Створення у вищому навчальному закладі естетичного освітнього середовища
Сутність поняття "естетичне освітнє середовище" та особливості його створення у вищому навчальному закладі. Формування важливих професійних компетентностей майбутніх фахівців. Виховні заходи, що спрямовані на духовне піднесення студентської молоді.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.11.2017 |
Размер файла | 22,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru//
Размещено на http://www.allbest.ru//
Створення у вищому навчальному закладі естетичного освітнього середовища
Косінова Олена Миколаївна
кандидат педагогічних наук,
заслужена артистка України, доцент
кафедри режисури Національної академії
керівних кадрів культури і мистецтв
У статті визначено сутність поняття "естетичне освітнє середовище" та особливості його створення у вищому навчальному закладі. Звертається увага на те, що естетичне освітнє середовище пов'язує студента з навколишньою дійсністю і мистецтвом, дає можливість зрозуміти визначеність своєрідних умов естетичного життя студентів ВНЗ. Підкреслено, що майбутній фахівець має бачити красиве, підвищене, героїчне, прекрасне у житті і навчанні, вміти зберігати і творити його.
Зазначено, що даний процес передбачає набуття студентами естетичних знань і формування відповідних переконань, потреб, інтересів, звичок, навичок і вмінь згідно з вимогами сучасного інформаційного суспільства.
Ключові слова: естетичне освітнє середовище, інформаційне суспільство,творча діяльність, культурна спадщина, естетичний смак, естетичні почуття.
Косинова Елена Николаевна, кандидат педагогических наук, заслуженная артистка Украины, доцент кафедры режиссуры Национальной академии руководящих кадров культуры и искусств
Создание в высшем учебном заведении эстетической образовательной среды
В статье определенно сущность понятия "эстетическая образовательная среда" и особенности ее создания в высшем учебном заведении. Обращается внимание на то, что эстетическая учебная среда связывает студента с окружающей действительностью и искусством, позволяет понять определенность своеобразных условий эстетичной жизни студента ВУЗа.
Подчёркивается, что будущий специалист должен видеть красивое, героическое, прекрасное в жизни и в обучении, уметь сохранять и приумножать его. Указано, что данный процесс предусматривает приобретение студентами эстетических знаний и формирование соответствующих убеждений, потребностей, интересов, привычек, умений в соответствии с требованиями современного информационного общества.
Ключевые слова: эстетическая образовательная среда, творческая деятельность, культурное наследие, эстетический вкус, эстетические чувства.
Kosinova Elena, Candidate of Pedagogical Sciences, Honored Artist of Ukraine, assistant professor of directing the National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts
Aesthetic Education as Actual Training Direction of Arts High School Students
In the article it has been determined the essence of the notion “aesthetic learning environment” and peculiarities of its creation in higher educational establishment. Special attention is given to the fact that aesthetic learning environment connects students with surrounding reality and art, let us understand distinctness of peculiar conditions of aesthetic life.
Aesthetic education forms students understanding of beauty, aesthetic taste and high aesthetic ideals develops the need to keep beautiful and confirms the desire to make a beautiful life, to form it, as Karl Marx pointed out, "also according to the laws of beauty”. Aesthetic education allows students form the ability to see the highest ideal of beauty in Motherland service, in consolidation for peace and security of nations.
Keywords: aesthetic learning environment, aesthetic life, pedagogical communication, training, extracurricular work; organize educational activities, creative, aesthetic education.
У науковій літературі [1; 2; 5; 6] наголошується на наявності безлічі середовищ (соціокультурне, освітнє, безпосередньо культурне середовище), в яких відбувається становлення і підготовка майбутніх фахівців (наприклад, сім'я, референтна група і т. п).
Размещено на http://www.allbest.ru//
Головним завданням освітньої установи є створення такого культурного середовища, яке забезпечувало б якісні зміни особи вихованця за рахунок пізнання і освоєння соціально-культурних об'єктів.
Культурному середовищу, як і соціально-культурним об'єктам, властива низка позитивних педагогічних можливостей: ефективність його дії; просвітницька діяльність; гуманізація інтелектуальної сфери [3, 46-47].
