Психолого-педагогічний та системно-структурний аналіз адаптивних підходів до вивчення іноземних мов у вишах спортивної спрямованості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту

Кафедра іноземних мов

Психолого-педагогічний та системно-структурний аналіз адаптивних підходів до вивчення іноземних мов у вишах спортивної спрямованості

Ніна Коваленко, кандидат філологічних наук,

Олег Дакаленко, кандидат філологічних наук, доцент

Постановка проблеми. Детальний схоластичний аналіз сучасних науково-педагогічних джерел довів, що іноземна мова у спорті є головним напрямом міжнародного порозуміння та деталізованої вербальності показу власних спортивних здібностей. Можна переконатися в тому, що в процесі засвоєння іноземної мови підвищується інтелектуальний потенціал, удосконалюються пам'ять і мовлення, розширюється кругозір майбутнього спортивного спеціаліста [1; 8].

Спортивної діяльності є зміцнення спортсмена як особистості та індивіда, спортивні досягнення (рекорди, чемпіонські звання) та видовища” [5]. Ця теза свідчить про розвиток адаптивно-довершеного мислення студента-спортсмена. Дослідниця С.Ю. Ніколаєва вважає, що “мислення тих, хто навчаються, характеризується такими індивідуальними особливостями як самостійність, швидкість, глибина розуміння навчального матеріалу” [7]. До цього положення схиляється певна група дослідників-методистів [2; 3; 4]. Деякі зарубіжні дослідники у галузі методики викладання іноземних мов теж поділяють цю думку [6; 7].

Але мислення іноземною мовою розвивається за рахунок знань, що зберігаються у пам'яті. Нажаль домінанта пам'яті у студентів-спортсменів категаризована: або зависока (баскетболісти, плавці, тенісисти, легкоатлети), або занизька (футболісти, важкоатлети, боксери, борці). Тому, з адаптивного боку, головна задача у навчанні іноземній мові спортсменів - це мимовільне запам'ятовування, що, як наслідок, при системному вивченні іноземної мови, має перейти у довгострокову пам'ять у вузькому напрямку - спорті.

Актуальність дослідження. Відчування іноземної мови - це внутрішня гуманістична складова та сенс самовиховання, спрямований на більш поглиблене, але адаптоване занурення у мову як таку.

Проф. Є.І. Пассов, відштовхуючись від суто педагогічної точки зору, відмітив, що “важливим є утілення в навчально-виховному процесі ідей нерозривної єдності практичних, освітніх та виховних задач навчання, які реалізуються в умовах постійного реального прогресу тих, хто навчається, в оволодінні ними іноземною мовою як засобом спілкування” [9]. Суттєва сходинка спілкування - це виховна функція для культури і відчуття мови на рівні просунутої міжособової комунікації (і особливо у спорті), тому що “виховна функція передбачає необхідність здійснювати цілеспрямований вплив на особистість з метою створення оптимальних умов для її всебічного гармонійного розвитку; акумулювання морально-духовних цінностей, що пов'язано з вихованням людини-спортсмена в широкому значенні” [6].

Ми додержуємося думки, що при навчанні іноземній мові у спортивних вишах взагалі за професійно орієнтованою технологією фактор глобалізації вивчення мови з практичного боку потрібно називати фактором впливу навколишнього іншомовного середовища. Таке суто “штучне іншомовне середовище” і є тим глобальним пізнавальним інтересом у студентсько-спортивної молоді, який однозначно може бути основою їхнього професійного самовизначення за кордоном.

Сучасному студентові-спортсмену необхідне знання іноземної мови (особливо англійської), тому бажано визивати у студентів спортивних вишів пізнавальний інтерес до даної дисципліни, тому що англомовна наукова література є також важливою для спортивного світосприйняття.

Мета статті. Провести психолого-педагогічний та системно-структурний аналіз адаптивних підходів до вивчення іноземних мов у спортивних вишах.

