Валідація результатів неформальної освіти дорослих у США

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Валідація результатів неформальної освіти дорослих у США

Н.О. Терьохіна

Анотація

У статті розглянуто проблему визнання результатів неформальної освіти дорослих та результатів попереднього навчання; визначено основні методи здійснення валідації результатів неформальної освіти дорослих; виокремлено форми визнання результатів навчання: сертифікація, валідація, ідентифікація; охарактеризовано механізми валїдації неформальної освіти дорослих, які використовують у США.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Визнання результатів попереднього навчання, у тому числі результатів неформальної освіти дорослих, є однією з ключових тем освітньої політику багатьох країн світу, що визначається інтенсивним розвитком неформальної освіти дорослих, який, у свою чергу, зумовлюється переходом людства до інформаційного суспільства, суспільства знань, втратою навчальними закладами формальної освіти монополії на поширення інформації. Саме неформальна освіта дорослих має великий освітній потенціал, маючи можливість гнучко реагувати на освітні потреби дорослої людини, ринку праці, суспільства, формувати інформаційне поле для того, хто прагне навчатися. Вже сьогодні, за оцінкою ЮНЕСКО, майже 85 % дорослих людей, які працюють, набули необхідні для роботи знання і уміння за межами формальної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. Аналіз наукової літератури засвідчує, що проблема неформальної освіти дорослих одержала підтримку ряду відомих американських учених. Про це свідчать праці А. Буссіс, А. Чіттендена, Г. Кац, В. Роджерс, Л. Вебер, П. Даркенвальда і С. Меріама, С. Клевінса і П. Ярвіса, Т. Келлі, С. Ноулза, Дж. Фезестоуна, С. Фларі, Р. Грос. Цінними є дисертаційні дослідження з проблем розвитку освіти дорослих у США (О. Хахубія, О. Савініх, І. Бєюл, І. Фокіна), Канаді (О. Котлякова), Франції (Л. Ведерникова, Д. Онушкіна.); скандинавських країн (О. Огієнко), Великій Британії (Д. Антонова, С. Коваленко), Швеції (В. Давидова, Т. Зотова) та ін. Проте проблема валідації результатів неформальної освіти дорослих у США досліджена недостатньо.

Формулювання цілей статті. Метою нашої статті є дослідити форми і методи визнання результатів неформальної освіти дорослих у Сполучених Штатах Америки.

Виклад основного матеріалу. Дослідники виокремлюють декілька форм визнання результатів навчання: сертифікація, валідація, ідентифікація. Якщо сертифікацію розглядають як елемент формальної освіти, яка є офіційним визнанням інституційного набуття освіти через отримання диплому чи сертифікату, який видається певним навчальним закладом, то валідація означає визнання компетенцій і знань, які були отриманні людиною незалежно від місця і форми, часу їх набуття [4]. Тобто, валідація результатів навчання акцентує увагу лише на набутих компетенцій будь-де і будь-коли, на їх цінності і значущості. Її основною метою є «зробити видимими результати навчання» [2, c. 12].

Водночас валідація результатів неформальної освіти підвищує професійну самоідентифікацію дорослої людини, стимулює інтерес та потребу в освіті впродовж життя, підвищує конкурентоспроможність на ринку праці дорослої людини. Підкреслимо, що процедура валідації результатів неформальної освіти може завершитися отриманням сертифіката чи диплома.

Ідентифікація результатів неформальної освіти розглядається як процес, який фіксує та відображає результати навчання дорослої людини і вона не завершується отриманням формального сертифікату чи диплома, але створює підґрунтя для такого формального визнання.