Метою статті є обґрунтування заходів, спрямованих на створення у вищому навчальному закладі естетичного освітнього середовища.
Будь-яка типологія освітнього середовища умовна. У одному навчальному закладі може бути поєднання різних, іноді вельми суперечливих умов середовища. Виділимо деякі підстави, які можуть слугувати для типологізації освітнього середовища навчального закладу: за стилем взаємодії усередині середовища (конкурентна - кооперативна, гуманістична (гуманітарна) - технократична і т. д.); характером відносини до соціального досвіду і його передачі (традиційна - інноваційна; національна - інтернаціональна і т. д.); ступенем творчої активності (творча - регламентована); характером взаємодії із зовнішнім середовищем (відкрита - закрита).
У нашому дослідженні "естетичне освітнє середовище" розглядається як компонент, який впливає на функціонування і розвиток навчально-виховного процесу ВНЗ в цілому. Впливаючи на середовище, можна змінювати стан справ у підрозділах ВНЗ та перетворювати середовище ВНЗ. Естетичне освітнє середовище пов'язує студента з навколишньою дійсністю і мистецтвом, дозволяє зрозуміти визначеність своєрідних умов естетичного життя студентів ВНЗ.
У сфері безпосереднього проживання, наприклад, у гуртожитку, концентруються різні засоби комунікації (телевізор, відео, мультимедіа і ін.), тиражовані твори мистецтва (книги, компакт-диски, журнали і т. д.), твори мистецтва (картини, малюнки, художні фотографії і т. д.), продукти дизайну (меблі, наглядна агітація, комп'ютерна техніка), які володіють художніми якостями.
Територіальна сфера ВНЗ, безпосереднє середовище формування естетичних якостей. Естетичну основу цього середовища складають художні елементи студентського містечка. До них відносяться пам'ятники, плакати, архітектура, дизайн оформлення окремих навчальних аудиторій та навколишньої території навчального закладу. До соціально-культурних об'єктів НАКККіМ можна віднести навчальні корпуса, студентські гуртожитки, спортивний зал, бібліотеку, їдальні, спортивні майданчики і т. п.
Естетичне освітнє середовище включає об'єкти, які не мають прямого контакту, але які сприймаються суб'єктом завдяки спогадів або вражень від контакту з певними об'єктами у минулому. Дані об'єкти опосередковані пам'яттю студентів і можуть не завжди відповідати оригіналу. Дане середовище існує тільки в уяві як джерело естетичних образів.
"Естетичне освітнє середовище", визначається нами як простір діяльності студентів в якому взаємозв'язані матеріальні, комунікаційні, соціальні, педагогічні, психологічні умови, що забезпечують процеси навчання, виховання і розвитку, який знайомить студентів з соціально-культурними об'єктами та основним матеріалом для освоєння культурних цінностей в процесі інтегрованої взаємодії засобів навчання, навчального матеріалу та повсякденної діяльності в умовах ВНЗ і є базою освоєння естетичних цінностей культури.
"Естетичне освітнє середовище" є індивідуальним простором діяльності особистості.
Важливе значення для нашого дослідження має така категорія, як інтеграція мікросоціального середовища, яку необхідно розглядати як процедуру включення в педагогічний процес раніше не задіяних, але існуючих суб'єктів середовища.
До основних заходів інтеграції необхідно віднести: урахування полікультурності середовища навчального закладу; створення міждисциплінарних зв'язків з новими навчальними дисциплінами; використання природних, соціальних просторів макросередовища, з властивими їм процесами; застосування раніше незадіяних позитивних середовищ; співпраця з іноземними соціальними середовищами мистецьких структур.
Середовище не може бути інтегровано цілком, як правило поєднуються якісь його частини. Інтеграція мікросоціального середовища підвищує ефективність навчально-виховного процесу взагалі та формування естетичної складової професійної підготовки зокрема. Інтегроване мікросоціальне середовище стійкіше, а його вплив більш передбачений і цілеспрямований, що забезпечує формування особистості майбутнього спеціаліста.
