Модель підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Модель підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації

Сотніченко І.І.,

методист

У статті представлено науково обґрунтовану модель підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації як цілісний педагогічний процес.

Ключові слова: багатовимірна двокомпонентна модель, курсове навчання, науково-методичний і організаційно-педагогічний супровід міжкурсового періоду.

Одним з головних завдань педагогічної освіти є підготовка педагога, здатного до самореалізації, саморозвитку, ефективноїпрофесійноїдіяльності в нових соціально-економічних умовах, який має високий рівень культури, освіченості, інтелігентності, професійної компетентності та здатний забезпечити всебічний розвиток людини як особистості і найвищої цінності суспільства.

Необхідність змін у підготовці учителя відповідає викликам часу, зростанню вимог і якісним перетворенням у суспільстві, отже, - важливим соціальним і педагогічним питанням. Суспільству потрібні вчителі, які б сприйняли зміни, що відбуваються в освіті, адаптувалися до них, трансформували в собі нову освітньо-світоглядну парадигму і працювали на рівні вимог часу.

Важливим, на нашу думку, є те, що підготовку вчителя до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації в умовах післядипломної освіти досліджуємо у процесі безперервного навчання.

Методологію безперервності в системі післядипломної освіти обґрунтовано українськими вченими В.Кременем, О.Савченко, І.Зязюном, В.Семиченко, В.Олійником, Н.Бібік, Н.Протасовою, М.Романенком.

Сутність і особливості теорії і практики навчання у післядипломній педагогічній освіті взагалі та в системі підвищення кваліфікації зокрема, висвітлено у роботах І.Анциферової, Є.Белозерцєва, В.Демчук, Н.Клокар, Ю.Кулюткіна, В.Маслова, В.Олійника, Н.Протасової, Н.Ситникова, В.Пуцова, В.Сухобської, Г.Сущенко, О.Тонконогої, М.Чегодаєва та інших.

У наукових дослідженнях В.Бондаря, Г.Данилової, Л.Даниленко, В.Демчука, В.Долгової, Л.Милейки, В.Пуцова, Д.Рупняк, Т.Сидоріної, В.Слюсаренка, Г.Федорова, А.Худомінського та інших розкрито питання вдосконалення системи післядипломної освіти різних категорій педагогічних працівників.

Водночас проблема підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації є практично не розробленою, насамперед, вважаємо, зважаючи на її новизну.

У працях І.Жерносека, С.Крисюка, В.Маслова, Н.Протасової, В.Пікельної, В.Пуцова, Т.Сущенко, Є.Соф'янца та інших зазначається, що система післядипломної освіти сприяє адаптації до професійної діяльності в умовах нових соціально-економічних відносин, апробує новий зміст освіти та нові педагогічні технології, здійснює моніторинг основних показників розвитку галузі з метою визначення її перспектив.

Є.Соф'янц виокремлює значущі фактори, що визначають особливості процесу підвищення кваліфікації педагогічних і управлінських кадрів на сучасному етапі, а саме:

- пошук і реалізацію нової державної та регіональної освітньої політики, розроблення нового чинного законодавства;

- комплексне реформування загальної середньої і вищої освіти, перехід до багаторівневої освіти, становлення нових форм підготовки та підвищення кваліфікації;

- реформування предметної, галузевої освіти в підсистемах загальної середньої і вищої освіти [10].

"Післядипломна педагогічна освіта сьогодні вирішує важливу соціальну, економічну, культурну проблему: сприяє розвитку професійної культури, професіоналізму вчителя, завдяки чому він стає конкурентноспроможним упродовж усього життя, а його діяльність загалом здатна забезпечити якісну підготовку майбутніх спеціалістів для будь-якої галузі суспільного життя" [11, с.15].