Виклад основного матеріалу. Якщо відверто Молодь і ринок №2 (133), 2016 говорити про методику викладання іноземних мов у спортивних вишах, в особливості про методи та прийоми, стратегії викладання мови студентам різних спортивних напрямів, слід пригадати про цілісну психолого-педагогічну і інтуїтивно-адаптаційну сукупність основних принципів навчання, на основі яких має бути побудована доволі складна система частих прийомів та специфічних засобів навчання і вивчення, і головне внутрішньої мотивації. Відомий психолог у галузі спорту В.Ф. Сопов вважає, що “...у процесі мотивації у спортсмена відбувається перехід від неусвідомлених, неясних намагань до чітких цілей діяльності та засобів їх здійснення” [10]. Тому для навчання студентів-спортсменів завжди має бути розроблена психологічна теоретико-практична та адаптивно-методична програма для інтуїтивно-образного ознайомлення з дисципліною “Іноземна мова” (анкетування, творчі тести, психодіагностичні питання та тести). Ми наголошуємо на тому, що інтуїтивно-адаптовані “макропідходи” до студентів різних видів спорту і “мікропідходи” до студентів певних видів спорту або спортивно-студентських груп є такою ланкою, яка відтворить навчальний процес вже на підвищеному рівні з якісною самооцінкою “тандему”: “студент - викладач / викладач - студент”. Такого роду підхід має бути оцінювально-психологічним, завдяки фронтальнопоточному анкетуванню на занятті з опорою на творчі тести (наприклад: малювання образу предмету “Іноземна мова для спортсменів”), на логічно-інтуїтивні тести. Останні, в свою чергу, є домінантою у розкритті навчально-психологічного потенціалу студента, який має знайти пошук свого рівня при вивченні мови та у майбутньому, можливо, досягти певного успіху у науковому пошуку.

Проведене дослідження надало змогу сформулювати системні узагальнюючі принципи психолого-педагогічної адаптації студентів - спортсменів до навчальної діяльності:

1. В умовах спеціалізованої підготовки “спортивний” темперамент грає провідну роль. Ми вважаємо, що процесу засвоєння знань з іноземної мови студентами-спортсменами сприяють такі його здібності як: швидкість сприймання, психічний темп та ритм засвоєння матеріалу, та, головним чином, зосередження уваги на питаннях, що розглядаються. Не менш важливу роль може грати також професійна направленість психічної діяльності.

2. У процесі засвоєння іноземної мови увага має дуже велике значення. Можна припустити думку, що витривалість уваги (як позитивний настрій) грає найважливішу роль при засвоєнні іноземної мови. Студентові-спортсмену важливо бути зосередженим, правильно виділяти головні та побічні лексичні одиниці та виділяти граматичні структури (вміти переводити свою увагу з одного виду діяльності на інший, або пригадувати власну спортивну практику (наприклад, тренування з власного виду спорту для деяких асоціативних моментів роботи суто зі спортивними текстами або граматичними явищами).

3. В процесі адаптування до вивчення іноземної мови суттєву роль грають такі характеристики сприйняття як вибірковість (це особливо проявляється у мовленні та аудіюванні), структурність або “проектність” бачення візуально правильного мовлення (так звана “visible speech”), говоріння, читання, цілісність та мотивація у результативно-коректному мовленні, монологічному висловлюванні.

4. Можна припустити, що такі види пам'яті як образна пам'ять, словесно-логічна пам'ять має, перспективно, велике психологічне значення при адаптовано-академічному оволодінні іноземною мовою та мають розвиватися у всіх видах мовної діяльності.

Вищезазначені теоретико-практичні положення надають можливість представити перспективні методичні рекомендації щодо вдосконалення процесу викладання іноземних мов у спортивному виші, а саме:

1) динамізувати сферу комунікативної діяльності: теми і спортивно-життєвої ситуації, мовні явища та мовні матеріали, які враховують професійну спрямованість студентів-спортсменів і здатні, у свою чергу, викликати в них психологічно-позитивний спортивно-залежний асоціативний момент;

2) вдосконалити мовний матеріал (фонетичний, лексичний, граматичний, орфографічний), правила його оформлення та навичок оперування ним;

3) розробити комплекс розвитку спеціальних мовленнєвих вмінь, які б характеризували рівень практичного оволодіння іноземною мовою як засобом не лише академічного спілкування, а моделлю спілкування у інтеркультурних ситуаціях, що є основою інтроспективи володіння іноземною мовою з суто практичного боку;

4) використовувати систему знань національно-культурних особливостей і реалій країн мови, яких вивчаються;

5) засобами розвитку навчальних вмінь, забезпечити використання раціональних прийомів розумової праці, які мають забезпечити студентам - спортсменам культуру засвоєння мови та культуру спілкування з її носіями (головним чином із зарубіжними спортивними фахівцями).