Отже, мікросоціальне естетичне освітнє середовище ВНЗ характеризується залученням студентів до естетичних цінностей, що визначає професійне вдосконалення, яке спрямоване на реалізацію ідеалів культури, внаслідок чого виникає новий якісний стан особистості, який вдосконалює підготовленість до професійної діяльності. Надзвичайна актуальність подальших досліджень полягає у створенні сучасних педагогічних технологій, які будуть продуктивними в справі підготовки розвиненої в естетичному плані особистості митця.
Середовище, яке оточує сучасну людину, утворюється зі складної ієрархії спеціалізованих різнопорядкових систем (професійна, побутова, природна тощо). Навколишнє середовище має відносну самостійність. Темпи та можливості сучасного суспільного розвитку створюють умови для дисгармонії між людиною і соціальним середовищем.
Кожне покоління застає готовими умови матеріального життя і, лише привласнюючи їх, набуває можливості відтворювати нові, у тому числі й естетичні цінності. Побудова сучасного суспільства і вирішення його конкретних завдань, у тому числі естетичної організації навколишнього середовища, - не стихійний процес, а результат цілеспрямованої діяльності на основі наукового аналізу самої дійсності, її об'єктивних тенденцій. Отже, естетична організація сучасного професійного середовища стає обов'язковою вимогою сьогодення.
Науковці умовно поділяють соціальне середовище на макро- та мікросередовище, які перебувають в діалектичній єдності. Мікросоціальне середовище - це рівень стосунків соціальних груп. Макросередовище висуває щодо мікросередовища відповідні вимоги і створює умови для їх реалізації. Зв'язок між макро- і мікросоціальним середовищем може бути явним або малопомітним, але він завжди впливає на соціальну активність особистості.
У контексті нашого дослідження заслуговує на увагу позиція М. В. Гребєнщикової, яка вважає, що культурне мікросередовище - середовище найближчого оточення людини (сім'я, трудовий колектив, навчальний простір). Живучи в культурному мікросередо- вищі людина, реагує та відбирає із загального потоку естетичної інформації лише те, що охоплює її культурний рівень. Макро- і мікросередовище можна віднести до соціально-культурних об'єктів. У свою чергу, освітнє середовище - частина соціокультурного простору, в якому взаємодіють різні освітні процеси, об'єкти та матеріали. Основним завданням освітньої установи є створення такого культурного середовища, що б забезпечувало якісні зміни особистості вихованця за рахунок пізнання й освоєння соціально-культурних об'єктів.
У більшості випадків дослідники під соціокультурним середовищем розуміють конкретний соціальний простір, за допомогою якого той, хто навчається, включається в соціокультурні зв'язки суспільства [9; 11]. Ця теза є актуальною в контексті формування естетичних якостей та повинна враховуватися науково-педагогічним і викладацьким складом ВНЗ.
Отже, під "освітнім середовищем" розуміють частину соціокультурного простору, зону взаємодії освітніх систем та їх елементів, освітнього матеріалу і суб'єктів освітніх процесів. Освітнє середовище також має великий ступінь складності, оскільки має декілька рівнів: від державного, професійного до основного свого елемента - освітнього середовища конкретного навчального закладу та навчального підрозділу.
На основі проведеного дослідження М. І. Бабковим доведено, що найбільш ефективними засобами формування естетичної культури у студентів-митців є естетизація всього навчального процесу, побудова навчального процесу в мистецьких ВНЗ на основі нових освітніх парадигм, активне залучення естетичного виховання до формування важливих професійних компетентностей майбутніх фахівців, участь студентів-митців у клубах за інтересами і гуртках художньої самодіяльності, позааудиторна робота, яка передбачає такі виховні заходи, що спрямовані на духовне піднесення студентської молоді [2, 15].
