Формування організаційних здібностей як необхідного аспекту лідерської позиції майбутніх інженерів

2. It is necessary to develop teaching methods and technologies aimed at forming organizational skills of future engineers and leaders in the educational process. To build the organizational component of leadership position we offer the following pedagogical conditions, which will by further tested in the conditions of a technical college: the in- volvment of students into different types independent activity; the implementation of a system aimed at modeling professionally oriented situations and tasks; the organization of work focused on formation and development of organizational skills of students through mutual influence and interactions with other group members.

Постановка проблеми. Розвиток нашого суспільства, інтеграція освіти до європейського освітнього простору, інтернаціоналізація інженерної освіти створили реальні умови для вільного вибору особистістю шляхів і стратегії персональної самореалізації, пошуку варіантів індивідуального розвитку. Це обумовлює формування нового педагогічного мислення, нового підходу до побудови педагогічної взаємодії, творчої організації в різноманітних формах соціалізації особистості [5]. Виховання особистості майбутнього інженера, що прагне до гармонійної, плідної праці на користь і собі, і суспільству неможливо без розвитку організаційних здібностей, які є важливою складовою особистості лідера.

Для успішної діяльності майбутньому інженеру недостатньо володіти технічною компетенцією, потрібно ще й вміти проявити організаційні здібності, відчувати не тільки проблемну ситуацію, але й вміти впливати на неї, пристосуватися до об'єктивних чинників виробництва. Особливо значущою є проблема створення оптимальних умов для формування лідерської позиції студента, майбутнього інженера. Тому лідерські якості, а саме - організаційні здібності - це той фундамент, на якому будується активність особистості не тільки з прояву її індивідуальних задатків, але і у сфері її соціально-суспільної значимості, що вельми важливо для майбутнього фахівця технічного напряму підготовки.

Аналіз основних досліджень. Багатьох вчених цікавили питання формування особистості майбутніх інженерів, зокрема, формування організаційних здібностей майбутніх інженерів-лідерів. Так, О. Романовський у своїй монографії висвітлює психолого-педагогічні основи формування організаційних здібностей майбутнього інженера-керівника [10]. Також в цьому контексті варто згадати М. Фоміну, яка у своєму дисертаційному дослідженні розглянула структуру змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх інженерів машинобудівного профілю, зокрема формування та розвиток їх організаційних здібностей [13]. С. Резнік обґрунтувала в своєму дисертаційному дослідженні основи формування управлінських умінь і навичок у майбутніх інженерів у вищих технічних навчальних закладах [8]. Н. Підбуцька у своїй дисертаційній роботі визначила педагогічні умови формування конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника, що важливо для досягнення успіху у його організаційній діяльності [7]. О. Ігнатюк в своєму дисертаційному дослідженні висвітлила питання, пов'язані з професійним самовдосконаленням майбутнього інженера [4]. Проте автори не приділяли належної уваги питанням важливості формування організаційних здібностей для становлення лідерської позиції майбутніх сучасних інженерів.

Тема нашої статті пов'язана з загальною концепцією формування національної гуманітарно-технічної еліти Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. У ній Л. Товажнянський, О. Романовський та О. Пономарьов чітко підкреслюють, що “саме висока професійна компетентність фахівців у гармонійному поєднанні з їх належною світоглядною і соціально-гуманітарною, насамперед, психолого-педагогічною та управлінською підготовкою, з прищепленням їм високої духовності, життєвих цінностей та ідеалів, морально-етичних принципів і переконань, здатні забезпечити відповідність наших випускників суспільним вимогам до якості інженерних кадрів” [12, с.19]. Важливість та актуальність теми і зумовили написання нашої статті.

Метою дослідження є вивчення проблеми формування організаційних здібностей як необхідного аспекту лідерської позиції майбутніх інженерів.

Виклад основного матеріалу. Підвищений інтерес до проблем формування лідерської позиції у студентів технічних університетів обумовлений стрімкими змінами в усіх сферах життєдіяльності сучасного суспільства: економіки, політики, науки, освіти тощо. Це і визначає серйозну увагу багатьох вітчизняних і зарубіжних педагогів і психологів до питань лідерства та лідерських здібностей особистості. Досліджуються найбільш сприятливі ситуації і умови для висування особистості на лідерські позиції, створюються методики формування лідерських якостей і розвитку лідерського потенціалу студентів [3].

