Методика застосування ігрових технологій у розвитку професійної культури викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика застосування ігрових технологій у розвитку професійної культури викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю

Сучасні технології розглядаються як засіб, за допомогою якого може бути реалізована нова освітня парадигма. Масове запровадження педагогічних технологій відноситься до 60-х років ХХ ст. і пов'язане з реформуванням спочатку американської, а потім і європейської школи. Найбільш відомим автором сучасних педагогічних технологій за рубежем є Дж. Керолл, Д. Брунер, Г Гейс та ін.

Під педагогічною технологією М. Сибірська розуміє систему дій з планування, забезпечення і оцінювання всього процесу навчання, які визначені специфічними цілями, засновані на дослідженні процесу засвоєння знань і комунікацій, використанні різноманітних ресурсів для досягнення більш ефективного навчання [3, 75].

Педагогічні технології можуть бути представлені і як «технології навчання». В психолого-педагогічній літературі технології навчання розглядають як такі, що включають в себе знання про норми управління, конкретних способах управління навчальним процесом, встановлені послідовності процедур з метою забезпечення операцій і проведення їх у відповідності з умовами протікання навчального процесу.

Організація процесу навчання викладачів спеціальних дисциплін в міжкурсовий період передбачає використання різних сучасних педагогічних і виробничих технологій.

Однією з технологій навчання, що сприяє творчому професійному розвитку викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю в системі методичної роботи ПТНЗ - є гра, яка, на думку Т. Паніної, є унікальним механізмом акумуляції і передачі соціального досвіду, як практичного, необхідного для оволодіння засобами вирішення різноманітних навчальних задач, так і етичного, пов'язаного з визначенням правил і норм поведінки суб'єктів навчання у різних ситуаціях» [4, 67]. Поява даної технології обумовлена вимогами підвищення ефективності навчання за рахунок більш активної навчально - пізнавальної діяльності.

Вперше ділова гра була використана в 1930 роках в Ленінграді під керівництвом М. Берштейна, однак отримала подальший розвиток в СССР лише в 70-х роках, а в практиці професійної освіти гра отримала широке розповсюдження у 80-х роках.

Дослідники А. Вербицький, О. Коваленко, О. Костенко, І. Підкасистий, П. Підласий, Т. Паніна, Л. Вавілова, В. Скакун, А. Хуторський відмічають, що навчання грі є важливою умовою освоєння професійної діяльності, яке забезпечується засобом створення в навчальному середовищі контекста конкретної професійної ситуації. В процесі гри виникає прискорене оволодіння предметною діяльністю за рахунок передачі активної позиції від ролі гравця до співавтора гри, полягає не стільки в досягненні дидактичних цілей, скільки в соціально - психологічному впливі на учасників гри і тих ефектів, які при цьому спостерігаються [4, 67].

Враховуючи вимоги до гри та її структури В. Чобітько виокремив такі функції гри: психологічну, гностичну, дидактичну, прогностичну, соціологічну. Психологічна функція гри, є одним із найбільш мобільних інструментів перетворення теоретичних знань в елементи практик. Гностична функція полягає у набутті учасниками гри нових граней теоретичних знань, засвоєння практичних способів їх розв'язання. Дидактична функція, стверджує вчений, більше сприяє засвоєнню професійно - значущих навичок аналітичної діяльності, набуттю початкового досвіду при вирішенні різноманітних виробничих ситуацій, розвитку професійної мобільності. Прогностична функція полягає у можливості застосування набутих знань, умінь та особистісного досвіду у прогнозуванні розвитку комунікативних відношень і в цілому результатів гри. Соціологічна функція гри поєднує всі перераховані вище функції і сприяє становленню навичок роботи в колективі, оскільки в ній засвоюються соціальні, професійно-педагогічні і управлінські відносини, е ти ка ци х в і дн о си н [5, 32 5 - 32 6]. Тобто різноманітні функції гри давали змогу досягти кращого ефекту в процесі професійної підготовки фахівців за рахунок предметного проблемного змісту навчального матеріалу, передбачати помилки в самостійній професійній діяльності.

Гнучкість ігрового методу, наближеність гри до реальних умов, дає змогу розглядати її як інструмент викладання-вивчення, як засіб включення у ситуації, аналогічні професійно - педагогічній діяльності.

У педагогічній науці і практиці виокремлюють такі види гри: ділові, рольові та організаційно - пізнавальні ігри. В процесі експерименту було 36,1% викладачів за базовим рівнем, 24,3% за достатнім, 12,9% за високим рівнем розвиненості професійної культури викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю виказали думку про значимість даних технологій для вдосконалення комунікативної, фахової і методичної складових професійної культури фахівців.

Оскільки ділові ігри займають ведуче місце в процесі підвищення професійного рівня, то вони застосовуються в самих різноманітних галузях практики, а саме: в процесі дослідницької роботи, при виконанні проектних розробок, при колективному виробленні рішень в реальних виробничих ситуаціях, в професійному навчанні та підвищенні кваліфікації.