Наші розвідки свідчать, що у різних країнах по-різному трактують поняття «валідація результатів неформальної освіти дорослих». Наприклад, у Норвегії і Ісландії валідацію результатів неформальної освіти дорослих розглядають, здебільшого, як зняття бар'єрів для отримання формальної освіти. В Австрії і Великій Британії її використовують для отримання формального сертифікату про освіту. Проте більшість країн дотримуються визначення, яке запропоновано CEDEFOP, за яким валідація результатів неформальної освіти дорослих розуміється як «підтвердження компетентним органом того, що результати навчання, які були набуті людиною у формальному, неформальному і інформальному контекстах, оцінені відповідно до попередньо встановлених критеріїв та відповідають вимогам стандарту валідації. Зазвичай валідація результатів неформальної освіти приводить до сертифікації» [11]. Тоді валідація результатів неформальної освіти дорослих передбачає ідентифікацію, оцінку і визнання різноманітних знань, умінь і навичок, які доросла людина набуває в процесі життєдіяльності: освіті, праці, дозвіллі. Підкреслимо, що існує взаємозв'язок між валідацією результатів неформальної і формальної освіти дорослих.

У США, говорячи про валідацію результатів неформальної освіти дорослих, частіше використовують терміни: RPL (The recogrntion of prior learnmg) - визнання результатів попереднього навчання, набутих у неформальному і інформальному контексті (ВПН), APL (Accredtiation of prior learnmg) - акредитація результатів попереднього навчання (АПН), PLA (Prior Learnmg Assessment) - оцінка результатів попереднього навчання (ПНО), а також PLAR Prior Learnmg Assessment Recogrntion) - визнання оцінки результатів попереднього навчання (ПНОР) [6; 9].

Закцентулізуємо на тому, що Рада з емпіричного навчання дорослих (The Coundl of Adult Experienrial Learnmg CAEL) ПНО (PLA) визначає як метод, завдяки якому індивідуальний життєвий досвід трансформується у кредит навчальної програми коледжу. Оскільки знання, уміння і навички можуть набуватися з різних джерел (життєвий досвід, професійна підготовка, спонтанне навчання, громадська діяльність, різноманітні курси тощо), то вони можуть бути зараховані до академічного кредиту залежно від критеріїв, які встановлюються інституцією, що здійснює визнання результатів навчання, за допомогою екзамену, портфоліо чи аналізу курикулуму [6].

У 1971 році Комісія Карнегі у своєму звіті «Менше часу, більше варіантів» називала неформальну освіту (неінтитуційну) великою цінністю для освіти дорослої людини та рекомендувала, по-перше, створити умов для її здійснення та розширити можливості її використання у підготовці фахівців, зокрема, для промисловості, армії; по-друге, звернути увагу на потенціал неформальної освіти для людей пенсійного віку, залучення дорослої людини до освіти впродовж життя; по-третє, необхідно надати закладам неформальної освіти бюджетне фінансування. Цей звіт і подальша діяльність із визнання результатів неформальної освіти стали відповіддю на зміни, що відбувалися в американському суспільстві: зміни вимог до компетентності працівників, наслідки Другої світової війни, зміни у демографічному складі тих, хто отримував освіту, збільшення кількості жінок, які прагнути набути певні кваліфікації і стати конкурентоспроможними на ринку праці тощо [7].

З 1974 році стали створюватися Освітні центри тестування, місією яких стала оцінка знань, умінь і навичок дорослої людини, які були набуті завдяки участі у неформальній освіті і визначення їх відповідності певному рівню освіти чи зарахування їх у вигляді академічного кредиту для подальшого навчання у коледжі. Однією з перших долучилася до такої діяльності Американська Рада з освіти (American Coundl on Education (ACE), яка з 1942 року допомагала колишнім військовослужбовцям набувати освіту і сьогодні надає послуги щодо визнання результатів неформальної освіти і переведення їх у академічні кредити навчальних програм коледжів [10].