Приєднуємося до думки (С.Батишев, І.Зязюн Є.Соф'янц та інші), що у комплексі соціально-педагогічних функцій післядипломної освіти (пізнавальна, розвивавальна, діагностична, відновлювальна, інноваційна та ін.) визначальними на сучасному етапі реформування системи освіти є компенсувальна, адаптивна, прогностична і випереджувальна.

Отже, педагогічна система як соціальна і спеціально організована формує освітній простір відповідно до певної моделі, яка визначає типи взаємозв'язків, очікувані результати, перспективи й механізм розвитку. Тому, вважає Н.І.Клокар, "нові вимоги, що ставить перед освітою суспільство, спонукають до пошуку таких форм роботи з педагогом, які забезпечували б безперервність процесу професійного зростання та освіти вчителя, а саме: розробку й запровадження багатовимірних моделей організації підвищення кваліфікації, що супроводжуються системою семінарів, тренінгів, інструктивно-методичних нарад, які є логічним продовженням змісту навчання педагогів під час курсового підвищення кваліфікації" [2, с.22].

Зважаючи на зазначене вище, основним завданням наукової роботи визначаємо створення багатовимірної моделі підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації як цілісного педагогічного процесу, що базується на основі провідних вітчизняних та світових традицій педагогіки, сучасних педагогічних інновацій, а також є відкритим і здатним до саморозвитку утворенням.

Загалом моделювання педагогічних процесів та явищ розглядається як необхідний елемент пізнання та управління цими процесами. Воно дає можливість виразити загальний аспект пізнавального процесу, перевести його в теоретичну площину, краще зрозуміти структуру і механізм взаємодії досліджуваної системи. За визначенням Н.Островерхової, моделювання - це специфічний спосіб пізнання, за допомогою якого одна система (об'єкт дослідження) відтворюється в іншій (моделі) [6]. Модель є копією реального об'єкта (явища), що відтворює його найбільш суттєві характеристики і властивості, визначальні щодо результатів, а її вивчення дає адекватну інформацію про цей об'єкт.

Питання створення моделі передбачає урахування загальновизнаних наукових підходів до зазначеного процесу, насамперед, до порядку побудови моделі. Він, зазвичай, складається з таких етапів: постановки завдань, розроблення моделі, перевірки на достовірність, експериментального випробування моделі (застосування у реальному житті), модернізації моделі [6].

Побудова моделі передбачає також урахування її сутнісно-змістової та формально-кількісної складових, що в межах нашого дослідження означає:

- визначення основних компонентів у структуріготовностівчителя до профільного навчання старшокласників;

- визначення наукових підходів і пріоритетних принципів щодопідготовкивчителя до профільногонавчаннястаршокласників;

- визначення структурних і функціональних елементів (одиниць) підготовки вчителя до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації (Рис. 1).

Рис. 1. Модель системи підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації

Відповідно до зазначеного вище визначення сутності і структури готовності вчителів до профільного навчання старшокласників стало предметом нашого дослідження на першому етапі.

Готовність вчителя до профільного навчання старшокласників трактуємо як складну, динамічну якість особистості педагога, яка характеризується певним рівнем сформованості і функціонуванням в єдності мотиваційно-вольового, когнітивно-методичного, операційно-технологічного, комунікативно-організаційного, оцінно-рефлексивного компонентів і визначає рівень підготовленості вчителя до здійснення профільного навчання.

У розробленні моделі підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації враховували, що функціонування та розвиток сучасних освітніх систем, до складу яких входить і система підвищення кваліфікації, доцільно розглядати на основі сучасних підходів теорії цілісного педагогічного процесу, серед яких виокремлюємо системний, синергетичний, акмеологічний, андрогогічний, компетентнісний, діяльнісно-практичний, інтегративний, особистісно орієнтований, рефлексивно-творчий, рівнево-кваліфікаційний, диференційований, культуротворчий.

