Акмеологічні технології у підготовці майбутніх учителів до комунікативної діяльності

Цінним у підході авторів до характеристики суті акметехнологій відзначаємо широту і багатогранність, а також виділення специфічних особливостей. Суттєвим для нас є твердження щодо гуманістично-прикладного характеру акметехнологій. Погоджуючись з думкою дослідників, додамо, що акметренінги, як одна із методик акметехнологій теж включають таку особливість, адже впливають передусім на людину. Тренінги, як і акметехнології «у плані підготовки майбутнього вчителя є прикладом реалізації принципів гуманізму, входження у педагогічну діяльність, оптимізації навчального процесу у вищому педагогічному закладі» [4, с. 150].

На основі співвіднесення понять «акметехнології», «акметренінг», доходимо висновку, що об'єднуючим ядром їх є професійно-педагогічна спрямованість. Думаємо, що правомірно розглядати їх співвідношення як видове і родове поняття. Власне акметренінг доречно вважати одним із видів акметехнологій, а точніше -- однією із методик їх застосування.

На основі зазначеного, спробуємо дати власне тлумачення акметренінгу. Передусім ми розуміємо це поняття у взаємозв'язку з термінами «тренінг», «психологічний тренінг».

Акмеологічний тренінг -- це система засобів, прийомів, що передбачають дії для вдосконалення педагогічних умінь, навичок, професійної компетентності, розвитку особистісних якостей, сукупність групових методів, спрямованих на забезпечення спілкування та взаємодію в групі, на самопізнання, саморозвиток.

Зазначимо, що акметренінг як інноваційна технологія прямо корелює з процесом підготовки вчителя до комунікативної діяльності, оскільки результатом реалізації означеної технології є сформованість комунікативної компетентності як одного із показників професійного розвитку вчителя, отже його акмеологічності. Зокрема, акмеологічні тренінги виконують комунікативну функцію (засвоєння діалектики спілкування). Це підтверджують значна частина дослідників (П. Щербань, К. Абульханова-Славська, Г. Сагач, З. Курлянд та ін.) У цьому контексті слушною є думка Л. Барановської у тому, що комунікативна компетентність -- це здатність до ефективного спілкування, це такий рівень навичок взаємодії з людьми, котрий дозволяє індивіду в межах своїх здібностей та соціальному статусу успішно функціонувати в даному суспільстві [5, с. 146].

Ще у ХУІІ столітті Я. А. Коменський у своїй праці «Велика дидактика» пропонував: «Альфою та омегою нашої дидактики нехай буде пошук і відкриття способу, за якою б вчителі менше навчали, а учні більше б училися» [6, с. 59].

Акметехнології, як будь-яка педагогічна технологія, передбачають новизну, оптимальність, результативність, ефективність, творчість.

Акцентуємо, що використання акметехнологій при вивченні дисциплін «Інтегроване навчання в початковій школі засобами інформаційно-комунікативних технологій», було спрямоване на забезпечення таких пріоритетів: створення реальних умов для саморозкриття і самовираження студентів, збільшення питомої ваги їх активності, перевага вільного спілкування, основного на взаємодії, взаємопідтримці; надання можливостей для творчої ініціативи студентів у прийнятті рішень, самостійності у висловлюваннях, судженнях. При цьому домінантними були принципи добровільності, активності, довір'я (конфіденційності), толерантності, професійності.

Особливо цінним вважаємо факт побудови навчально-пізнавальної діяльності студентів на імітації професійної діяльності, можливість випробувати у власних діях ті чи інші її моделі, вдосконалюючи, набуваючи як комунікативної, так й інших компетентностей.

Тобто, ми виходили з того, що майбутні вчителі не тільки оволодівали комунікативними вміннями й навичками, у них формувалася майстерність мовлення, професіоналізм застосування комунікативних вмінь.

Суттєвим у підвищені комунікативної компетентності відзначаємо самовиховання комунікативних умінь паралельно з розвитком таких важливих компонентів спілкування, як: емпатія, саморозкриття, техніка встановлення контактів, розв'язання суперечок.

Наголошуємо, що у формуванні комунікативної компетентності важливим є досвід усвідомленого й цілеспрямованого щоденного спілкування. Практика переконує, що постійні заняття в аудиторії водночас із самостійною працею над самовихованням комунікативних умінь значно підвищують не лише рівень комунікативної компетентності, а й усієї системи професійно-педагогічного спілкування і професіоналізму майбутнього педагога.

При проведені тренінгів педагогічного спілкування використовували вправи «Тренінгове ім'я»,«Чарівні палички», «Трояндовий кущ», «Чотири слова», «Гра в кольори», «Покинутий сад», «Десять секунд» [7, с. 184-207], які дали можливість скоротити дистанцію в спілкуванні, сформувати навики ефективної невербальної комунікації та емпатії, спільної діяльності, розвинути комунікативні вміння. Окрім того, майбутні педагоги мали можливість продемонструвати особливості сприйняття та передавання інформації, змоделювати командну взаємодію, розвинути уміння використовувати символіку мовлення та дії, тренувати рухливість мислення, створити в групі атмосферу свободи, відвертості, дружелюбності й довіри одне до одного, формувати рефлексією, здатність до емпатії, позбутися страхів перед невідомим, розвинути взаємини партнерства.

Практика засвідчує, що оптимальність процесу підготовки студентів до комунікативної діяльності при використанні акмелогічних тренінгів зумовлена низкою позитивних моментів, які зводяться до наступних:

— значно підвищується інтерес студентів до навчання та їх активність;