На думку Е. Мічелсона, валідація результатів неформальної освіти дорослих дозволяє задіяти особистісний і професійний досвід людини як у процес навчання дорослої людини, так і для кар'єрного зростання. Наприклад, кожен американський студент повинен засвоїти 124 академічні кредити для того, щоб набути ступень бакалавра. Один академічний кредит відповідає 15 навчальним годинам. У більшості коледжів максимум годин, які можуть зарахувати через RPL складає 30 кредитів. Причому, навчальні заклади за результатами валідації можуть здійснювати трансфер в академічні чи спеціальні (додаткові для полегшення засвоєння навчального курсу), модулі навчальної програми. Відповідно до статистичних даних здебільшого кредити PLA для подальшого навчання отримують майбутні соціальні працівники, учителі, працівники сфери послуг [13].

Оскільки у Сполучених Штатах Америки система освіти відрізняється високою децентралізацією управління, то й процес валідації результатів неформальної освіти є децентралізованим і на рівні штатів і навчальних закладів розробляється її законодавче і методичне забезпечення. Наприклад, у штаті Колорадо законодавчо підтримано те, що кожний навчальний заклад вищої освіти повинен розробити і представити програму щодо надання академічного кредиту на попереднє навчання. У штаті Вашингтон створюється спеціальна комісія для визначення освітньої політики штату щодо надання академічного кредиту за набуті знанні, уміння і навички на робочому місці, військових силах, навчанні у коледжу, у неформальних програмах навчання тощо [1].

Водночас університети і коледжі можуть пропонувати свої підходи у реалізації освітніх ініціатив штату щодо валідації результатів неформальної освіти. Наприклад, у навчальних закладах штату Міннесота розроблено стратегію валідації результатів неформальної освіти, за якої «кожен коледж і університет повинен надати студентам можливість валідації попереднього досвіду, розробивши відповідні процедури для надання кредиту (Procedure 3.35.1 Credrt for Prior Learnmg) [3].

Для досягнення і забезпечення ефективності і якості валідації результатів неформальної освіти дорослих більшість штатів розглядає її як складову освітньої політики «освіта шириною в життя». Так, в законі про неперервну освіту штату Колорадо наголошує та тому, що «освіта впродовж життя поряд із професійним і особистісним розвитком людини, повинна передбачати визнання попереднього навчання і професійного досвіду з метою його трансферу в академічний кредит навчальної програми закладу» [8].

Наші дослідження засвідчили, що такі штати як Вашингтон, Теннессі, Пенсільванія, Вермонт мають подібні законодавчі підходи щодо валідації результатів неформальної освіти дорослих, зокрема, ними був прийнятий закон, який вимагає створення робочої групи для проведення процедури оцінки і визнання попереднього навчання і досвіду і трансферу його у в академічний кредит.

Доречною є думка дослідників щодо факторів, що визначають ефективність процесу валїдації результатів неформальної освіти дорослих. Поряд з фактором законодавчої підтримки ініціатив, важливим вбачаються такі: партнерство і консультування; наявність достатнього фінансування і людських ресурсів; розроблення чітких орієнтирів для процедури валїдації; розроблення методик та процедур, що ґрунтується на досвіді; забезпечення якості, моніторингу і оцінки для гарантії справедливості та створення атмосфери довіри; взаємонавчання та обмін досвідом.

Узагальнення результатів наукових розвідок дозволило констатувати, якщо для подальшого навчання дорослої людини під час валідації результатів неформальної освіти особливу увагу приділяють попередньо набутим знанням, то для ринку праці домінуючим є професійний досвід дорослої людини, стаж тощо.

Валідація результатів неформальної освіти дорослих у США здійснюється за допомогою різних методів і процедур, що залежить від уподобань штату, коледжу, інституту. Проте можна виокремити певний алгоритм її здійснення, що містить шість кроків: консультування, з метою попереднього оцінювання; здійснення самооцінки та ідентифікації попередньо набутих знань, умінь і навичок за неформальної освіти; розробка індивідуального плану оцінювання; ідентифікація результатів неформальної освіти дорослих відповідно до освітніх стандартів певного навчального закладу; видача сертифікату із вказаними набутими дорослою людиною компетенцій; пропозиції щодо надання кредиту PLA у конкретному навчальному закладі; аналіз зауважень і пропозицій від того, хто проходив PLA та можливість апеляції його результатів [12].