Лідер існує в групі, його висуває колектив. Тому, саме колектив є сприятливим середовищем для формування і розвитку лідерських якостей, які є основою для формування лідерської позиції. Дослідження психолога Л. Уманського довели, що в більш розвинених групах, рівень розвитку лідерів вище як кількісно так і якісно, він більш різноманітний. У високорозвинених колективах формування і розвиток лідерських якостей особистості, а отже і формування лідерської позиції, відбуваються набагато швидше і ефективніше, завдяки діяльності лідерів-організаторів, які здатні адекватно відображати особливості групи і етапи її розвитку, стимулювати і заохочувати лідерство серед членів колективу [14].

На формування лідерських якостей у студентів, майбутніх інженерів, великий вплив має навчальна група. У період студентства особистість стикається з різними представниками молодіжної спільноти, яка неоднорідна і розрізняється в інтелектуальному і культурному плані. Одні студенти, демонструючи кращі зразки своєї поведінки, моральності та інтелекту, сприяють формуванню та подальшому розвитку лідерських якостей, становленню лідерської позиції, показуючи на власному прикладі необхідність прояву активності, ініціативності, самостійності, відповідальності. Інші представники студентської спільноти з негативними поглядами та принципами можуть негативно впливати на рівень формування і розвитку лідерських якостей, а отже і становленню лідерської позиції у своїх однокурсників. Для того щоб не відбувалося поширення негативних тенденцій, які заважають поступальному формуванню лідерських якостей та становленню лідерської позиції, процес входження особистості в студентську спільноту повинен контролюватися і керуватися професорсько- викладацьким складом. Безумовно, успіх впливу студентського колективу на процес формування лідерських якостей окремої особистості обумовлюється сукупністю її індивідуально-психологічних особливостей. У колективі, який нехтує особистісною своєрідністю студента, не враховує психологічну складову особистості, неминучі конфлікти. Атмосфера непорозуміння і неприйняття здійснює негативний вплив на особистість, яка, відчуває дисгармонію у стосунках з однолітками, не знаходить умов для свого творчого зросту, не зустрічає довіри, підтримки і допомоги в реалізації особистих планів. У цьому випадку колектив не може надавати позитивного впливу на формування та розвиток лідерських якостей та становлення лідерської позиції, пригнічуючи активність, ініціативність і прагнення особистості до самовираження. В результаті цього студент, який володіє достатнім лідерським потенціалом, не має можливості для його реалізації і, отже, не може вплинути на формування лідерських якостей і становлення лідерської позиції у інших студентів і передати їм зразки лідерської поведінки. Найчастіше це може статися через те, що студент, який має бажання стати лідером і володіє всіма необхідними для цього якостями, не є носієм тих цінностей, які прийнято в групі. Дослідження в психології показали, якщо в колективі є людина з відповідним соціально-психологічним настроєм до дії, але його норми і цінності не збігаються з нормами і цінностями членів колективу, то його не виберуть лідером [2]. Тому ми повністю поділяємо твердження Н. Жеребової, що для успішного психолого- педагогічного впливу навчального колективу на особистість студента, майбутнього інженера, необхідно спеціально створювати сприятливі умови для прояву індивідуально-творчих особливостей членів колективу. Це можливо в тому випадку, коли члени групи авторитетні для особистості, коли задовольняються лідерські потреби, а колективні та особисті інтереси окремого студента збігаються або не суперечать один одному.

На думку А. Зоріної, розвиток особистості в колективі, формування і розвиток її лідерських якостей залежать від змісту діяльності, до якої залучено колектив та від способів організації діяльності. Саме в діяльності проявляється лідер [ 3, с. 127].

Ми повністю поділяємо думку А. Зоріної. Діяльність студента технічного університету різноманітна. Вона включає навчальну, науково-дослідну та позааудиторну роботу, але обов'язково всі види діяльності повинні супроводжуватись організаторською активністю майбутніх інженерів.