Основу того чи іншого типу освітнього середовища складають ціннісно-цільові домінанти сприйняття народу й особистості. Ці домінанти відображаються у філософських і психолого-педагогічних концепціях, що можуть бути сформульовані або бути присутніми лише в свідомості педагогів. естетичний освітній студентський навчальний
Сучасна система освіти не може функціонувати оптимально без урахування соціальних та інших процесів, які мають місце в державі і суспільстві. Самовизначення особистості пов'язано з постійним вибором різних форм, у тому числі й естетичної діяльності, наочної спрямованості індивідуальних інтересів, з їх подальшою трансформацією і розвитком. Це в цілому позитивно впливає на соціалізацію студентів, професійну підготовку в умовах ВНЗ.
Перед НАКККіМ постає необхідність проектування естетичного освітнього середовища як багатовимірного простору, адекватного потребам студентів і відповідного тенденціям та динаміці сучасної культури. Необхідним є гнучкий середовищний підхід. Становлення особистості відбувається на перетині різних соціальних середовищ. Людина спочатку розвивається і діє в цьому багатообразному культурному середовищі. Організація такого середовища передбачає максимальне розширення структури діяльності та стосунків майбутніх фахівців з мистецтвом, створення для кожного студента ситуацій самовизначення і вибору на цій основі - умов для самоосвіти.
Поняття "естетичне освітнє середовище" є складовою "освітнього середовища", оскільки в освітньому середовищі може існувати безліч навчальних середовищ. Проте, на відміну від "естетичного навчального середовища", середовища, яке може виникати як організовано, так і стихійно, "освітнє середовище" завжди спеціально організовується.
Естетичне освітнє середовище виступає як постійна змінна, така, що знаходиться в безперервному становленні, здатна до перетворень і співвіднесена із суб'єктом сфери естетичної діяльності. Її динаміка пов'язана як із суспільною орієнтацією, яка обумовлює рухливість та відносність естетичної оцінки такого середовища в результаті найрізноманітніших видів діяльності, що виходять далеко за межі безпосередньої художньої творчості, так і з особливостями індивідуальних смаків, переваг, потреб суб'єкта.
Естетичне освітнє середовище ВНЗ є особливим середовищем засвоєного та прийнятого суб'єктом простору соціального досвіду естетичної діяльності. Практично безмежний естетичний потенціал суспільства не може бути повністю засвоєно конкретною людиною. Він обмежений можливостями свого естетичного рівня, процесом життєдіяльності, самим життям. Різні елементи естетичного середовища по-різному включаються у свідомість особистості. Одні з них діють постійно і безпосередньо, інші впливають нетривало та не мають постійного контакту. Тому є необхідним виокремлення характерних зон, які є основними типами локалізації, що позначають час і місце "зустрічі" людини з мистецтвом. Сферу культурної та художньої сфери складають театри, музеї, бібліотеки, концертні зали, дискотеки, кінотеатри тощо. Вони локалізуються у момент залучення людини до мистецтва. Одноразовими і разовими формами естетичного середовища є масові свята [7, 73-74].
Проектуючи естетичне освітнє середовище, необхідно враховувати, щоб воно: здійснювало розвиток особистості студента; впливало на формування естетично розвиненої особистості; відображало умови саморозвитку майбутнього фахівця.
Здійснити це можна за допомогою створення алгоритмів творчої діяльності, що і передбачається у розробленій педагогічній технології формування естетичної складової професійної підготовки студентів ВНЗ.
Культурна взаємодія суб'єктів освіти сприяє розвитку комунікативних якостей студентів, що, у свою чергу, реформує культурне середовище, - спочатку мікро-, а потім і макросередовище.
Суть духовно-етичної атмосфери як компоненту культурного середовища полягає у впливі культури та мистецтва на емоційно-ціннісний стан як навчальної групи в цілому, так і окремого студента. У студентів зароджуються культурні ідеї, які зростають разом із ними. Культура визріває як власний унікальний образ думок, вчинків і дій НПС на студентів, як особливість їх внутрішнього і зовнішнього життя.
Основною метою розвитку освітнього естетичного середовища є: залучення студентів до цінностей світової культури; організація діяльності, що забезпечує формування засобами різних мистецтв духовного світу студентів, їх естетичних якостей.
