Методика формування фахових командирських компетентностей майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі вивчення загальновійськових дисциплін

Виклад основного матеріалу дослідження. При розробленні методики формування фахових командирських компетентностей майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі вивчення загальновійськових дисциплін враховувалися результати попереднього теоретичного пошуку. За результатами аналізу наукових праць з проблеми та проведеного дослідження встановлено, що до загальновійськових навчальних дисциплін, які мають значний вплив на формування фахових командирських компетентностей майбутніх офіцерів-прикордонників, належать «Статути Збройних Сил України та їх практичне застосування» та «Стройова підготовка».

Цільовий компонент методики формування фахових командирських компетентностей майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі вивчення загальновійськових дисциплін відображається в меті вивчення цих дисциплін та реалізується через вирішення завдань освітнього процесу. Цей компонент методики забезпечує ефективне отримання очікуваного результату -- зростання рівня сформованості фахових командирських компетентностей. Оскільки у структурі зазначених компетентностей нами виділені три складові (лідерські, організаторські та комунікативні компетенції), процес формування цих компетентностей передбачає завдання щодо формування кожної з його складових.

Організаційний компонент методики являє собою сукупність педагогічних умов, обґрунтованих у підрозділі 2.3 (використання можливостей загальновійськових дисциплін у розвитку мотивації курсантів до формування фахових командирських компетентностей; активізація самовдосконалення фахових командирських компетентностей майбутніх офіцерів-прикордонників засобами інтерактивних методів вивчення загальновійськових дисциплін; моніторинг процесу формування фахових командирських компетентностей).

Змістовий компонент методики охоплює комплекс форм, методів і прийомів організації формування фахових командирських компетентностей майбутніх офіцерів-прикордонників відповідно до завдань педагогічного експерименту. Під час експериментального навчання форми, методи та прийоми використовувались комплексно, хоча завдання щодо формування кожної складової фахових командирських компетентностей мають свою специфіку.

Результативний компонент методики формування фахових командирських компетентностей майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі вивчення загальновійськових дисциплін являє собою опис очікуваного результату впровадження визначених педагогічних умов в освітній процес курсантів експериментальної групи на підставі визначення критеріїв і показників сформованос-ті зазначеного феномену (підрозділ 2.1). Шляхом якісної та кількісної оцінки відповідності результативного компоненту очікуваному результату дослідження визначалась ефективність педагогічних умов.

Результати аналізу наукової літератури [1-3] дали можливість виділити концептуальні підходи до обґрунтування методики формування фахових командирських компетентностей майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі вивчення загальновійськових дисциплін «Школа молодого командира».

Основою методики є суб'єкт-суб'єктна форма взаємовідносин усіх учасників освітнього процесу, що передбачає мотивовану діяльність курсанта як суб'єкта вдосконалення своїх лідерських, організаторських та комунікативних якостей, формування відповідних фахових командирських компетентностей. Аналіз психолого-педагогічних досліджень, присвячених проблематиці професійного самовдосконалення особистості (О. Гнидюк, К. Єльницький, В. Крижка, С. Миропольський, Є. Павлютенков, О. Прокопова та ін.) засвідчив, що особистісно-професійне становлення фахівців різних галузей загалом і формування їх фахових компетентностей, зокрема, неможливе без суб'єктної активності, спрямованої на власний розвиток.

Оскільки формування фахових командирських компетентностей майбутніх офіцерів-прикордонників відбувається у процесі вивчення загальновійськових дисциплін, зміст методики «Школа молодого командира» залежить від дії законів професійної дидактики. Як вважають сучасні військові педагоги, закони професійної дидактики -- це її об'єктивні, внутрішні, суттєві та відносно стійкі зв'язки, які виявляються під час організації та проведення освітнього процесу. У цих законах відображається сутність дидактичного процесу [2, с. 23]. Тому їх знання допомагає обґрунтовано визначати зміст навчання майбутніх офіцерів-прикордонників, правильно окреслювати шляхи та засоби освітньої діяльності, уникати шаблонного підходу, творчо організовувати та проводити навчальні заняття з загальновійськових дисциплін.

Нам імпонує наукова позиція О. Старчука, який, виділяє три напрями формування фізичної готовності курсантів під час професійної підготовки: виховний, навчальний та контрольний [1, с. 84] і вказує, що у структуру навчальних занять обов'язково повинні входити усі три зазначені напрями. Вважаємо за доцільне виділити такі напрями формування фахових командирських компетентностей майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі вивчення загальновійськових дисциплін:

-- навчальний (формування фахових командирських компетентностей за когнітивним критерієм) -- лекція, інструктаж, пояснення, розповідь, демонстрація, вправа, практична робота, гра, самоосвіта, самостійна робота, стажування; командирський прикордонник знання компетентність

-- діагностичний (формування фахових командирських компетентностей за діяльнісно-поведінковим критерієм) -- тестування, анкетування, опитування, бесіда, рейтинговий контроль, самоконтроль, інтегральне оцінювання, компетентні оцінки, незалежні характеристики, залік, екзамен.

Під час вивчення загальновійськових дисциплін використовують різні методи, але з їх загального набору треба обирати ті, які найповніше сприяють вирішенню конкретного завдання -- формування фахових командирських компетентностей майбутніх офіцерів-прикордонників.