У нашому дослідженні ми зупинили свій вибір на організаторській діяльності майбутніх інженерів як найбільш ефективній для висунення особистості на лідерські позиції. Включення в організаторську діяльність покликане в тій чи іншій мірі сформувати і розвинути систему лідерських якостей та становлення лідерської позиції у більшості студентів, включаючи і тих, чиї лідерські якості виражені недостатньо. Організаторська діяльність вимагає від них прояву активності, ініціативності, вміння впливати на людей, домагатися їхньої прихильності і підтримки і при цьому поважати їх бажання, інтереси, прагнути зрозуміти і прийняти їх точку зору. Ми вважаємо, що чим більше різноманітних зв'язків особистості з колективом, тим інтенсивніше розвиваються і особистість, і сам колектив, впливаючи один на одного. У контексті формування і розвитку лідерських якостей та становлення лідерської позиції у студентів, майбутніх інженерів, найважливішим в цьому взаємному впливі є те, що, впливаючи на інших членів колективу, студент сам змінюється і формується в системі своїх способів мислення і поведінки .

На думку О. Романовського, організаційні здібності - це якість особистості, яка характеризує його вміння ефективно організувати спільну роботу людей, розподілити між ними конкретні завдання й забезпечити їх належне виконання [11, с. 39].

Тільки в діяльності проявляється лідер, тому організаторська діяльність студентів - це найбільш ефективний спосіб для висунення особистості на лідируючі позиції. Залучення до організаторської діяльності має сприяти формуванню та розвитку в тій чи іншій мірі лідерської позиції студентів, включаючи тих студентів, чиї лідерські якості виражені недостатньо. Організаторська діяльність студентів вимагає від них прояву активності, ініціативності, вміння впливати на людей, домагатися їхньої прихильності та підтримки і при цьому поважати їхні бажання, інтереси, прагнути зрозуміти і прийняти їх точку зору. [3, с. 127].

С. Мальована вважає, що організаторська діяльність включає комунікативні здібності, практичний розум, здатність заражати і активізувати інших, критичність, тактовність, ініціативність, вимогливість до себе і інших, наполегливість. Людина з організаторськими здібностями має потребу в організаторській діяльності, відрізняється орієнтацією у складних ситуаціях, наполегливістю в вирішенні питань, прагне очолити групу, організувати яку-небудь справу. При цьому С. Мальована надає поведінковий індикатор, яким характеризується організаційна діяльність особистості [6, с. 16]. Ми повністю згодні з визначеною характеристикою організаційних здібностей та визначенням поведінкового індикатора організаційних здібностей, тому що, дійсно, студент з високим рівнем організаційних здібностей відрізняється прагненням очолити групу, організувати справу; вміє давати розпорядження і розподіляти обов'язки; відрізняється активністю і бажанням активізувати інших; бачить загальну кінцеву мету та способи її досягнення.

У нашому дослідженні ми розглянемо організаційні здібності як необхідний аспект лідерської позиції майбутнього інженера. Нами був організований і проведений експеримент по дослідженню лідерських якостей у студентів, майбутніх інженерів. В досліджені приймали участь тридцять студентів - 18 чоловіків та 12 дівчат віком від 23 до 25 років. Вони є аспірантами першого курсу Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” (НТУ “ХПІ”). Методами дослідження були обрані анкетування та тестування. Анкетування проведено за трьома напрямами: лідерські якості, які сприяють успіху в роботі; лідерські якості, які визначають успіх сучасного лідера; лідерські якості випускника НТУ “ХПІ”, що найбільш значимі для опитуваних в майбутньому. Експеримент проводився під час навчально- виховного процесу на аудиторних заняттях з “Педагогіки вищої школи” в грудні 2014 року.

Результати анкетування показали, що у групі 20% респондентів вважають, що організаційні здібності найбільш необхідні для успіху в роботі; також аспіранти визначили, що ця якість необхідна у роботі сучасного лідера (20%), і ніхто з респондентів не визначив цю якість найбільш значимою для себе у майбутньому. Також 20 % опитуваних визначили лідерство як вміння організувати взаємодію між людьми так, щоб кожен з них усвідомив як досягти поставленої лідером мети. 34% опитуваних оцінили рівень реалізації своїх організаційних здібностей під час навчання як високий, а 13% вважали низьким рівень реалізації своїх організаційних здібностей. Одержані дані підтверджують необхідність формування організаційних здібностей. Для підтвердження результатів анкетування ми також провели тест КОЗ-2.