Враховуючи переваги даного перспективно-модельного, проектно-психологічного підходу як глобальної ідеї адаптування студентів-спортсменів до вивчення іноземних мов, здається можливим використовувати його при розробці комплексної адаптивної методики суто для студентів-спортсменів, а саме, при розгляді її змістовного компоненту, тому що, сучасний фахівець у спортивній галузі - це особистість, яка має досконало володіти професійними знаннями й вміннями, іноземними мовами та інформаційними технологіями. Ми впевнені, що саме ці складові мають відкрити студентам-спортсменам двері у європейський та світовий соціокультурний простір.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Після вищезазначених положень ми дійшли упевнених висновків:

1. Впровадження технологій модульного забезпечення у навчальний процес спортивних вишів дозволяє оптимізувати методи навчання і контролю, а також моделювати дії, які спрямовані, насамперед, на забезпечення активної пізнавальної діяльності студента-спортсмена.

2. Контролювання навичок виконання дій та “навчальних операцій” з мовним та мовленнєвим матеріалом у сукупності при комунікативному навчанні має бути спрямований не лише на перевірку знань лексичних одиниць, але й на уміння висловлювати власні думки, розуміти іноземних колег-спортсменів.

Така робота створює у комунікативному аспекті вивчення іноземних мов у спортивних вишах своєрідний психолого-педагогічний пласт для активного адаптування майбутніх фахівців у іншомовному професійному контексті.

3. Враховуючи переваги модельного та модельно-проектного психологічного підходу, як головуючої ідеї адаптування студентів-спортсмені до вивчення іноземних мов, здається можливим використовувати його при розробці моделі особистісно-комплексної методики для студентів- спортсменів, а саме, при розгляді її змістовного компоненту, тому що сучасний фахівець у спортивній галузі - це окрема особистість, яка має та повинна досить досконало володіти професійними знаннями й вміннями, декількома іноземними мовами, інформаційними технологіями тощо. Ці положення створюють основу для перспективних подальших досліджень у галузі методики викладання іноземних мов у спортивних вишах.

Список літератури

1. Гитман Е.К., ХлыбоваМ.А. Концептированное обучение иностранному языку в неязыковом вузе: монография / Е.К. Гитман, М.А. Хлыбова; федеральное гос. бюджетное образов. учреждение весшего акад. уровня им. акад. Д.Н. Прянишникова. - Пермь: ИПЦ "Прокрост ”, 2014. - 135 с.

2. Дмитренко Т.А. Методика преподавания английского языка в вузе / Учебное пособие / ТА. Дмитрен ко. - М.: МЭЛИ, 2009. - 92 с.

3. Зимняя И.А. Психология обучения иностранным языкам в школе /И.А. Зимняя. - М.: "Просвещение ", 1991. - 222 с.

4. Иванова Т.В., Сухова И.А. Теория и методика обучения иностранному языку. Базовый курс лекций. Часть II. / Т.В. Иванова, И.А. Сухова. - Уфа: Изд-во БГРУ, 2008. - 101 с.

5. Ильин Е.П. Психология спорта /Е.П. Ильин. - СПб.: Питер, 2008. - 352 с.: ил. - (Серия "Мастера психологии")

6. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.А. Педагогіка: Підручрник / А.І. Кузьмінський, В.А. Омеляненко. - К.: Знання, 2007. - 447 с.

7. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр. і перероб. /Кол. авторів під керівн. СЮ. Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 2002. - 328 с.

8. Михайлова Ю.В. Методика формирования компетенции: "Готовность к работе обучению иностранному языку студентов" /Дисс. канд. пед. наук. / Ю.В. Михайлова. - Пермь, ПГГПУ, 2014. - 180 с.

9. Пассов Е.И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению / Е.И. Пассов. - 2-е., изд. - М.: Просвещение, 1991. - 223 с.

10. Сопов В.Ф. Теория и методика психологической подготовки в современном спорте (методичское пособие) / В.Ф. Сопов. - М., 2010. - 119 с.

Размещено на Allbest.ru