Розглянемо деякі механізми валідації неформальної освіти дорослих, які використовують у США, серед яких Кредитна система - ACE credrt system та програма CLEP.

Кредитна система (ACE credri system), за якою здійснюється програма - КРЕДИТ (College Credrt Recommendarion Semce - CREDIT) [5] є гнучкою модульною системою, орієнтованого на кінцевий результат і відкритого для всіх форм і місць проведення навчання. Особливо важливою вона є для ринку праці. Її впровадження дало новий імпульс у розвитку неформальної освіти дорослих у США, що пов'язано з розвитком системи обліку освітніх кредитів. Кредитна система передбачає певні кроки. Спочатку оцінюються набуті дорослою людиною знання, уміння і навички за допомогою розроблених методик і критеріїв чи з використанням традиційних: різноманітні тести (альтернативні, множинного і перехресного вибору, вибору правильних тверджень, з розширеної відповіддю тощо), інтерв'ю, обговорення проблем (робота в групі), рольові і ділові ігри, самооцінка своєї попередньої освітньої діяльності тощо.

Другий крок - з'ясування відповідності наявних компетентностей академічному кредиту того чи іншого коледжу, який входить до бази кредитної системи Американської Ради з освіти (ACE credrt system) - КРЕДИТ (College Credrt Recommendation Semce - CREDIT). КРЕДИТ - національний лідер з оцінки результатів неформальної освіти. Система охоплює більш ніж 35 тисяч оцінених навчальних програм, представлених різними провайдерами неформальної освіти і визначена їх відповідність академічному кредиту у конкретному навчальному закладі (коледжі) [9].

Програма CLEP (College Level Exammation Program). Програма CLEP дає можливість продемонструвати відповідність освітніх досягнень дорослої людини рівню коледжу завдяки допуску до іспиту. Майже 2900 американських коледжів надають можливість пройти тест CLEP. Успішне проходження тесту дозволяє скоротити термін навчання у коледжі чи підтвердити відповідні компетентності для ринку праці.

Аналіз американської практики валідації результатів неформальної освіти дорослих дозволив визначити основні методи її здійснення. Так, поряд з традиційними методами оцінювання знань: тестування, екзамен, використовуються: дискусії, за допомогою якої той, хто проходить валідацію може продемонструвати глибину своїх знань, підготовки, наявність комунікаційних і соціальних навичок тощо; так звані, заявні методи, в основі яких лежить самооцінка кандидатами своїх професійних і особистісних компетентностей за спеціально розробленими критеріями (важливою складовою самооцінки є критична рефлексія; сформованість заявлених компетенцій, зазвичай, підтверджується третьою стороною); співбесіда, яка проводиться тоді, коли необхідна суб'єктивна оцінка, і зазвичай супроводжується використанням інших методів (експертних пояснень тощо); спостереження, яке дозволяє впевнитися у сформованості компетентностей у процесі виконанні певних практичних завдань; моделювання ситуації, яке дозволяє змоделювати ситуацію, наближену до реальної для вияву кандидатом реальних компетентностей; портфоліо - портфель індивідуальних освітніх досягнень [9].

Рис. 1. Методи валідації результатів неформальної освіти дорослих у США

Особливе місце у валідації результатів неформальної освіти дорослих займає метод портфоліо. Вважається, що саме портфоліо (від англ. PortfoHo - портфель чи папка з документами), є тим дієвим методом за допомогою якого досягається більш об'єктивна характеристика набутих дорослою людиною компетеннтностей у неформальній освіті.

Як свідчать проаналізовані нами джерела, у визначенні поняття «портфоліо» розкриваються його три аспекти: а) портфоліо як форма представлення результатів діяльності того, хто навчався (портфоліо накопичувального типу), б) портфоліо як спосіб рефлексійного виокремлення і оформлення тим, хто навчався процесу і результатів навчально-професійної діяльності (портфоліо рефлексійного типу), в) портфоліо як засіб організації взаємодії суб'єктів освітнього процесу (портфоліо - процес).