Обробка даних дослідження виявила, що 20% опитуваних мають високій рівень організаційних здібностей; 40% - середній та 40% - низький рівень організаційних здібностей. Аналіз рівня організаційних здібностей по результатам КОЗ-2 наведено на рисунку.

Рівень організаційних здібностей

Різниця між заявленим респондентами рівнем організаційних здібностей і фактично встановленим рівнем організаційних здібностей дозволяє нам зробити висновок про необхідність формування організаційних здібностей у майбутніх інженерів під час навчально-виховного процесу [9].

Варто зазначити, що дослідження організаційних здібностей у студентів НТУ “ХПІ” проводилися і раніше. Так, у статті Т. Гури викладалися результати експерименту проведеного серед студентів 4 курсу електромашинобудівного факультету НТУ “ХПІ” з дослідження організаторських умінь. В дослідженні взяли участь 120 студентів електромашинобудівного факультету. Для експерименту була використана методика виявлення комунікативних та організаційних здібностей (КОЗ - 1), до якої ввійшли 40 питань. Проведені дослідження дозволили скласти шкалу організаторських здібностей студентів, аналізуючи її автор визначив, що серед студентів переважає низький та середній рівень розвитку організаційних здібностей - 78 %. Це говорить про те, що прояв ініціативи в суспільній діяльності та самостійності прийняття рішень недостатній, він - знижений. Авторка підкреслює, що організаційні здібності у студентів виявлені, тому є потенціал для їх подальшого розвитку та назріває необхідність планомірної роботи по формуванню та розвитку цих здібностей серед студентів електромашинобудівного факультету [1].

Між цими двома експериментами проміжок часу у 7 років, але результати ідентичні і говорять про низький рівень сформованості організаційних здібностей у майбутніх інженерів, а відповідно і про несформованість у них лідерської позиції. Враховуючи одержані результати дослідження з формування організаційних здібностей у майбутніх інженерів пропонуємо у навчально-виховному процесі створити такі умови, а надалі апробувати їх в умовах технічного ВНЗ:

- по-перше, включення студентів у різні види самостійної діяльності, що сприяють розвитку особистісних організаційних здібностей, які є основою особистості лідера та сприяють формуванню лідерської позиції у майбутнього інженера;

- по-друге, використовувати в навчально-виховному процесі системи моделювання професійно-орієнтованих ситуацій та завдань, що вимагають від студентів власної оцінки, нестандартного підходу до їх розв'язання та привчають студентів до прояву організаційних здібностей та формування лідерської позиції;

- по-третє, організувати цілеспрямовану роботу з формування та розвитку організаційних здібностей у студентів шляхом взаємного впливу і дій на інших членів колективу для зміни і формування у самого студента системи інноваційних способів мислення та поведінки. Проведене нами емпіричне дослідження дозволило визначити найбільш значущу групу складових лідерської позиції для випускників НТУ “ХПІ”, серед яких однією з пріоритетних є організаційні здібності. Доведено недостатню сформованість організаційних здібностей в дослідній групі, що говорить про несформованість лідерської позиції у студентів. Тому проблема формування та розвитку організаційних здібностей у студентів технічних університетів в навчально-виховному процесі є актуальною і потребує подальшого дослідження.

На основі вищевикладеного ми можемо зробити такі висновки:

1. Організаційні здібності є необхідним компонентом лідерської позиції майбутніх інженерів, але ці здібності розвинені недостатньо: тільки 20% випускників мають високий рівень організаційних здібностей.

2. Необхідно розробити дидактичні методи та технології для формування організаційних здібностей у майбутніх інженерів-лідерів в навчально-виховному процесі. Для формування організаційної складової лідерської позиції студентів пропонуємо такі педагогічні умови, які в подальшому будуть апробовані в умовах технічного вузу: включення студентів у різні види самостійної діяльності; використання системи моделювання професійно-орієнтованих ситуацій та завдань; організацію цілеспрямованої роботи з формування та розвитку організаційних здібностей у студентів шляхом взаємного впливу і дій на інших членів колективу.

Перспективою подальших досліджень є встановлення механізмів формування лідерських здібностей у студентів технічних університетів в ході навчально- виховного процесу в технічному університеті та розробка практичних рекомендацій для формування лідерської позиції студентів.

Список літератури