Усі структурні елементи естетичного освітнього середовища НАКККіМ є тісно взаємопов'язаними, знаходяться в стані взаємовпливу. Разом із тим, неповторність та своєрідність кожного окремого естетичного середовища не означає, що в ньому не виявляються негативні моменти і тенденції. Мікросоціальне середовище може бути деструктивним, таким, яке дезінтегрує все ціле, зменшує позитивні виховні можливості.
Інтегроване мікросоціальне середовище є більш стійким, а його вплив - більш передбаченим і цілеспрямованим, що забезпечує формування особистості майбутнього фахівця. Функціонування та розвиток виховної системи ВНЗ безпосередньо пов'язані з інтеграцією мікросоціального середовища НАКККіМ.
Отже, естетичне освітнє середовище НАКККіМ характеризується залученням студентів до естетичних цінностей, що визначає професійне вдосконалення, унаслідок чого виникає новий якісний стан особистості.
Цей процес розуміється нами як одна з основних цінностей життєдіяльності майбутніх фахівців, що відображає прагнення найповніше виявити свої здібності і потенціали, запровадити їх у життя з метою реалізації під час майбутньої діяльності в сфері культури та мистецтва.
Література
Абашкіна Н.В. Нові концепції навчання і виховання у сучасній німецькій педагогіці / Н.В. Абашкіна. - К.: Інститут системних досліджень освіти, 1995. - 32 с.
Библер В.С. Школа диалога культур / В.С. Библер // Искусство в школе. - М., 1992. - №2. - С.48.
Відродження і розвиток культури України: проблеми історії, теорії і практики // Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції. - К.: Друкар. - 1993. - 170 с.
Гончаренко С. Не руйнувати, а реформувати / С. Гончаренко // Товариш. - 1997. - №25. - С.3.
Кант И. Критика способности суждения / И. Кант. - М.: Искусство, 1994. - 367 с.
Косів М. Про духовне плебейство і не тільки / М. Косів // Культура і життя. - 1995. - № 27.
Луначарский А.В. Избранные статьи по эстетике / А.В. Луначарский; сост. А.Ермакова. - М. : Искусство, 1975. - 391 с.
Макаренко А.С. О воспитании / А.С. Макаренко. - М.: Политиздат, 1988. - С.27.
Маслов В.С. Теорія та практика культурологічного виховання / В.С. Маслов. - К. : КВГІ, 1995. - С. 11-76.
Національна державна комплексна програма естетичного виховання. Проект / АПН України, Інститут українознавства КДУ ім.Т.Шевченка ; Уклад. І.І. Зязюн, О.М. Семашко. - К., 1994. - С.23.
Педагогічні технології: навчальний посібник для вузів / О.Падалка, А.Нісімчук, І.Смолюк та ін. ; Укр. пед.ун-т ім. М.Драгоманова. - К.: Українська енциклопедія, 1995. - 254 с.
Men Near TV // Washington Post. - 1995. - 18.07. - Р.3.
References
Abashkina N.V. Novi kontseptsii navchannia i vykhovannia u suchasnii nimetskii pedahohitsi / N.V. Abashkina. - K.: Instytut systemnykh doslidzhen osvity, 1995. - 32 s.
Bibler V.S. Shkola dialoga kul'tur / V.S. Bibler // Iskusstvo v shkole. - M., 1992. - №2. - S.48.
Vidrodzhennia i rozvytok kultury Ukrainy: problemy istorii, teorii i praktyky // Tezy dopovidei Vseukrainskoi naukovoi konferentsii. - K.: Drukar. - 1993. - 170 s.
Honcharenko S. Ne ruinuvaty, a reformuvaty / S. Honcharenko // Tovarysh. - 1997. - № 25. - S.3.
Kant I. Kritika sposobnosti suzhdeniia / I. Kant. - M.: Iskusstvo, 1994. - 367 s.
Kosiv M. Pro dukhovne plebeistvo i ne tilky / M. Kosiv // Kultura i zhyttia. - 1995. - № 27.
