надання акустичній матерії значення та організації;

- "рівень розуміння музики слухачем" (на якому відбувається більш або менш адекватне розуміння ідеї виконавця) [6, с. 102].

Також мистецька рефлексія забезпечує ефективність музично-виконавської діяльності майбутнього вчителя музики. Зазначимо, що діяльність музиканта-виконавця має багатокомпонентний склад, зокрема виокремлюють: перцептивний компонент, пов'язаний з відчуттями та сприйняттям музичного твору; мнемонічний, пов'язаний із запам'ятовуванням та уявним відтворенням музики та виконавських рухів; розумовий, пов'язаний зі створенням ідеального (розумового) музичного образу, усвідомленням форми музичного твору; імажинітивний, пов'язаний з уявою, зі "створенням" нового музичного твору або нового образу у новій інтерпретації; руховий, пов'язаний з безпосереднім виконанням музичного твору [13, с. 9].

Провідне місце у діяльності музиканта-виконавця займає робота над музичним твором, створенням власної його інтерпретації. У цьому зв'язку особливу теоретичну та практичну цінність набувають не лише уявлення про психологічний зміст роботи музиканта-виконавця над музичним твором, а й оволодіння методами мистецької рефлексії. Оскільки саме від них залежить як форма та зміст процесу професійного навчання музиканта-виконавця, так і - ширше - уся його професійна діяльність.

Вивченню проблеми творчої особистості у філософській, педагогічній та психологічній літературі приділяється багато уваги(В. Андрєєв,Д. Богоявленська,А. Зак,В.Кан-Калік,Н. Кичук,Н. Кузьміна,А.Лук,

С. Сисоєва та інші). Більшість авторів погоджуються з тим, що творча особистість - це індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового оригінального. Аналіз основних закономірностей і етапів творчого процесу дозволив ученим зробити висновок, що творчі акти винахідників, вирішення проблем ученими, творча навчальна діяльність учнів, студентів, навчальна науково-дослідницька діяльність мають однакову психологічну структуру: пошуки і комбінації різних елементів, відбір найбільш значущих варіантів, який має за мету досягнення нової якості [5, с. 117].

Плідна, творча діяльність людини відбувається у взаємодії когнітивного, емоційно-особистісного та діяльнісно-поведінкового компонентів її досвіду, а також на думку деяких дослідників має певні рівні. Так, І. Шевченко, Д. Красовський та І. Дмитрук розрізняють три рівні творчої діяльності:

1) продуктивний - продуктивне використання репродукції на іншому якісному рівні, з урахуванням власних досягнень;

2) проблемний - самостійний вибір засобів реалізації навчально-виховних завдань у нових нестандартних умовах;

3) творчий - створення власного стилю діяльності, оригінальних засобів педагогічної практики [14].

Оскільки, творчість педагога-музиканта багато в чому зумовлена специфікою його діяльності, яка має публічний характер, здійснюється у певній аудиторії та вимагає уміння керувати власними почуттями та настроями, то вона, на нашу думку, є важливим напрямом рефлексії майбутнього вчителя музики. Педагогічний процес пов'язаний з постійним творчим пошуком, оскільки вчитель діє в умовах різноманітних педагогічних ситуацій, що постійно змінюються [1, с. 19].