Х. Баретт вважає, що доцільно виділяти два види портфоліо, що використовуються для валідації результатів попереднього навчання: портфоліо, який створюється для здобуття академічних кредитів, а також сертифікатів і здатен стати візитівкою особистісного і професійного потенціалу кандидата; тематичні портфоліо-власність, які містять доробки кандидата: картини, вірші, проекти тощо.

Отже, портфоліо того, хто приймає участь у валідації результатів неформальної освіти дорослих може представляти собою: вид цілеспрямованого оцінювання та самооцінювання навчальних досягнень; колекцію робіт, у якій простежуються прогрес людини у навчанні, своїй професії у порівнянні з попередніми роботами; папку, у якій зібрано певні документи, фотографії тощо, що слугує підтвердженням набутих знань і досвіду; антологія робіт, що демонструє особисту участь дорослої людини у підборі робіт, а також їхній самоаналіз; відео із записами презентацій; різноманітні доповіді, тези, есе з письмовими анотаціями до них колегами чи викладачами кандидата; результати письмових тестів [9].

Оскільки складання портфоліо є дуже складним та відповідальним процесом університетами пропонуються короткі курси, на яких вчать складати портфоліо. Так, наприклад, в університеті Капелла (штат Мінессота) та Регіс університеті (штат Колорадо) запрошують на короткотривалі курси (3 кредити) (portfoHo learnmg program), на яких вчать ідентифікувати, оцінювати свої навчальні і трудові досягнення; підвищують мотивацію і впевненість у собі і своїх здобутках; допомагають розробити план кар'єри, створити і наповнити портфоліо тощо.

Валідація результатів неформальної освіти дорослих є досить складним і відповідальним процесом як для того дорослого, який є його безпосереднім учасником, так й для коледжу, університету та організацій, що створюють умови і визначають критерії оцінки. Тому, на думку Е. Мічелсон, є надзвичайно важливим дотримуватися принципів валідації результатів неформальної освіти.

Наші розвідки показують, що розробці принципів валідації результатів неформальної освіти приділяється велика увага як у Європі, так й США. Більш обґрунтованим і доцільним виявляється об'єднання їх у шість блоків: цілі валідації, що можуть бути як формативними (підтримка процесу навчання, який продовжується), так й сумативними (спрямованість на одержання сертифікату); права індивідууму, орієнтованих на потреби дорослого. Звідси, валідація повинна відбуватися добровільно, бути прозорою і справедливою, ґрунтуватися на соціальному діалогові, гарантувати захист особистих даних, мати механізми апеляції результатів; відповідальність закладів та організацій: валідація повинна здійснюватися з урахуванням прав дорослої людини на збереження конфіденційності, необхідно надати людині консультаційні, юридичні, практичні й інформаційні послуги та інструменти; створити сприятливі умови для її проведення; довіра і надійність є важливим принципом та умовою успішного здійснення валідації і передбачає прозорість процедури (відкритість, однозначність, ясність), прозорість критеріїв (чіткість вимог, однозначність відповідей, ясність критеріїв), доступність інформації (простота і зрозумілість, однозначність); неупередженість, що є суттєвим принципом і ознакою валідації (чесні експерти, достовірні результати); достовірність і легітимність, основою якої є залучення всіх зацікавлених, але безпристрасних сторін у процес валідації результатів неформальної освіти.

Відповідно до означених принципів у північноамериканському освітньому просторі розроблено рекомендації щодо здійснення процедури валідації неформальної освіти дорослих: валідація повинна бути доступною і прозорою, справедливою і неупередженою, чесною і ефективною; валідації підлягають знання, уміння і навички, набуті в процесі навчання або досвіду; необхідно надавати повну інформацію щодо критеріїв і методів оцінювання, які мають бути погоджені з усіма зацікавленими сторонами; необхідно проводити консультування і підготовку кандидатів до валідації; необхідно пропонувати альтернативні способи проходження валідації; кредити та сертифікати, що одержані в результаті валідації, повинні бути відповідними і еквівалентними тим, що видаються після закінчення навчальних закладів формальної освіти; валідація здійснюється на добровільній основі; надавати можливість подання апеляції у випадку незгоди кандидата з результатами валідації [9].