Lunacharskii A.V. Izbrannye stat'i po estetike / A.V. Lunacharskii; sost. A.Ermakova. - M. : Iskusstvo, 1975. - 391 s.
Makarenko A.S. O vospitanii / A.S. Makarenko. - M.: Politizdat, 1988. - S.27.
Maslov V.S. Teoriia ta praktyka kulturolohichnoho vykhovannia / V.S. Maslov. - K. : KVHI, 1995. - S.11-76.
Natsionalna derzhavna kompleksna prohrama estetychnoho vykhovannia. Proekt / APN Ukrainy, Instytut ukrainoznavstva KDU im.T.Shevchenka ; Uklad. I.I. Ziaziun, O.M. Semashko. - K., 1994. - S.23.
Pedahohichni tekhnolohii: Navchalnyi posibnyk dlia vuziv / O.Padalka, A.Nisimchuk, I.Smoliuk ta in. ; Ukr. ped.un-t im. M.Drahomanova. - K.: Ukrainska entsyklopediia, 1995. - 254 s.
Men Near TV // Washington Post. - 1995. - 18.07. - Р.3.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Педагогічна діяльність у вищому навчальному закладі. Загальна та професійна культура викладача. Педагогічна взаємодія суб’єктів педагогічного процесу. Оволодіння педагогічною технікою. Поняття самовиховання та самоаналізу, самовиховання викладача.
реферат [28,8 K], добавлен 21.01.2011Аналіз психолого-педагогічної літератури, сутність і особливості шкільних суспільствознавчих курсів та вимоги до майбутніх учителів. Теорія і практика професійної підготовки викладачів суспільствознавства у вищому педагогічному навчальному закладі.
автореферат [36,9 K], добавлен 10.04.2009Філософські, психологічні, соціолінгвістичні засади риторичної освіти. Роль і місце риторичної компетенції у системі професійних компетенцій учителя. Стан навчально-методичного забезпечення з риторики в загальноосвітньому та у вищому навчальному закладах.
курсовая работа [72,1 K], добавлен 26.04.2011Сутність поняття "ігрові технології навчання", розкриття значення педагогічної гри. Основні види ігор, особливості їх застосування на уроках у загальноосвітньому навчальному закладі. Методика проведення ігор при вивченні дисципліни "Історія України".
курсовая работа [430,7 K], добавлен 28.05.2012Аналіз проблем формування професійної компетентності майбутнього фахівця (ПКМФ). Категорії компетентності у різних галузях знань, з різних наукових підходів. Підходи до проблеми забезпечення ПКМФ із економічних спеціальностей у вищому навчальному закладі.
статья [21,3 K], добавлен 19.09.2017Теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми оптимізації методичної підготовки майбутніх вчителів музики у вищому навчальному закладі. Особливості експериментальної методики впровадження нових методів процесу підготовки майбутнього вчителя музики.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 21.06.2011Соціально-педагогічна робота на сучасному етапі в дошкільному навчальному закладі. Науково-педагогічні дослідження з проблеми діяльності соціального педагога в системі суспільної дошкільної освіти. Основні напрями здійснення ним професійних обов'язків.
статья [12,3 K], добавлен 13.08.2009Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності, контроль та самоконтроль за її ефективністю. Перелік та коротка характеристика основних практичних методів навчання. Ключові елементи сучасного інтерактивного навчання, його особливості.
презентация [111,1 K], добавлен 25.10.2013Становлення особистості студента як суб`єкта навчально-професійної діяльності. Технологія особистісного розвитку майбутнього соціального педагога у вищому педагогічному навчальному закладі. Самовиховання студентів у процесі оволодіння професією педагога.
курсовая работа [47,3 K], добавлен 18.04.2011Роль традиційних та інноваційних педагогічних технологій для вивчення природничо-математичних дисциплін. Розгляд технології щодо створення умов для інтеграції різних компонентів самореалізації молодого спеціаліста, її методологічні вимоги (критерії).
статья [24,4 K], добавлен 07.02.2018