Сукупність принципів, на якихмає будуватисяпідготовка вчителів до профільного навчання старшокласників, є системою, в якійкоженізпринципів так чи інакше взаємодіє з усімачи з більшістю, а також перебуває у тісному зв'язку з загальнодидактичними принципами.

Системний підхід вимагає бачення процесу у взаємозв'язках усіх його елементів, спроектованих на досягнення певної мети. Ю.Конаржевський зазначає: "... у будь-якій системі набір її елементів як змістова сторона, що переважно визначає її властивості, особливості, кінцевий результат її функціонування, не є єдиним чинником впливу на якісні параметри даної системи. Велике значення у визначенні специфіки системи відіграє структура" [3, с.13].

Рис. 2. Структура системи підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників в системі ПК

Об'єднуючим і основним компонентом підготовки вчителя до профільного навчання старшокласників, внутрішнім чинником розвитку вчителя як особистості та професіонала має стати самоосвіта, яка реалізується на основі самопізнання, самоорганізації, самокерування, самонавчання, самовиховання, самодіяльності, самореалізації, самооцінки, самокритичності, самоконтролю.

Приєднуємося до думки В.Пуцова, що система післядипломної освіти певним чином спрямовує і стимулює самоосвіту. "Зміст самоосвіти повинен визначатися не тільки потребами професійного самовдосконалення, а й природним, внутрішнім прагненням особистості до постійного духовного, загальнокультурного і професійного розвитку" [8, с.10]. Сучасна післядипломна освіта можлива лише на основі поєднання власне системи післядипломної педагогічної освіти та самоосвіти педагогів у процесі здійснення професійних обов'язків.

Отже, модель підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації визначаємо як багатовимірний двокомпонентний цілісний педагогічний процес, що включає курсове підвищення кваліфікації, науково-методичний і організаційно-педагогічний супровід вчителя старшої профільної школи у міжкурсовий період, який базується на основі сучасних підходів і дидактичних принципів, є відкритим і здатним до саморозвитку.

Розроблена модель, на нашу думку, в умовах підвищення кваліфікації допоможе підготувати для профільної школи вчителя-професіонала, здатного творчо застосовувати здобуті знання; самостійно відшуковувати, опрацьовувати, аналізувати та використовувати інформацію; мислити нелінійно; використовувати у своїй діяльності сучасний зміст, сучасні педагогічні прийоми, методи навчання, технології; набувати необхідних компетенцій та особистих якостей; змінюватися самому та прагнути постійного самовдосконалення.

Розроблена структурно-функціональна модель є програмою для організації і проведення експериментального етапу дослідження, що передбачає перевірку ефективності її функціонування.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про освіту"// Книга керівниканавчально-виховного закладу: Довідково-методичневидання / Упоряд. Б.М.Терещук, В.В.Скиба. - Вид. 2-ге, доповн. - Харків: ТОРСИНГ ПЛБС, 2006. - С. 14-38.

2. Клокар Н.І. Впливглобалізаційнихпроцесів на зміст і завданняпіслядипломноїосвітирегіону // Вісникпіслядипломноїосвіти: Збірникнауковихпраць. Випуск 3 / Ред. кол.: В.В.Олійник (гол.ред.) та ін. - К.: Міленіум, 2006. - С. 17-27.

3. Конаржевський Ю.О. Что нужно знать директорам школ о системах и системном подходе: Учеб.пособие. - Челябинск: Челяб. гос. пед. ин-т, 1986. - 135 с.

4. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформ. зб. Міністерстваосвіти і науки України. - 2003. - № 24. - С.3-15.

5. Островерхова Н. Моделювання управлінської діяльності директора// Директор школи. - 1999. - №8-9. - С.28-34.

6. Последипломное образование: потребности, проблемы, тенденции: Сб. науч. тр. - М.: НИИВО, 1992.

7. Протасова Н.Г. Післядипломна освітапедагогів: зміст, структура, тенденції розвитку. - К., 1998. - 176 с.

Размещено на Allbest.ru