Ділові ігри називають ще операційними, так як по психологічним параметрам (мотивації, інтелектуальному розвитку, емоційній окрасці) вони є аналогічними методам аналізу проблемних ситуацій [4, 70]. За змістом і формою ділові ігри поділяються на: тематичні, які пов'язані зі змістом окремої навчальної теми або розділу. Однак, необхідно враховувати те, що гра у даному випадку може бути ефективною лише за умови достатньої кількості навчальної інформації, тобто навчальна тема має бути досить суттєвою; наскрізні ділові ігри, - об'єднують систему знань не лише з фахових дисциплін але й професійної педагогіки і методики професійного навчання; предметні ділові ігри застосовують в тому випадку, коли необхідно узагальнити поняття, явища, зміст спеціальних дисциплін. З позиції фахівця-будівельника може використовуватися зміст технології виконання будівельних робіт як з основної, так і суміжних професій; міжпредметні ділові ігри, застосовуються у тому випадку, коли є необхідність в структуруванні інтеграції технологічних процесів, що засновані на знаннях не лише спеціальних предметів, але й загальнотехнічних дисциплін, професійної психології, методики.

Будь-яка гра, в тому числі і ділова, ґрунтується на системі психолого-педагогічних принципів, а саме: принцип імітаційного моделювання конкретних умов виконання відповідного технологічного процесу; принцип ігрового моделювання змісту і форм організації виробничих процесів за різними кваліфікаційними рівнями; принцип спільної групової діяльності в процесі вирішення проблемних завдань; принцип діалогічного спілкування; принцип проблемності змісту імітаційної моделі і процесу його розгортання в ігровій діяльності [6, 245].

До основних ознак ділових ігор можна віднести такі: формування позитивної мотивації до навчальної діяльності в цілому; наявність професійно-педагогічної проблеми, яку необхідно вирішити в процесі гри; наявність багатоваріативного вирішення проблеми, можливість забезпечення логічного розвитку ситуації; наявність конфліктних ситуацій внаслідок різноманітних інтересів учасників гри чи умов невизначеності; моделювання процесу спільної діяльності тих, хто навчається, з метою вирішення проблемних ситуацій.

Практикою доведено, що методика підготовки і проведення ділової гри складається з трьох етапів: підготовчо-організаційного, етапу реалізації поставлених задач; етапу аналізу результатів гри і рефлексії дій. Так, підготовчо - організаційний етап передбачає: вибір теми гри і діагностика вихідної ситуації; формування дидактичних цілей і завдань гри; розробка проблемних завдань і ситуацій у відповідності з цілями та навчальним змістом спеціальної дисципліни; прогнозування кількості груп (команд) та кількості учасників кожної з них; розробка критеріїв оцінювання запропонованих завдань; розробка сценарію гри. На даному етапі визначається також режим та регламент вирішення завдань, підготовлюється табло для зазначення результатів гри, продумується арбітражна група, яка забезпечує збір і обробку оперативної інформації.

Етап реалізації поставлених задач починається з ознайомлення учасників заходу з темою, цілями, завданнями та правилами ділової гри; поетапне видання ігрових завдань групам (командам), координація діяльності команд в процесі в ир і ше нн я кожн ого з за вда нь; о ц ін юва нн я результатів діяльності команд після виконання кожного з завдань.

На етапі аналізу результатів дій при підведенні загальних підсумків необхідно: проведення о б' єк т ив но г о а на лі з у гр и в ід п ов і дн о з розробленими критеріями; узгоджувати з арбітрами оцінювання кожного з етапів гри; відзначити активність і позитивне рішення окремих учасників; підведення результатів гри потребує обґрунтованої оцінки кожної з команд, а також окремих членів команд.

Так як характерною ознакою ділової гри є здійснення аналізу запропонованої проблемної ситуації, пошук додаткової інформації, обговорення шляхів вирішення цієї проблеми, то найбільш характерними ситуаціями ділових ігор є а н ал із за п р о п он о ва ни х п е да г ог і чн их аб о виробничих умов, які враховують сукупність професійно-педагогічної діяльності викладачів спеціальних дисциплін та прийняття оптимальних рішень. Так, при вирішенні проблеми з технології опоряджувальних робіт враховується раціональність вибору комплекса сучасних будівельних матеріалів для застосування у відповідних приміщеннях будівлі, визначення кількості цих матеріалів в залежності від виду поверхні і її властивостей, технічних характеристик матеріалів; обґрунтування якості обробки поверхні; підбір кольорової гами для пофарбування приміщення в цілому, визначення характеру професійної діяльності в умовах відхилення від технічних норм технологічних процесів. Одночасно з цим викладачам необхідно продумати шляхи і способи вирішення цих завдань в процесі ділової гри.

Рольова гра характеризується наявністю проблемної ситуації і розподілом ролей між учасниками гри для її вирішення. Відмінність ролевої гри від ділової в тому, що гра проблемної спрямованості вибудовується на реальних проблемних ситуаціях професійної діяльності. У результаті розігрування проблемних ситуацій має бути прийнято компетентне рішення, яке дозволяє вирішити проблему у професійній сфері найбільш раціональним способом.