Висновки. Отже, вдосконалення процедури валідації результатів неформальної освіти дорослих у США є одним з ключових напрямків розвитку неформальної освіти дорослих у США. Необхідно наголосити на динамічних змінах і пошуку нових підходів до її здійснення, які ґрунтуються на прагненні задовольнити освітні потреби дорослих, розширити доступ до освіти. Валідація результатів неформальної освіти дорослих у США здійснюється у таких аспектах: валідація результатів навчання, отриманих як в процесі формального, так й неформального і інформального навчання; валідація знань і кваліфікацій, набутих на робочому місці; валідація навичок і знань, набутих у процесі участі у волонтерських, робочих та інших організаціях і суспільних рухах. При цьому особлива увага приділяється валідації результатів неформальної освіти дорослих людей, які прагнуть інтегруватися у суспільство, на ринок праці, в систему освіти, зокрема, безробітні, мігранти, люди з низьким рівнем освіти тощо. Ці стратегічні напрями валідації неформальної освіти дорослих свідчать про її важливу роль для розвитку економіки і суспільства, в цілому, соціальної інтеграції людини та її професійної мобільності, реалізації концепції освіти впродовж життя, відповідності основній характеристиці США як країні рівних можливостей, демократії, справедливості і свободи.

Список використаних джерел

1. Aladin: Adult leering documentation and formation network.

2. Bjrnavold J. Makmg learnmg vble. Identification, assessment, and recogrntion of non- formal learnmg in Europe / J. Bjrnavold. - Thessalornk: Cedefop, 2000. - 142 p.

3. Center for Continumg Education Мі State Urnverstiy

4. Collardyn, D. La gestion des competences / D. Collardyn. - Paris : PUF, 1996. -P. 23-26.

5. Commrisrnn of Professors of Adult Education (CPAE). Dti-ectory of Adult Education Programs іп North America. - Hattiesburg, MS: Author, 2001. - 22 p.

6. Counril for Adult and Experiential Learnmg (CAEL): Prior learnmg assessment workshops. - 2003

7. Evans N. AP(E)L: Why? Where? How? Setting the mternational scene. In Evans, N. (Ed) Experiential learnmg around the world. Employabіlіty and the global economy /N. Evans - Phtiadelpria, PA: Jessrna Kmgsley Pubtishers, 2000 - P. 15-29.

8. Learnmg іп Informal and Formal Envmonments (LIFE) Center

9. Mann C. Prior learnmg assessment: US experience farititating tifelong learnmg. In K. Barker. Sustaіnabіlіty and effiriency of prior learnmg assessment іп British Columria's pubtic post-secondary education system: Background paper. - Vancouver: British Columria M^stiy of Advanced Education, 1997. - 114 p.

10. Ryu M. Credti for prior learnmg from the student, campus, and mdustry perspectives / M. Ryu. - Washmgton, DC: American Counril on Education

11. Termmology of education and trammg poticy. A multilmgual glossary

/ ed. PMtippe Trisot. - Luxembourg: Cedefop. Office for Offirial Pubtications of the European Commurnties, 2008. - 246 p.

12. Werqum P. Recogrntion of non-formal and mformal learnmg: country practices / Patric Werqum. - OECD, 2010. - 68 p.

13. Wak С. Prior Learnmg Assessment and Recogrntion: Emergence of a Canadrnn Commurnty of Scholars / С. Wak // International Revmw of Research іп Open and Dritance Learnmg. - 2011. - Vol. 12. - № 1. - Р. 116-122.

Размещено на Allbest.ru