Щодо методів, які використовувались під час експериментального навчання, то це -- методи, що належать до різних груп. Перша група -- методи навчання за джерелом передачі й сприйняття інформації: словесні, наочні, практичні, відео метод тощо. Серед словесних методів найбільш дієвим щодо формування фахових командирських компетентностей є розповідь, бесіда, лекція. Серед наочних -- демонстрація. Важливу роль відіграє відеометод, який з'явився у зв'язку з інтенсивним проникненням в освітній процес нових джерел екранної передачі інформації -- проекторів, навчального телебачення, мультимедійних систем. Він базується переважно на наочному сприйманні інформації. Проте кіноекран і телевізор слабко стимулюють розвиток абстрактного мислення та самостійності. Потрібні спеціальні завдання, вправи зі сприймання і запам'ятовування наочної інформації, розвитку мислення. Проте, відеоматеріал на заняттях із загальновійськових дисциплін сприяє засвоєнню курсантами повної та достовірної інформації, що стосується командирської діяльності, засвоєнню алгоритмів виконання різних видів діяльності, використанню відео документів, раціональному використанню навчального часу, підвищенню результативності освітньої діяльності. Відеометод доповнює метод показу (кінофільмів, телепередач, у ході яких демонструються дії прикордонних нарядів у тих чи інших обставинах, демонструється методика навчання, показ шляхів досягнення необхідних результатів у підготовці курсантів). Серед практичних методів дієвими щодо формування фахових командирських компетентностей є: метод вправ (осмислене багатократне, послідовно ускладнене повторення визначених прийомів та дій.), навчальна робота (застосування отриманих знань при вирішенні практичних завдань, уміння використовувати теорію на практиці). Цей метод сприяє поглибленню отриманих знань, умінь, стимулюванню пізнавальної діяльності, дозволяє провести контроль і корекцію.

слухач не в змозі пояснити ці факти, процеси через брак наявних у нього знань. Виникає потреба в нових знаннях, яку він прагне задовольнити;

слухач використовує способи вирішення проблем у власній пошуковій роботі, виявляючи при цьому активність і самостійність власної думки в межах формально-логічного мислення.

курсанти під керівництвом викладача самостійно мислять, вирішують пізнавальні завдання, які виникають, створюють і вирішують проблемні ситуації, аналізують, порівнюють, узагальнюють, роблять висновки тощо, у результаті чого у них формуються усвідомлені міцні знання.

Дослідний метод зводиться до такого: викладач разом зі курсантами формує проблему, вирішенню якої присвячується проміжок навчального часу;

Із поняттям «метод навчання» тісно пов'язане поняття «прийому навчання» як складової частини методу, діалектично пов'язаною з ним, що в конкретних ситуаціях може бути і методом, і прийомом навчання [4, с. 74]. Так для того, щоб забезпечити виникнення позитивних емоцій щодо освітньої діяльності, підключити глибокі внутрішні переживання особистості курсанта, викладачі застосовують різні прийоми: створення ситуації новизни, актуальності, морального переживання, цікавості, подиву, образності та ін.

У ході дослідження виявлено залежність формування фахових командирських компетентностей від вибору форм організації освітнього процесу. Поняття «форма» (від лат. forma -- зовнішній, устрій) трактується як зовнішній вигляд, тип, структура чогось. У навчанні -- це його конструкція, обумовлена змістом, методами, прийомами та засобами діяльності суб'єктів навчання.

Форми навчання забезпечують зовнішні та внутрішні організаційні умови, надають видам занять своєрідності, посилюють їх дієвість, особливо коли один і той же метод у різних формах виявляється по-різному.

Практичні заняття (стройові, заняття на вогневих позиціях, на плацу, на спортивних майданчиках) проводяться з метою вдосконалення практичної підготовки курсантів щодо оволодіння спеціальною технікою та зброєю, удосконалення способів виконання службових прийомів і дій в різноманітних нарядах, видах оперативно-службової діяльності і у різних ситуаціях на кордоні. Наближення навчання до умов охорони державного кордону досягається шляхом створення відповідного оперативно-тактичного фону, а також морального та фізичного напруження в діях прикордонників.

Тренувальні заняття включають усі комплексні та спеціальні тренування: фізичні, стройові, штабні, стрілецькі, із захисту від засобів масового знищення, дії за сигналами «Тривога», «Навчальний збір» тощо. Вони проводяться згідно зі спеціальним графіком чи за розкладом занять на спортивному, вогневому, прикордонному майданчику, стрільбищі, дільниці кордону, пункті пропуску, у спеціально обладнаних класах. Призначення тренувальних занять -- вдосконалювати у курсантів командирські навички оперативнослужбової роботи, допомагати постійному згуртуванню підрозділів. Тренування поділяються: за призначенням (стрілецькі, виконання різного виду нормативів), за складом (індивідуальні та групові), за організацією роботи (під керівництвом чи самостійно).

Комплексне заняття є основною формою злагодження дій прикордонних нарядів, підрозділів, які безпосередньо охороняють кордон. З метою формування в особового складу високих моральних якостей та психологічної стійкості комплексні практичні заняття повинні проводитись у реальній обстановці, у тій же послідовності, що є характерною для службових дій з охорони кордону.

Висновки