До характерних ознак ролевої гри проблемної спрямованості О. Полат, М. Бухаркіна відносять такі: обов'язкова наявність у задумці ролевої гри психолого-педагогічної проблемної ситуації; необхідність пошуку способу вирішення проблемної ситуації, що створює відповідну емоційну напругу, завдяки якій і забезпечується пізнавальна активність учасників гри, розвиток їх технічного і технологічного мислення; розробка сценарію гри, а також розподіл ролей між учасниками заходу, ознайомлення їх з особистісною позицією у конкретній ситуації в разі необхідності; можливість застосування колективного прийняття рішень учасниками гри; багатоаспектність рішень, можливість застосування варіантів подальшого розвитку ситуацій [7].

Провідним мотивом ролевих ігор має бути успішне застосування професійно-педагогічних знань у практичній діяльності викладачів спеціальних дисциплін. З цією метою необхідно забезпечити умови ефективного проведення гри: чітке і конкретне пояснення правил проведення гри, забезпечення розуміння цих правил всіма учасниками гри; правильності виконання відведеної ролі й ефективності взаємодії з іншими членами рольової гри; надання учасникам гри максимальної самостійності, у прийнятті рішень; забезпечення конструктивності обговорення ситуацій, чіткість і конкретність проведення діалогу в процесі гри.

Рольова гра використовується, наприклад, для обговорення якості виконаних будівельних робіт, в якому приймають участь виконроб, майстер будівельного об'єкта, інженер з якості будівельних робіт, замовник, бригадир будівельників, члени будівельної бригади.

Отже, розвивальний потенціал ролевої гри полягає в унікальній можливості як формування комплексу професійних знань, так і вдосконалення методологічної, методичної і комунікативної складових професійної культури викладачів спеціальних дисциплін.

У розвитку професійної культури викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю важливого значення надається підготовці і проведенні організаційно-діяльнісних ігор, що спрямовані на проектування нових діяльнісних зразків. В. Загв'язинський розглядає даний вид гри як організацію колективної мисленнєвої діяльності у вигляді системи проблемних ситуацій і взаємодій всіх суб'єктів навчання в процесі їх аналізу Метою викладача, який керує цією грою, є «зробити» групу одиницею навчального процесу, але при умові збереження особистої позиції кожного учасника [8]. Змістом роботи даного методичного заходу може бути як проектування зразків дидактичних засобів професійного навчання, які матимуть проблемну спрямованість так і проектування самих проблем і проблемних ситуацій, що сприятимуть творчому застосуванню, отриманих знань і вмінь з фахової, психолого-педагогічної, методичної і комунікативної складових професійно - педагогічної діяльності.

Висновок. Таким чином, розвитку професійної культури викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю сприятиме їх участь у підготовці і проведенні ділових, рольових і організаційно-діяльнісних ігор, метою яких є вдосконалення професійно-педагогічної діяльності в ПТНЗ в цілому.

Література

ігровий викладач будівельний педагогічний

1. Беспалько В.П. Педагогические и прогрессивные технологии обучения: учебник / Владимир Павлович Беспалько. - М.: Новая школа, 1995. - 336 с.

2. Сластенин В.А. Педагогика: инновационная деятельность / В.А. Сластенин, Л.С. Подымова. - М.: Магистр, 1997. - 224 с.

3. Сибирская М.П. Педагогические технологии: т ео р ети ч ес к ие о сн о в ы и п р оек ти р ов а н ие: [монография] / М.П. Сибирская. - СПб: Питер, 1998. - 354 с.

Панина Т.С. Современные способы активизации обучения: учеб. пособие для студ. высш. учеб. МОДЕЛЬ ОСОБИСТОСТІ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА ОЧИМА СТАРШОКЛАСНИКІВ

заведений / Т.С. Панина, Л.Н. Вавилова; под ред. Т.С. Паниной. - [2-е изд., стер.]. - М.: Издательский центр «Академия», 2006. - 176 с.

4. Чобітько М.Г. Особистісно-орієнтована професійна підготовка майбутнього вчителя: Теоретико-методологічний аспект: моногр. / М.Г. Чобітько / МОН України; АПН України; Ін-т пед. і психол. проф. освіти. - Черкаси: Брама - Україна, 2006. - 560 с.

5. Свистун В.І. Підготовка майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності:

Монографія / В.І. Свистун. - К.: Науково - методичний центр аграрної освіти, 2006. - 343 с.

6. Полат Е.С. Современные педагогические и информационные технологии в системе образования: [учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений] / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина. - [2-е изд., стер.]. - М.: Издательский центр «Академия», 2002. - 368 с.

7. Загвязинский В.И. Теория обучения: современная интерпретация: учеб. пособие [для студ. высш. пед. учеб. завед.] / Владимир Ильич Загвязинский. - М.: Издательский центр «Академия», 2001. - 192 с.

Размещено на Allbest.ru